Про внесення змін до Закону України „Про зайнятість населення” щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні

 

 

ПРОЕКТ

Вноситься

Кабінетом Міністрів України

В. Гройсман

 

„        ”                         2018 р.

 

Закон УкраЇни

 

Про внесення змін до Закону України „Про зайнятість населення” щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні

 

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013 р., № 24, стаття 243; 2017 р., № 30, стаття 323 )

___________________________

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

 

I. Внести до Закону України „Про зайнятість населення” такі зміни:

 

1)    Частини третю та четверту статті 42¹ викласти в такій редакції:

частину треттю викласти в такій редакції:

„3. Роботодавець може отримати дозвіл або продовжити строк його дії, за умови забезпечення виплати заробітної плати у розмірі не менш як:

1) п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року - іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та закладах освіти, визначених у статті 12 Закону України „Про дошкільну освіту”, статті 9 Закону України „Про загальну середню освіту”, частині п’ятій статті 12 Закону України „Про  позашкільну освіту”, статті 18 Закону України „Про професійно-технічну освіту”, статті 28 Закону України „Про вищу освіту”;

2) десять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року – для всіх інших категорій найманих працівників.

4. Вимоги до розміру заробітної плати не застосовуються у разі отримання дозволу на застосування праці осіб, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті.”;

 

2) статтю 42² викласти в такій редакції:

„1. Для отримання дозволу роботодавець подає до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, такі документи:

1) заява за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, в якій роботодавець підтверджує, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця або особи без громадянства, відповідно до законів України не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці;

2) копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку;

3) кольорова фотокартка іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;

4) копія проекту трудового договору (контракту) з іноземцем або особою без громадянства, посвідчений роботодавцем (крім осіб, зазначених у пункті 1 частини першої  статті 42¹).

2. Для працевлаштування окремих категорій іноземців та осіб без громадянства роботодавець додатково подає такі документи стосовно:

1) випускників університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, - копія диплома про вищу освіту відповідного університету, визнаного в Україні в установленому порядку;

2) іноземних працівників творчих професій - нотаріально засвідчені копії документів, що ідентифікують об’єкт авторського права та/або суміжних прав автора та засвідчують авторство (авторське право);

3) відряджених іноземних працівників - копія договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, які направлені іноземним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (надання послуг) і копію трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем або копію документу, що підтверджує трудові відносини іноземного працівника з іноземним роботодавцем, який його відрядив;

4) внутрішньокорпоративних цесіонаріїв – копія рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця або особи без громадянства на роботу в Україну та копія контракту, укладеного між іноземцем або особою без громадянства та іноземним суб’єктом господарювання, про переведення на роботу в Україну з визначенням строку роботи в Україні;

5) осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, - копії рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та довідки про звернення за захистом в Україні.

Для працевлаштування засновників та/або учасників, та/або бенефіціарів (контролерів) юридичної особи роботодавець надає відомості про закінчення формування статутного капіталу товариства на момент подання заяви про видачу дозволу.

Для працевлаштування іноземних ІТ-професіоналів територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, самостійно отримує відомості про наявність у роботодавця зареєстрованого виду діяльності - комп’ютерне програмування.

3. Для продовження дії дозволу роботодавець подає такі документи:

1) заява за формою, визначеною Кабінетом Міністрів України;

2) копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку;

3) копія проекту трудового договору (контракту) з іноземцем або особою без громадянства, посвідчена роботодавцем.

4. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції самостійно отримує в електронній формі відомості:

1)  з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань − про статус роботодавця як юридичної особи або фізичної особи – підприємця;

2) з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування − про розмір заробітної плати, яку роботодавець виплачував найманому іноземному працівнику.

5. Документи, передбачені цією статтею, які були видані за кордоном, мають бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не визначено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи, складені іноземною мовою мають бути перекладені на українську мову та справжність підпису перекладача засвідчено нотаріально.

6. Посадовим особам територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, заборонено вимагати від роботодавців документи, не встановлені цим Законом.”;

 

3) частину першу статті 42³ доповнити пунктом 5 такого змісту:

„5) на строк дії довідки про звернення за захистом в Україні (але не більш як на один рік) – для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Дія дозволу може бути продовжена у разі продовження дії такої довідки.”;

 

4) у статті 42⁴:

частину другу після слів „10 робочих днів з дня отримання” доповнити словами „інформації щодо”;

частину третю після слів „10 робочих днів з” доповнити словами „дня отримання інформації щодо”;

 

5) статтю 42⁵ доповнити частиною четвертою такого змісту:

„4. У разі втрати дозволу роботодавець повідомляє про це територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, який видав дозвіл, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, а також територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, який видав посвідку на тимчасове проживання в Україні.

Дублікат втраченого дозволу видається за умови подання роботодавцем територіальному органові центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції заяви у довільній формі щодо видачі дубліката дозволу та копію документу, який підтверджує факт звернення роботодавця до територіального органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

У разі пошкодження дозволу його дублікат видається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції за умови подання роботодавцем відповідної заяви у довільній формі та повернення пошкодженого дозволу.”;

 

6) статтю 42⁷доповнити частиною п’ятою такого змісту:

„5. Роботодавець може подати документи для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, продовження дії дозволу або внесення змін до такого дозволу, скасування дозволу в електронному вигляді через Єдиний державний портал адміністративних послуг.”;

 

7) у пункті 5 частини третьої статті 42⁸:

абзац перший після слів „невідповідність умов” доповнити словом „проекту”, після слів „або умов” доповнити словом „проекту”;

абзац третій після слів „допущені в заяві або доданих до неї документах,” доповнити словами „які не впливають на зміст документу та однозначність його розуміння”;

 

8) статтю 42⁹ викласти у такій редакції:

„1. Підставами для відмови у видачі, продовженні дії дозволу, у внесенні змін до дозволу є:

1) неусунення підстав для зупинення розгляду заяви протягом встановленого строку або визнання територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, мотивувального листа, поданого роботодавцем, необґрунтованим;

2) подання заяви та документів для продовження дії дозволу з порушенням строку, встановленого частиною другою статті 42-6 цього Закону;

3) відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про роботодавця або наявність відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, або наявність відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, який є роботодавцем.

4)      відсутність або невідповідність відомостей у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування щодо розміру заробітної плати, визначеної частиною третьою статті 42¹ цього Закону.

Рішення про відмову у видачі, продовженні дії дозволу, у внесенні змін до дозволу повинно містити перелік та опис підстав (обґрунтування) для відмови.

Відмова у видачі, продовженні дії або у внесенні змін до дозволу з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

У разі відмови у видачі, продовженні дії або у внесенні змін до дозволу подані документи повертаються (видаються особисто, надсилаються поштовим відправленням) роботодавцю не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від роботодавця заяви про їх повернення.

Після усунення підстав для відмови у видачі, продовженні дії або у внесенні змін до дозволу роботодавець може повторно подати документи.

2. Рішення про відмову територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції у видачі дозволу, продовженні його дії,  скасування дозволу може бути оскаржене до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції не пізніше ніж через 10 календарних днів з дати його отримання роботодавцем.

Рішення про відмову територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції у видачі дозволу може бути оскаржено в судовому порядку.”;

 

9) частину другу статті 42¹⁰ доповнити частиною третьою такого змісту:

„3. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів повідомляє про скасування дозволу центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та

еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.”.

 

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

 

             Голова
Верховної Ради України