Мінсоцполітики розробило дорожню карту наближення прожиткового мінімуму до реальної величини

Мінсоцполітики в рамках оптимізації сфери застосування прожиткового мінімуму, підвищенням його розміру та розмірів державних соціальних гарантій розробило низку законопроектів, які схвалено Урядом та подано до Верховної Ради України, якими передбачено:
- нову методологію визначення та застосування прожиткового мінімуму виключно для основних соціальних гарантій (мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, державної соціальної допомоги, яка є для людини основним джерелом доходів);
- запровадження базових величин для розрахунку соціальних виплат (надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги, щомісячних допомог), що встановлюються до пенсії або державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії; стипендій, максимальних розмірів виплат, компенсаційних виплат, а також одноразових виплат (допомог);
- запровадження базової величини для грошових платежів і стягнень та базової величини для адміністративних зборів.

При цьому жодна із соціальних виплат, які на сьогодні одержують громадяни, не буде зменшена.

”Наша мета - забезпечити цільовий пріоритетний підхід на спрямування державних коштів для підвищення прожиткового мінімуму до фактичного його розміру для соціальних гарантій, які є для особи основним джерелом доходів. Запобігти у подальшому необґрунтованому використанню прожиткового мінімуму для грошових платежів і стягнень, адміністративних зборів. Соціальні виплати, які є додатковими виплатами до пенсій, допомог, розраховувати із урахуванням базової величини для соціальних виплат. Інші платежі і збори розраховувати від базових величин для грошових платежів, базової величини для адміністративних зборів”,- заявила Міністр соціальної політики України.

Передбачається забезпечити пришвидшене збільшення прожиткового мінімуму для розрахунку соціальних виплат, які є основним джерелом доходів:
у 2022 році – на 14 відсотків;
у 2023 році – на 15 відсотків;
у 2024 році – на 25 відсотків.

Нагадаємо,

Мінсоцполітики підготувало, Уряд схвалив і подав на розгляд Верховної Ради України проекти законів про:
заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) (реєстраційний № 5045 від 08.02.2021);
внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин (реєстраційний № 4671 від 28.01.2021);
внесення зміни до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин (реєстраційний № 4670 від 28.01.2021);
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення розмірів оплати штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення (реєстраційний № 5013 від 03.02.2021).

Довідково
Законодавчо визначених інструментів (розрахункових величин), крім прожиткового мінімуму, які публічно затверджуються і переглядаються та могли б використовуватися як розрахункові величини, відсутні. Це спонукало до широкого використання ПМ в законодавстві для розрахунку штрафів, оплати адміністративних послуг та інших платежів.

Окремі розміри адміністративних послуг, платежів складають в окремих випадках 500 ПМ, а один з найбільших – у 4 000 ПМ, передбачений законом про державну підтримку кінематографії для розрахунку платежів, пов’язаних з виробництвом фільмів, для надання субсидій для підтримки суб’єктів кінематографії.

Прив’язка до ПМ не відображає реального стану речей щодо вартості адміністративних послуг.

Соціальні виплати теж застосовувалися в розмірах кратних до 650 відсотків, 285 відсотків , 100 відсотків і т. д., окремі визначаються від мінімальної пенсії, деякі – в твердих розмірах без вимоги щодо їх перегляду. Мінімальний розмір пенсії за 35 років складає 100 ПМ, а сума окремих надбавок значно перевищує цей розмір.

Сьогодні маємо майже 180 норм у 13 кодексах і законах, які регулюють кримінальні, господарські, адміністративні питання. Кількість таких норм перевищує у два рази норми, які регулюють питання соціальних виплат (79), що передбачені 22 законами.