Про затвердження Державного стандарту соціальної реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними розладами

 

М І Н І С Т Е Р С Т В О

СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

м. Київ

_________________                                                                      № _________________

  

Про затвердження Державного стандарту соціальної реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними розладами

 

 

 

Відповідно до абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону України „Про соціальні послуги”, абзацу дев’ятого пункту 8 статті 2 Указу Президента України від 13 грудня 2016 року № 553 „Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю”, пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами),

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Державний стандарт соціальної реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними розладами, що додається.
2. Управлінню інтегрованих соціальних послуг (Пінчук І. М.) забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Чуркіну О. І.

 

 Міністр                                                                                                    А. Рева

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства соціальної

політики України

 

__________________ № _____

 

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

соціальної реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними розладами

І. Загальні положення

1. Цей Державний стандарт визначає зміст, обсяг, умови та порядок надання соціальної послуги соціальної реабілітації повнолітних осіб з інтелектуальними та психічними розладами (далі – соціальна послуга соціальної реабілітації), показники її якості для суб’єктів всіх форм власності, які надають цю послугу.

2. Цей Державний стандарт застосовується для:

організації надання соціальної послуги соціальної реабілітації особам з інтелектуальними та психічними розладами;

здійснення моніторингу й контролю за якістю надання соціальної послуги соціальної реабілітації.

3. Соціальна послуга соціальної реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними розладами в обсягах, визначених цим Державним стандартом, надається безоплатно, за плату або з установленням диференційованої плати.

 

4. У цьому Державному стандарті терміни вживаються у таких значеннях:

соціальна послуга соціальної реабілітації – навчання, формування, розвиток та підтримка соціально-побутових навичок (самообслуговування, комунікації, позитивної поведінки, приготування їжі, користування грошима, орієнтування тощо); допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; психологічна підтримка; організація дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності, працетерапії; арт-терапії; надання інформації з питань соціального захисту населення тощо;

індивідуальний план надання соціальної послуги соціальної реабілітації (далі – індивідуальний план) – документ, сформований відповідно до складених індивідуальних планів реабілітації осіб з метою реалізації індивідуальних програм реабілітації та на підставі проведеного визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації, у якому зазначено заходи, що здійснюються для надання такої послуги, відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки виконання, відповідальних виконавців, дані щодо моніторингу результатів та інформацію щодо перегляду індивідуального плану;

моніторинг якості надання соціальної послуги соціальної реабілітації – постійний чи періодичний перегляд діяльності суб’єкта, що надає соціальну послугу, який має на меті оцінку поточних результатів, виявлення труднощів, визначення проблем, надання рекомендацій для їх усунення, покращення та/або удосконалення надання соціальної послуги;

мультидисциплінарна команда – команда, до складу якої включається не менше трьох осіб з числа таких працівників: соціальний працівник, медичний працівник – лікар-психіатр або геріатр, сестра медична, реабілітолог, ерготерапевт, юрист, психолог тощо;

надавач соціальної послуги соціальної реабілітації – фахівець у сфері надання соціальних послуг, медичний працівник або мультидисциплінарна команда, який (яка) безпосередньо виконує заходи, що складають зміст соціальної послуги соціальної реабілітації;

отримувач соціальної послуги соціальної реабілітації – особа, яка через власний психічний розлад (або) наявного інтелектуального порушення, потребує надання соціальної послуги соціальної реабілітації або отримує таку послугу;

суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації ‒ підприємство, установа, організація, заклад незалежно від форми власності, фізична особа-підприємець, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги.

Інші терміни у цьому Державному страндарті вживаються у значеннях, наведених у законах України „Про соціальні послуги”, „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, „Про психіатричну допомогу” та інших нормативно-правових актах.

 

ІІ. Загальні підходи щодо організації та надання соціальної послуги соціальної реабілітації

1. Підставою для отримання соціальної послуги соціальної реабілітації є звернення (заява) отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації та / або його законного представника, та / або члена його сім’ї, та / або рішення органу опіки та піклування (для недієздатних осіб у разі відсутності законного представника) до суб’єкта, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, або структурного підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, виконавчого органу ради об’єднаної територіальної громади, що утворюється згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – структурний підрозділ).

 

2. Рішення про надання соціальної послуги соціальної реабілітації з урахуванням індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації чи відмову у її наданні приймається суб’єктом, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, протягом 10 календарних днів з дати отримання:

звернення (подачі заяви) отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації та / або члена його сім’ї, та / або його законного представника, та / або рішення органу опіки та піклування (для недієздатних осіб у разі відсутності законного представника);

путівки (направлення), виданої структурним підрозділом, та з урахуванням ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації (додаток 1 до цього Державного стандарту).

Для отримання соціальної послуги соціальної реабілітації рівень навичок самостійного проживання за категоріями управління фінансами / обізнаності у сфері споживання, зовнішнього вигляду, утримання помешкання, обізнаності у сфері нерухомості, користування транспортом, організації навчального процесу, організації роботи (зайнятості), дотримання правил безпеки та поведінки у разі надзвичайних ситуацій, знання ресурсів громади, міжособистісних відносин, обізнаності у юридичній сфері має бути щонайменше задовільним, а сумарний результат за цими категоріями – не менше ніж 78 балів, за іншими категоріями – щонайменше базовим, а сума балів за такими категоріями має бути не менше ніж 64 бали.

3. У разі якщо за наявних ресурсів суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, не здатний задовольнити індивідуальні потреби отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації, він письмово повідомляє про це отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації, та / або його законного представника (за наявності), та / або члена його сім’ї, та / або орган опіки та піклування (у разі надання послуги за рішенням органу опіки та піклування) із поясненням причин неможливості надання такої соціальної послуги та наданням інформації про можливість отримання соціальної послуги соціальної реабілітації в іншого суб’єкта, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації.

4. Підставою для відмови у наданні чи припинення надання соціальної послуги соціальної реабілітації є:

висновок лікаря системи первинної медико-санітарної допомоги про те, що стан здоров’я особи, якій надається соціальна послуга соціальної реабілітації унеможливлює проведення реабілітаційних заходів, та яка має медичні протипоказання (гострі інфекційні захворювання до закінчення строку ізоляції, усі захворювання в гострій стадії та заразній формі);

обґрунтована відмова від отримання соціальної послуги соціальної реабілітації її отримувачем та / або його законного представника, та / або члена його сім’ї, та / або органу опіки та піклування (для недієздатних осіб у разі відсутності законного представника);

перенаправлення отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації до установ, закладів або відділень тимчасового перебування, денного догляду або підтриманого проживання;

погіршення стану здоров’я отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації, що потребує стаціонарного лікування;

зміна місця проживання / перебування отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації;

покращення стану здоров’я отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації та можливість самостійно задовольняти свої життєві потреби, що підтверджено висновком лікарсько-консультативної комісії за участю двох лікарів-психіатрів;

закінчення строку дії або порушення умов договору про надання соціальної послуги соціальної реабілітації;

наявності відповідного рішення суду;

свідоцтво про смерть отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації;

ліквідація підприємства, установи, організації, закладу, припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації.

 

ІІІ. Визначення індивідуальних потреб

1. Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації (додаток 1 до цього Державного стандарту) проводиться впродовж 7 календарних днів з дати звернення (подання заяви) або отримання суб’єктом, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації путівки (направлення), виданої структурним підрозділом.

Форма комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації розробляється суб’єктом, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, з урахуванням його спеціалізації.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації проводиться надавачем соціальної послуги соціальної реабілітації із залученням отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації, та / або його законного представника (за наявності), та / або члена його сім’ї, та іншими особами (Додаток 1 до цього Державного стандарту).

Ступінь індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації визначається:

для повнолітних осіб з інтелектуальними розладами – відповідно до шкали оцінки навичок за основними категоріями та картки визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації, наведених відповідно у таблицях 1 і 2 (додаток 1 до цього Державного стандарту);                                  

для повнолітніх осіб з психічними розладами та збереженим інтелектом – відповідно до таблиці 3 згідно з анкетою визначення рейтингу соціальних потреб соціальної реабілітації отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації (додаток 1 до цього Державного стандарту).

