Інформація до питань Громадської ради при Міністерство соціальної політики України, надісланих Мінсоцполітики листом від 23.03.2023 № 38

28 Квітня 2023, 17:26

№

п/п

Питання

Відповідь

Зупинено оплату лікування та / або реабілітаційної допомоги, забезпечення протезуванням, ортезуванням, допоміжними засобами, реабілітації, надання медичних послуг особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання (тисячі людей з інвалідністю благають про допомогу) – що далі? Кому передані ці функції і коли будуть забезпечені законодавчо визначені гарантії особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва?

Верховною Радою України прийнято Закон України від 21.09.2022 № 2620-IX „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, яким Закон України від 23.09.1999 № 1105 „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 1105) викладено у новій редакції.

Відповідно до Закону № 1105 Пенсійний фонд України визначено уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Згідно з пунктом 2 розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1105 з 01.01.2023 припинено Фонд соціального страхування України (далі – Фонд) та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Отже, відтепер щомісячні страхові виплати потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі – потерпілі на виробництві) проводяться Пенсійним фондом України. Попри зміну органу, який здійснює страхові виплати, умови надання виплат та їх розміри не змінюються.

Потерпілим на виробництві, яким органами Фонду вже було призначено страхові виплати, повторно звертатися до органів Пенсійного фонду України не потрібно.

Із січня 2023 року фінансування таких виплат здійснюється Пенсійним фондом України на підставі переданих органами Фонду справ отримувачів.

Щодо забезпечення медичними та соціальними послугами, лікарськими засобами

Відповідно до редакції Закону № 1105, що діяла до 01.01.2023, потерпілі на виробництві забезпечувалися медичними та соціальними послугами за рахунок коштів Фонду, зокрема здійснювалося фінансування витрат на спеціальний медичний, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування.

Разом з тим, абзацом сьомим частини третьої статті 36 Закону № 1105 у редакції, що діє з 01.01.2023, визначено, що закупівля соціальних послуг, у тому числі на необхідний догляд за потерпілим на виробництві, здійснюється та розраховується відповідно до оцінки потреб потерпілого на виробництві згідно із Законом України „Про соціальні послуги”. Витрати на соціальні послуги для потерпілого на виробництві відшкодовуються за рахунок коштів соціального страхування незалежно від того, ким вони здійснюються.

З метою реалізації права потерпілих на виробництві на забезпечення соціальними послугами з догляду, медичною допомогою та на виконання зазначеної норми Закону № 1105 Мінсоцполітики розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України ,,Деякі питання забезпечення соціальними послугами з догляду та медичною допомогою потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують” (далі – проект акта), який 11.04.2023 подано на розгляд Кабінету Міністрів України.

Проектом акта визначається механізм забезпечення потерпілих на виробництві соціальними і медичними послугами, яких вони потребують, а також взаємодії Пенсійного фонду України, органів охорони здоров’я та територіальної громади, в якій перебувають потерпілі на виробництві.

Зокрема, проектом акта пропонуються послуга „догляд вдома” та медична послуга „мобільна паліативна допомога”, а в разі необхідності – інші види медичних послуг, в межах яких надаватимуться послуги стороннього догляду, побутового обслуговування та спеціального медичного догляду, які раніше фінансувались Фондом. При цьому відповідно до проекту акта потерпілим на виробництві надаватимуться не тільки ці, а й будь-які необхідні медичні послуги.

Разом зі страховими виплатами держава забезпечуватиме надання послуг, а також надаватиме потерпілому на виробництві та членам його сім’ї можливість вибрати на власний розсуд, здійснюватиметься догляд самостійно членом його сім’ї або іншою особою (з відповідною оплатою послуги потерпілому) чи залучатиметься професійний надавач послуги, вартість послуг якого відшкодовуватиме держава. Тоді члени сім’ї зможуть продовжити свою економічну активність.

Також проектом акта пропонується внести зміни до Переліку категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998
№ 1303 „Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань”, доповнивши його найбільш поширеними професійними захворюваннями, що встановлюються потерпілим на виробництві.

