Звіт за результатами дослідження щодо існуючих практик та проблемних питань, які виникають під час вирішення спорів між батьками щодо місця проживання дитини, участі в її вихованні, підготовленого в межах проекту „Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe), який реалізується Alinea International Ltd за підтримки Мінсоцполітики та Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх

 

Сімейним кодексом України передбачено, що здійснення батьками своїх прав має ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності та не має суперечити інтересам дитини.

Як свідчить практика, таке законодавче положення, що повністю відповідає ключовим принципам, закріпленим у міжнародних договорах України, доволі часто нівелюється агресивними діями батьків, які з тих чи інших мотивів переховують дитину, змінюють її місце проживання, перешкоджаючи іншому з батьків у підтриманні з нею особистого контакту.

Можна сказати, що такі дії батьків не завжди зумовлені піклуванням про інтереси дитини, яка стає об’єктом маніпулювань та з’ясування стосунків між ними.

Проте Конвенція ООН про права дитини, ратифікована Україною у 1991 році, як частина національного законодавства, визначає не право батьків на спілкування з дитиною, а право дитини знати своїх батьків і право на їх піклування. Права батьків не можуть бути вищими чи важливішими за право дитини на життя, здоров’я та розвиток. Особливого значення у таких випадках набуває обов’язок компетентних органів вирішувати спори між батьками, приділяючи першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Тому Мінсоцполітики підтримало проект SURGe в ініціативі щодо дослідження цієї проблематики, долучилося до організації збору даних і надавало методологічну й організаційну допомогу в проведенні дослідження.

Результати дослідження засвідчили, що питання конфліктних ситуацій між батьками дитини є доволі складним і потребує комплексних підходів до його вирішення. Воно дало нам змогу переконатися, що забезпечення найкращих інтересів дитини після припинення спільного проживання батьків вимагає як заходів профілактики, так і процесуальних запобіжників і професійної підтримки дитини на всіх етапах вирішення спору між батьками.

Дослідження допомогло визначити кілька ключових напрямків, на яких наразі слід зосередити увагу:

1) просвітницька робота серед молодих людей, які планують укласти шлюб, та батьків дітей, які припиняють шлюбні відносини;

2) своєчасне виявлення сімей, де існує ризик конфліктів щодо місця проживання дитини, участі в її вихованні та забезпечення їх належною підтримкою, що відповідає їхнім потребам;

3) обов’язкове вирішення всіх питань виховання та утримання дитини при розірванні шлюбу між батьками;

4) належне попередження та реагування на кожен випадок самочинної зміни місця проживання одним із батьків  дитини, якісна оцінка всіх обставин, зокрема,  фактів домашнього насильства, мобілізація всіх суб’єктів з метою встановлення місцезнаходження дитини та повернення її до безпечного місця з урахуванням найкращих інтересів дитини;

5) удосконалення підходів до вирішення відповідних спорів органами опіки та піклування й судами з урахуванням найкращих інтересів дитини та міжнародних стандартів, скорочення строків розгляду відповідних справ;

6) удосконалення механізмів примусового виконання рішень у спорах та притягнення до відповідальності осіб, які ухиляються від виконання рішень;

7) надання допомоги дитині та батькам після вирішення відповідних спорів з метою відновлення довірчих стосунків дитини з обома батьками.

Врегулювання вищезазначених питань потребуватиме внесення змін до низки нормативно-правовий актів, у тому числі Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, законів України „Про соціальні послуги”, „Про виконавче провадження”, низки постанов Кабінету Міністрів України.

Такі комплексні зміни вимагатимуть скоординованої роботи кількох Міністерств та підтримки з боку народних депутатів України.

Водночас Мінсоцполітики вже було зроблено перші кроки для вирішення деяких із вищезазначених проблем. Влітку минулого року у Верховній Раді України було зареєстровано схвалений Кабінетом Міністрів України проект Закону України „Про вдосконалення процедур та механізмів вирішення спорів щодо місця проживання дитини, участі батьків у її вихованні, врегулювання питань правових наслідків за викрадення дитини одним із батьків, вчинення перешкод у спілкуванні з дитиною” (реєстр. № у ВРУ 3667). Зокрема, пропонується:

спростити процедуру розірвання шлюбу подружжя, яке має дітей, за умови укладення нотаріально посвідченого договору між чоловіком і дружиною про те, з ким із батьків будуть проживати малолітні діти, про способи участі того з батьків, хто буде проживати окремо від них, у вихованні, утриманні, вирішенні питань щодо навчання і лікування дітей та про розмір аліментів на дітей;

забезпечити розгляд в одному позовному провадженні щодо розірвання шлюбу або встановлення режиму окремого проживання питань визначення місця проживання малолітніх дітей, способів участі у вихованні, вирішенні питань щодо навчання та лікування дітей того з батьків, хто буде проживати окремо від них (якщо між подружжям існує спір щодо розірвання шлюбу, і їм не вдалося врегулювати питання, які стосуються виховання та утримання дитини в договірному порядку).

 

Отже, Мінсоцполітики висловлює найщирішу подяку команді проекту „Супровід урядових реформ в Україні (SURGe)” та всім членам Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх за проведене дослідження.

Опрацювання результатів дослідження засвідчує найвищу якість його проведення, належний рівень відповідальних за його підготовку фахівців, професійний підхід до вибору форм та методів дослідження, опрацювання і презентації його результатів, відмінну підготовку висновків та ґрунтовний рекомендацій. 

Результати дослідження будуть використані Мінсоцполітики як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, для розробки змін до законодавства з метою сприяння у вирішенні досліджуваних проблем.

 

Звіт