Виступ Міністра соціальної політики Марини Лазебної на позачерговій зустрічі ОЕСР щодо міграційної кризи, пов’язаної з Україною

Масштаб гуманітарної катастрофи, яку несе з собою ця війна, зростає. Російські війська руйнують наше життя. Цілять по об'єктам критичної інфраструктури життєзабезпечення, намагаючись залишити міста без світла, води, газу, зв’язку, доставок продуктів та ліків. Вони зруйнували та пошкодили:

• більше 32 мільйонів квадратних метрів житла,

• більше 1400 закладів освіти,

• близько 250 медичних закладів.

Російські військові не дотримуються домовленостей стосовно гуманітарних коридорів, викрадають, катують, ґвалтують та вбивають цивільних і навіть дітей.

Безперервні збройні атаки призвели до тисяч людських жертв серед мирного населення. Лише у деокупованих передмістях Києва більше 1200 загиблих. І це без даних з оточених та окупованих міст. А в них опинились сотні тисяч людей.

Більше 5 мільйонів українців виїхали за кордон. З них близько 4,5 мільйонів – до найближчих країн-сусідів, в тому числі, більше 2 мільйонів – до Польщі. І ми щиро вдячні за всю підтримку, яку країни ЄС та інші країни-члени ОЕСР надають українцям.

Безумовно, масове вимушене переміщення стало міграційною кризою, стресом для соціальної інфраструктури приймаючих країн. Для одних країн цей стрес більший, ніж для інших, адже міграційне навантаження розподіляється нерівномірно.

Це виклик. І ми з ним знайомі з власного досвіду. Адже в результаті війни Україна також зіштовхнулась з внутрішньою міграційною кризою.

Якщо до інших країн перемістились 5 мільйонів людей, то всередині країни вимушено перемістились близько 7 мільйонів. Переважно це жінки, діти, люди з інвалідністю, літні люди. Соціальна інфраструктура приймаючих громад перевантажена. Допомоги також потребують люди з деокупованих міст, які пережили жахи окупації.

Як забезпечити необхідну підтримку в умовах війни, коли частина економіки не працює і ресурсів катастрофічно бракує?

Рецепт, який використовує Україна, універсальний. Він має три основні складові:

1. Перша – це масова, швидка та зручна реєстрація переміщених, яка дає чіткий «соціальний портрет» переселенця в кожній громаді. Це дозволяє правильно оцінювати потреби та планувати допомогу.

2. Друга складова - максимально адресна допомога, таргетування найбільш вразливі домогосподарств, а працездатним – допомога вийти на самозабезпечення.

3. Третя складова - залучати допомогу з різних джерел, але координувати її надання, щоб охопити більшу кількість людей за рахунок наявних ресурсів.

Як на практиці ми це зробили.

Спочатку надали додаткові канали для реєстрації переміщених осіб в кожній громаді, і запустили можливість онлайн реєстрації.

Для забезпечення людей житлом, компенсуємо витрати на комунальні послуги громадам та людям, які безкоштовно розміщують у себе переселенців.

Стимулюємо працевлаштування переміщених людей, компенсуючи роботодавцям витрати на оплату праці працевлаштованих переміщених осіб в розмірі мінімальної заробітної плати протягом 2 місяців. Допомагаємо з релокацією бізнесу з небезпечних регіонів до регіонів, де найбільше переселенців.

Також надаємо грошову допомогу переміщеним особам. Для дітей та людей з інвалідністю вона в півтора рази більша, ніж для інших осіб.

Для координації допомоги із зовнішніх ресурсів відкрили єдиний гуманітарний рахунок в Національному банку України. Кошти з нього спрямовуються на:

• забезпечення продуктами харчування, медичними засобами, одягом і взуттям, товарами першої необхідності постраждалих від війни;

• евакуацію із зон бойових дій;

• облаштування місць розміщення переселенців;

• надання грошової допомоги людям з деокупованих територій.

Кошти надаємо партнерам, які частину витрат беруть на себе. Завдяки такому підходу за рахунок коштів з гуманітарного рахунку допомогу отримали більше 618 тисяч людей.

В рамках співпраці з міжнародними організаціями Міністерство соціальної політики координує програми додаткових грошових виплат, які доповнюють державну допомогу та підтримують найбільш вразливі групи людей.