Постраждалим від насильства

Законодавство України у сфері протидії домашньому насильству визначає чотири основні форми насильства:

• фізичне, коли:

• Б’ють чи штовхають;
• Не випускають з власного дому або не пускають до нього;
• Погрожують позбавити життя чи навмисно створюють ситуації, які можуть становити загрозу здоров’ю та безпеці;
• Змушують до вживання алкоголю чи наркотиків;
• Позбавляють їжі, перешкоджають відпочинку чи сну;
• Проти волі переміщують у межах однієї держави або за кордон із застосуванням сили, погроз чи обману.

2. економічне, коли:

• Обмежують у доступі до власних коштів чи забороняють використовувати власні кошти так, як ви вважаєте за потрібне;
• Пошкоджують ваше майно;
• Позбавляють або перешкоджають у доступі до їжі, житла, майна;
• Обмежують у можливості працевлаштування, забороняють навчатися чи працювати;
• Примушують до жебрацтва;
• Шантажують.

3. сексуальне, коли:

• Зґвалтували;
• Примушують до небажаних сексуальних контактів;
• Торкаються до інтимних частин вашого тіла проти вашої волі;
• Примушують до сексу з іншими людьми;
• Примушують до збочених форм сексуальних стосунків;
• Примушують займатися порноіндустрією чи секс-бізнесом;
• Примушують до вагітності або аборту;
• Примушують до спостереження за статевим контактом кривдника.

4. психологічне, коли:

• Систематично принижують і вами маніпулюють;
• Ображають словесно або негативним жестами, мімікою;
• Переслідують, постійно контролюють, погрожують;
• Зневажають та ігнорують бажання, думки, почуття, безпідставно критикують;
• Позбавляють права на захист честі та гідності;
• Шантажують;
• Ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову приналежність чи походження.

Що робити?

Щоб запобігати та протидіяти домашньому та гендерно зумовленому насильству, Мінсоцполітики створює та розширює мережу спеціалізованих служб підтримки постраждалих.

Наразі в Україні діє:

• 59 притулків для постраждалих від насильства, що забезпечують цілодобове перебування (до 90 днів);
• 101 денних центри соціально-психологічної допомоги;
• 100 кризових кімнат, що забезпечують цілодобове перебування (до 10 днів);
• 110 спеціалізованих служб первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі;
• 715 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги;
• 29 Кол центрів / гарячих ліній;
• 25 інших закладів та установ, призначених для надання допомоги постраждалим особам (соціальні квартири, центри соціально-психологічної допомоги, ресурсний центр примирення та корекційно-відновлювальних програм, пункти невідкладної анонімної медико-психологічної

Також працює 715 мобільних бригад, з них 76 створені за рахунок коштів громадських організацій та міжнародних благодійних фондів. Завдяки співпраці з Фондом народонаселення ООН в Україні (UNFPA), фінансової підтримки AMBER (Канада) та EMBRACE (Велика Британія), в межах проекту „Міста і громади, вільні від домашнього насильства” протягом його реалізації в 53 містах та громадах створено 230 спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб.

Для швидкого доступу отримувачі та надавачів послуг до інформації про спеціалізовані служби для постраждалих від гендерно зумовленого та домашнього насильства, які діють в Україні, Мінсоцполітики створено дашборт. Це дозволяє користувачам знайти найближчу адресу надавача послуг та звернутися особисто, або онлайн.

«Гарячі лінії» з питань запобігання та протидії домашньому насильству (усі дзвінки безкоштовні):

15-47 - урядова «гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства;

116-123 (з мобільного); 0 800 500 335 - національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації;

116 111 (з мобільного); 0 800 500 225 - національна «гаряча лінія» для дітей та молоді;

0 800 213 103 – «гаряча лінія» системи безоплатної правової допомоги.

Постраждалі від домашнього насильства також можуть розраховувати на наступні соціальні послуги:

• інформування
• первинна правнича допомога
• консультування
• психологічна допомога
• представництво інтересів
• екстрене (кризове) втручання
• надання притулку (притулок / кризова кімната)
• соціально-психологічна реабілітація
• посередництво (крім кривдника)
• соціальний супровід
• соціальна профілактика
• соціальна адаптація
• послуга життєстійкості
• програма для постраждалих