3. Результати визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації є підставою для прийняття рішення про надання соціальної послуги соціальної реабілітації, складання / перегляду індивідуального плану та укладання договору про надання соціальної послуги соціальної реабілітації.

4. Через 30 календарних днів з дня початку надання соціальної послуги соціальної реабілітації соціальним працівником, медичним працівником або членами мультидисциплінарної команди проводиться повторне визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації з метою коригування індивідуального плану (за потреби). Надалі визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації здійснюється один раз на півроку.

 

ІV. Складання індивідуального плану надання соціальної послуги соціальної реабілітації

1. Індивідуальний план є основою для надання соціальної послуги соціальної реабілітації та ґрунтується на визначенні індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації.

Індивідуальний план складається за участі отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації, та / або його законного представника, та / або члена його сім’ї, та /або представника органу опіки та піклування (для недієздатних осіб у разі відсутності законного представника) протягом 3 робочих днів з дня визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації.

 

2. Індивідуальний план складається за формою згідно додатку 2 до цього Державного стандарту у двох примірниках та підписується отримувачем соціальної послуги соціальної реабілітації, та / або його законним представником, та / або членом його сім’ї, та / або представником органу опіки та піклування (для недієздатних осіб у разі відсутності законного представника) та суб’єктом, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації.

Один примірник індивідуального плану надається отримувачеві соціальної послуги соціальної реабілітації, другий примірник – його законному представнику (за наявності), та / або члену його сім’ї або надсилається органу опіки та піклувння (у разі надання соціальної послуги соціальної реабілітації за рішенням органу опіки та піклування), третій примірник залишається у суб’єкта, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації.

3. Структура індивідуального плану надання соціальної послуги соціальної реабілітації включає:

загальні відомості про отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації;

заходи, що здійснюються під час надання соціальної послуги соціальної реабілітації, згідно з пунктом 1 розділу VІІІ цього Державного стандарту;

періодичність та строк виконання заходів;

відомості про виконавців заходів;

дані щодо моніторингу результатів надання соціальної послуги соціальної реабілітації та перегляду індивідуального плану (за потреби).

Індивідуальний план переглядається надавачем соціальної послуги соціальної реабілітації разом з отримувачем соціальної послуги соціальної реабілітації, та / або його законним представником (за наявноості), та / або членом його сім’ї, або представником органу опіки та піклування (у разі надання соціальної послуги соціальної реабілітації за рішенням органів опіки та піклування) через місяць з дня початку надання соціальної послуги соціальної реабілітації з метою коригування (за потреби), надалі – раз на півроку (за потреби).

 

V. Укладення договору про надання соціальної послуги соціальної реабілітації

1. Із кожним отримувачем соціальної послуги соціальної реабілітації, та / або його законним представником (за наявності), та / або членом його сім’ї, або представником органу опіки та піклування (у разі надання соціальної послуги соціальної реабілітації за рішенням органів опіки та піклування) протягом 3 робочих днів після прийняття рішення про надання соціальної послуги соціальної реабілітації укладається договір про її надання.

2. Укладення договору про надання соціальної послуги соціальної реабілітації здійснюється за участю отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації, та / або його законного представника (за наявності), та / або члена його сім՚ї, та / або представника органів опіки та піклування (у разі надання соціальної послуги соціальної реабілітації за рішенням органів опіки та піклування).

3. Договір про надання соціальної послуги соціальної реабілітації підписується отримувачем соціальної послуги соціальної реабілітації, та / або його законним представником (за наявності), та / або членом його сім’ї, та / або представником органу опіки та піклування (у разі надання соціальної послуги соціальної реабілітації за рішенням органів опіки та піклування) та суб’єктом, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації. Кожна зі сторін отримує один примірник договору.

Істотними умовами договору про надання соціальної послуги соціальної реабілітації є назва соціальної послуги, умови та строк її надання, її вартість, відповідальність сторін та інші умови, що сторони визнають істотними.

Невід’ємною частиною договору про надання соціальної послуги соціальної реабілітації є індивідуальний план надання соціальної послуги.

 

VІ. Місце й строки надання соціальної послуги соціальної реабілітації

1. Соціальна послуга соціальної реабілітації надається у приміщенні суб’єкта, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації або отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації.

2. Соціальна послуга соціальної реабілітації може надаватись постійно або тимчасово (визначений у договорі період).

Строки надання соціальної послуги соціальної реабілітації узгоджуються з отримувачем соціальної послуги соціальної реабілітації, та / або його законним представником (за наявності), та / або членом його сім’ї, або представником органу опіки та піклування (у разі надання соціальної послуги соціальної реабілітації за рішенням органів опіки та піклування) з урахуванням визначеного ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації. Обсяг та зміст соціальної послуги соціальної реабілітації зазначаються у договорі про надання соціальної послуги соціальної реабілітації.

 

VІІ. Принципи надання соціальної послуги соціальної реабілітації

1. Доступність соціальної послуги соціальної реабілітації:

суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, вживає заходів щодо інформування отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації про зміст соціальної послуги соціальної реабілітації, порядок звернення за її наданням, порядок і умови її надання. Інформація для отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації розміщується на офіційному сайті органу місцевого самоврядування та суб’єкта, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, а також на спеціальних стендах у доступному місці приміщення суб’єкта, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, розташовується на контрастному фоні з розмірами знаків, що відповідають відстані огляду, та повинна бути візуально доступною для осіб, що переміщуються у кріслах колісних. Інформація також надається у спеціальних листівках, буклетах, брошурах, за потреби – із застосуванням рельєфно-крапкового шрифту для отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації, які не бачать, але читають за допомогою шрифта Брайля. Інформація для отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації подається доступною мовою та висвітлюється в засобах масової інформації;

суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, організовує свою діяльність у приміщеннях, спеціально обладнаних і пристосованих для обслуговування в них осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм і стандартів. За потреби з урахуванням категорії отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації аналогічним чином облаштовується територія, прилегла до приміщень суб’єкта, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, призначених для надання соціальної послуги соціальної реабілітації.

 

2. Адресність та індивідуальний підхід:

надавачі соціальної послуги соціальної реабілітації застосовують індивідуальний підхід (з урахуванням фізичного та психічного стану отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації, віку, статі, та особливостей, зумовлених інвалідністю) та з повагою ставляться до особи, її індивідуальності, раси, національності, культури, релігії;

надавачі соціальної послуги соціальної реабілітації роз’яснюють отримувачам соціальної послуги соціальної реабілітації обставини та наслідки прийняття рішень з питань, що стосуються їх життєдіяльності;

отримувачі соціальної послуги соціальної реабілітації мають бути поінформовані про свої права, обов’язки, а також про державні й громадські організації, до повноважень яких належить забезпечення захисту прав людини, шляхом розміщення інформації на інформаційних стендах, вручення інформаційних листівок, буклетів тощо.

 

3. Законність:

надавачі соціальної послуги соціальної реабілітації провадять свою діяльність із дотриманням етичних норм та правил, із повагою до гідності отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації та з недопущенням негуманних і дискримінаційних дій щодо них;

отримувачам соціальної послуги соціальної реабілітації, та / або їхнім законним представникам (за наявності), та / або їхнім членам сім’ї, надається інформація про порядок оскарження дій надавачів соціальної послуги соціальної реабілітації, про права та обов’язки отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації;

інформація отримувачам соціальної послуги соціальної реабілітації з інтелектуальними та сенсорними розладами надається мовою, доступною для їх читання та розуміння, а також в доступних для них форматах.

 

4. Конфіденційність інформації:

суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, вживає заходів щодо захисту персональних даних відповідно до вимог законів України „Про інформацію”, „Про захист персональних даних”, „Про психіатричну допомогу”, конфіденційності інформації щодо отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації;

отримувачі соціальної послуги соціальної реабілітації, та / або їхні законні представники (за наявності), та / або їхні члени сім’ї, в обов’язковому порядку ознайомлюються із заходами щодо дотримання принципу конфіденційності;

надавачі соціальної послуги соціальної реабілітації інформують отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації, та / або їхніх законних представників, та / або їхніх членів сім’ї, щодо нерозголошення отриманої ними конфіденційної інформації.

5. Надання соціальної послуги соціальної реабілітації здійснюється з дотриманням інших принципів, визначених законодавством.

 

VІІІ. Зміст соціальної послуги соціальної реабілітації

1. Основні заходи, що складають зміст соціальної послуги соціальної реабілітації, передбачають (додаток 3 до цього Державного стандарту):

навчання, формування, розвиток та підтримка соціально-побутових навичок (самообслуговування, комунікації, позитивної поведінки, приготування їжі, користування грошима, орієнтування тощо);

надання допомоги у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними;

психологічну підтримку, у тому числі, шляхом організації та координації підтримки за принципом „рівний-рівномуˮ;

організацію дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності, працетерапії тощо;

надання інформації з питань соціального захисту населення.

 

2. Зміст соціальної послуги соціальної реабілітації та її обсяг для кожного отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації визначаються індивідуально залежно від ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціальної реабілітації та зазначаються в індивідуальному плані.

 

3. Соціальна послуга соціальної реабілітації може надаватися в індивідуальному режимі або у групі з іншими отримувачами, які мають подібний стан та потреби.

ІХ. Використання ресурсів під час організації надання соціальної послуги соціальної реабілітації

1. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, забезпечує необхідну кількість працівників відповідно до потреб отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації згідно зі штатним розписом, складеним в установленому законодавством порядку.

2. Безпосереднє надання соціальної послуги соціальної реабілітації здійснюється надавачами соціальної послуги соціальної реабілітації з дотриманням вимог законодавства про інформацію та законодавства про захист персональних даних. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, у разі потреби може залучати до надання соціальної послуги соціальної реабілітації інших фахівців, зокрема психологів, реабілітологів, юристів, ерготерапевтів тощо.

Для виконання заходів, обумовлених в індивідуальному плані та договорі про надання соціальної послуги соціальної реабілітації, суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, на договірних засадах може залучати для виконання цієї роботи інші підприємства, установи, організації, фізичних осіб, зокрема волонтерів, тощо.

3. Працівники повинні володіти знаннями й навичками та відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним „Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 80. Соціальні послуги”, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 29 березня 2017 року № 518.

4. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, вживає  заходів із:

підвищення кваліфікації надавачів соціальної послуги соціальної реабілітації;

формального та неформального професійного навчання надавачів соціальної послуги соціальної реабілітації;

попередження професійного (емоційного) вигорання надавачів соціальної послуги соціальної реабілітації, зокрема шляхом організації обміну досвідом та супервізій;

проведення атестації надавачів соціальної послуги соціальної реабілітації.

5. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, розробляє і затверджує посадові інструкції надавачів соціальної послуги соціальної реабілітації.

6. Надавач соціальної послуги соціальної реабілітації повинен проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди відповідно до законодавства.

 

Х. Приміщення та обладнання

1. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, забезпечує наявність необхідної кількості приміщень для здійснення заходів з надання соціальної послуги соціальної реабілітації.

2. Приміщення суб’єкта, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, мають відповідати санітарним та протипожежним вимогам і бути забезпечені гарячим і холодним безперебійним водопостачанням і водовідведенням, освітленням, опаленням згідно з вимогами законодавства, обладнані засобами безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних групп населення відповідно до державних будівельних норм і стандартів.

3. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, для забезпечення виконання заходів з надання цієї соціальної послуги повинен мати:

твердий та м’який інвентар (меблі, постіль, посуд тощо);

транспорт (за потреби), пристосований для перевезення отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації, тощо.

4. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, забезпечує надавачів соціальної послуги соціальної реабілітації робочим місцем, обладнанням, інвентарем, витратними матеріалами та робочим одягом, необхідними для виконання їхніх обов’язків зі здійснення соціальної реабілітації.

ХІ. Інформаційно-методичне забезпечення організації та надання соціальної послуги соціальної реабілітації

1. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, організовує інформаційно-методичне забезпечення своєї діяльності, зокрема забезпечує своїх працівників нормативно-правовими актами, методичними та іншими матеріалами у сфері надання соціальних послуг соціальної реабілітації.

2. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, створює можливості для підвищення кваліфікації надавачів соціальної послуги соціальної реабілітації, зокрема щодо обміну досвідом надавачів з іншими суб’єктами, що надають соціальну послугу соціальної реабілітації.

 

ХІІ. Взаємодія з іншими суб’єктами, що надають соціальну послугу соціальної реабілітації

Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, організовує виконання заходів з надання соціальної послуги соціальної реабілітації із залученням (за потреби та на договірній основі) інших підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

 

ХІІІ. Документація для організації процесу надання соціальної послуги соціальної реабілітації

Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, здійснює свою діяльність відповідно до установчих документів (положень, статутів), цивільно-правових договорів (для фізичних осіб-підприємців).

Документація ведеться, оформлюється та зберігається відповідно до вимог законодавства.

 

ХІV. Оцінка ефективності надання соціальної послуги соціальної реабілітації

1. Оцінка ефективності надання соціальної послуги соціальної реабілітації здійснюється під час проведення зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості зазначеної соціальної послуги.

2. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, здійснює опитування отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації та / або їхніх членів сім՚ї, та / або їхніх законних представників з метою отримання відгуків стосовно організації та надання соціальної послуги соціальної реабілітації.

Результати опитувань обговорюються під час проведення аналізу діяльності суб’єкта, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, та надавачів соціальної послуги соціальної реабілітації і враховуються в подальшій роботі з метою підвищення ефективності та якості надання соціальної послуги соціальної реабілітації.

 

XV. Моніторинг та оцінювання діяльності з надання соціальної послуги соціальної реабілітації

 . Діяльність суб’єкта, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, підлягає моніторингу, внутрішньому та зовнішньому оцінюванню на відповідність соціальної послуги соціальної реабілітації, що ним надається, законодавству України, у тому числі вимогам цього Державного стандарту.

Результати моніторингу, внутрішнього та зовнішнього оцінювання використовуються для усунення виявлених недоліків та вжиття заходів з покращення діяльності суб’єкта, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації.

 

2. При моніторингу застосовуються статистичні, адміністративні та оперативні дані з надання соціальної послуги соціальної реабілітації.

 3. При проведенні внутрішнього та зовнішнього оцінювання застосовуються показники якості соціальної послуги соціальної реабілітації (додаток 4 до цього Державного стандарту).

Внутрішнє оцінювання проводиться суб’єктом, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, не рідше ніж один раз на рік.

Зовнішнє оцінювання суб’єктів, що надають соціальну послугу соціальної реабілітації, проводиться центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами відповідно до законодавства.

Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації, вживає  заходів щодо:

інформування отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації та їхніх законних представників стосовно проведення зовнішнього оцінювання діяльності суб’єкта, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації;

забезпечення безперешкодного доступу отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації та їхніх законних представників до органу, що здійснює зовнішнє оцінювання.

До процедури оцінювання залучаються надавачі соціальної послуги соціальної реабілітації, отримувачі соціальної послуги соціальної реабілітації, та / або їхні законні представники, та / або їхні члени сім’ї.

З метою оцінювання розробляється і впроваджується процедура консультацій з отримувачами соціальної послуги соціальної реабілітації та / або їхніми законними представниками, та / або їхніми членами сім’ї щодо відповідності обсягу, змісту, умов і порядку надання соціальної послуги соціальної реабілітації вимогам, визначеним у цьому Державному стандарті.

 

4. Результати моніторингу та оцінювання якості надання соціальної послуги соціальної реабілітації оприлюднюються і поширюються серед отримувачів соціальної послуги соціальної реабілітації, населення адміністративно-територіальної одиниці, де здійснює свою діяльність суб’єкт, що надає соціальну послугу соціальної реабілітації.

 

ХVI. Фінансово-економічне обґрунтування вартості соціальної послуги соціальної реабілітації

1. Вартість соціальної послуги соціальної реабілітації розраховується з урахуванням собівартості послуги, адміністративних витрат і податку на додану вартість відповідно до законодавства.

2. Вартість соціальної послуги соціальної реабілітації, що надається за рахунок коштів місцевих бюджетів, формується з урахуванням фінансових можливостей відповідних місцевих бюджетів.

 

Начальник Управління

інтегрованих соціальних послуг                                                            І. Пінчук

 

Додатки