Запобігання та протидія насильству

Система запобігання та протидії насильству охоплює заходи, які включають виявлення, профілактику та реакцію на всі види насильства, зокрема домашнє, гендерне та насильство над дітьми, а також інші агресивні дії.

Протидія насильству є одним із ключових напрямків роботи Міністерства соціальної політики. Проєкти Міністерства направлені на створення безпечного середовища для всіх громадян, де кожен має право на життя без насильства.

Домашнє насильство — це серйозна соціальна проблема, яка впливає на багато сімей і негативно позначається на фізичному, психологічному та емоційному здоров'ї постраждалих. Це явище має різні форми і може проявлятися в домашньому середовищі, тому для його запобігання та реагування потрібен комплексний підхід.

Від насильства можуть страждати всі члени родини, але найвразливіші — це діти, літні люди, особи з інвалідністю, а також жінки, які часто є вразливими через загрозу фізичної сили та економічну залежність від своїх партнерів.

Інформація про протидію насильству в Україні

Мінсоцполітики посилює допомогу постраждалим від цього явища.

В Україні працюють спеціалізовані служби, які надають соціально-психологічну допомогу постраждалим. Це можуть бути притулки, денні центри, кризові кімнати, консультативні служби та інші. Спеціальні мобільні бригади також беруть участь у наданні цієї допомоги.

Соціальні послуги

Постраждалі від домашнього та гендерно-зумовленого насильства можуть розраховувати на такі послуги:

• інформування;
• первинна правнича допомога;

• консультація;
• психологічна допомога;
• представництво інтересів;
• надання притулку;
• соціально-психологічна реабілітація;
• посередництво (крім кривдника);
• соціальний супровід;
• соціальна адаптація;
• соціальна профілактика;
• послуга життєстійкості;
• програма для постраждалих.

Загальні та спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього та гендерно зумовленого насильства:

• центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
• притулки для дітей;
• центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
• соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
• центри соціально-психологічної допомоги;
• територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
• інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.

До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать:

• притулки для постраждалих осіб;
• центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб;
• кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
• мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі;
• заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

Завдання Міністерства у сфері запобігання насильству

Міністерство соціальної політики відіграє роль спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та запобігання жорстокому поводженню з дітьми.

Корисні контакти

• Урядовий контактний центр для постраждалих від домашнього насильства – 15-47;
• Гаряча лінія Національної поліції України – 0-800-500-202;
• Всеукраїнський контактний центр системи безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103;
• Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації – 0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного)