Дитячий будинок сімейного типу

Дитячий будинок сімейного типу (велика прийомна сім’я) — це подружжя або одна повнолітня людина, яка приймає на виховання від 5 до 10 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей разом з біологічними, які проживають разом з батьками, не може бути більшою десяти.

У дітей, прийнятих на виховання, залишається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, і право бути усиновленими. Діти-вихованці мають право спілкуватися з біологічною родиною, якщо це не суперечить їхнім інтересам.

Батьки-вихователі мають право отримати в службове користування будинок або велику квартиру.

Більше про те, як можна прийняти дитину в родину, на сайті “Україна для кожної дитини” dity.gov.ua.

Грошове забезпечення і соціальна підтримка ДБСТ

Фінансування ДБСТ здійснюється за кошти державного бюджету. Грошове забезпечення батькам-вихователям за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу встановлюється на рівні одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну дитину-вихованця й не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи іншої державної допомоги.

Державна соціальна допомога на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

Така допомога призначається батькам-вихователям у грошовій формі. Батьки мають витрачати кошти на потреби дітей.

Призначення державної соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється з дати влаштування дитини в ДБСТ до дня досягнення дитиною 18-річного віку включно, а в разі навчання в закладі загальної середньої, професійної, фахової та вищої освіти — до 23-річного віку або до закінчення відповідного закладу освіти.

Дитина з інвалідністю, влаштована в ДБСТ, отримує державну соціальну допомогу до 23 років незалежно від того, чи навчається вона в закладі освіти.

Розмір державної соціальної допомоги становить:

• 2,5 прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку,
• 3,5 прожиткового мінімуму на дитину з інвалідністю відповідного віку;
• 2,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи для молодої людини від 18 до 23 років;
• 3,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи для молодої людини з інвалідністю від 18 до 23 років.

Для призначення допомоги потрібно подати в управління соціального захисту заяву і такі документи:

1) Рішення про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу.

2) Документи, що підтверджують статус дитини.

За наявності:

3) Інформація органу державної виконавчої служби про розмір аліментів.

4) Довідка з місця навчання про розмір стипендії.

5) Копія висновку медико-соціальної експертної комісії або медичного висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про дитину з інвалідністю.

6) Копія посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту.

Виплата “Дитина не одна”

Якщо дитина наказом служби у справах дітей тимчасово влаштована в ДБСТ, але ще не набула статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, вона має право на отримання тимчасової виплати “Дитина не одна”.

Розмір її дорівнює виплаті, яку отримують діти зі статусом сироти або позбавленої батьківського піклування:

• 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину,
• 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на кожну дитину з інвалідністю.

Звернутися із заявою про призначення такої допомоги може представник ДБСТ, до якого тимчасово влаштовано дитину, якщо ця родина постійно проживає в Україні.

Допомога оформляється до надання дитині статусу, але не довше ніж на півроку. Надання допомоги може бути продовжено понад піврічний термін, якщо період тимчасового влаштування дитини в ДБСТ теж продовжено наказом служби у справах дітей.

Заяву можна подати до органів соціального захисту населення, ЦНАП або виконавчих органів територіальних громад.

Тимчасова допомога виплачуватиметься органом соціального захисту населення на особовий рахунок отримувача в уповноваженому банку, який він вказав під час заповнення заяви. Також вона може виплачуватися у відділенні Укрпошти за місцем проживання.

Житло та інша допомога для ДБСТ

Батькам-вихователям для потреб дитячого будинку сімейного типу може позачергово надаватись індивідуальний житловий будинок або багатокімнатна квартира. Таке приміщення має бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку. Обладнання житлового приміщення забезпечується органом, який ухвалив рішення, з урахуванням кількості влаштованих дітей, їхніх індивідуальних потреб, віку, статі, стану здоров’я.

Дитячому будинку сімейного також може надаватися транспортний засіб та благодійна допомога.

Пільги для ДБСТ

• оплата за газ, світло, воду — 30% (у деяких регіонах відсоток може змінюватися за рішенням місцевої влади, але менше названого бути не може);
• безоплатне харчування дітей-вихованців у закладі освіти, де вони навчаються;
• дітям-вихованцям щорічно виділяються безоплатні путівки в заклади оздоровлення та відпочинку;
• безоплатний проїзд для дітей-вихованців на міських автобусах (трамваях, метро тощо), крім таксі;
• дитячому будинку сімейного типу безоплатно надається можливість отримати ділянку землі під фермерське господарство, отримати кредити або позики для розвитку господарства на пільгових умовах, а також для будівництва житла для такої сім’ї.

Коли термін договору про влаштування дітей до ДБСТ закінчується, дія пільг і виплат припиняється.

Соціальні послуги

Соціальна послуга — це допомога “людини людині”. Це комплекс заходів, які здійснюють фахівці із соціальної роботи, щоб підтримати людину або родину, яка опинилась в складній ситуації.

Батьки-вихователі можуть звернутися за потреби за отриманням необхідних соціальних послуг. Більше про те, які послуги надаються в Україні і як їх отримати, — у спеціальному розділі сайту.

Соціальний супровід

Відповідно до статті 15 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» соціальний супровід здійснюється стосовно дітей, які перебувають на вихованні в сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, а також щодо осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Соціальний супровід може здійснюватися стосовно усиновленої дитини, якщо ця діяльність не порушує таємницю усиновлення і виконується за згодою або на прохання усиновлювача або дитини.

Для здійснення соціального супроводження за сім’ями опікунів, піклувальників, прийомними сім’ями, дитячими будинками сімейного типу закріплюється соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, який пройшов спеціальну підготовку за програмою, затвердженою наказом Мінсоцполітики.

Завдання соціального супроводу - сприяти адаптації дитини в новій сім’ї, створенню позитивного психологічного клімату в сім’ї, умов розвитку дітей з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини, забезпеченню оптимальних умов життя дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, та особи із їх числа та захисту їх прав.

Відповідно до законодавства, усиновлена дитина набуває таких же прав як і народжена, а отже, соціальний супровід цих сімей здійснюється лише за їхнім бажанням.