Підсумки першого кварталу по флагманських проєктах Мінсоцполітики у розвитку безбар’єрності в Україні

Безбар’єрне середовище — це не тільки про наявність пандусів. Хоч це і перше, що спадає на думку, і що має бути за замовчуванням всюди. 

“Безбар’єрність — це про доступність кожної сфери в житті людини. Тому в межах Національної стратегії Міністерство соціальної політики робить свій внесок у розвиток безбар’єрного простору. Зокрема, ми працюємо над двома флагманськими проєктами: вдосконалення системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації і розвиток послуги раннього втручання”, — говорить Назар Танасишин, заступник Міністра соціальної політики України.

Вдосконалення системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації

Допоміжні засоби реабілітації (ДЗР) повертають людині з порушенням функціонування можливість ходити, виконувати ті чи інші дії.

Мінсоцполітики працює над тим, щоб отримання ДЗР було простішим, швидшим та доступнішим. Наприкінці 2023 року було оновлено механізм забезпечення допоміжними засобами реабілітації. Новий механізм полегшує доступ до ДЗР, а також дозволяє компенсувати вартість ДЗР людині, яка оплачує його за власний рахунок.

Для прикладу — нещодавно до Мінсоцполітики звернувся літній чоловік з Житомира, якому був потрібен спеціальний стілець для приймання душу. Зазвичай такі стільці розраховані на вагу до 110 кг. Чоловік потребував більш міцного стільця, розрахованого на вагу до 150 кг. Він сам знайшов виробника в іншому регіоні і замовив виріб. А завдяки оновленому механізму отримав грошову компенсацію за самостійно придбаний виріб.

Щоб людям було зручно обирати протезні підприємства, Мінсоцполітики розробило дашборд, на якому розміщена інформація про такі підприємства, їх спеціалізацію та рівень завантаженості. Також інформація про протезні підприємства розміщена на сайті Мінсоцполітики та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. 

Спільно з Міністерством оборони України та ГО “Простір можливостей” проводяться навчання соціальних працівників територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки, до програми яких внесені питання забезпечення ветеранів ДЗР.

Мінсоцполітики розпочало роботу для залучення міжнародних партнерів та інших організацій, які допоможуть розробити методологію і механізм формування граничних цін на протези та інші ДЗР з урахуванням найкращих практик підбору та з дослідженням найдієвіших інструментів оцінювання.

Модернізували електронний кабінет людини з інвалідністю: доопрацювали функціонал для людей з порушеннями зору, спростили систему входу до кабінету. Саме користування кабінетом стало більш інтуїтивно зрозумілим. 

Доопрацювали Централізований банк даних з проблем інвалідності: розробили функціонал для ЦНАПів, щоб люди з інвалідністю через них могли подати документи на отримання ДЗР; будуємо інформаційний обмін із Державним центром зайнятості, щоб було більше можливостей працевлаштовувати людей з інвалідністю; вдосконалили функціонал Банку, щоб медико-соціальні експертні комісії могли простіше вносити інформацію про людей з інвалідністю.

Ще одним важливим кроком стало підписання двостороннього договору про інформаційну взаємодію між Міністерством соціальної політики та Міністерством охорони здоров’я. Підприємствам, які хочуть забезпечувати допоміжними засобами реабілітації людей з інвалідністю за державною програмою, більше не потрібно подавати окремі пакети документів щодо виробів до різних відомств. 

Посилили захист персональних даних осіб, інформація про яких міститься в Централізованому банку даних з проблем інвалідності, та користувачів системи.

У 2024 році будемо перевіряти веб-доступність і модернізувати Електронний кабінет людей з інвалідністю, щоб зробити його ще більш зручним.

Сприяємо розвитку освітніх програм протезиста-ортезиста. Мінсоцполітики ініціювало включення навчальних програм з підготовки фахівців з протезування-ортезування до галузі знань «Охорона здоров’я» спеціальності 224 «Технології медичної діагностики та лікування». Уже затверджений Перелік спеціалізацій підготовки магістрів. Заклади вищої освіти зможуть уже у 2024 році відкрити набір студентів для підготовки протезистів-ортезистів.

30.05.2023 був прийнятий за основу в першому читанні законопроєкт 5344-д. Він розширює права людей з інвалідністю на працевлаштування. Робоча група при Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, до складу якої увійшли представники Мінсоцполітики, доопрацювала проєкт до другого читання. 17.01.2024 року Комітет рекомендував прийняти цей законопроєкт у другому читанні і в цілому. 

Послуга раннього втручання

Кожна дитина унікальна, і кожна дитина має право на дитинство, ігри, навчання і пізнання світу. Що раніше фахівці помітять порушення розвитку дитини і разом з родиною почнуть піклуватися про неї з урахуванням її потреб, то більш якісним, змістовим і активним життям житимуть дитина і її сім’я.

Для цього в Україні існує послуга раннього втручання. Це міждисциплінарна, сімейноцентрована, комплексна послуга, яка поєднує медичну, психологічну, соціальну та освітню складову. Вона дозволяє рано виявити порушення у дитини, забезпечує їхню профілактику, покращує розвиток і якість життя дитини.

Раннє втручання передбачає надання комплексної допомоги дітям від народження до п'яти  років, які мають порушення розвитку або перебувають у групі ризику (наприклад, народилися передчасно). Послугу надає міждисциплінарна команда, до складу якої входять  ерготерапевт, психолог, фахівець із соціальної роботи. Також залучаються інші працівники:  терапевт мови та мовлення, реаблітолог та інші залежно від потреб дитини і сім'ї. Це сімейноцентрована послуга: підтримку отримує не тільки дитина, але і її родина.

У минулому році допомогу отримували близько 2 000 сімей з дітьми.

Сьогодні в Україні працює 51 команда раннього втручання. Більше половини — 30 команд — в системі соцзахисту. 16 з них підготували у 2023 році. У 2024 році розпочалося навчання одразу 36 команд із 11 регіонів України.

Кожній дитині потрібна родина, адже це найкраще місце для зростання і розвитку. Раннє втручання — це послуга, яка рятує дітей від соціального виключення, самотності та ізольованості.

Флагманські проєкти втілюються в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яка реалізується за ініціативи Першої Леді України Олени Зеленської.