У разі прийняття проекту акта відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування потерпілих на виробництві провадитиметься аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання.

Щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації), медичними виробами та іншими засобами

Законом № 1105 визначено, що потерпілі на виробництві мають право на забезпечення протезуванням, ортезуванням, допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, що надаються відповідно до вимог законів України „Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я” та „Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”. Фінансування таких заходів здійснюється за рахунок коштів програм державного бюджету відповідно до законодавства.

Виходячи із цієї норми Закону № 1105 забезпечення потерпілих на виробництві технічними та іншими засобами реабілітації здійснюватиметься Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю.

Окрім зазначеного, для реалізації права потерпілих на виробництві на забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації), медичними виробами та іншими засобами прийнято розроблену Мінсоцполітики постанову Кабінету Міністрів України від 04.04.2023 № 317 ,,Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1301 і від 30 грудня 2022 р. № 1467” (далі – Постанова № 317), якою визначено, що забезпечення потерпілих на виробництві здійснюватиметься:

медичними виробами та іншими засобами, передбаченими додатками 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1301 „Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами”, зокрема пелюшками, підгузками, катетерами тощо ‒ через структурні підрозділи з питань охорони здоров’я за місцем надання медичних послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів;

допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) (протезно-ортопедичними виробами, спеціальними засобами для самообслуговування та догляду, засобами для пересування, допоміжними засобами для особистої рухомості, кріслами колісними, протипролежневими подушками, матрацами тощо) ‒ Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю.

Потрібно зазначити, що забезпечення допоміжними засобами реабілітації, у тому числі протезуванням, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321 „Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку” (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 362) (далі – Порядок).

Облік осіб з інвалідністю, які мають право на безоплатне забезпечення засобами реабілітації або виплату компенсації, у тому числі осіб, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, ведеться у Централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі ‒ ЦБІ) шляхом формування електронної особової справи особи.

Для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації особи з інвалідністю або їхні законні представники подають до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі ‒ органи соціального захисту населення) або до центрів надання адміністративних послуг (далі ‒ ЦНАП) заяву про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у паперовій формі або через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, яка відповідно до законодавства має право на забезпечення, зокрема, технічними та іншими засобами реабілітації, у ЦБІ за посиланням: https://ek-cbi.msp.gov.ua, або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Орган соціального захисту населення / ЦНАП передає заяви про забезпечення засобом реабілітації / виплату компенсації разом із документами, зазначеними у Порядку, в паперовій формі до територіальних відділень Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

На підставі переданих документів Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю зможе обліковувати потерпілих на виробництві, що сприятиме забезпеченню належного та вчасного надання таким особам необхідних засобів реабілітації.

Щодо лікування та реабілітації потерпілих на виробництві

Статтею 36 Закону № 1105 встановлено, що потерпілі на виробництві мають право на лікування та реабілітацію у сфері охорони здоров’я в закладах охорони здоров’я, що проводяться відповідно до вимог законів України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” та „Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я”.

Водночас повідомляємо, що відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

За інформацією Міністерства охорони здоров’я, Законом України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” визначено державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій.

Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1464 „Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році” (зі змінами). Порядком передбачено пакети медичних послуг, щодо яких Національна служба здоров’я України укладає договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, встановлено тарифи на медичні послуги та коригувальні коефіцієнти.

Відтак, кожен пацієнт має право отримати гарантовані державою медичні послуги в межах програми медичних гарантій безоплатно. Наявність будь-якого спеціального статусу не є обов’язковою для цього, оскільки законодавчі норми щодо медичного забезпечення є загальними для усіх громадян.

Щодо забезпечення потерпілих на виробництві санаторно-курортним лікуванням

Згідно з Постановою № 317 Пенсійний фонд України має забезпечити передання до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю витягів з особових справ потерпілих на виробництві, яким визначено їхнє право на забезпечення санаторно-курортними путівками.

Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян та виплати їм компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 120) (далі – Порядок № 187).

