Міністерство соціальної політики України згідно із Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 „Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” (зі змінами), оприлюднювало 13 листопада 2024 р. на офіційному вебсайті Міністерства у підрубриці „Електронні консультації з громадськістю” рубрики „Консультації з громадськістю” проект розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції Державної цільової програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року” (далі – проект акта).
Проект акта підготовлено Мінсоцполітики з метою всебічної підтримки поширення волонтерського руху як на державному рівні, так і на рівні територіальних громад, забезпечення сталого розвитку, формування ефективної державної політики у сфері волонтерської діяльності.
Завдання Державної цільової програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року:
забезпечення належного розуміння (визнання) та оцінювання органами державної влади та органами місцевого самоврядування потенціалу волонтерів і волонтерської діяльності, передусім молоді, для сталого розвитку громад, у тому числі забезпечення умов для створення привабливого інвестиційного клімату та економічного розвитку, забезпечення базових потреб осіб, які здійснюють волонтерську діяльність;
впровадження механізмів створення та забезпечення системних можливостей і підтримки волонтерської діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування для реалізації волонтерських ініціатив у територіальних громадах, підвищення рівня соціальної згуртованості та мінімізації еміграційних процесів серед громадян, передусім молоді.
27 листопада 2024 року оприлюднення проекту акта завершено. В його обговоренні взяв участь один представник громадськості, який надав пропозиції / зауваження до проекту акта.
Пропозиції від Центру демократії та верховенства права 2024-11-19 12:25:51 | Відповідь Мінсоцполітики |
1. Абзац 10 розділу „Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом” викласти в такій редакції: відсутність системного підходу для заохочення молоді до волонтерства в навчальних закладах, в системі неформальної освіти через законодавче обмеження щодо залучення дітей (до досягнення 14-річного віку) до волонтерської діяльності; потреба посилення міжурядової координації для залучення до волонтерської діяльності в Україні. | Враховано |
2. Пункт 4 абзацу 5 розділу „Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми” викласти у такій редакції: - розроблення методичних рекомендацій щодо форм фінансової та програмної звітності для організацій, які претендують на отримання коштів з державного та місцевих бюджетів, зокрема, на страхування, оплату чи відшкодування витрат, пов’язаних зі здійсненням волонтерської діяльності; Коментар: Організації громадянського суспільства потребують саме рекомендацій щодо складання форм фінансової та програмної звітності, які, за необхідності, вони могли б використовувати (орієнтуватися на них), а не до зобов’язання у вигляді додаткової форми звітності.
| Враховано |
3. Пункт 7 абзацу 5 розділу „Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми” викласти у такій редакції: - зазначення волонтерського досвіду в документах про освіту (атестатах, свідоцтвах, дипломах) волонтерів, що є здобувачами освіти, в тому числі середньої. Напрацювання відповідних методичних рекомендацій щодо верифікації факту долучення до волонтерства та зарахування часу здійснення волонтерської діяльності здобувачами освіти до навчально-виробничої практики; Коментар: Задля виконання норми, викладеної в абзаці 2 п. 4 ст. 7 Закону України „Про волонтерську діяльність" необхідно напрацювати методичні рекомендації, оскільки за їх відсутності ця норма не працює.
| Не враховано Відповідно до частини третьої статті 53 Закону України „Про освіту” здобувачі освіти зобов’язані виконувати вимоги освітньої програми та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти. Одночасно інформуємо, що відповідно до підпункту 9 пункту 1 статті 1 Закону України „Про повну загальну середню освіту” освітня програма закладу освіти - документ, що містить комплекс освітніх компонентів, спланованих та організованих закладом освіти для досягнення учнями визначених цією програмою очікуваних результатів навчання, який розробляється і затверджується відповідно до цього Закону. Освітня програма закладу освіти може містити інші складники, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності закладу освіти. Натомість волонтерство – це форма громадянської активності. Крім того, у частині першій статті 18 Закону України „Про повну загальну середню освіту” (далі – Закону) зазначено, що після завершення навчання за освітньою програмою відповідного рівня повної загальної середньої освіти незалежно від форми її здобуття та учні отримують такі документи про освіту: свідоцтво про початкову освіту; свідоцтво про базову середню освіту; свідоцтво про повну загальну середню освіту. Ці документи про освіту видаються на підставі результатів річного оцінювання і державної підсумкової атестації (далі – ДПА). Слід зазначити, що під час ДПА здійснюється оцінювання відповідності результатів навчання учнів вимогам державних стандартів. Кожен учень має пройти ДПА за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, крім випадків, визначених законодавством (стаття 17 Закону). Отже, у документах про освіту зазначаються бали, визначені в результаті річного оцінювання відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів) освітньої програми закладу освіти, а також результати ДПА. Зазначення в документах про освіту інформації про досвід волонтерської діяльності законодавством не передбачено.
|
4. Абзац 6 розділу „Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми” викласти у такій редакції: Створення та подальша підтримка державою у співпраці з організаціями громадянського суспільства та волонтерами інформаційно-аналітичної волонтерської платформи, яку передбачено. Додаток 1 Законом України „Про волонтерську діяльність”, з можливістю (але не обов’язково): Коментар: Важливо на рівні Концепції зафіксувати що створення та робота інформаційно-аналітичної волонтерської платформи повинна відбуватися із залученням організацій громадянського суспільства.
| Враховано |
5. Абзац 7 розділу „Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми” викласти у такій редакції: Вивчення можливості відображення на інформаційно-аналітичній волонтерській платформі відповідного волонтерського досвіду громадян по типу „Europass” щодо здійснення волонтерської діяльності, завдяки інструменту генерування індивідуального волонтерського резюме (за можливості – для молоді інтегрування у європейський „Youthpass certificate”). Коментар: Можливість створення резюме за допомогою платформи може бути однією із її основних прикладних функцій, тому таку можливість потрібно передбачити.
| Враховано |
6. Абзац 8 розділу „Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми” доповнити пунктом такого змісту: створення можливості надання підтвердження факту волонтерської діяльності волонтерами, які здійснюють діяльність самостійно, без співпраці з неприбутковою організацією; Коментар: Однією з функцій центрів життєстійкості для індивідуальних волонтерів, які здійснюють свою діяльність не у співпраці з неприбутковими організаціями, може бути надання (за необхідності) підтвердження факту здійснення волонтерської діяльності. Це може бути, наприклад, підтвердження про плетіння сіток, іншої допомоги, що особливо важливо на місцевому рівні, в громадах.
| Не враховано Статтею 1 Закону України „Про волонтерську діяльність” (далі ‒ Закон) передбачено, що волонтером є фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги. Підтвердження факту волонтерської діяльності здійснюється шляхом пред’явлення посвідчення волонтера, однак таке посвідчення згідно ч. 3 статті 1 Закону волонтер може отримати тільки здійснюючи волонтерську діяльність в організаціях та установах, що залучають до своєї діяльності волонтерів.
|
7. Пункт 7 абзацу 8 розділу „Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми” викласти у такій редакції: сприяння самоорганізації та структуруванню волонтерського руху в територіальних громадах, зокрема, створення осередків загальнонаціональних мережевих організацій, які залучають волонтерів до своєї діяльності через: - реалізацію центрами життєстійкості відповідних інструментів підтримки волонтерської діяльності; - надання відповідних можливостей органами місцевого самоврядування та/чи органами державної влади; - залучення зацікавленого бізнесу, донорських організацій; Коментар: Створення осередків великих мережевих організацій не може бути функціоналом центрів життєстійкості. Такі центри можуть лише сприяти процесам створення таких осередків / відокремлених підрозділів на місцях.
| Враховано |
8. Пункт 12 абзацу 8 розділу „Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми” викласти у такій редакції: розроблення Порядку залучення волонтерів до діяльності органів Додаток 1 державної влади та органів місцевого самоврядування з рекомендаціями щодо укладення договорів про провадження волонтерської діяльності; визначення координатора (уповноваженого) з числа посадових осіб; вжиття заходів унеможливлення доступу волонтера до інформації з обмеженим доступом тощо; Коментар: Пропонуємо додатково проговорити питання наскільки доречно надавати волонтерам, які залучаються тимчасово до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, доступ до інформації з обмеженим доступом.
| Не враховано Міністерством соціальної політики України підготовлено Методичні рекомендації з метою застосування єдиного підходу органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при зверненні неприбуткових організацій та установ щодо залучення організаціями волонтерів до своєї діяльності шляхом укладення з волонтером примірного договору про провадження волонтерської діяльності, що затверджені наказом Міністерства соціальної політики України „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей укладання договору про провадження волонтерської діяльності” від 15.11.2024 № 530- Н. |
9. Пункт 16 абзацу 8 розділу „Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми” викласти у такій редакції: створення у взаємодії з організаціями громадянського суспільства комплексної програми навчання координаторів волонтерської діяльності щодо залучення волонтерів, провадження волонтерської діяльності для посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, представників організацій громадянського суспільства. Запровадження практики обміну досвідом на регіональному, національному та міжнародному рівнях з питань розвитку волонтерства для держслужбовців; Коментар: Вважаємо, що навчання координаторів волонтерської діяльності має бути комплексним. Центри життєстійкості з їхніми нинішніми функціями не здатні (і не мусять) забезпечити багаторівневий підхід до навчання. | Не враховано Міністерством соціальної політики України підготовлено Методичні рекомендації з метою застосування єдиного підходу органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при зверненні неприбуткових організацій та установ щодо залучення організаціями волонтерів до своєї діяльності шляхом укладення з волонтером примірного договору про провадження волонтерської діяльності, що затверджені наказом Міністерства соціальної політики України „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей укладання договору про провадження волонтерської діяльності” від 15.11.2024 № 530- Н.
|
10. Також, маємо загальний коментар щодо використання формулювання “…неприбутковими підприємствами, установами, організаціями…”. Оскільки положення про можливість залучати волонтерів підприємствами незалежно від форми власності та прибутковості для надання медичної допомоги, реабілітаційної допомоги є тимчасовими та включеними до Прикінцевих положень Закону України „Про волонтерську діяльність” на період воєнного стану. Тому, постає питання щодо доцільності використання такого формулювання в документі, який готується на період до 2030 року і поширюється на всі напрями волонтерської діяльності. | Не враховано Положення про можливість залучати волонтерів підприємствами незалежно від форми власності та прибутковості для надання медичної допомоги, реабілітаційної допомоги є тимчасовими та включеними до Прикінцевих положень Закону України „Про волонтерську діяльність” на період воєнного стану, відтак вживання такого формулювання у документі, який готується на період до 2030 року є невмотивованим. |
Проект акта було обговорено на засіданні Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України, яке відбулось 02 грудня 2024 року.
Учасники засідання Громадської ради прийняли рішення:
погодити проект розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції Державної цільової програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року”.