Наказ Міністерства соціальної політики України
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї

М І Н І С Т Е Р С Т В О

СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

 м. Київ

   08.05.2014                                                                                                                                                                                                                    № 281

Про затвердження Методичних рекомендацій

щодо організації проходження корекційних програм

особами, які вчиняють насильство в сім'ї

Відповідно до Закону України „Про попередження насильства в сім’ї”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2010 р. № 2154-р „Про затвердження плану заходів з проведення Національної кампанії „Стоп насильству” на період до 2015 року” та з метою забезпечення комплексу заходів, спрямованих на корекцію поведінки осіб, які вчиняють насильство в сім’ї,

НАКАЗУЮ:

Затвердити Методичні рекомендації щодо організації проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім’ї, що додаються.

Міністр                                                                             Л. Денісова

      ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства соціальної політики України

08.05.2014      №   281

Методичні рекомендації щодо організації проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім’ї

1. Загальні положення.

Методичні рекомендації щодо організації проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім’ї (далі – методичні рекомендації), розроблені з урахуванням вимог нормативно-правового урегулювання щодо реалізації державної політики із попередження насильства в сім’ї та з метою впровадження корекційних програм; організації їх проходження особами, які вчинили насильство в сім’ї; порядку визначення особливостей особи, яка вчинила насильство в сім’ї; принципів формування груп, планування корекційної програми та її змістовне наповнення; особливостей впровадження корекційної програми для дітей.

Під час організації проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім’ї (далі – корекційні програми) враховуються положення чинного законодавства України, якими визначено поняття корекційної програми та регламентовано порядок її проходження зазначеними особами, зокрема:

Законом України „Про попередження насильства в сім’ї” визначено поняття „корекційна програма” – це програма, спрямована на формування гуманістичних цінностей та ненасильницької поведінки особи, яка вчинила насильство в сім’ї.

Корекційна програма розробляється відповідно до статті 8 вищезазначеного Закону кризовими центрами, що утворюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, благодійними фондами, об’єднаннями громадян у порядку, визначеному законодавством, відповідно до соціальних потреб регіону.

Забезпечення проходження корекційних програм відповідно до Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів щодо попередження насильства в сім’ї, затвердженої наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України                   від 07.09.2009 № 3131-386, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  від 30 вересня 2009 року за № 917/16933 (далі – Інструкція), здійснюється структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій з питань попередження насильства в сім’ї.

Порядок направлення на проходження корекційної програми визначено пунктом 3.3. зазначеної Інструкції, згідно з якою, у разі вчинення особою насильства в сім'ї, служба дільничних інспекторів міліції або кримінальна міліція у справах дітей видає цій особі під розписку направлення на проходження корекційноїпрограми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про направлення особи на проходження корекційної програми.

Статтею 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено покарання особи, яка вчинила насильство в сім’ї, за непроходження неюкорекційної програми: накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п’яти діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, за одне з порушень, тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

2. Організація проходження корекційних програм.

За наявності кризового центру організація проходження корекційних програм покладається на його працівників.

У разі відсутності такого центру відповідно до Інструкції організація проходження корекційних програм належить до компетенції структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад з питань попередження насильства в сім’ї.

Проведення корекційних програм здійснюється за умови наявності окремого приміщення відповідно до рекомендованих санітарно-гігієнічних та технічних норм та мають бути пристосовані для проведення групової та індивідуальної роботи із дотриманням конфіденційності персональних даних осіб, які проходятькорекційну програму. Для індивідуальних занять та консультацій може відводиться окрема кімната.

При цьому впроваджуватись зазначені програми можуть на базі будь-якої установи, організації (у тому числі громадської чи благодійної) або закладу, за наявності відповідного приміщення, та за умови, що дані заходи не будуть обмежувати чи перешкоджати виконанню її основних функцій.

Корекційні програми можуть впроваджувати спеціалісти, які мають вищу освіту за гуманітарними напрямами та пройшли відповідне навчання щодо проведення корекційних програм.

Для висвітлення окремих тем, проведення додаткових тематичних, групових занять можуть залучатись фахові спеціалісти, які не проходили спеціальну підготовку, зокрема представники структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань попередження насильства в сім'ї, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей; органів внутрішніх справ, юристи; закладів охорони здоров’я (нарколог, психіатр, психотерапевт, сексолог, сексопатолог, лікарі відповідного профілю тощо), а також психологи, соціальні педагоги, адвокати, представники громадських та благодійних організацій, служителі церкви та окремі громадяни, які мають відповідну освіту.

Після проведення групових тематичних занять може бути передбачено час для індивідуального спілкування з особами, які вчинили насильство в сім’ї, відповідей на їхні конкретні запитання.

Інформація щодо проходження або не проходження без поважних причин корекційної програми надається органу, який направив особу на проходження цієї програми.

На кожну особу, яка проходить корекційну програму, формується особова справа, що зберігається у приміщенні установи (закладу, організації), де проводиться корекційна програма, або у відповідного спеціаліста органу місцевої виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з питань попередження насильства в сім’ї відповідно до вимог чинного законодавства України щодо збереження документації, яка містить персональні дані.

Якщо особа, яку направлено на проходження корекційної програми, змінює місце проживання, інформація про неї передається до відповідних підрозділів органів внутрішніх справ та структурних підрозділів державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад з питань попередження насильства в сім’ї, за новим місцем проживання.

3. Визначення особливостей особи, яка вчинила насильство в сім’ї.

При першому контакті з особою, яка вчинила насильство в сім’ї, важливим є визначення особливостей особи, яка вчинила насильство в сім’ї, зокрема:

виявлення причин, що обумовлюють певні реакції, процеси та явища, що мають зовнішні прояви у вигляді насильницької поведінки;

оцінка ситуації, в якій перебувала особа, при вчиненні нею насильства в сім’ї;

ціннісні орієнтири та моральні устої особи, яка вчинила насильство в сім’ї, рівень її самооцінки та інтелектуальних здібностей;

наслідки вчинення насильства в сім’ї для самої особи, яка його вчинила. 

Визначення особливостей особи, яка вчинила насильство в сім’ї та оцінка ситуації, в якій перебувала особа, при вчиненні нею насильства в сім’ї може здійснюватись шляхом:

проведення анкетування особи, яка вчинили насильство в сім’ї;

аналізу інформації від спеціалістів, які здійснювали перевірку факту вчинення насильства в сім’ї та які здійснюють соціальний супровід сім’ї, в якій було вчинено насильство особою, направленою для проходження корекційної програми.

Вважається за доцільне, перш за все, з’ясування причин насильницьких проявів, агресивної поведінки, оцінка спеціалістом, який впроваджує корекційнупрограму, психологічного клімату в сім’ї, де було вчинено насильство.

4. Принципи формування груп для тематичних занять та планування корекційної програми.

Для проходження корекційної програми можуть формуватись як відкриті, так і закриті групи.

При впровадженні корекційної програми у відкритій групі допускається зміна учасників, зокрема:

зміна складу учасників за кількістю;

заміна учасників, які пройшли корекційну програму, новими учасниками.

Відкрита група може діяти необмежений час. Протягом її існування можуть змінюватися спеціалісти, які впроваджують корекційну програму, але не доцільно змінювати орієнтацію та мету корекційної програми.

Рекомендується склад учасників закритої групи залишати незмінним. У випадку, якщо з групи вибули учасники, нових учасників до складу групи приймати не рекомендується.

В окремих випадках особам, які проходять корекційну програму, може бути дозволено відвідувати різні групи у різний час. Підставою для цього може бути хвороба особи, або члена сім’ї, за яким така особа здійснює догляд; відсутність можливості залишати робоче місце в один і той же час тощо.

Слід звернути увагу, що не допускається проходження корекційної програми особою, яка перебуває під дією психоактивних речовин.

Корекційна програма передбачає проходження особами, які вчинили насильство в сім’ї, курсу занять загальним обсягом 56-58 годин.

Вважається,  що оптимальною кількістю учасників в групі є 7-8 осіб. Рекомендується проведення заняття 1 раз на тиждень, з тривалістю заняття 1,5–2 години.

Планування корекційної програми спрямовується на визначення необхідних тем цієї програми та індивідуальний план її учасника.

При визначенні термінів та періодичності проведення занять, доцільно враховувати графік роботи осіб, які проходять корекційні програми, а також  динаміку зміни поведінки осіб, які проходять корекційну програму.

Паралельно з проведенням занять можливе систематичне проведення груп взаємопідтримки та взаємодопомоги, що у поєднанні матиме значно більший ефект при формуванні моделі ненасильницької поведінки.

Перед початком проходження корекційної програми з особою, яка вчинила насильство в сім’ї, складається Індивідуальний план проходження корекційноїпрограми (далі - План), в якому доцільно передбачити обсяг корекційної програми та умови її проходження відповідно до запропонованої форми, що наведена у додатку до цих Методичних рекомендацій.

План проходження корекційної програми дитиною підписується одним із батьків дитини або особою, яка їх замінює.

Перед складанням Плану спеціаліст обговорює з особою його зміст та, в разі необхідності, надає пояснення для повного їх розуміння та узгодження.

5. Змістовне наповнення корекційної програми.

При розробці програми враховуються терміни проходження та перелік модулів для конкретної особи, яка вчинила насильство в сім’ї, з урахуванням особливостей такої особи.

Планування корекційної програми рекомендується здійснювати, зокрема, шляхом:

тематичного планування (теми та послідовність модулів);

календарного планування (кількість годин та дати проведення);

планування групової та індивідуальної роботи.

До корекційної програми рекомендується включати:

правову освіту (поняття насильства, його види та форми прояву; права членів сім’ї, відповідальність та наслідки за їх порушення; обов’язки членів сім’ї та відповідальність і наслідки за їх невиконання чи неналежне виконання; порядок притягнення до відповідальності за вчинення насильства в сім’ї);

психологічну корекцію (психологічний портрет особи, яка вчиняє насильство в сім’ї; мета та мотиви вчинення насильства в сім’ї; психологічні причини всіх видів насильства та шляхи їх подолання; поняття адекватної самооцінки та шляхи її формування; прийоми управління власними емоціями та агресивною поведінкою; наслідки скоєного та пережитого насильства для самої особи та оточуючих її людей);

формування навичок соціально прийнятної моделі поведінки (соціальні та соціально-педагогічні причини насильницької поведінки; гендерні стереотипи; моделі сімейного виховання, соціальних ролей у сім’ї, сімейних та особистісних цінностей, усвідомленого батьківства; етапи розвитку та функції сім’ї).

В окремих випадках корекційна програма може включати додаткові модулі:

соціально-медичний (поняття залежностей та співзалежностей, їх наслідків для здоров’я; наслідки насильницької поведінки для здоров’я та розвитку дитини; формування відповідального ставлення до свого здоров’я; усвідомлення медичних причин насильницької поведінки та здійснення реабілітаційних заходів, спрямованих на їх усунення; вирішення проблеми алкогольної чи наркотичної залежностей; формування здорового способу життя);

соціально-економічний (поняття економічного насильства, економічної залежності сім’ї та причини, що його обумовлюють; шляхи набуття економічної незалежності; узгодження потреб та можливостей сім’ї; планування сімейного бюджету).

Форми і методи реалізації програми фахівець, який її проводить, може обирати самостійно, що передбачає індивідуальні та групові заняття, тренінгові заняття, лекції, семінари, практичні заняття тощо, які можуть поєднуватись словесними, практичними та наочними методами, аналізом сімейної ситуації, вправами на рефлексію, домашніми вправами.

Теми модулів та кількість годин, виділених для засвоєння тем, рекомендується розраховувати з урахуванням потреб і особливостей конкретної групи осіб, які вчинили насильство в сім’ї.

6. Особливості впровадження корекційної  програми  для  дітей.

   Корекційна програма для дітей, які вчинили насильство в сім’ї, має на меті корекцію механізмів агресивної мотивації та зовнішніх проявів агресивної поведінки дитини.

   Корекційну програму з дітьми доцільно проводити у закритих групах з метою формування та збереження необхідного рівня довіри для проведення групової роботи. До занять з дітьми рекомендується включати практичні вправи на оволодіння ними навичок, рольове розігрування конкретних ситуацій, рухливі вправи для активізації групи.

   Під час змістовного наповнення корекційної програми для дітей, вважається за доцільне передбачати модулі щодо:

   формування навичок саморегуляції та самоконтролю;

   підвищення самооцінки та відповідальності за свої вчинки і своє життя;

   формування уміння вирішувати конфлікти за допомогою конструктивної поведінки;

   формування відповідальної поведінки та толерантного ставлення до оточуючих;

   формування ціннісних орієнтирів.        

Директор Департаменту усиновлення

та захисту прав дітей                                                                                    Р. Колбаса