Про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної професійної пенсійної програми

 

Проект

Закон УкраЇни 

Про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної професійної пенсійної програми

 

Верховна Рада України постановляє:

 

І. Внести зміни до таких законів України:

 

1. У Законі України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 1997, № 37, ст. 237 із наступними змінами) пункти 1–2 статті 1, абзац четвертий пункту 1 статті 2 та абзац третій пункту 1 статті 4 виключити.

2. У Законі України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”(Відомості Верховної Ради України, 2002 р.,
№ 1, ст. 1 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 28:

пункти 23, 24, 25 після слів „пенсійного страхування” доповнити словами „(накопичувальної професійної пенсійної програми)”;

доповнити пунктами 24¹ та 24² такого змісту:

„24¹) за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення затверджує порядок ведення персоніфікованого обліку пенсійних коштів учасників накопичувальної професійної пенсійної програми, форму звіту, що надсилається щороку учасникам накопичувальної професійної пенсійної програми про стан їхніх індивідуальних пенсійних рахунків у недержавних пенсійних фондах – суб’єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, а також порядок обліку на індивідуальних пенсійних рахунках у недержавних пенсійних фондах – суб’єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення сум пені, сплачених роботодавцем за несвоєчасне перерахування з його вини страхових внесків до накопичувальної професійної пенсійної програми;

24²) затверджує методику розрахунку величини професійної пенсійної виплати учасникам накопичувальної професійної пенсійної програми;”;

2) пункт 9 частини першої статті 40 після слів „пенсійного страхування” доповнити словами „(накопичувальної професійної пенсійної програми)”.

3. У Законі України „Про недержавне пенсійне забезпечення” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 47–48, ст. 372 із наступними змінами):

1) абзац сімнадцятий частини першої статті 1 після слів „пенсійного страхування” доповнити словами „та здійснює пенсійні виплати відповідно до вимог, передбачених Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

2) у статті 20¹:

частину першу викласти в такій редакції:

„1. Право на участь у другому рівні системи пенсійного забезпечення (накопичувальній професійній пенсійній програмі) має пенсійний фонд, який отримав ліцензію на надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі –  накопичувальна система пенсійного страхування), видану національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.”;

у частині четвертій:

в абзаці першому цифри і слово „3,5 відсотка” замінити цифрою і словом „1 відсоток”;

в абзаці третьому слова „накопичувальної системи пенсійного страхування” замінити словами „у розрізі накопичувальної системи пенсійного страхування та накопичувальної професійної пенсійної програми”;

в абзаці четвертому слово „внесків” замінити словом „активів”;

у частині п’ятій слова „та пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування” замінити словами „ , пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування та пенсійних активів накопичувальної професійної пенсійної програми”;

частину шосту, абзац перший частини сьомої, частину восьму, частину дев’яту, пункт перший частини десятої після слів „накопичувальної системи пенсійного страхування” доповнити словами „(накопичувальної професійної пенсійної програми)”.

4. У Законі України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”(Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49-51, ст. 376, із наступними змінами):

1) у статті 1:

абзац вісімнадцятий після слів „системи пенсійного страхування” доповнити словами “(накопичувальної професійної пенсійної програми)”;

абзац дев’ятнадцятий доповнити словами „або за рахунок коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення;”;

абзац двадцять перший після слів „довічної пенсії” доповнити словами            „ , професійної пенсійної виплати”;

після абзацу двадцять дев’ятого доповнити абзацом такого змісту:

„професійна пенсійна виплата – щомісячна пенсійна виплата учасникам накопичувальної професійної пенсійної програми, яка проводиться на умовах та в порядку, передбачених цим Законом;”.

У зв’язку з цим абзаци тридцятий – сорок п’ятий вважати відповідно абзацами тридцять першим  – сорок шостим.

