Двостороння зустріч у межах скринінгу між Україною та Європейською Комісією по переговорному Розділу 23 «Судова влада та основоположні права»

З 17 по 19 вересня 2024 року в Брюсселі відбулася двостороння зустріч між Україною та Європейською Комісією в рамках скринінгу за переговорним Розділом 23 «Судова влада та основоположні права». На зустрічі обговорювалися три основні теми: «Судова влада», «Антикорупційна політика» та «Основоположні права». Міністерство соціальної політики України було відповідальним за такі підрозділи: «Права осіб з інвалідністю», «Гендерна рівність» та «Права дитини».

Результати обговорень

Європейська Комісія відзначила високий рівень підготовки України в таких ключових сферах:

Права дитини

Україна поінформувала ЄС про виклики та прогалини у захисті прав дітей.. Особливу увагу приділили узгодженню законів із європейськими стандартами, зокрема щодо дітей в інституціях, та дітей без батьківського піклування, а також захисту прав дітей з інвалідністю та переміщених та евакуйованих дітей. Було зазначено, що ці заходи та реформи відповідають стандартам ЄС та міжнародним нормам. Окремо повідомили про плани реформ у системі правосуддя, дружньої до дитини, зокрема щодо законопроєкту №5617.

Україна також поінформувала про впровадження міжнародних стандартів у сфері юстиції для дітей, зокрема європейських директив щодо процесуальних гарантій для дітей у кримінальних справах та захисту прав дітей. Були підсумовані досягнення та проблеми в реалізації цих змін. Україна наголосила, що захист прав дітей залишається пріоритетом. Уряд продовжує вдосконалювати законодавчу базу у цій сфері.

Права осіб з інвалідністю

Українська Сторона поінформувала Сторону ЄС про виклики та прогалини у сфері прав людей з інвалідністю, зокрема, про рівень відповідності актам права ЄС у цій сфері. Було зосереджено увагу на зростаючій кількості осіб з інвалідністю внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Крім того, було представлено інформацію про захист прав під час відновлювальних і реконструкційних робіт та доступність для осіб з інвалідністю. Впродовж багатьох років Україна систематично впроваджує заходи для захисту прав осіб з інвалідністю, ратифікувавши низку ключових міжнародних актів у цій сфері. Водночас було повідомлено про затвердження Національного плану дій щодо реалізації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року, що передбачає створення соціального середовища рівних можливостей для осіб з інвалідністю. Окремо було зазначено про необхідність інтеграції людей з інвалідністю у суспільне життя та переосмислення наявних соціальних послуг для їх підтримки. Українська Сторона також доповіла про ситуацію з безбар’єрним середовищем та доступністю державних послуг. В пріоритеті України – усунення бар'єрів, які заважають людям з інвалідністю реалізовувати свій потенціал у соціальному, культурному та професійному житті. Україна прийняла План дій на 2023–2024 роки щодо реалізації Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору до 2030 року. Документ покликаний забезпечити доступність і рівні можливості для всіх громадян України, незалежно від їхніх фізичних можливостей, віку, статі чи соціального статусу. Серед пріоритетних реформ – покращення соціальної інфраструктури, деінституціалізація, доступ до ринку праці та системи реабілітації.

Зокрема, було висвітлено успіхи у впровадженні безбар’єрних маршрутів у громадах і моніторинг державних сайтів щодо їх доступності. Також було наголошено, що Міністерство соціальної політики України розробило методичні рекомендації щодо доступності державних послуг у сфері соціального захисту. Українська Сторона окремо повідомила, що у 2023 році було видано понад 370 тисяч реабілітаційних засобів, що свідчить про зростання підтримки людей з інвалідністю. Було зазначено, що наступні кроки включають прийняття змін до законодавства щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю та реалізацію Національної стратегії безбар’єрного середовища до 2030 року.

Гендерна рівність та боротьба з насильством проти жінок

Українська Сторона поінформувала Сторону ЄС про виклики і прогалини у сфері гендерної рівності та боротьби з насильством проти жінок, а також про рівень відповідності актам права ЄС у цій сфері. Було зосереджено увагу на законодавстві України, спрямованому на імплементацію Директиви Ради 2004/113/ЄС від 13.12.2004 про впровадження принципу рівного ставлення до чоловіків і жінок у доступі та постачанні товарів і послуг. Крім того, було представлено інформацію щодо:

поширення імплементаційного законодавства на всіх осіб та організації як у державному, так і в приватному секторах;
відповідності визначення прямої та непрямої дискримінації за ознакою статі, домагань та сексуальних домагань визначенню, яке міститься у Директиві Ради 2004/113/ЄС;
впровадження перерозподілу тягаря доказування відповідно до статті 9 Директиви;
створення уповноваженого органу або органів для просування, аналізу, моніторингу та підтримки рівного ставлення до всіх осіб без дискримінації за ознакою статі.

Водночас Сторону ЄС було повідомлено про рівень відповідності Директиві (ЄС) 2024/1385 від 14.05.2024 про боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством. Окремо було висловлено інформацію про законодавство та його практичне застосування, що пов’язане з боротьбою з гендерно зумовленим насильством.

Зокрема, було висвітлено:

форми насильства щодо жінок, які безпосередньо криміналізовані в Кримінальному кодексі України;
форми кібернасильства, від яких переважно страждають жінки та дівчата, які криміналізовані;
права на захист, форми доступу до правосуддя та підтримки, які надаються жертвам гендерно зумовленого насильства;
превентивні заходи, які вживаються в Україні відповідно до чинного законодавства.

Особлива увага була приділена імплементації Стамбульської конвенції, зокрема у контексті боротьби з гендерно зумовленим насильством, криміналізації різних його форм, а також забезпеченню захисту та підтримки постраждалих.

Було поінформовано, що Україна зіштовхується з численними викликами внаслідок повномасштабного російського вторгнення, що призводить до зростання кількості вразливих категорій, як серед жінок, так і чоловіків. Війна значно загострює гендерну нерівність, що потребує нового, ефективного підходу у вирішенні цих викликів.

З урахуванням цих викликів було прийнято та реалізовано Урядом низку стратегічних документів у сфері гендерної рівності на період до 2030 року. Державна стратегія забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків створила міцну основу для ініціатив щодо ґендерної рівності в різних сферах. Зокрема, державна політика ґрунтується на впровадженні гендерного аналізу у процесі прийняття рішень, співпрацю з неурядовими організаціями та залучення жінок до прийняття рішень на різних рівнях.

Також Українська Сторона окремо повідомила про важливість подальшої співпраці з ЄС у цій сфері. Було зазначено, що Україна продовжує працювати над удосконаленням законодавства та практик для забезпечення гендерної рівності та боротьби з насильством проти жінок.

Українська Сторона також підкреслила важливість підтримки з боку ЄС у подоланні викликів, пов’язаних із повномасштабною війною, яка створює додаткові труднощі для реалізації прав вразливих груп, як-от дітей, людей з інвалідністю та жінок.

Україна продовжує роботу над реформами для відповідності європейським стандартам і висловила готовність до подальшої співпраці з ЄС у сфері захисту прав людини та зміцнення демократичних інститутів.