Андрій Рева: Монетизації залишку субсидій у цьому році ми не зробили через завищені соціальні нормативи

Наближення до порогу осені знову підіймає на гребінь  популістичної хвилі  питання взаємозв'язку між підвищенням енергоефективності житла та монетизацією залишків  субсидій із контролем за цільовим використанням цих коштів (ці залишки стосуються підвищення енергоефективності житла). Нагадаємо, дійсно 80% житлового фонду України потребує негайної модернізації, адже, за різними оцінками, збудоване за радянських часів житло споживає вдвічі більше тепла порівняно із сучасними будинками.

Однак, за словами Міністра соціальної політики України Андрія Реви,  згадані питання, що ними  намагаються дорікати  «в пакеті», – речі не пов’язані.

«Спочатку необхідно  розібратися з ідеєю повної монетизації субсидії, яку теж дехто взяв на озброєння.  Гасло «Давайте монетизуємо субсидію!» сьогодні дуже активно використовують популісти, – пояснив  Міністр соціальної політики. – Візьмімо для прикладу людину похилого віку, котра отримує 1130 гривень мінімальної пенсії. Вартість житлово-комунальних послуг за однокімнатну квартиру в Києві буде приблизно 2240 гривень. Оформивши субсидію, людина  із пенсії платитиме в межах 50-60 гривень, а решту витрат гаситиме держава. А тепер уявімо, що ми монетизували субсидії та віддали людині живі кошти.  Не факт, що із своїх 1130 пенсіонер візьме гривень 60, додасть туди ті 2 тисячі, які ми їй даємо, й піде платити за комунальні послуги. Тим більше, коли в неї є інші пріоритетні потреби.  Наприклад, їй ліки потрібні. І куди підуть  ці гроші? Питання риторичне». 

Апологети монетизації субсидій  дорікають, мовляв, субсидії прямо з бюджету йдуть до виробників послуг, які потім на умовах взаємозаліків розраховуються за газ із монополістом – ПАТ «Нафтогаз України».

Міністр соціальної політики вважає, що за умови монетизації у цьому сенсі нічого не зміниться. Ці гроші тільки вже кожен особисто знову понесе виробникам. Різниця лише в тому, що банк заробить на цій операції.  До того ж, відкрити 9 мільйонів рахунків (саме стільки Уряд передбачає домогосподарств - гіпотетичних отримувачів субсидій), примусивши людей стояти в чергах, у стані й без того загального обурення тарифами, це лише викликати нову хвилю збурення, котра по суті нічого не вирішить.

Як відомо, Кабмін на оплату субсидій запланував 40 мільярдів гривень.

«Ці сорок мільярдів необхідно забезпечити живими грошима. А в нас сьогодні 80% розрахунків клірингові. Живих коштів немає, - стверджує Міністр Андрій Рева. - Що людині робити? І навіть, коли розв'язали й цю проблему, все вчасно переказавши на рахунок, ви маєте зняти ці гроші й заплатити тому ж самому виробнику. Це те саме, що зараз робить управління соцзахисту, тільки воно це робить єдиною платіжкою.

Отже, сьогодні заклики монетизувати субсидії - це популізм і демагогія. От буде у нас три мільйони субсидіантів, а не дев'ять, як сьогодні, буде сенс монетизувати субсидії. А щодо монетизації залишку. То цього року ми цього не зробили, бо були завищені соціальні нормативи. Наприклад, два роки тому на опалення 1 квадратного метру виділялося 11 кубічних метрів газу. Потім знизили до 7. Чому минулої зими всі відкривали кватирки? Бо газовики для того, щоб люди не знижували споживання газу, всіх лякали: якщо ви не використаєте 700 кубометрів, з вас субсидію знімуть. Люди вірили. На наступний опалювальний сезон  ми знизили цю цифру до 5,5 куба. За підрахунками споживання минулої зими  було 5,3.  Порівняймо 11 і 5,5. Ми рівно в два рази знизили соціальні нормативи. Якби ми цього не зробили й  монетизували той залишок, то 11 мільярдів гривень, що ми їх дали як субсидії людям за неспожитий газ, просто подарували людям. Тепер ми маємо вийти на середній норматив. Сьогодні поки що чіткої межі споживання житлово-комунальних послуг не видно».