Міністр соцполітики Лазебна: "Без накопичувальних пенсій доведеться підвищувати податки"

Українська пенсійна реформа триває вже 17 років. Саме стільки часу країна намагається впровадити всеохоплюючу систему накопичень громадян – так званий другий рівень пенсійної системи.

Накопичувальні пенсії мають стати доповненням до хронічно збиткового солідарного рівня, який зараз є фактично єдиним джерелом виплати пенсій для абсолютної більшості українських пенсіонерів. 

Законопроєкти, які створюють в Україні загальнообов’язкову та професійну накопичувальні системи давно зареєстровані у Верховній Раді та готові до голосування у першому читанні. Вони передбачають щомісячні відрахування до окремих пенсійних фондів: кожен учасник системи матиме власний накопичувальний рахунок та зможе розраховувати на ці кошти на пенсії.

Як і у попередні роки, пенсійна реформа в Україні все ще далека від втілення на практиці. Чому цього не відбувається та якою має бути система пенсійних накопичень за українських реалій?

Про це LIGA.net детально поговорила із Мариною Лазебною, міністром соціальної політики України.

"Ринок надасть найкращі умови"

 - Чи є зараз компроміс щодо другого рівня пенсійної системи?

- Дискусії йдуть важко. Одна з точок – чи треба робити державну, монополізовану систему. У відповідь на такі пропозиції ми задаємо питання: а чому не зробити її децентралізованою, залишивши за державою контрольні функції!? Коли ринок запрацює сам, і буде добре контрольований, він надасть кращі умови. 

- Ви доволі засмучено сказали, що дискусія триває. Чи правильно ми розуміємо, що процес може затягнутися надовго?

- Від себе ми зробили все, що могли. Ми дискутуємо вже 16 років. Але з іншого боку, може й добре, що ми так довго опрацьовуємо модель. Є тільки один шанс побудувати цю систему, другого може і не бути. Важливо зробити це грамотно, бо інакше ми втратимо довіру населення. 

- Чи готові на компроміси у парламенті? Наскільки жорстка позиція у авторки "пенсійного" законопроекту Галини Третьякової?

- Ми – за законопроект. Але його потрібно доопрацювати до другого читання. З нашого боку це вже друга спроба знайти компромісне рішення щодо законопроекту. 

Перший раз ми ще весною в рамках робочої групи при Комітеті соцполітики надали пропозиції до тексту для того, щоб система була працездатною, не корумпованою, захищала людину і її накопичення, більше відповідала ринковій реальності.

- Чи згодні депутати діяти за схемою "приймаємо закон у першому читанні та суттєво його доопрацьовуємо"?

- Вони не відмовилися від цього, не кажуть "ні".

- У цьому році є шанс на голосування у першому читанні?

- У цьому році – ні. У 2021 році ми також не введемо другий рівень. Можливо, запровадження буде з 1 січня 2022 року, але за умови, що законопроект №2683 приймуть в першому кварталі 2021 року і всі, від кого залежить впровадження, засукають рукава і дуже добре попрацюють.

- Якщо Україна знову не зможе прийняти законодавство про другий рівень, чи є суттєві загрози для пенсійної системи у середньостроковій перспективі?

- В перспективі приблизно п’яти років нічого не зміниться. 

- Так, доведеться це зробити. Або підвищувати інші податки, щоб фінансувати пенсії, на які не вистачить ЄСВ, тобто з державного бюджету.

- Хто має посилювати вимоги до НПФ, за вашою моделлю?

- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Вона з цього року є регулятором ринку пенсійних накопичень. Ми не можемо допустити усі 60 фондів. Будуть чіткі вимоги, яким відповідатимуть 10-15 фондів. Людина буде з ними працювати, обере собі той, де їй більше подобається, може змінювати фонд, якщо побачить, що в іншому місці краще, буде управляти своїми накопиченнями. 

- Такі вимоги вже виписані?

- Є ряд вимог, відповідно до європейських директив, яким має відповідати НПФ. Комісія закріпить їх у своїх нормативних документах, які регулюватимуть участь в системі. Все це прописано в законопроекті. Всі фонди будуть проходити процедуру авторизації.

"Люди можуть втратити право на дострокову пенсію"

- Професійна накопичувальна система – другий важливий "пенсійний" законопроєкт. Розкажіть, як вона буде працювати.

- Законопроект №4408, який був розроблений Мінсоцполітики, підтриманий урядом, вже є у Верховній Раді. 

Він каже роботодавцю: не відшкодовуй пенсії колишнім працівникам, які працювали у тяжких умовах. Замість цього – просто плати більше ЄСВ. За 16 років накопичилося великі борги підприємств перед Пенсійним фондом: з десяти підприємств тільки два відшкодовували пільгові пенсії, вісім – не відшкодовували.

За новою моделлю, кожного місяця роботодавець подає списки і сплачений ЄСВ за своїх працівників. За адміністративний персонал підприємство сплачує 22%, а за персонал, який працює в шкідливих умовах, буде сплачувати 37% (22%+15%) або 29% (22%+7%). Якщо працюють молоді люди до 35 років, кошти підуть  на їх власні накопичувальні рахунки в недержавних пенсійних фондах. 

- Чому саме зараз?

- В нас є указ президента, де нам була поставлена вимога – підготувати такий законопроект. Я не знаю, чи буде він підтриманий парламентом. Але якщо ніхто нічого не зробить, через деякий час у людини, яка відпрацювала у важких та шкідливих умовах, право виходити на дострокову пенсію можуть просто забрати.

- Професійна модель передбачає накопичувальну частину. Внески якого розміру потрібно робити працівникові?

- За працівників віком до 35 років 15% або 7% йдуть у НПФ на власний рахунок людини. 22% залишається в Пенсійному фонді, як звичайний внесок в солідарну пенсійну систему. 

- Яка кількість підприємств буде сплачувати підвищений ЄСВ?

- Підприємств, на яких працюють за списками №1 і №2 близько 10 000. 

- А скільки людей?

- Загалом за списками №1 і №2 працюють трохи менше 450 000 осіб. Близько 120 000 потраплять вже до накопичувальної системи.

- Хто з підприємств проти законопроекту?

- Проти ті роботодавці, які не відшкодовують зараз Пенсійному Фонду сплачені пільгові пенсії: за новим механізмом вони не можуть не сплачувати ЄСВ та працювати. Ті, хто в стадії банкрутства та реструктуризації отримують певні додаткові можливості, тому що ми даємо розстрочку на 5 років, щоби сплатити всі борги з відшкодування. 

Проти також підприємства, які вчасно відшкодовують зараз за своїх робітників, розширюють виробництво. Їх мало, але їм не подобається думка, що потрібно додатково сплачувати 15% ЄСВ, однак це не так: фактичне навантаження на них не зміниться. Ми показали результати розрахунків до 2045 року.  Там видно, що в перші 5 років підприємствам буде важче, але на довгострокову перспективу їх витрати на пільгові пенсії зменшуються. Проблема, що далеко не всі підприємства цікавить перспектива більше 5 років. Тому ми і говоримо, що ця система для людей, їм вона потрібна в першу чергу. Якщо підприємству важко сплачувати 37%, можливо, краще модернізувати робочі місця, виводити людей із роботи в шкідливих умовах. 

Є ще одна категорія роботодавців з важким виробництвом, які проти. Вони розуміють, що на підприємстві накопичується багато пенсіонерів, яким потрібно відшкодовувати пенсії, і створюють нову компанію, а попереднє підприємство банкротять. Зобов'язання по виплаті пільгових пенсій покладаються на державний бюджет, на новоствореному підприємстві цих зобов'язань немає. Звичайно, їх новий механізм не влаштовує. 

- Що буде з непокритим боргом підприємств перед Пенсійним фондом?

- Ми його морозимо і робимо розстрочку з погашення для підприємств на 5 років. З прийняттям закону для держави не знімається тягар, до повного переходу на накопичення. Ми розраховуємо на 2045 рік. Це той рік, коли ми вже в принципі не будемо фінансувати пільгові пенсії, це буде виключно обов'язок роботодавця.

- А чому такий великий лаг?

- Якщо беремо вік 35 років, людина поки відпрацює, вийде на пенсію і завершаться ці виплати, то людині якраз виповниться 60 років.

"Вигідніше платити в конверті і не думати про соціальну відповідальність"

 - Ви не розглядаєте певне розширення списків професій для пільгових пенсій? Це виглядає можливістю провести перший пробний крок  до загальнообов'язкової накопичувальної системи.

- У такій логіці проводилася реформа 2003 року. Коли створювався третій рівень, передбачалось надати підприємствам пільгові преференції, щоб вони були зацікавлені у своїх корпоративних, професійних фондах, запровадити бонусні програми додаткового накопичення пенсій для своїх працівників. Результат – загалом, зараз в нас є 60 фондів, серед них лише 7 професійних,  7 корпоративних. 

- Які були преференції?

- Податкові пільги. Внески до недержавного пенсійного фонду  не включаються до фонду оплати праці , відповідно з них не утримується ПДФО та військовий збір, на них не нараховується ЄСВ. Фактично роботодавцю на 50% дешевше зробити внесок у НПФ, аніж виплатити це додатковим бонусом до зарплати.

- Чим пояснити фактичний провал цього задуму?

- Тіньовою економікою. Вигідніше платити в конверті і взагалі не думати про соціальну відповідальність.

- Законопроектом про професійні накопичувальні пенсії передбачені три програми. Дві – для "пільговиків", третя – добровільна. Розкажіть про третю.

- Добровільна програма заснована на умовах колективних договорів. Ця система дуже подобається профспілкам. Участь можуть брати також галузеві колективні договори. Якщо профспілка домовитися з роботодавцями внести додаткове пенсійне забезпечення в колективний договір, то за третьою пенсійною програмою вони можуть включити туди працівників інших професій, не за списками 1 і 2. У такому випадку роботодавець сплачуватиме за них підвищений відсоток не менше 3%.

Ліга.Фінанси