Завдяки участі у проекті «Рука допомоги» родина Сербіних тепер міцно «стоїть на ногах»

Вісім років тому Олександр Сербін купив приватний будинок у колишньому Кіровську (нині Хрестівці) Донецької області. Підбирав помешкання спеціально з великим двором на одній з головних вулиць міста, де є великий транспортний потік. Ось-ось мав відкрити там станцію технічного обслуговування. Але з початком збройного конфлікту на Донбасі змушений був усе кинути й перебратися з родиною на Полтавщину, у Кременчук, де жила бабуся дружини.

– Як і всі вимушені переселенці, сподівався, що затримаємося тут на місяць-два, тому прихопили з собою лише найнеобхідніше, – розповідає 37-річний Олександр. – Серед найнеобхіднішого у моїй валізі виявився дрібний інструмент для ремонту автомобілів. Я з самого дитинства марив автомобілями, здобув спеціальність інженера-механіка, працював мотористом на СТО в одного підприємця й давно виношував мрію мати власну справу, пов’язану з ремонтом техніки.

На новому місці помешкання молодий чоловік в якийсь момент зовсім розпрощався зі своєю мрією. Ті скромні заощадження, з якими його родина виїхала з окупованої території, швидко закінчилися. Після двох років з початку бойових дій стало зрозуміло, що повертатися вже нікуди і треба облаштовувати життя на новому місці. Важко було морально, опинившись, по суті, без засобів існування у новому середовищі, не знав, з чого починати, куди податися. Влаштувався спочатку водієм на Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, що поряд з Кременчуком, згодом – механіком на СТО.

Олександр Сербін хотів узяти в банку кредит на започаткування власного бізнесу, але йому відмовили, бо в нього не було заставного майна. Знайомі, яких так само війна вигнала з рідних домівок, порадили скористатися грантовою програмою для переселенців. Але Олександру не вдалося правильно скласти бізнес-план і він залишився, як кажуть, «при своїх інтересах». Тоді йому підказали звернутися до міського центру зайнятості, де внутрішньо переміщеним, а також тривалим малозабезпеченим безробітним пропонували допомогу від держави на відкриття власної справи. ЇЇ можна було отримати, взявши участь у пілотному проекті Міністерства соціальної політики «Рука допомоги», що реалізується за підтримки Світового банку у трьох областях України в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».

– І я, порадившись з родиною, яка пообіцяла мені підтримку, ризикнув. Про що жодного разу не пошкодував, – посміхається Олександр. – Фахівці, що були залучені до проекту, підказали, як правильно скласти бізнес-план, допомогли оформити ФОП. Для старту бізнесу мені знадобилося 64 тисячі гривень. Саме стільки коштувало придбати підйомник, гідравлічну стійку, домкрат, кран для зняття моторів. Причому, я навіть не тримав цих грошей у руках – проектом було передбачено безготівковий розрахунок з постачальниками, у яких закуповується обладнання, зазначене у бізнес-плані.

Так само Олександр не носив «живих» грошей до банку для погашення мікрокредиту – він списувався автоматично при кожній сплаті податку на додану вартість та єдиного соціального внеску. За попередніми розрахунками, за три роки діяльності чоловік мав повністю погасити отриманий безвідсотковий кредит від держави. Так і вийшло.

– Це просто фантастика! – не приховує своїх емоцій Олександр. – Можна сказати, я витягнув щасливий білет. Це був єдиний варіант для мене. Не знаю, чи зміг би без «Руки допомоги» колись відкрити власну справу. Причому, якби я офіційно оформив на роботу найманих працівників за направленням Центру зайнятості, то кредит взагалі можна було б не повертати. Але я тоді самостійно справлявся із замовленнями.

Сьогодні СТО «Механіка», що належить Олександру Сербіну, добре відоме власникам легкових авто і бусів Кременчука. Бізнес розвивається. Спочатку чоловік орендував невеликий бокс для ремонту однієї машини, а тепер має робоче приміщення, у яке може заїхати одночасно три автомобілі, та поряд облаштовує ще один бокс на два авто. Там же планує зробити офісне приміщення. З розширенням бізнесу гостро постало питання набору кадрів. Одного механіка Олександр уже офіційно взяв на роботу, інший - проходить стажування.

– Я задоволений, мене все влаштовує, – каже Олександр Сербін. – А нещодавно ми з дружиною і сином переїхали до власної двокімнатної квартири, яку змогли придбати завдяки моїм заробіткам. Щоправда, за неї ще потрібно виплатити кредит. Але я міцно стою на ногах, і це мене не лякає.

Пілотний проект Міністерства соціальної політики «Рука допомоги» реалізовувався у 2016-2019 роках. Але вже з січня наступного року «Рука допомоги» повертається. В Україні починає діяти бюджетна програма, яка перетворюватиме малозабезпечених і довготривалих безробітних на підприємців, механізми якої були успішно апробовані в пілотному проекті.

Бажаючим вийти зі стану бідності малозабезпеченим і довготривалим безробітним буде запропонована допомога у розмірі до 15 мінімальних зарплат (на початок 2022 року – 97 500 грн) для оплати рахунків на придбання необхідного для заснування власної справи обладнання і матеріалів. Вагома перевага цього механізму в тому, що допомогу можна повертати за рахунок сплачених у процесі підприємницької діяльності податків і соціальних внесків. Тобто, сума до повернення зменшуватиметься з кожним податковим платежем. Крім того, якщо такий підприємець працевлаштує ще двох осіб за направленням центру зайнятості, повертати допомогу державі буде не потрібно. Детальний опис механізму надання допомоги міститься за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-spriyannya-ekonomichnij-samostijnosti-malozabezpechenih-simej-397-210421