абзац тридцять восьмий доповнити словами „або до накопичувальної професійної пенсійної програми”;

2) абзац третій частини першої статті 2 доповнити реченням такого змісту:

„У структурі накопичувальної системи пенсійного страхування функціонує накопичувальна професійна пенсійна програма, в межах якої проводиться пенсійне забезпечення осіб, зайнятих повний робочий день на роботах і посадах, зазначених у частині першій статті 117 цього Закону (далі – учасники накопичувальної професійної програми), шляхом сплати страхувальниками на користь таких осіб страхових внесків за відповідними категоріями накопичувальної професійної пенсійної програми до недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення та фінансування професійних пенсійних виплат за рахунок коштів, що обліковуються на індивідуальних пенсійних рахунках учасників недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.”;

3) у частині першій статті 7:

абзац десятий викласти в такій редакції:

„спрямування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування (накопичувальної професійної пенсійної програми) для здійснення оплати договорів страхування довічної пенсії, одноразової виплати та професійної пенсійної виплати залежно від розмірів накопичень застрахованої особи з урахуванням інвестиційного доходу;”;

абзац дванадцятий доповнити словами „та недержавних пенсійних фондів –суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення”;

4) частину другу статті 8 викласти в такій редакції:

„2. Право на отримання довічної пенсії, професійної пенсійної виплати та одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування (накопичувальної професійної пенсійної програми) мають застраховані особи і члени їхніх сімей та / або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом.”;

5) у частині другій статті 9 слова „і одноразова виплата” замінити словами „ , одноразова виплата та професійні пенсійні виплати залежно від програми”;

6) частину другу статті 15 доповнити абзацом такого змісту:

„Платниками страхових внесків за відповідними категоріями накопичувальної професійної пенсійної програми є страхувальники, зазначені в пункті 1 статті 14 цього Закону, які використовують працю найманих працівників, зайнятих повний робочий день на роботах і посадах, зазначених у частині першій статті 117 цього Закону.”;

7) частину другу статті 16 доповнити пунктом 3¹ такого змісту:

„3¹) подати заяву територіальному органові Пенсійного фонду України про обрання недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення у порядку і за формою, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням із Пенсійним фондом України, не пізніше ніж через десять календарних днів  після зарахування застрахованої особи на роботу чи посади, зазначені в частині першій  статті 117 цього Закону;”;

8) частину четверту статті 20 викласти в такій редакції:

„4. Сплата страхових внесків здійснюється згідно із Законом України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.”;

9) частину третю статті 21 доповнити пунктом такого змісту:

„6) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає стан накопичувального пенсійного рахунка учасника накопичувальної професійної пенсійної програми:

сума заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески на користь учасника накопичувальної професійної пенсійної програми;

розмір і сума сплачених страхових внесків на користь учасника накопичувальної професійної пенсійної програми;

ознака особливих умов праці, категорія накопичувальної професійної пенсійної програми;

загальна сума пенсійних коштів учасника накопичувальної професійної пенсійної програми;

кількість одиниць пенсійних активів учасника накопичувальної професійної пенсійної програми;

реквізити обраного учасником накопичувальної професійної пенсійної програми або визначеного Пенсійним фондом України у порядку, передбаченому цим Законом, недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення, з яким укладено пенсійний контракт, реквізити адміністратора і зберігача такого фонду;

сума коштів, що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника накопичувальної професійної пенсійної програми в недержавному пенсійному фонді – суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення;

сума одноразової пенсійної виплати за накопичувальною професійною пенсійною програмою;

сума професійної пенсійної виплати за накопичувальною професійною пенсійною програмою;

сума штрафної санкції та пені, сплаченої агентом – страхувальником за несвоєчасне перерахування з його вини сум страхових внесків на користь учасника накопичувальної професійної пенсійної програми;

сума відрахувань на адміністративні видатки;

сума коштів, перерахованих спадкоємцям учасника накопичувальної професійної пенсійної програми.”;

10) назву Розділу VII доповнити словами „(накопичувальної професійної пенсійної програми)”;

11) у статті 54:

частину першу викласти в такій редакції:

„1. Застрахована особа, яка відповідно до закону є учасником накопичувальної системи пенсійного страхування (накопичувальної професійної пенсійної програми), має право на отримання довічної пенсії, одноразової виплати та професійної пенсійної виплати за рахунок коштів, що обліковуються на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді, або на індивідуальному пенсійному рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді – суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення.

Довічна пенсія за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування враховується під час визначення мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 цього Закону.

Одноразова виплата або оплата довічної пенсії здійснюється за умови досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а в разі відстрочення призначення пенсії за віком відповідно до цього Закону – в період після досягнення такого віку починаючи з дня закінчення періоду зазначеного відстрочення.

Професійна пенсійна виплата здійснюється учасникам накопичувальної професійної пенсійної програми за умови додержання вимог, передбачених статтями 118 і 119 цього Закону.

Якщо учасник накопичувальної системи пенсійного страхування (накопичувальної професійної пенсійної програми), визнаний особою з інвалідністю I або II групи, набуває право на пенсію по інвалідності відповідно до цього Закону в солідарній системі, належні йому пенсійні кошти накопичувальної системи пенсійного страхування, розраховані відповідно до частини сьомої статті 80 цього Закону, використовуються за його вибором для:

здійснення одноразової виплати незалежно від достатності обсягу такої суми коштів для оплати договору страхування довічної пенсії;

оплати професійної пенсійної виплати на умовах, передбачених статтею 56¹ цього Закону, для учасників накопичувальної професійної пенсійної програми;

оплати договору страхування довічної пенсії після досягнення ним пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

У разі визнання учасника накопичувальної системи пенсійного страхування (накопичувальної професійної пенсійної програми) особою з інвалідністю III групи належні йому пенсійні кошти використовуються ним після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.”;

абзац третій частини четвертої доповнити словами „(накопичувальної професійної пенсійної програми);”;

доповнити статтю частиною п’ятою такого змісту:

„5. Професійна пенсійна виплата здійснюється адміністратором відповідного недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення за рахунок коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника накопичувальної професійної пенсійної програми, на умовах та в порядку, визначеному статтею 56¹ цього Закону.”;

12) у статті 56:

частину першу викласти в такій редакції:

„1. Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування (накопичувальної професійної пенсійної програми) має право на отримання одноразової виплати у разі, якщо сума належних йому пенсійних коштів на час досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону:

не досягає мінімальної суми коштів, визначеної Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, необхідної для оплати договору страхування довічної пенсії;

не використана для призначення професійної пенсійної виплати на умовах, передбачених цим Законом.

На вимогу учасника накопичувальної системи пенсійного страхування (накопичувальної професійної пенсійної програми) одноразова виплата здійснюється в разі виїзду учасника за кордон на постійне місце проживання.”;

частину другу виключити;

частину третю після слів „пенсійного страхування” доповнити словами „(накопичувальної професійної пенсійної програми)”;

абзац перший частини четвертої після слів „пенсійного страхування” доповнити словами “(накопичувальної професійної пенсійної програми)”;

13) розділ VII Закону доповнити статтею 56¹ такого змісту:

„Стаття 56¹. Порядок здійснення професійної пенсійної виплати

1. Право на отримання професійної пенсійної виплати має учасник накопичувальної професійної пенсійної програми після досягнення ним віку та за наявності професійного пенсійного стажу, передбачених статтею 118 цього Закону.

2. Учасник накопичувальної професійної пенсійної програми, який отримав право на професійну пенсійну виплату, подає адміністратору відповідного недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення письмову заяву та документи, що підтверджують його право на отримання професійної пенсійної виплати, в будь-який час після виникнення права на отримання такої виплати.

Форма заяви на отримання професійної пенсійної виплати встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Перелік документів, що підтверджують право учасника накопичувальної професійної пенсійної програми на отримання такої виплати, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

3. Розмір професійної пенсійної виплати визначається адміністратором недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення виходячи із сум пенсійних коштів, що обліковані на індивідуальному пенсійному рахунку учасника накопичувальної професійної пенсійної програми у відповідному недержавному пенсійному фонді – суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, тривалості такої виплати              та формули розрахунку величини професійної пенсійної виплати, за методикою, затвердженою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Учасник накопичувальної професійної пенсійної програми має право на перерахування на його індивідуальний пенсійний рахунок у недержавному пенсійному фонді – суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення коштів у сумі, якої не вистачає для здійснення професійної пенсійної виплати, в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням із центральним  органом  виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Професійна пенсійна виплата здійснюється у період до досягнення учасником накопичувальної професійної пенсійної програми пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону.

4. За вибором особи, якщо коштів на індивідуальному пенсійному рахунку недостатньо для здійснення професійної пенсійної виплати, учасник накопичувальної професійної пенсійної програми, який до дати запровадження сплати страхових внесків до накопичувальної професійної пенсійної програми мав не менше ніж третину стажу на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, передбаченого статтею 114 цього Закону, має право перерахувати кошти до солідарної системи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку, визначеному цим Законом.”;

14) у статті 79:

у частині першій:

пункт 1 після слів „пенсійного страхування” доповнити словами „(накопичувальної професійної пенсійної програми)”;

пункт 3 викласти в такій редакції:

„3) сума штрафних санкцій та пені, сплачених страхувальником за несвоєчасне перерахування сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування на користь учасників накопичувальної системи пенсійного страхування (накопичувальної професійної пенсійної програми).”;

у частині другій:

пункт 1 доповнити словами „(накопичувальної професійної пенсійної програми);”;

пункт 2 викласти в такій редакції:

„2) оплати договорів страхування довічних пенсій, здійснення одноразових виплат і професійних пенсійних виплат;”;

частину четверту – шосту після слів „пенсійного страхування” доповнити словами „(накопичувальна професійна пенсійна програма)” у відповідному відмінку;

15) абзац третій частини другої статті 103 після слів „накопичувальної системи пенсійного страхування” доповнити словами „(накопичувальної професійної пенсійної програми)”;

16) статтю 104 доповнити пунктом 5¹ такого змісту:

„5¹) розробляє та затверджує методику розрахунку професійної пенсійної виплати;”;

17) частину першу статті 114 після слів „у частинах другій і третій цієї статті” доповнити словами „(крім учасників накопичувальної професійної пенсійної програми, зазначених у статті 116 цього Закону)”;

18) доповнити Закон новим Розділом XІV² такого змісту:

 

„Розділ XІV²

ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА НАКОПИЧУВАЛЬНОЮ ПРОФЕСІЙНОЮ ПЕНСІЙНОЮ ПРОГРАМОЮ

Стаття 116. Учасники накопичувальної професійної пенсійної програми

1. Учасниками накопичувальної професійної пенсійної програми є застраховані особи, зайняті на роботах і посадах, які зазначені в частині першій статті 117 цього Закону та яким станом на 1 січня 2019 року виповнилося не більше ніж 35 років.

2. Умови та порядок пенсійного забезпечення, передбачені цим розділом, змінюються тільки шляхом внесення змін до цього Закону.

Стаття 117. Категорії накопичувальної професійної пенсійної програми

1. Накопичувальна професійна пенсійна програма залежно від умов виконуваної роботи, професії або займаної посади розподіляється на такі категорії:

1) накопичувальна професійна пенсійна програма першої категорії визначає умови та порядок участі в ній працівників, зайнятих повний робочий день (не менше ніж 80 відсотків робочого часу) на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, – за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім шахтарів та осіб, зайнятих повний робочий день (не менше ніж 80 відсотків робочого часу) на відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, – за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також працівників провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень);

2) накопичувальна професійна пенсійна програма другої категорії визначає умови та порядок участі в ній:

а) працівників, зайнятих повний робочий день (не менше ніж 80 відсотків робочого часу) на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, – за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

б) чоловіків, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції на підприємствах сільського господарства;

в) жінок, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів та екскаваторів;

г) робітниць текстильних виробництв, зайнятих на верстатах, обладнанні та машинах, – за списком виробництв і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

д) водіїв міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв;

е) жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства.

Особи, які працюють у сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, зазначені в підпунктах „а”–„е” цього пункту, не беруть участі в накопичувальній професійній пенсійній програмі другої категорії.

Стаття 118. Умови набуття права на професійну пенсійну виплату

1. Особи, на користь яких сплачувались / сплачуються страхові внески за відповідною накопичувальною професійною пенсійною програмою, мають право на професійну пенсійну виплату за рахунок пенсійних коштів, облікованих у накопичувальній професійній пенсійній програмі на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах – суб’єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, у разі досягнення такого пенсійного віку та за наявності такого професійного пенсійного стажу:

1) для працівників, охоплених накопичувальною професійною пенсійною програмою першої категорії, передбачених пунктом 1 частини першої статті 117 цього Закону, після досягнення 50 років і за наявності професійного пенсійного стажу роботи:

для чоловіків – не менше ніж 25 років, з них не менше ніж 10 років
на зазначених роботах;

для жінок – не менше ніж 20 років, з них не менше ніж 7 років 6 місяців
на зазначених роботах;

2) для працівників, охоплених накопичувальною професійною пенсійною програмою другої категорії:

передбачених підпунктом „а” і „д” пункту 2 частини першої статті 117 цього Закону після досягнення 55 років і за наявності професійного пенсійного страхового стажу:

для чоловіків – не менше ніж 30 років, з них не менше ніж 12 років  6 місяців на зазначених роботах;

для жінок – не менше ніж 25 років, з них не менше ніж 10 років
на зазначених роботах.

передбачених підпунктом „б” пункту 2 частини першої статті 117 цього Закону після досягнення 55 років і за наявності професійного пенсійного страхового стажу для чоловіків – не менше ніж 30 років, з них
не менше ніж 20 років на зазначених роботах;

передбачених підпунктом „в” пункту 2 частини першої статті 117 цього Закону після досягнення 55 років і за наявності професійного пенсійного страхового стажу для жінок – не менше ніж 25 років, з них
не менше ніж 15 років на зазначених роботах;

передбачених підпунктами „г” і „е” пункту 2 частини першої статті 117 цього Закону після досягнення 55 років і за наявності професійного пенсійного страхового стажу зазначеної роботи не менше ніж 20 років.

Стаття 119. Професійний пенсійний стаж

1. До професійного пенсійного стажу враховуються періоди сплати страхових внесків за відповідними категоріями накопичувальної професійної пенсійної програми, визначеними статтею 117 цього Закону.

Для визначення права учасника накопичувальної професійної пенсійної програми на отримання щомісячної професійної пенсійної виплати відповідно до статті 56¹ цього Закону періоди сплати страхових внесків за відповідними категоріями накопичувальної професійної пенсійної програми підсумовуються в такому порядку:

до періоду роботи, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 117 цього Закону цього Закону, – робота, передбачена пунктом 1 частини першої статті 117;

до періоду роботи, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 117 цього Закону, – робота, передбачена пунктом 1 та пунктом 2 частини першої статті 117 цього Закону.

2. Якщо учасник накопичувальної професійної пенсійної програми працював до дати запровадження сплати страхових внесків
до накопичувальної професійної пенсійної програми на відповідних роботах, посадах, які відповідно до цього Закону належать до однієї
з категорій накопичувальної професійної пенсійної програми, такий період роботи  враховується   для   визначення   права   учасника   накопичувальної

професійної пенсійної програми на отримання професійної пенсійної виплати відповідно до статті 56¹ цього Закону.”;

19) у розділі ХV „Прикінцеві положення”:

пункт 2 викласти в такій редакції:

„2. Покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється в такому порядку:

за рахунок підвищеного розміру єдиного внеску, який спрямовується до солідарної системи, покриваються витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та частини другої статті 114 цього Закону, крім пенсій, призначених особам за роботу у товаровиробників, які віднесені до четвертої групи платників єдиного податку згідно з підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України;

за рахунок коштів Державного бюджету України покриваються витрати на виплату і доставку пенсій, призначених особам, зазначеним у пунктах „б”–„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, пунктах 2–8 частини другої статті 114 цього Закону (особам, які працювали у товаровиробників, що віднесені до четвертої групи платників єдиного податку згідно з підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України), у статті 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та частині третій статті 114 цього Закону.

У разі недостатності вказаних коштів їх фінансування на суму, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.”;

доповнити пунктом 14⁵ такого змісту:

„14⁵. Суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які не були вчасно відшкодовані Пенсійному фонду України на дату набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної програми”, в тому числі оскаржені у судовому порядку, можуть бути розстрочені за заявою страхувальника, форму якої  затверджено Пенсійним фондом України, на період до 60 календарних місяців з місяця укладення договору про розстрочення сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Заява про розстрочення подається страхувальником до територіального органу Пенсійного фонду України, в якому страхувальник перебуває на обліку як платник єдиного внеску, не пізніше ніж через шість місяців з дати набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної програми”.

Розстрочена сума підлягає сплаті рівними частинами щокварталу
не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

У разі несплати розстрочених сум протягом одного кварталу договір про розстрочення сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій підлягає розірванню.

Зобов’язання щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які на дату набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної програми” були у страхувальника, який протягом шести місяців із дня набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної програми” не уклав договір про розстрочення сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, підлягають стягненню на підставі вимоги про їх сплату з нарахуванням пені в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахованої за кожний день прострочення платежу, до дня сплати включно. Вимога про сплату фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є виконавчим документом. Порядок направлення вимоги визначається Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що                       забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.”.

5. У Законі України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”(Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2–3, ст. 11 із наступними змінами):

1) пункт 11 частини першої статті 1 після слів „накопичувальної системи пенсійного страхування” доповнити словами „(накопичувальної професійної пенсійної програми)”;

2) абзац перший частини першої статті 5 після слів „пенсійного страхування” доповнити словами „(накопичувальної професійної пенсійної програми)”;

3) статтю 8 доповнити частиною п’ятнадцятою такого змісту:

„15. Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 1 та 4 частини першої статті 4 цього Закону, які використовують працю найманих працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці та інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підвищується на:

15 відсотків визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску за осіб, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, – за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (крім тих, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

7 відсотків визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску за осіб, зайнятих повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, – за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць та на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 та пункту другого частини першої статті 117 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (крім осіб, які працюють у сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного            податку, згідно з підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України).

Сума єдиного внеску, зазначеного в цій частині, спрямовується на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зокрема:

до солідарної системи – сума єдиного внеску, сплачена за працівників, які не є учасниками накопичувальної професійної пенсійної програми;

до недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення – сума єдиного внеску, сплачена за працівників, які є учасниками накопичувальної професійної пенсійної програми відповідно.”;

4) у статті 9:

частину п’яту доповнити абзацами такого змісту:

„Сплата єдиного внеску за осіб, зазначених в абзацах другому та третьому частини п’ятнадцятої статті 8 цього Закону, здійснюється окремими платіжними документами на окремі рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску.

Платник не пізніше ніж наступного робочого дня із дати перерахування внесків за осіб, зазначених в абзацах другому та третьому частини п’ятнадцятої статті 8 цього Закону, подає до Пенсійного фонду України відомість в електронній формі про сплачені кошти із зазначенням застрахованих осіб за формою та в порядку, що затверджені Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.”;

частину шосту доповнити абзацом такого змісту:

„Територіальним органам Пенсійного фонду України в електронному вигляді надається виписка з рахунків органів доходів і зборів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування сум єдиного внеску, сплаченого за осіб, зазначених в абзацах другому та третьому частини п’ятнадцятої статті 8 цього Закону.”;

частину десяту доповнити пунктом 4 такого змісту:

„4) у разі сплати єдиного внеску за осіб, зазначених в абзацах другому та третьому частини п’ятнадцятої статті 8 цього Закону, – день зарахування коштів на окремий рахунок органу доходів і зборів.”;

5) абзац перший частини першої статті 11 викласти в такій редакції:

„1. Страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках органів доходів і зборів, автоматично перераховуються не пізніше ніж наступного операційного дня після їх зарахування відповідно до визначених законодавством пропорцій на централізовані рахунки Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Страхові кошти, сплачені за осіб, зазначених в абзацах другому та третьому частини п’ятнадцятої статті 8 цього Закону, акумульовані на окремих централізованих рахунках органів доходів і зборів, автоматично перераховуються не пізніше ніж наступного операційного дня після їх зарахування на окремий рахунок Пенсійного фонду України для їх розподілу до солідарної системи та до недержавних пенсійних фондів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.”.

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей закон набирає чинності з 1 січня 2019 року.

2. Якщо станом на 1 січня 2019 року жодним недержавним пенсійним фондом не отримано ліцензію на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування, страхові внески накопичувальних професійних пенсійних програм тимчасово, до отримання ліцензій на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування, перераховуються до недержавних пенсійних фондів, які відповідатимуть вимогам, перелік яких визначено та оприлюднено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не пізніше ніж                     1 січня 2019 року. Після видачі ліцензій на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування недержавні пенсійні фонди, які не отримали ліцензію на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування та в яких обліковуються кошти накопичувальних професійних пенсійних програм, перераховують такі кошти до недержавних пенсійних фондів, які матимуть ліцензію на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування в порядку та строки, визначені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

3. У період до 31 грудня 2021 року (у разі запровадження сплати страхових внесків до накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування – до визначеної дати початку сплати таких внесків) пенсійні кошти накопичувальної професійної пенсійної програми, що обліковуються на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках недержавних пенсійних фондів, інвестуються лише у:

придбання або додаткове інвестування в облігації внутрішньої державної позики (далі – ОВДП), отримання доходу за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України та які випускаються (емітуються) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, – не більше ніж 60 відсотків загальної вартості пенсійних активів, сформованих у межах програм накопичувального пенсійного страхування у відповідному недержавному пенсійному фонді. Недержавні пенсійні фонди – суб’єкти другого рівня системи пенсійного забезпечення мають переважне (пріоритетне) право на придбання зазначених облігацій під час їх первинного розміщення. Порядок інвестування залучених від розміщення ОВДП коштів накопичувальної професійної пенсійної програми, а також порядок звітності щодо використання цих коштів визначає Кабінет Міністрів України;

фінансові зобов’язання (депозитні рахунки, ощадні (депозитні) сертифікати, корпоративні облігації) банківських установ, які відповідають фінансово-економічним та регуляторним критеріям (вимогам), установленим Національним банком України: не більше ніж 50 відсотків загальної вартості пенсійних активів, сформованих у межах накопичувальних професійних пенсійних програм у відповідному недержавному пенсійному фонді, та при цьому не більше ніж 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів у зобов’язаннях одного банку;

придбання чи додаткове інвестування в облігації місцевих позик, кредитний рейтинг яких відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством, або які відповідно до норм законодавства пройшли лістинг на фондовій біржі, що відповідає вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, – не більше ніж        10 відсотків загальної вартості пенсійних активів, сформованих у межах накопичувальних професійних пенсійних програму відповідному недержавному пенсійному фонді;

придбання чи додаткове інвестування в корпоративні цінні папери українських емітентів (облігації та / або акції), кредитний рейтинг яких відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством, та / або які відповідно до норм законодавства перебувають у відкритому обігу і пройшли лістинг на фондовій біржі, що відповідає вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, – не більше ніж 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів, сформованих у межах накопичувальних професійних пенсійних програму відповідному недержавному пенсійному фонді. При цьому в корпоративні цінні папери одного емітента дозволяється інвестувати не більше ніж 5 відсотків загальної вартості пенсійних активів та тримати у своїх активах не більше ніж  10 відсотків корпоративних цінних паперів одного емітента;

придбання чи додаткове інвестування в цінні папери державних інвестиційних фондів, діяльність яких регулюється окремим Законом, – не більше ніж 50 відсотків загальної вартості пенсійних активів, сформованих у межах накопичувальних професійних пенсійних програм у відповідному недержавному пенсійному фонді.

4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.