Безбар’єрність для дітей і родин з дітьми: Мінсоцполітики підбиває підсумки 2024 року

30 Грудня 2024, 13:58

Забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному середовищі — це комплексна робота. Частина активностей визначена, зокрема, і в Національній стратегії створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої Першою леді Оленою Зеленською, та операційному плані її реалізації. Адже безбар’єрність — це, зокрема, і усунення перешкод в отриманні послуг, які підсилюють спроможність родин піклуватися про дітей. Міністерство соціальної політики підбиває підсумки проєктів, спрямованих на підтримку дітей і родин з дітьми, за 2024 рік.

“Муніципальна няня”

У 2024-му році суттєво видозмінено та розширено послугу «Муніципальна няня», яка покриває вартість догляду за дитиною для батьків, якщо їхня дитина має інвалідність, або вони є внутрішньо переміщеними особами чи самі мають інвалідність. Послуга спрямована на підтримку і тих родин, де батьки навчаються, працюють або знаходяться в пошуку роботи, а тому потребують няні для своєї дитини.

Збільшено вартість послуги на одну дитину, також розширено можливість няням доглядати за трьома дітьми.

У 2024 році 1877 родин звернулися за цією послугою, зокрема, 125 сімей, які переїхали в інші громади через війну. В держбюджеті на 2025 рік закладена компенсація за програмою для 6000 родин.

Пакунок малюка

У 2024 році Міністерство соціальної політики України оновило вміст цього боксу, спираючись на запити родин. Молоді батьки поділилися ідеями, щоб вони змінили чи додали до бебі-боксу, відштовхуючись від свого досвіду появи малюка у родині. В оновлений “Пакунок малюка” додали, зокрема, багаторазові вологостійкі пелюшки, теплі речі. Також збільшили розмір пледа-ковдри, зменшили кількість одягу малого розміру, з якого малята швидко виростають. Наразі це понад 50 якісних товарів.

Вже видано понад 41 тисячу пакунків.

“Раннє втручання”

Мета послуги - надання своєчасної якісної допомоги родинам з дітьми раннього віку, що мають порушення розвитку чи ризик їх виникнення.

Наразі в Україні стало функціонують 47 команд раннього втручання в 16 регіонах України.

Чисельність отримувачів послуги раннього втручання у 2023 році становила понад 2,9 тис. сімей з дітьми (181 родина – внутрішньо переміщена).

У 2024 році проведено навчання 35 команд (150 фахівців та спеціалістів) з 11 регіонів України. Протягом 2025 року заплановано навчання ще 21 команди.

Найбільше команд раннього втручання функціонує в закладах/установах соціальної сфери – 56%, в сфері охорони здоров’я – 19,5%, в сфері освіти – 17%, в громадських організаціях – 7,5%.

Центри життєстійкості

Дружні безбар’єрні простори, де кожен житель громади може безкоштовно отримати психосоціальну підтримку, запрацювали у 200 громадах по всій Україні. Ще 44 осередки готуються до відкриття та облаштовують свої приміщення за принципами універсального дизайну.

У межах проєкту Міністерство соціальної політики у співпраці з урбан-бюро “Big City Lab”, за підтримки агрохолдингу “Астарта”, видали Путівник зі створення безбар’єрного простору Центрів життєстійкості.

Підтримка родин — один із базових напрямків роботи Центрів життєстійкості. Серед основних заходів, які спрямовані на сім’ї, — навчальні сесії, тематичні тренінги (основний — “Батьківство без стресу” за програмою ЮНІСЕФ); групи взаємопідтримки батьків та осіб, що їх замінюють; заняття з дітьми та підлітками з елементами арт-терапії, ігротерапії, казкотерапії; сімейні та індивідуальні консультації.

Спрощення процедури усиновлення

Упродовж року Уряд підтримав кілька постанов, розроблених Мінсоцполітики, які спрощують процедури усиновлення і відкривають більше можливостей для дітей швидше опинитися в родинному теплі.

