Post factum: коли й на скільки українцям підвищать мінімальну зарплату та пенсії

У липні Mind мав бесіду з міністром соціальної політики Мариною Лазебною. Тепер ми повернулися до порушених тоді гострих питань. Нагадаємо: у рамках рубрики Post factum Mind публікує матеріали, підготовлені по слідах нашого спілкування з високопосадовцями, аби дізнатися, що змінилося за цей період і чого вдалося/не вдалося досягти.

Марина Лазебна розповіла про перегляд механізмів індексації пенсій, монетизацію пільгового проїзду й темпи зростання прожиткового мінімуму наступного року. А також прокоментувала перші результати вересневого підвищення мінімальних зарплат, ситуацію з надходженнями до Пенсійного фонду України та пропоновані урядом інноваційні підходи в пенсійному забезпеченні.

‒ Ви запропонували Кабміну збільшити темпи зростання прожиткового мінімуму, що вплине на підвищення пенсій 2021 року. Чи враховано ці пропозиції у проєкті держбюджету на наступний рік?    

‒ У проєкті Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (№ 4000 від 14.09.2020) закладено зростання прожиткового мінімуму темпами, що перевищують прогнозований рівень інфляції.

 

Передбачено підвищення розміру прожиткового мінімуму на 9,3% (грудень 2021-го проти грудня 2020 года) при прогнозному індексі споживчих цін на рівні 107,3%.

Ми хотіли бачити вищі темпи, зробили відповідні розрахунки й подали до Мінфіну пропозиції з темпом зростання на рівні близько 23% на наступний рік. Але підвищення прожиткового мінімуму залежить від фінансово-економічної ситуації в країні й відбувається з урахуванням реальних можливостей держави. Тому у проєкті бюджету закладені такі темпи, які дозволяє наша економічна ситуація.

Прожитковий мінімум, який закладається в бюджет, – це базова величина. Ми підвищуємо соціальні стандарти й іншими методами: доплати, надбавки, соціальні виплати в розмірі більше 100% прожиткового мінімуму тощо. І таким чином, щоб загалом соціальний захист незахищених людей зростав.

‒ У нашій минулій розмові ви наголошували, що наразі потрібні інші підходи до пенсійного забезпечення. За останні три місяці міністерство почало втілювати (планувати) якісь інноваційні підходи в цьому напрямі?

– На сьогодні ми розробили чотири законопроєкти, якими наводимо лад у питанні прожиткового мінімуму та повертаємо йому первісне значення – величини, яка має забезпечувати базові потреби людини для життя. Ми «відв’язуємо» від поняття «прожитковий мінімум» визначення надбавок, підвищень, штрафів, надання адміністративних послуг тощо. Для їхнього визначення використовуватимуться окремі розрахункові величини.

А від розміру прожиткового мінімуму будуть визначатися лише пенсії та ті види державних допомог, які є основним джерелом доходу людини. У такий спосіб ми швидше наблизимо той розмір прожиткового мінімуму, який встановлюється в бюджеті, до фактичного розміру прожиткового мінімуму.

Також, як і обіцяли, у цих законопроєктах визначаємо дату щорічної індексації пенсій – 1 березня – та її поширення на пенсії військовослужбовців, державних службовців, журналістів, працівників органів місцевого самоврядування та інших категорій пенсіонерів, яким пенсія не індексується.

Ми запропонували розв’язання проблем, які накопичились у сфері пенсій за віком, призначених на пільгових умовах окремим категоріям працівників шкідливих професій (списки №1 та №2). Це і проблеми для самих працівників, яким роботодавці не видають довідки про «шкідливий» стаж, і люди не можуть звернутися за призначенням зароблених пільгових пенсій. І проблеми для роботодавців, у яких скоротились обсяги виробництва та які фактично не мають грошей, щоб фінансувати пільгові пенсії всім пенсіонерам, які колись працювали на підприємстві. І проблеми для Пенсійного фонду (ПФУ), який виплачує пільгові пенсії, а компенсації від роботодавців не отримує.

Для вирішення комплексу цих проблем міністерство винесло на розгляд Кабміну проєкт ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи». Ним передбачається запровадити накопичувальну професійну пенсійну систему для окремих категорій осіб віком до 35 років (станом на 1 липня 2021 року) із числа зайнятих на роботах за списками №1, №2 та деяких інших категорій осіб, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Отже, у майбутньому роботодавці сплачуватимуть додаткові внески за тих, хто в них працює зараз, а не працював колись. Накопичення будуть власністю людини без будь-яких додаткових довідок та умов, а Пенсійний фонд та державний бюджет звільняться взагалі від невластивих видатків та проблем з їхнім фінансуванням. Додатково країна отримає внутрішні «довгі» інвестиційні кошти, які можна спрямувати на розвиток економіки.

Щодо запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення, Мінсоцполітики надало свої зауваження до проєкту Закону України «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» (№2683 від 27.12.2019), які знизять корупційні ризики, ризики монополізації, підвищать захист пенсійних накопичень людей та забезпечать комплексний розвиток усіх трьох рівнів пенсійної системи України.

‒ З ваших слів, станом на липень 2020 року дефіцит ПФУ збільшився на 15 млрд грн і складав майже 38 млрд грн. Тоді ви сказали, що працюєте над покращенням надходжень.

‒  Потрібно розуміти, що ті 15 млрд дефіциту, про які ви згадали, у нас з’явилися внаслідок фактичної зупинки економіки на початку пандемії, коли були жорсткі карантинні обмеження. А також у результаті того, що уряд підтримав вітчизняний бізнес, надавши можливість підприємцям та малому бізнесу не сплачувати ЄСВ під час вимушеного простою. При цьому ми не зупиняли на жоден день соціальні виплати, фінансували всі зобов’язання держави щодо соціального захисту, зокрема додаткові, рішення щодо яких прийняли вже в умовах карантину. Та навіть провели індексацію пенсій, коштів на яку не було передбачено аж до грудня місяця.

На сьогодні ситуація з надходженнями до ПФУ від ЄСВ поліпшилась, економіка України відновлюється оптимістичнішими темпами, ніж передбачали весняні прогнози.

Протягом усього літа ми мали перевищення власних доходів ПФУ від ЄСВ на 10–14% порівняно з аналогічними періодами 2019 року, а у вересні навіть на 20%.

Також за рахунок системи заходів Пенсійного фонду, органів ДПС, місцевих державних адміністрацій для захисту прав найманих працівників, виявлення фактів використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю станом на 1 вересня 2020 року загалом погашено більш ніж 3 млрд грн заборгованості роботодавців із платежів до ПФУ та ЄСВ.

‒ Не всі категорії пенсіонерів підпадають під індексацію. Ви це обіцяли змінити.

‒ Крім законопроєкту, про який я вже згадувала, ми нівелювали можливість маніпуляції з датою індексації. Встановлено, що індексація пенсій має здійснюватися з березня.

‒ А що буде з механізмом для перерахунку пенсій тим, у кого 40 і більше років стажу? Це переважно ті, хто вийшов на пенсію до 2000 року, коли були мізерні зарплати.

‒  Мінсоцполітики опрацьовує пропозиції для перерахунку пенсій тим, у кого 40 і більше років стажу, зокрема, є пропозиції щодо додаткового механізму обчислення пенсії, коли її розмір пропонується визначати окремо за період страхового стажу до 01.07.2000 та після цієї дати.

На наступний рік ми запланували п'ять етапів підвищення пенсій, які сформували в календар, де описали, кому підвищуватимуться пенсійні виплати на кожному етапі. 

‒ В інтерв’ю три місяці тому ви зазначали, що розглядаєте питання підвищення розмірів допомог особам з інвалідністю.

‒ Розміри державної соціальної допомоги протягом року збільшуються відповідно до підвищення розміру прожиткового мінімуму.

Сьогодні розміри державної соціальної допомоги становлять від 1712,00 грн до 4115,60 грн. Із грудня цього року розмір державної соціальної допомоги буде збільшено відповідно до підвищення розмірів прожиткового мінімуму і становитиме від 1769,00 грн до 4252,45 грн.

Також ми підвищили розмір допомоги на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, з 2 до 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Верховна Рада на початку вересня прийняла розроблений нами закон «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд» (№ 851-ІХ від 02.09.2020).

З 1 січня 2021 року особам з інвалідністю з дитинства I групи надбавка на догляд встановлюється в розмірі:

• особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи (з 1 січня 2021 року ‒ 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; з 1 січня 2022 року ‒ 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність);
• особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи (100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність);
• одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А встановлюється в розмірі:

• на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років (з 1 січня 2021 року – 150% прожиткового мінімуму; з 1 січня 2022 року – 200% прожиткового мінімуму);
• на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років (з 1 січня 2021 року – 150% прожиткового мінімуму; з 1 січня 2022 року – 200% прожиткового мінімуму).

‒ Коли стартує довгоочікуваний процес монетизації пільгового проїзду?  

‒  Мінсоцполітики напрацювало законопроєкт, який передбачає внесення змін до законів України, що встановлюють право на пільговий проїзд окремим категоріям громадян, щодо надання пільги на оплату проїзду у формі грошової компенсації на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування у визначених ними порядку та розмірах. Така норма узгоджується зі ст. 91 Бюджетного кодексу України, якою передбачено фінансування компенсаційних виплат за пільговий проїзд за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Наразі до Мінсоцполітики надходять численні звернення від організацій перевізників. У них йдеться про необхідність монетизувати пільги з оплати проїзду. Також звертаються органи місцевого самоврядування – щодо передбачення коштів на пільговий проїзд у державному бюджеті.

Проте цей законопроєкт не було погоджено всіма зацікавленими співвиконавцями. Не всі підтримують перехід до монетизації пільг з оплати проїзду.

Також не вирішеним залишається питання визначення джерел фінансування видатків на компенсаційні виплати за пільгове перевезення окремих категорій громадян. Враховуючи, що в деяких містах запроваджується система обліку пасажирських перевезень із застосування електронних карток, Мінсоцполітики наразі опрацьовує інформацію про обсяги пільгових перевезень за даними таких систем. І продовжує пошуки шляхів монетизації пільгового проїзду.

‒  Ви казали, що підвищення мінімальної зарплати (до 5000 грн з 1 вересня 2020 року) має вплинути на детінізацію «виплат у конвертах».

‒ Гадаю, його результати будуть зрозумілими наприкінці року – з аналізу ринку праці, який проводить Мінекономіки. З тої статистики, яку вже можна побачити за місяць, можу навести цифри зростання надходжень від ЄСВ до ПФУ. Так, якщо в серпні 2020 року надходження зросли по відношенню до серпня 2019-го на 11,9%, то у вересні 2020 року вони збільшилися відносно до вересня 2019-го на 20,3%. Це, безумовно, результат комплексних дій, але, зокрема, і детінізація «зарплат у конвертах» за рахунок підвищення мінімальної зарплати.

 

Додатково в проєкт бюджету на 2021 рік закладено чергові підвищення мінімальної заробітної плати. Зараз це: з січня 2021 року – до 6000 грн та з липня 2021 года – до 6500 грн. Питання дискутують народні депутати, остаточне рішення буде за Верховною Радою під час голосування за державний бюджет на 2021 рік.

 

Mind.ua