Відповідно до пункту 14 Порядку № 187 гранична вартість путівки та гранична вартість пільгового санаторно-курортного лікування для осіб з інвалідністю та постраждалих осіб визначаються щороку Мінсоцполітики за пропозицією Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та за погодженням із Мінфіном.

Порядком № 187 визначено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад (далі – органи соціального захисту населення) здійснюють забезпечення путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплату компенсації особам з інвалідністю усіх категорій, у тому числі особам, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою КПКВК 2507110 „Соціальний захист осіб з інвалідністю” (далі – КПКВК 2507110).

Для одержання санаторно-курортної путівки до органу соціального захисту населення подається заява та медична довідка закладу охорони здоров’я за формою
№ 070/о разом з іншими необхідними документами, визначеними пунктом 6
Порядку № 187.

Заяви разом з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної військової адміністрації та посадовими особами ЦНАП, які формують електронну справу та передають документи протягом трьох робочих днів з дати їх надходження до органу соціального захисту населення.

На 2023 рік у Державному бюджеті України передбачено кошти за КПКВК 2507110 для забезпечення санаторно-курортним лікуванням осіб з інвалідністю, зокрема осіб, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, на відміну від інших категорій осіб з інвалідністю.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 36 Закону № 1105 потерпілому на виробництві, який став особою з інвалідністю, компенсуються витрати на проїзд до місця лікування та / або реабілітації й у зворотному напрямку.

Особі, яка супроводжує потерпілого на виробництві до місця лікування та / або реабілітації (якщо потерпілому визначено потребу в супроводі) й у зворотному напрямку, Пенсійний фонд України за наявності підтвердних документів (оригіналів) компенсує витрати на проїзд і житло у розмірах, встановлених для службових відряджень.

Щомісячні страхові виплати потерпілому на виробництві протягом цього часу здійснюються на загальних підставах.

Щодо забезпечення потерпілих на виробництві автомобілями

Відповідно до редакції Закону № 1105, що діяла до 01.01.2023, за наявності медичних показань для одержання автомобіля та наявності або відсутності протипоказань до керування ним Фонд забезпечував потерпілих на виробництві автомобілями безоплатно чи на пільгових умовах.

Законом № 1105, у редакції, що діє з 01.01.2023, забезпечення потерпілих на виробництві автомобілями не передбачено.

Водночас статтею 26 Закону України від 06.10.2005 № 2961-IV „Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” (далі – Закон № 2961) передбачено, що держава гарантує, зокрема, закупівлю автомобіля для осіб з інвалідністю.

Реалізація норм Закону № 2961 щодо забезпечення потерпілих на виробництві автомобілями здійснюється відповідно до Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 (зі змінами) (далі – Порядок № 999), та Порядку виплати та розмірів грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228 (зі змінами).

У зв’язку з припиненням Фонду та приведенням у відповідність нормативно-правових актів до нової редакції Закону № 1105, з метою реалізації права потерпілих на виробництві на забезпечення автомобілями через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення Мінсоцполітики розробляється проект постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999 і від 14 лютого 2007 р. № 228”.

Зазначаємо, що право потерпілих на виробництві на отримання належних їм соціальних і медичних послуг, лікарських засобів за рецептами лікарів, медичних виробів та інших засобів, допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших засобів реабілітації), забезпечення лікуванням та реабілітацією, санаторно-курортним лікуванням та автомобілями залишається незмінним, змінюється лише спосіб реалізації цього права.

Державні протезно-ортопедичні підприємства, що займаються виробництвом допоміжних засобів реабілітації, виключені з переліку об’єктів, які заборонено приватизувати, та передані до сфери управління Фонду державного майна з перспективою приватизації (фактично знищується під час війни протезна галузь України). Крім того при УкрНДІ протезування, протезобудуваня та відновлення працездатності функціонувала акредитована державна Лабораторія досліджень та випробувань засобів реабілітації, яка здійснювала випробовування допоміжних засобів реабілітації вітчизняних протезно-ортопедичних підприємств та комплектуючих до них. Таким чином, ліквідована можливість отримання вітчизняними виробниками документального підтвердження оцінки відповідності, а отже забезпечення виходу на ринок нової продукції чи модернізація і покращення наявної. Просимо роз’яснити, яким чином надалі Мінсоцполітики буде здійснювати забезпечення вітчизняними допоміжними засобами реабілітації осіб з інвалідністю? Чи Міністерство планує витіснити з ринку вітчизняних виробників?

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 910-р „Деякі питання управління об’єктами державної власності” єдині майнові комплекси казенних та державних експериментальних протезно-ортопедичних підприємств передано із сфери управління Міністерства соціальної політики до сфери управління Фонду державного майна, в тому числі Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності.

Створення рівних умов діяльності виробників допоміжних засобів реабілітації (далі – ДЗР) є запорукою високого рівня якості протезно – ортопедичних виробів. Відтак отримання додаткової фінансової підтримки державними підприємствами, яку інші виробники ДЗР приватного сектору не отримують, створює перешкоди для чесної конкуренції між виробниками.

За даними Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю усі державні протезно-ортопедичні підприємства продовжують забезпечувати осіб протезно-ортопедичними виробами, а за результатами І кварталу 2023 року окремі з них навіть збільшили кількість таких виробів.

Так, Вінницьке КЕПОП у 2022 році виготовило 5837 протезно-ортопедичних виробів, а за І квартал 2023 року – 1 826 таких виробів; Дніпропетровське КЕПОП у 2022 році виготовило 3 473 протезно-ортопедичних виробів, а за І квартал 2023 року – 996 протезно-ортопедичних виробів.

На сьогодні відповідно Порядку забезпечення осіб з обмеженнями повсякденного функціонування медичними виробами, в тому числі допоміжними засобами реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 року № 1462, призначення, підбір, налаштування та навчання користуванню допоміжним засобом реабілітації (допоміжними засобами реабілітації), в тому числі протезами, здійснює фахівець з реабілітації, який має відповідні професійні компетентності, зокрема протезист-ортезист виробника допоміжного засобу реабілітації, що виготовляється на замовлення. Для цього реабілітаційний заклад або заклад охорони здоров’я зобов’язані надати протезисту-ортезисту облаштоване приміщення для реабілітаційних сесій з пацієнтом (огляд культі, зняття замірів, підбір допоміжних засобів реабілітації, навчання користуванню тощо) безкоштовно.

Відповідно до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 року № 321, процес забезпечення протезами та ортезами охоплює також такі послуги як їхня примірка, адаптація та навчання користуванню, вартість яких повинна включатися до ціни виробу, яка відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету.

Мінсоцполітики не передбачено видатків за новою бюджетною програмою КПКВК 2507110 „Соціальний захист осіб з інвалідністю”, яка затверджена Законом України „Про Державний бюджет України на 2023 рік” для проведення фінансування у 2023 році за напрямом „Обслуговування осіб з інвалідністю у стаціонарах при протезних підприємствах”.

До сфери управління Міністерства соціальної політики належать 7 державних реабілітаційних установ та державне некомерційне підприємство, основним завданням яких є забезпечення надання реабілітаційних послуг.

Функціонування реабілітаційних центрів в організаційно-правовій формі бюджетних установ відповідно до законодавства про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення не дає можливості надавати послуги з медичної реабілітації в межах відповідних програм державних гарантій за рахунок коштів державного бюджету, що спрямовуються Національною службою здоров’я України.

Тому наразі розпочато процес реорганізації окремих державних реабілітаційних установ, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, які мають ліцензію на провадження медичної практики, з метою розширення сфери надання послуг з реабілітації громадянам.

На сьогодні законодавство передбачає пакети медичних послуг, щодо яких Національна служба здоров’я України, відповідно до визначених для неї завдань, укладає договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій у сфері реабілітації. У цій сфері надаються послуги, включені до програми медичних гарантій за пакетами „Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах” та „Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у амбулаторних умовах”.

Це означає, що фахівці у сфері реабілітації самостійно вибирають найбільш ефективні методи та засоби реабілітації згідно із протоколом лікування та іншими нормативно-правовими актами.

В межах пакета медичних гарантій послуги реабілітації надаються до того моменту, поки пацієнт їх потребує та поки не буде досягнуто цілей, визначених індивідуальним планом реабілітації.

Водночас зазначаємо, що реорганізація державних реабілітаційних установ шляхом перетворення на державні некомерційні не передбачає зміни їхньої форми власності, вони й надалі залишатимуться у сфері управління Мінсоцполітики.

Їх перетворення сприятиме розширенню джерел фінансування надання реабілітаційних послуг шляхом залучення їх до програми медичних гарантій, що дасть змогу забезпечити комплексну та якісну реабілітацію.

Реабілітаційним установам відшкодовується вартість наданих дитині з інвалідністю реабілітаційних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 309 „Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністюˮ (зі змінами), за принципом „гроші ходять за дитиною”.

Крім того, повідомляємо, що Порядком здійснення реабілітаційних заходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 № 31 (зі змінами), визначено, що фінансування функціонування реабілітаційних закладів, які належать до сфери управління Мінсоцполітики, здійснюється за принципами бюджетного утримання відповідно до статей 87, 89 і 90 Бюджетного кодексу.

Інформацію щодо кількості підприємств та організацій, які надають реабілітаційні та соціальні послуги, можна отримати в управліннях соціального захисту населення (далі − УСЗН), які з 16.02.2023 отримали доступ до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (далі − ЄІССС). Зокрема, в ЄІССС було створено розділ про надавачів соціальних послуг − Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг для роботи у промисловому середовищі. ЄІССС надає можливість кожному громадянину, який потребує соціальної підтримки, швидко отримати будь-який вид допомоги через фронт-офіс в територіальній громаді та ЦНАП або через електронні сервіси Порталу Дія.

Перелік реабілітаційних установ, закладів охорони здоров’я, які здійснюють заходи із реабілітації дітей з інвалідністю, оприлюднено на офіційному веб-сайті Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за посиланням: https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/reabilitaciya-ditej/perelik-reabilitacijnih-ustanov. Інформація постійно оновлюється.

За більш детальною інформацією щодо реабілітаційної установи (місцезнаходження тощо) необхідно звертатися до УСЗН за місцем подання (реєстрації або фактичним місцем проживання дитини) заяви про направлення дитини з інвалідністю до реабілітаційної установи для отримання реабілітаційних послуг.

Перелік державних реабілітаційних закладів (із зазначенням контактної інформації), перелік документів, необхідних для отримання послуг, інформація про умови надання послуг формуються Мінсоцполітики та оприлюднюються на офіційних веб-сайтах закладів.

Додатково з переліком реабілітаційних закладів можна ознайомитись на порталі Централізованого банку даних осіб з інвалідністю за посиланням: https://ek-cbi.msp.gov.ua/agents/5.

Перелік комунальних закладів (із зазначенням контактної інформації) та перелік документів, необхідних для отримання послуг, інформація про умови надання послуг формуються відповідними виконавчими органами обласної, сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі її утворення) ради та оприлюднюються на їхніх офіційних веб-сайтах і на сайтах таких комунальних закладів.

Мінсоцполітики передало до сфери управління Фонду державного майна унікальну національну науково-дослідну установу УкрНДІпротезування, протезобудування та відновлення працездатності, яка єдина на державному рівні в Україні розробляла стандарти з протезування та ортезування, забезпечення допоміжними засобами, здійснення їх ремонту, забезпечувала навчання вітчизняних протезистів-ортезистів сучасним технологіям протезування-ортезування, розробляла методики надання реабілітайних послуг, здійснювала на базі своєї клініки складне протезування та ортезування осіб з численними та складними ампутаціями, з важкими функціональними обмеженнями, розробляла на впроваджувала на вітчизняних протезних підприємствах нові конструкції протезних і ортезних виробів, виходячи з потреб осіб з інвалідністю, зокрема поранених військовослужбовців. Хто надалі в державі буде забезпечувати наукове підґрунтя та розробку в цій сфері?

Передача Фонду державного майна державних та казенних протезно-ортопедичних підприємств призвела до закриття їх стаціонарних реабілітаційних відділень, які здійснювали первинне та складне протезування та ортезування осіб з інвалідністю. Зазначений крок Міністерство пояснює передачею цих функцій до реабілітаційних закладів охорони здоров’я. Просимо проінформувати, які центри надають зазначені послуги (вказати контактні данні для інформування громадськості).

Мінсоцполітики розпочало процес переведення на самофінансування державних центрів комплексної реабілітації осіб з інвалідністю шляхом їх перетворення у державні некомерційні підприємства, фактично знищуючи їх по суті, перетворюючи в заклади охорони здоров’я. Просимо повідомити, яким чином будуть надаватись зазначеними підприємствами інші реабілітаційні послуги, крім послуг з реабілітації в сфері охорони здоров’я, хто буде їх оплачувати? Чи особи з інвалідністю за рішенням Мінсоцполітики саме під час війни будуть позбавлені таких послуг надалі?

Міністерство вийшло з ініціативою не погоджувати проекти нормативно-правових актів, які стосуються питань соціального захисту осіб з інвалідністю з громадськими організаціями, які об’єднують таких людей. Саме про це підготовлений Мінсоцполітики проект постанови „Про внесення зміни до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади”. Вимога щодо необхідності погодження з громадськими організаціями осіб з інвалідністю всіх проектів нормативно-правових актів, які стосуються питань життєдіяльності осіб з інвалідністю, з’явилась у вітчизняному законодавстві після приєднання України до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Саме в цьому міжнародному акті, який ратифікувала наша держава, міститься норма про обов’язок держави під час розробки й застосування законодавства й стратегій, спрямованих на виконання цієї Конвенції, і в рамках інших процесів ухвалення рішень з питань, що стосуються осіб з інвалідністю, тісно консультуються з особами з інвалідністю й активно залучають їх через організації, що їх представляють. Чому Міністерство ініціює такі акти і при цьому прикривається війною?

Пунктом 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 (зі змінами), передбачено обов’язкове погодження проектів нормативно-правових актів, які стосуються питань соціального захисту осіб з інвалідністю, всеукраїнськими громадськими організаціями осіб з інвалідністю та їхніми спілками. Проте на практиці непоодинокими є випадки, коли через те, що позиція однієї громадської організації суперечить позиції розробника проекту нормативно-правового акта або позиції інших громадських організацій, уповільнюється процес прийняття нормативно-правих актів, у тому числі невідкладних, зокрема, через такі обставини гальмувався процес затвердження наказу про підвищення граничних цін на допоміжні засоби реабілітації для осіб з інвалідністю та інших категорій осіб.

Запропонованою проектом акта зміною не передбачається скасування процедури погодження проектів нормативно-правових актів, які стосуються питань соціального захисту осіб з інвалідністю, громадськими організаціями осіб з інвалідністю, а також повідомлення про їхню позицію під час подання такого проекту нормативно-правового акта на державну реєстрацію. Така процедура погодження залишається обов’язковою і проекти нормативно-правових актів, які стосуються питань соціального захисту осіб з інвалідністю, повинні засилатися на погодження до громадських організацій осіб з інвалідністю. Конвенцією про права осіб з інвалідністю передбачено обов’язок держави під час розробки й застосування законодавства й стратегій, спрямованих на виконання цієї Конвенції, і в рамках інших процесів ухвалення рішень з питань, що стосуються осіб з інвалідністю, тісно консультуватися з особами з інвалідністю й активно залучати їх через організації, що їх представляють. Відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, якщо проект акта стосується питань прав осіб з інвалідністю, зазначається позиція відповідних заінтересованих сторін: Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю та всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, їх спілок, а також визначається ступінь відображення такої позиції в проекті акта.

Міністр соціальної політики України О. Жолнович брала участь у розробці проєкту Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю” (реєстр. № 5344-д від 18.11.2022), автором якого є Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г. Третьякова. Цей проект не враховує принципові позиції ГОІ і зареєстрований без погодження з провідними багаточисельними ГОІ. Запропонованими змінами скасовуються чинні норми про співпрацю із громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю на всіх рівнях (центральному та місцевому), а також ліквідовуються чинні норми про державну підтримку громадського руху людей з інвалідністю. В продовження цієї політики і в такий же спосіб була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 70 „Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об’єднанням осіб з інвалідністю”. Просимо надати пояснення, яким чином Міністерство, яке є одним із головних центральних органів, які відповідають за реалізацію в Україні Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, ініціює зміни, які суперечать положенням цього міжнародного акту, ратифікованого нашою державою?

Проектом Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю (далі – законопроект № 5344-д) пропонується статтю 12 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” викласти в новій редакції, якою передбачаються засади взаємодії держави та громадянського суспільства, зокрема, осіб з інвалідністю та організацій, що їх представляють (держава створює умови для їхньої участі в реалізації державної політики з питань соціального захисту осіб з інвалідністю; особи з інвалідністю та організації, що їх представляють, мають активно залучатися до процесів ухвалення рішень щодо стратегій і програм, зокрема, тих, які безпосередньо їх стосуються).

Щодо питань стосовнопостанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 70 „Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об’єднанням осіб з інвалідністю”

З урахуванням рекомендацій Рахункової палати, зокрема щодо перегляду та оновлення бюджетних програм, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики, забезпечено оптимізацію бюджетних програм ,,Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю”, „Фінансова підтримка громадських об’єднань осіб з інвалідністю” та „Реабілітація дітей з інвалідністю” шляхом їх об’єднання в одну бюджетну програму 2507110 „Соціальний захист осіб з інвалідністю” (далі – бюджетна програма 2507110).

Напрямки спрямування бюджетних коштів за вказаною бюджетною програмою визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на соціальний захист осіб з інвалідністю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 120.

Одним із напрямків спрямування визначено „фінансову підтримку громадських об’єднань для надання соціальних послуг особам з інвалідністю” відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об’єднань для надання соціальних послуг особам з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 70 „Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об’єднанням осіб з інвалідністю” (далі – Порядок № 70).

Механізм визначення вартості соціальних послуг, які пропонуються суб’єктами, що надають такі послуги, регулюється Методичними рекомендаціями розрахунку вартості соціальних послуг, затвердженими наказом Міністерства соціальної політики України від 07.12.2015 № 1186, згідно з якими вартість кожної соціальної послуги доцільно визначати окремо на основі типової структури витрат для визначення вартості соціальної послуги в розрахунку на одну людино-годину (залежно від умов надання соціальної послуги), яка містить статті прямих та адміністративних витрат.

До прямих витрат мають, зокрема, належати заробітна плата і єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування основного та допоміжного персоналу. До адміністративних рекомендується відносити, зокрема, витрати: на заробітну плату та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування адміністративного, управлінського, господарського та обслуговуючого персоналу; інші адміністративні витрати (оренда та обслуговування приміщень, будівель і споруд; комунальні послуги та енергоносії; зв’язок; транспортні витрати на адміністративні потреби; відрядження працівників; ремонт і обслуговування обладнання адміністративного призначення; амортизація основних засобів нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення тощо).

Вищевказаним законопроектом Мінсоцполітики підтримує скасування державної підтримки підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю, на яких працюють тисячі людей з інвалідністю. Просимо надати аргументацію таких дій і що Міністерство планує запропонувати як альтернативу такої підтримки?

Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту 5344-д визначено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01 січня 2024 року, крім підпункту 13 пункту 2 розділу I законопроекту
(щодо вилучення статей 14¹, 14², 14³ Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”), який набирає чинності з 01 січня 2025 року.

Мінсоцполітики вперше за 25 років з моменту започаткування скасувало фінансування фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю. Цей вид реабілітації, починаючи з АТО і до сьогоднішнього дня, показав надзвичайну ефективність при відновленні здоров’я воїнів, які захищали країну, а також цивільно постраждалих громадян України. Прохання надати аргументи такого рішення.

Фінансування фізкультурно-спортивної реабілітації здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року № 198, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фізкультурно-спортивної реабілітації та спорту осіб з інвалідністю (далі – Порядок).

Відповідно цього Порядку визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою „Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація”. Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Міністерство молоді та спорту України.

Відповідно до п. 3 цього Порядку бюджетні кошти з метою забезпечення розвитку спорту осіб з інвалідністю, належної підготовки та результативної участі національних збірних команд з видів спорту осіб з інвалідністю у чемпіонатах світу та Європи, інших офіційних міжнародних змаганнях спрямовуються на:

…

2) забезпечення діяльності Українського центру з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю „Інваспорт” (оплата праці працівників, придбання малоцінних предметів, матеріалів та інвентарю, обладнання та інвентарю довгострокового використання, передплата періодичних друкованих видань, здійснення видатків, пов’язаних із службовими відрядженнями по території України, орендою приміщень, оплатою транспортних послуг та утриманням транспортних засобів, проведенням поточного ремонту приміщень і технічним обслуговуванням обладнання, оплата послуг поштового, телеграфного та телефонного зв’язку, послуг з користування Інтернетом, комунальних послуг та енергоносіїв, банківських послуг, послуг з обробки інформації, страхування приміщень, охорони, в тому числі обслуговування охоронної та пожежної сигналізації, установлення та обслуговування програмного забезпечення, послуг з перезарядження картриджів, тонерів, плата за участь працівників у короткострокових семінарах, здійснення обов’язкових платежів до бюджету, здійснення інших поточних витрат, пов’язаних із забезпеченням діяльності Центру, за напрямами, передбаченими кошторисом);

3) організацію і проведення навчально-тренувальних зборів в Україні та за кордоном, всеукраїнських змагань, міжнародних змагань в Україні з видів спорту осіб з інвалідністю, всеукраїнських заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд з видів спорту осіб з інвалідністю у міжнародних змаганнях в Україні та за кордоном, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів на відповідний рік.

Аналогічним чином порядок фінансування фізкультурно-спортивної реабілітації було врегульовано у постанові Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 року № 104, яка була чинною до ухвалення постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року № 198. Отже, ще з 2009 року фінансування фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю здійснювалося Міністерством молоді та спорту.

Наказом Міністерства молоді та спорту України від 17 лютого 2023 року № 849 затверджено паспорт бюджетної програми на 2023 рік за КПКВК 3401110 „Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація”; обсяг бюджетних призначень / бюджетних асигнувань визначено у розмірі 682 664,6 тис. грн.

Передбачається розробка проєктів Соціального кодексу України та закону про універсальну соціальну допомогу, якими з-поміж іншого заплановано скасування великої кількості пільг і виплат та інших гарантій, передбачених на сьогодні законами України. Яка роль в цьому процесі буде відведена експертному середовищу – представникам ГОІ?

Мінсоцполітики опрацьовує проект закону України щодо зміни умов і критеріїв надання окремих видів соціальної допомоги, зумовленої запровадженням універсальної соціальної допомоги для осіб найбільш вразливих категорій, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Проведення консультацій з громадськістю щодо вищезазначеного законопроекту буде здійснено відповідно до норм чинного законодавства, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 ,,Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” (зі змінами).

В структурі Мінсоцполітики ліквідовано Директорат соціального захисту прав осіб з інвалідністю, який фактично займався питаннями формування та реалізації державної політики у цій сфері та здійснював моніторинг виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, національних програм. Це відношення Міністерства до проблемних питань життєдіяльності осіб з інвалідністю? Хто в Міністерстві надалі буде виконувати ці функції?

У зв’язку з внесенням змін до структури та штатного розпису відповідно до наказу Мінсоцполітики від 22.12.2022 року № 685-к „Про внесення змін до структури та штатного розпису апарату Міністерства соціальної політики України” в апараті Мінсоцполітики утворено Директорат з питань цифрового розвитку та соціальних послуг, до складу якого входить, зокрема, експертна група з питань реабілітації та експертна група з питань осіб з інвалідністю.

Всі Громадська рада