Насамперед, ідеться про скасування рекомендації кандидатам в усиновлювачі про вік, стать, кількість дітей, яких вони можуть усиновити. Це означає, що майбутні усиновлювачі більше не мають обмежень, коли ознайомлюються з анкетами дітей: служба у справах дітей зобов’язана показати всі анкети, а не лише згідно з критеріями рекомендацій.

Для вирішення проблеми з “відсутністю” дітей, яких можна усиновити, також було запроваджено можливість для служб у справах дітей ознайомлювати кандидатів не лише з анкетами дітей, які перебувають на місцевому обліку з усиновлення, але і дітей на регіональному і централізованому обліку.

Також з цього року кандидати в усиновлювачі мають право забрати дитину в родину до рішення суду. Щоб служба у справах дітей оформила тимчасове влаштування дитини, кандидатам потрібно мати позитивний висновок про доцільність усиновлення і подати заяву до суду.

Придбання житла для Дитячих будинків сімейного типу

57 дитячих будинків сімейного типу отримали житло за кошти субвенції з державного бюджету, яку Мінсоцполітики розподілило місцевим бюджетам. Насамперед житло отримали родини, які були вимушено евакуйовані за кордон і планується їхнє повернення, і переміщені всередині країни. Також в межах субвенції було виділено кошти на житло для новостворених ДБСТ.

Дитячі будинки сімейного типу — це родини, які виховують від 5 до 10 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Зокрема, саме такі родини здатні забирати з інституційних закладів великі сімейні групи дітей, яких не можна розлучати. Наявність просторого житла, яке б забезпечило комфортне проживання великій кількості дітей, збільшує можливості для дітей зростати в сімейній турботі.

Послуга патронату над дитиною

Уряд ухвалив розроблені Мінсоцполітики зміни до умов роботи патронатних вихователів і їхніх помічників — тобто патронатних родин, які приймають на тимчасове виховання дітей, чиї батьки з тих чи інших причин не можуть про них піклуватися. Зокрема запроваджено:

Збільшену оплату праці патронатного вихователя на рівні 3 мінімальних зарплат на місяць; 
Оплату на час очікування дитини; 
Оплачувану відпустку: 7 календарних днів за кожні 3 місяці виховання дитини; 
Можливість патронатному вихователю мати оплачуваного помічника не з-поміж родичів, які мешкають з ним разом; 
Можливість влаштовувати в патронатну родину дітей з інших громад.

Патронатні родини рятують дітей від потрапляння в інституційні заклади і повинні бути в більшості громад. Поліпшення умов роботи патронатних вихователів і їхніх помічників сприяє розвитку патронату в громадах і, відповідно, можливості більшій кількості дітей зростати в сімейних умовах.

Як результат, за рік створено понад 160 нових патронатних родин.

Виплата “Дитина не одна”

Щоб діти, які залишились без батьківської турботи, не опинилися в інституційному закладі, чинне законодавство передбачає можливість влаштування цих дітей у сім’ї родичів чи знайомих, а також прийомні сім’ї і дитячі будинки сімейного типу.

Після набуття дитиною статусу сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на неї нараховуються виплати. З цього року за ініціативою Мінсоцполітики таку само виплату на дитину нараховують і до набуття нею статусу, щоб фінансово підтримати родини, які приймають дітей.

Розмір виплати:

2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину,  
3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на кожну дитину з інвалідністю.

Обсяг виплат дорівнює тому, який держава виплачує на підтримку дітей, які вже мають статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування.

Спрямовано понад 28 мільйонів гривень.

Платформа “Україна для кожної дитини”

Мінсоцполітики спільно з Координаційним центром з розвитку сімейного виховання і догляду дітей та за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) запустило єдину державну платформу про усиновлення і сімейні форми виховання “Україна для кожної дитини” (dity.gov.ua), яку відвідали вже 75 тисяч відвідувачів.

На цьому ресурсі в одному місці зібрана вся інформація, яка може знадобитися і тим, хто тільки розглядає можливість прийняти дитину в родину, і тим, хто вже в процесі, і тим, хто це вже зробив: