Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

 

ПРОЕКТ

 

 

Закон УкраЇни

 

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
____________________________________________

 

 Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

 

 І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971р.,  додаток до № 50, ст.375; 1996 р., № 45, ст. 229; 2005 р, № 4, ст. 92; 2017 р., № 2 ст. 25):

1) у частині третій статті 95 слова „та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб” виключити;

2) частину шосту статті 96 замінити частинами такого змісту:

„Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) працівників підприємств, установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, встановлюється урозмірі, не меншому за базову величину визначену в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Мінімальний оклад (тарифна ставка) або інша мінімальна базова величина в системах оплати праці працівників підприємств, установ, організацій (окрім зазначених у частині шостій цієї статті) визначаються в розмірі не меншому за 50 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до закону.”.

 

 2. Абзац восьмий статті 5  Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 23, ст. 121; 2015 р., № 11, ст.75) виключити.

 

 3.У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р.,№ № 21-22, ст. 135 із наступними змінами):

1) у частині четвертій статті 75 слова “не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом” замінити словами  “є меншими за розмір, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”;

2) у статті 182: 

у пункті 3² частини першої слова ,,прожиткового мінімуму для працездатної особи,” замінити словами ,,що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

частину другу викласти у такій редакції:

,,2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік, і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.”;

3) у частині п’ятій статті 183 слова ,,прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину” замінити словами ,,розміру, що затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”;

4) у частині третій статті 184 слова та цифри ,,аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку” замінити словами ,,мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину”.

5) у частині другій статті 272 слова ,,прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку” замінити словами ,,від розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”.

 

 

4. Частину третю статті 585 Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552; 2018 р., № 78, ст. 2590)  виключити.

 

5. У частині п’ятій статті 493 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88; 2017 р, №4, ст. 42). слова “ прожиткового мінімуму для працездатних осіб.” замінити словами “ величини, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”.

 

6. У Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Відомості Верховної Ради України, 1991р., № 16, ст. 200 із наступними змінами):

1) пункт 6 частини першої статті 30 викласти у такій редакції:

,,6) розмір державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років, затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

2) частину першу статті 39 викласти у такій редакції:

,,Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у розмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Порядок встановлення доплати, передбаченої цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України.”;

3) статті 50 та 51 викласти у такій редакції:

,,Стаття 50. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1

Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Порядок призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбаченої цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 51. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4

Особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Порядок призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбаченої цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України.”;

4) частину першу статті 52 викласти у такій редакції:

,,Щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні, у розмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Порядок призначення щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України.”;

5) статтю 53 викласти у такій редакції:

,,Стаття 53. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячної компенсації сім`ям за втрату годувальника

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської  катастрофи виплачуються незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.”;

6) частину третю статті 54 викласти у такій редакції:

,,Умови та порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Мінімальні розміри державної пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, передбачені цією статтею, затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”;

7) у частині третій статті 67 слова ,,десяти прожиткових мінімумів” замінити словами ,,розмір, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

7. Статтю 77 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 3, ст. 10; 1993 р., № 29, ст. 303) викласти у такій редакції :

“Стаття 77. Підвищення пенсій деяким категоріям громадян

Призначені пенсії підвищуються:

а) пенсії за віком інвалідам війни – у розмірах, встановлених  Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

б) іншим учасникам війни з числа військовослужбовців, які проходили службу в складі діючої армії, партизанських загонах і з’єднаннях, військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов’язку та особам вільнонайманого складу діючої армії, батькам та дружині, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовців, які загинули на фронті, при виконанні інтернаціонального обов’язку або інших обов’язків військової служби, - у розмірах, встановлених Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

в) пенсії по інвалідності з дитинства внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, пов’язаних з бойовими діями в період Великої Вітчизняної війни чи пов’язаних з їх наслідками, а також пенсії в разі втрати годувальника інвалідам з дитинства внаслідок зазначених причин – у розмірах, встановлених  Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

г) репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, призначені пенсії, а також членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на розмір, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”.

 

8. У статті 16² Закону України  „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Відомості Верховної Ради України,  1992 р., № 15,  ст. 190;  2013 р.,  № 25, ст. 246;  2017 р.,

№ 21, ст. 246):

1)у тексті пунктів “а”, “б”  частини першої слова і цифру "встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року" замінити словами "базової величини, встановленої законом про Державний бюджет на відповідний рік";

2)у частині другій слова і цифру "прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року" замінити словами „базової величини, встановленої законом про Державний бюджет на відповідний рік”.

 

9. У Законі України „Про військовий обов’язок і військову службу”(Відомості Верховної Ради України 1992 р, № 27, ст.385; 2008 р., №№5-8, ст.78; 2010 р., № 12, ст.117; 2014 р., № 29, ст. 942; 2017 р., № 2, ст. 25):

 у частині першій статті 21 слова та цифру  „прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року” замінити словами „базових величин, встановлених законом про Державний бюджет на відповідний рік”.;

у статті 29:

в абзаці першому частини дванадцятої  слова і цифру „із розрахунку до двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року” виключити;

у частині п’ятнадцятій слова і цифру  „прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року” замінити словами „базової величини, встановленої законом про Державний бюджет на відповідний рік”.

 

10. У Законі України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 із наступними змінами):

1) в абзаці третьому преамбули слова ,,прожиткового мінімуму, визначеного законом” замінити словами ,,розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

2) у статті 14 слова ,,прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом” замінити словами ,,що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

3) у пункті ,,а” частини першої статті 16  цифри та слова ,,50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність” замінити словами ,,що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

4) абзаци другий та третій частини першої статті 22 викласти у такій редакції:

,,особам з інвалідністю внаслідок війни з числа солдатів і матросів строкової служби у розмірах, що затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний рік для відповідної групи інвалідності;

іншим особам з інвалідністю з числа солдатів і матросів строкової служби у розмірах, що затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний рік для відповідної групи інвалідності;”;

5) у пункті ,,а” частини першої статті 24  цифри та слова ,,50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність” замінити словами ,,що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

6) у статті 37 слова ,,нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність” замінити словами ,,менше розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

7) у частині сьомій статті 43 слова ,,десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність” замінити словами ,,розмір, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

8) у частині першій статті 44 слова ,,у мінімальному розмірі” замінити словами ,, у розмірі, визначеному відповідно до статті 22 цього Закону”;

9) статтю 47 викласти у такій редакції:

,,Стаття 47. Підвищення пенсій деяким категоріям пенсіонерів

Усі види пенсій, що призначені відповідно до цього Закону, додатково підвищуються пенсіонерам, які зазнали репресій і в подальшому були реабілітовані, та членам їх сімей, яких було примусово переселено, на розміри, що затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”;

10) у частині четвертій статті 61 слова ,,п’ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб” замінити словами ,,розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

11. У Законі України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 5, ст. 21 із наступними змінами):

1) частину четверту статті 1 та статтю 2 викласти у такій редакції:

,,Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.”;

,,Стаття 2. Поняття і терміни, що вживаються у цьому Законі

У цьому Законі поняття і терміни вживаються у такому значенні:

дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом вона не набуває прав повнолітньої раніше;

сім’я з дітьми - поєднане родинними зв'язками та зобов'язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу;

середньомісячний сукупний дохід сім’ї – обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, розрахований для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.”;

2) частину першу статті 3 доповнити пунктом 5² такого змісту:

,, 5²) допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях.” ;

3) у частині першій статті 4 слова ,,у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів” виключити;

4) у частині першій статті 5 слова ,,призначають і виплачують органи соціального захисту населення” замінити словами ,,призначаються з місяця звернення і виплачуються органами соціального захисту населення”;

5) частини першу, другу та четверту статті 8 виключити;

6) у статті 9 цифри та слова ,,25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць” замінити словами ,, розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

7) статті 10 - 12 викласти у такій редакції:

,,Стаття 10. Право на допомогу при народженні дитини

Допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Допомога при народженні дитини надається, якщо середньомісячний сукупний дохід сім’ї на одну особу не перевищує 15 відсотків від загального розміру такої допомоги, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому до середньомісячного сукупного доходу сім’ї не враховуються доходи особи, яка звертається за її призначенням.

Допомога при народженні дитини, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Норми частини другої статті 10 цього Закону не застосовуються для дитини, яка влаштована до дитячого закладу на повне державне утримання.”.

Стаття 11. Умови призначення допомоги при народженні дитини

У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Стаття 12. Розмір допомоги при народженні дитини

Допомога при народженні дитини призначається у розмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Виплата допомоги здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.”;

8) у статті 12¹ слова ,,або дітей, позбавлених батьківського піклування” замінити словами ,,дітей, позбавлених батьківського піклування або дитину, батьки якої дали згоду на її усиновлення”;

9) частину першу статті 12² виключити;

10) статтю 12³ викласти у такій редакції:

,, Стаття 12³. Розмір допомоги при усиновленні дитини

Допомога при усиновленні дитини надається у розмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”;

11) статтю 17 виключити;

12) у статті 18:

частину першу викласти у такій редакції:

,,Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”;

у частині другій слова ,,двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку” замінити словами ,,величиною, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

13) частину першу статті 18² виключити;

14) у частині першій статті 18³ цифри та слова ,,100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців” замінити словами ,,величиною, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї”;

15) статтю 18⁴ виключити;

16) статтю 18⁶ викласти у такій редакції:

,,Стаття 18⁶. Умови призначення допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених цим Законом.”;

17) у частині другій статті 18⁷ слова ,,прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність” замінити словами ,,що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

18) доповнити розділом V-В такого змісту:

,,Розділ V-В

ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬСЯ У БАГАТОДІТНИХ СІМ’ЯХ

Стаття 18⁸. Право на допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях

Право на допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, має один з батьків дитини, який постійно проживає разом з дитиною.

Стаття 18⁹. Умови призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях

Допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, призначається на третю і кожну наступну дитину до досягнення дитиною 6-річного віку включно.

У разі коли в сім’ї одночасно народилося двоє і більше дітей, внаслідок чого сім’я набула статусу багатодітної, виплата допомоги здійснюється на кожну таку дитину.

Стаття 18¹⁰. Розмір допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях

Допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях призначається у розмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї на одну особу не перевищує трьох таких розмірів.”.

 

12. У частині  першій статті 8 Закону України „Про колективні договори і угоди” (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 36, ст.361; 1997 р., № 11, ст. 89, 2008 р., № 25, ст. 240, 2013 р., № 32, ст.412, № 47, ст. 659; 2014 р, № 14, ст. 251) абзац четвертий виключити.

 

13. У Законі України  „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального   захисту”  (Відомості Верховної   Ради України,   1993 р.,

№ 45, ст. 425 із наступними змінами):

1) у частині четвертій статті 12 слова та цифри „підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність” замінити словами „підвищуються на розмір, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

2) частину четверту статті 13 викласти у такій редакції:

„Особам з інвалідністю внаслідок війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на розмір, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік для відповідної групи інвалідності.”;

3) частину четверту статті 14 викласти у такій редакції:

„Учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Другої світової війни, а також іншим учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на розміри, що затверджуються законом про державний бюджет України на відповідний рік.”;

4) частину четверту статті 15 викласти у такій редакції:

„Членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, які не одружилися вдруге, а також дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на розміри, що затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”;

5) у пункті 1 частини першої статті 16 слова та цифри „у розмірі 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність” замінити словами „у розмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

14. У частині сьомій статті 37 Закону України ,,Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490; 2015 р., № 22, ст. 145) слова „не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених  для осіб, які втратили працездатність” замінити словами „розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

15. У частині першій статті 9 Закону України ,,Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 4, ст. 18; 2002 р., №50, ст.2235; 2006 р., № 1, ст. 18):

1) пункт 1 викласти у такій редакції:

,,1) надбавки до пенсій, які вони отримують, у розмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік;”;

2) у пункті 25 слова ,,п'яти прожиткових мінімумів, затверджених законом на день смерті (загибелі)” замінити словами ,,що затверджується законом про Державний бюджет України на рік смерті (загибелі)”.

 

16. У частині другій статті 18 Закону України „Про судову експертизу” (Відомості Верховної Ради України 1994 р., № 28, ст. 232; 2018 р., №№ 3-4 ст. 26, №№ 6-7, ст. 43, № 98, ст. 3221) цифри і слова „10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року” замінити цифрами і словами „10 базових величин, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

17. У Законі України „Про оплату праці” (Відомості Верховної Ради України 1995 р., № 17, ст.121; 2007 р., 2016 р., №51, ст. 833; 2017р., № 2, ст. 25):

У статті 6:

1) частину шосту статті 6 замінити частинами такого змісту:

“Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) працівників підприємств, установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, встановлюється у розмірі не меншому за базову величину, визначену в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Мінімальний оклад (тарифна ставка) або інша мінімальна базова величина в системах оплати праці працівників підприємств, установ, організацій  (окрім зазначених  у частині шостій цієї статті)  визначаються  в розмірі не меншому за 50 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до закону.”.

У зв’язку з цим частини сьому-одинадцяту вважати відповідно частинами восьмою-дванадцятою.;

2)частину третю статті 8 викласти у такій редакції:

„Умови розміру оплати праці суддів визначаються законом”.

3)статтю 9 викласти у такій редакції:

„Стаття 9. Умови визначення розміру мінімальної заробітної плати

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:

потреб працівників та їхніх сімей;

середнього рівня заробітної плати;

розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого відповідно до статті 5 Закону України ,,Про прожитковий мінімум”;

прогнозного індексу споживчих цін;

рівня зайнятості, продуктивності праці, фінансових можливостей державного бюджету, інших економічних чинників;

рівня податків, обов’язкових зборів та внесків;

соціальних виплат.”;

4)частину другу статті 10 викласти у такій редакції:

„Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено.”

 

18. Абзац восьмий частини першої статті 13  Закону України „Про донорство крові та її компонентів” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 23, ст. 183; 2005 р., № 4, ст.88; 2006 р., № 1, ст.18) викласти у такій редакції:

„отримання надбавки до пенсії у розмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік;”.

 

19. Підпункт 7 пункту "б" частини першої статті 34  Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 2013 р., № 24, ст.243) доповнити словами  “та безоплатних робіт тимчасового характеру для непрацюючих працездатних осіб, які мають право на державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”.

 

20. У частинах п’ятій і шостій статті 18 Закону України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”(Відомості Верховної Ради України 1997 р, №50, ст.302) слова „прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб” замінити словами „базових величин, визначених  законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

21. Пункт  „г” частини другої статті 12 Закону України „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 4, ст. 33; 2004 р., № 51, ст. 546; 2015 р., № 6, ст.40) викласти у такій редакції:

„г) надання щомісячної доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, вивільненим у зв’язку із закриттям Чорнобильської АЕС,урозмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Порядок надання щомісячної доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, вивільненим у зв’язку із закриттям Чорнобильської АЕС, визначається Кабінетом Міністрів України.”.

 

22. Частину першу статті 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 38, ст. 348) викласти у такій редакції:

,,Прожитковий мінімум застосовується для:

загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм;

встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком та інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування;

формування державного бюджету України та місцевих бюджетів.”.

 

23. У Законі України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 46, ст. 403 із наступними змінами):

1)частину першу статті 7 доповнити пунктом 9¹ такого змісту:

 „9¹) щорічно встановлює максимальний та мінімальний розміри щомісячної страхової виплати, розміри одноразових виплат (допомог) одночасно зі схваленням проекту бюджету Фонду на наступний рік; ”;

2) статтю 28 викласти в такій редакції:

,, Стаття 28. Розмір допомоги на поховання

1. Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. ”;

3)у статті 42:

частини першу, другу та шосту  викласти у такій редакції:

„1. Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я.

Максимальний розмір щомісячної страхової виплати встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 37 цього Закону не повинен перевищувати максимального розміру щомісячної страхової виплати, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим.

2. У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України на день настання права потерпілого на страхову виплату.

У разі якщо при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого нещасного випадку, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, йому провадиться одноразова виплата, розмір якої визначається відповідно до відсотка, на який збільшено ступінь втрати працездатності, щодо попереднього обстеження МСЕК, виходячи з розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України на день настання права потерпілого на страхову виплату.”;

,,6. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім’ї та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України на день настання права на страхову виплату.”;

абзац дев’ятий частини восьмої викдасти у такій редакції:

„Максимальний розмір щомісячної страхової виплати особам, які втратили годувальника, не може перевищувати розмір, встановлений Кабінетом Міністрів України.”.

 

24. Абзац четвертий частини першої статті 5   Закону України "Про психіатричну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 p., № 19, ст. 143; 2013 р., № 15, ст. 106; 2017 р., №2, ст.25; 2018 р., №№ 6-7, ст.43) викласти у такій редакції:

“грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на догляд за нею. Розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між розміром трьох величин, що затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї, що визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розмір допомоги не може перевищувати величину, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік;”.

 

25. У Законі України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”(Відомості Верховної Ради України 2000 р., № 22, ст.171; 2013 р., №24, ст. 243 ):

абзац другий частини п’ ятої статті 23 викласти у такій редакції:

„ Допомога по безробіттю не може перевищувати максимального розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України.”;

у частині першій  статті 29 слова „прожиткового мінімуму” замінити словами „встановленому Кабінетом Міністрів України”.

 

26. У Законі України „Про жертви нацистських переслідувань” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182 із наступними змінами):

1) у статті 6¹:

у частині другій цифри та слова „25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність” замінити словами „на розмір, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

у частині третій слова „який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України” замінити словами „який визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

2) частини другу та третю статті 6² викласти у такій редакції:

„Пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються особам з інвалідністю на розміри, що затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний рік для відповідної групи інвалідності.

Щороку до 5 травня особам з інвалідністю виплачується разова грошова допомога у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України ”;

3) у статті 6³:

частину другу викласти у такій редакції:

„Особам, зазначеним у цій статті, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Другої світової війни, а також іншим особам, зазначеним у цій статті, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на розміри, що затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

у частині третій слова „який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України” замінити словами ,,визначеному Кабінетом Міністрів України”;

4) у статті 6⁴:

частину другу викласти у такій редакції:

 „Дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю, зазначених у статті 6² цього Закону, які не одружилися вдруге, а також дружинам (чоловікам) померлих інших жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на розміри, що затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”;

у частині третій слова „Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України” замінити словами „ законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

27. Статтю 5 Закону України „Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 289; 2003 р., №7, ст.71; 2017 р., № 82, ст.2503) викласти у такій редакції:

“Стаття 5. Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом.

Розміри нижньої та верхньої межі надбавки до розміру пенсії для осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, затверджуються в залежності від заслуг перед Україною законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Розмір надбавки визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. У разі якщо особа одночасно має право на надбавку з кількох підстав, передбачених статтею 1 цього Закону, встановлюється надбавка, що є більшою у максимальному розмірі.

Пенсія за особливі заслуги встановлюється з дня звернення за встановленням  пенсії або з дня набуття права на неї, якщо звернення за її встановленням відбулося не пізніше 12 місяців з дня набуття права. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і до неї додаються всі необхідні документи, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви додані не всі необхідні документи, територіальний орган Пенсійного фонду України повідомляє заявникові, які документи мають бути подані додатково. Якщо такі документи будуть подані не пізніше трьох місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії.

У разі збільшення розміру надбавки до пенсії за особливі заслуги, територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок з дати, з якої законом про Державний бюджет України на відповідний рік встановлено новий розмір.”.

 

28. У  Законі України  “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 290 із наступними змінами):

1) преамбулу доповнити словами “і сприяння їхній зайнятості та економічній самостійності.”;

2)статтю1 викласти у такій редакції:

“Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни використовуються в такому значенні:

державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї;

допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї - безвідсоткова поворотна фінансова допомога, яка надається одноразово непрацюючій працездатній особі з числа членів малозабезпеченої сім’ї для організації підприємницької діяльності та виведення сім’ї з бідності;

сім’я - це особи, які разом проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Права члена сім’ї має одинока особа. До складу сім’ї включаються чоловік, дружина; рідні та усиновлені діти зазначених осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II груп або особами з інвалідністю I групи і проживають разом із батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їхньому утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю та не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні;

малозабезпечена сім’я - сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї;

непрацююча працездатна особа – особа працездатного віку з числа членів малозабезпеченої сім’ї, яка за станом здоров'я здатна до активної праці і не працює, не служить, не здобуває освіту за денною формою у закладах повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти;

прожитковий мінімум для сім’ї - визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

середньомісячний сукупний дохід сім’ї – обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, розрахований для призначення державної соціальної допомоги у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.”;

 3)статті 4 та 5 викласти у такій редакції:

“Стаття 4. Органи, що призначають і здійснюють виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям

Призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім’ї.

Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5.Розмір державної соціальної допомоги

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.

До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є особами з інвалідністю I або II групи, розмір прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків.

Для громадян, які одержали статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.

Максимальний розмір державної соціальної допомоги, у тому числі з урахуванням збільшення її розміру, не може перевищувати прожиткового мінімуму для  сім’ї.”;

4) доповнити статтею 6¹ такого змісту:

“Стаття 6¹. Заходи сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї

З метою сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї непрацюючій працездатній особі з числа членів такої сім’ї, яка має високу мотивацію до праці та бажає провадити підприємницьку діяльність, за рекомендацією державної служби зайнятості може надаватися допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї за рахунок коштів державного бюджету.

Така допомога надається одноразово шляхом оплати витрат на закупівлю обладнання та матеріалів, передбачених бізнес-планом непрацюючої працездатної особи, і не включається до середньомісячного сукупного доходу сім’ї.

Отримання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї не позбавляє малозабезпечену сім’ю, членом якої є непрацююча особа, що отримала допомогу, права на отримання державної соціальної допомоги за умови щомісячної сплати такою особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї, її розмір та умови повернення визначаються Кабінетом Міністрів України.”;

5)статтю 7, частину першу статті 8 , статтю 9 виключити;

6) у частині першій статті 10 слова “місцевої державної адміністрації” замінити словами “ органу соціального захисту населення“;

7) у частині першій статті 11 слова “субвенцій з державного бюджету до місцевих бюджетів.” замінити словами  “коштів Державного бюджету України.”;

8)статтю 12 виключити;

9)статтю 13 викласти у такій редакції:

“Стаття 13. Контроль за правильністю надання державної соціальної допомоги

Контроль за правильністю надання державної соціальної допомоги та використання коштів Державного бюджету України, спрямованих на надання державної соціальної допомоги, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки.

Під час надання державної соціальної допомоги проводиться перевірка майнового стану сім’ї в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.”.

 

29. У Законі України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 48, ст. 409):

1) частину другу статті 2  викласти у такій редакції:

„На основі соціальних стандартів визначаються розміри мінімальної пенсії за віком та інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування.”;

2) статтю 6 викласти у такій редакції:

,, Стаття 6. Базовий державний соціальний стандарт

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються розміри мінімальної пенсії за віком та інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування.”;

3) у статті 7 слова ,,державних соціальних гарантій у сфері оплати праці, виплат за обов’язковим державним соціальним страхуванням, права на отримання інших видів соціальних виплат і державної соціальної допомоги та їх розмірів” замінити словами ,,мінімальної пенсії за віком та інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування,”.

 

30. У Законі України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”(Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами)

1)преамбулу, статті 1-3 викласти у такій редакції:

“Цей Закон гарантує особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 1. Право на державну соціальну допомогу

Право на державну соціальну допомогу мають:

особи з інвалідністю з дитинства I групи;

особи з інвалідністю з дитинства II групи;

особи з інвалідністю з дитинства III групи;

діти з інвалідністю віком до 18 років.

Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 2. Розміри державної соціальної допомоги

Державна соціальна допомога призначається у розмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Розмір державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Стаття 3. Надбавка на догляд

Надбавка на догляд встановлюється:

особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи;

особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи;

одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду;

на дитину з інвалідністю підгрупи А;

на іншу дитину з інвалідністю.

Розмір державної соціальної допомоги з урахуванням надбавки на догляд затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

При призначенні та виплаті надбавки на догляд застосовуються відповідно статті 4-17 цього Закону.”;

2) статтю 7 викласти у такій редакції:

“Стаття 7. Інформація про державну соціальну допомогу

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у 3-денний строк зобов'язані надіслати копії акта огляду особи з інвалідністю з дитинства або медичного висновку про визнання дитиною з інвалідністю до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю.

Не пізніше 10 днів після надходження документів, зазначених у частині першій цієї статті, орган соціального захисту населення зобов’язаний у письмовій формі повідомити особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її надання.

За місяць до закінчення строку виплати державної соціальної допомоги орган соціального захисту населення зобов’язаний попередити у письмовій формі особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про причину припинення її виплати.”;

3)у  статті 8 :

у частині першій слова “управління праці та соціального захисту населення”  замінити словами “органу соціального захисту населення”;

у частині шостій слова “Місцева державна адміністрація, яка прийняла”   замінити словами   “ Орган соціального захисту населення, який прийняв” ;

4)статтю 9 викласти у такій редакції:

“Стаття 9. Порядок та строки призначення державної соціальної допомоги

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства або на дітей з інвалідністю віком до 18 років призначається органом соціального захисту населення.

Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається органом соціального захисту населення не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.”;         

5)у частині другій статті 10 слова ”у встановлені місцевою державною адміністрацією строки” виключити;

6)частину другу статті 12 викласти у такій редакції:

“Суми державної соціальної допомоги, не одержані своєчасно з вини органу соціального захисту населення, або через неможливість отримання цих сум особою з інвалідністю чи її офіційним представником з поважних причин (поважною причиною є перебування особи з інвалідністю на лікуванні, інші причини, які фізично унеможливлювали своєчасне витребування призначених сум державної соціальної допомоги, або інші об'єктивні обставини, коли особа з інвалідністю чи її батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники не могли звернутися за їх отриманням), виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата державної соціальної допомоги за минулий час здійснюється виходячи із розміру допомоги, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік, встановленого на момент її виплати, з компенсацією за несвоєчасну її виплату.”;

8)у частині першій статті 16 слова “у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів” виключити;

9) пункт 2 статті 18 викласти у такій редакції:

“2. Розмір державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд особам з інвалідністю з дитинства підгрупи А 1 групи не може бути менше ніж розмір державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, що виплачується на дітей з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18  років.”.

 

31. У Законі України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78):

1) абзац дванадцятий статті 2 викласти у такій редакції:

“Індексації підлягають грошові доходи населення у межах розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”;

2) у частини першій статті 6 слова “прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення”  замінити словами “розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік,”;

   3) у частини першій статті 7 слова “регіонального прожиткового мінімуму для працездатної особи, затвердженого в розмірі, не нижчому від встановленого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум” замінити словами “розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”;

  4) статтю 10 викласти у такій редакції:

“Стаття 10. Порядок врахування об`єктів індексації

Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує розмір, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Оплата праці студентів та учнів денних відділень навчальних закладів індексується в розмірі, що з урахуванням стипендії не перевищує розмір, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”.

 

32. У Законі України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості   Верховної   Ради України, 2003 р.,

№ 49, ст. 376 із наступними змінами):

1) у частині третій статті 27 слова „десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність” замінити словами „розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

2) у статті 28:

у частині першій:

в абзаці першому слова „прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом” замінити словами „що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

в абзаці третьому слова „не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність” замінити словами „не менше розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

у частині другій слова „прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом” замінити словами „мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим частини першої цієї статті”;

в абзаці першому частини третьої слова „прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом” замінити словами „ розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

3)абзац третій частини третьої статті 42 замінити абзацами такого змісту :

„ З 1 січня 2020 року у разі збільшення розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, а також розміру мінімальної заробітної плати, що затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, та розміру мінімальної заробітної плати.

Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, а також розміру мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.”.

4) у розділі XV Прикінцеві положення:

абзац п’ятий пункту 7² викласти у такій редакції:

„Розмір пенсії, призначений відповідно до цього пункту, не може бути меншим ніж розмір, затверджений законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”;

у пункті 13² слова „десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність” замінити словами „ розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

33. У Законі України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 33-34, ст. 404; 2011 р., № 39, ст. 389, ст.392; 2017 р., № 11, ст.103; 2018 р., № 33, ст. 250):

1) статтю 6 викласти у такій редакції:

„Стаття 6. Розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю

Розміри державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю за умовами, передбаченими частиною першою статті 4 цього Закону, затверджуються законом про Держаний бюджет України на відповідний рік та встановляються за відповідними категоріями:

особам з інвалідністю відповідної групи;

жінкам, яким присвоєно звання „Мати-героїняˮ;

дітям померлого годувальника;

священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менше десяти років до введення в дію Закону України „Про свободу совісті та релігійні організаціїˮ займали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні та легалізованих згідно з законодавством України, за наявності архівних документів відповідних державних органів та релігійних організацій або показань свідків, які підтверджують факт такої роботи;

особам, які досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону.”;

2) статтю 8 викласти у такій редакції:

„Стаття 8. Розмір державної соціальної допомоги на догляд

Розміри державної соціальної допомоги на догляд затверджуються законом про Держаний бюджет України на відповідний рік та встановлюються за відповідними категоріями:

1) особам, зазначеним у підпункті „аˮ пункту 1 (із числа осіб з інвалідністю, віднесених до підгрупи Б I групи), підпункті „аˮ пункту 2 (із числа осіб з інвалідністю, віднесених до підгрупи Б I групи, які брали безпосередню участь у бойових діях в період Другої світової війни) і пункті 3 (із числа осіб з інвалідністю, віднесених до підгрупи Б I групи) частини першої статті 7 цього Закону;

2) особам, зазначеним у підпункті „бˮ пункту 1 та підпункті „бˮ пункту 2 (із числа осіб з інвалідністю II групи, які брали безпосередню участь у бойових діях в період Другої світової війни) частини першої статті 7 цього Закону;

3) особам, зазначеним у підпункті „вˮ пункту 1,пунктах 2 (крім осіб з інвалідністю, зазначених у пунктах 1, 2, 4 і 5 цієї статті), 3 (із числа одиноких пенсіонерів), 4, 5 (із числа осіб з інвалідністю, віднесених до підгрупи Б I групи) частини першої статті 7 цього Закону;

4) особам із числа осіб з інвалідністю, віднесених до підгрупи А I групи, зазначеним у підпункті „аˮ пункту 1, підпункті „аˮ пункту 2 (які брали безпосередню участь у бойових діях в період Другої світової війни) і пункті 3 частини першої статті 7 цього Закону;

5) особам із числа осіб з інвалідністю, віднесених до підгрупи А І групи, зазначеним у підпункті „аˮ пункту 2 (крім осіб з інвалідністю, зазначених у пункті 4 цієї статті), пункті 5 частини першої статті 7 цього Закону.”.

 

34. Статтю 37 Закону України „Про Центральну виборчу комісію” (Відомості Верховної Ради України 2004 р., №36, ст. 448; 2007 р., №20, ст.282; 2008 р, №№5-8, ст. 78, 2014 р., №11, ст. 132) викласти у такій редакції:

„Стаття 37. Матеріальне і соціально-побутове забезпечення Комісії

1. Умови оплати праці Голови Комісії, заступників Голови Комісії, секретаря Комісії, інших членів Комісії, а також працівників Секретаріату Комісії, патронатної служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

2. Член Комісії, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується житлом.

3. Члену Комісії надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 45 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.

4. Член Комісії безкоштовно забезпечується медичним обслуговуванням. За Членом Комісії, строк повноважень якого закінчився, зберігається безкоштовне медичне обслуговування. Це положення не поширюється на колишнього члена Комісії, повноваження якого припинено достроково за підставами передбаченими пунктами 4,5,6,8, 10 частини четвертої статті 30 цього Закону.

5. За Членом Комісії зберігаються кваліфікаційні категорії, розряди, класні чини на періоди роботи в Комісії.

6. У разі смерті Члена Комісії Кабінет Міністрів України надає необхідну допомогу у його похованні.”.

 

35. У Законі України „Про соціальний захист дітей війни” (Відомості Верховної Ради  України,  2005 р.,  №№ 4,  ст. 94;  2015 р.,

 № 6, ст.40):

1) у частині першій статті 6 слова „у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України” замінити словами „у розмірі, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

2) абзац п’ятий пункту 3 розділу ІV Прикінцеві положення виключити.

 

36. У Законі України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 6, ст. 147 ; 2006 р., № 49, ст. 484):

1) у частині другій статті 4 слова “ на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.” замінити словами ,,у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.”;

2) у статті 8:

у частині другій слова ,,на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб” виключити;

у частині восьмій слова ,,шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку” замінити словами ,,розмір, затверджений законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

частину дев’яту виключити;

3) у частині п’ятій статті 18 слова “та прожиткового мінімуму згідно із законодавством та” замінити словами “у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України”.

 

37. У Законі України „Про житловий фонд соціального призначення” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №№ 19-20, ст. 159; 2008 р., № 43, ст.347):

1) у пункті ,,б” частини другої статті 10 слова ,,прожиткового мінімуму, встановленого законодавством” замінити словами ,,величини, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

2) у частині четвертій статті 16 та частині шостій статті 20 слова ,,прожитковий мінімум” замінити словами ,,величини, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

38. У Законі України „Про підвищення престижності шахтарської праці” (Відомості Верховної Ради України 2008 р., №№42-43, ст. 293; 2009 р., № 51, ст.758, 2017 р, № 2, ст. 25, № 82, ст. 2503):

1)статтю 3 викласти у такій редакції:

„Стаття 3. Умови оплати праці

Тарифна сітка (схема посадових окладів) шахтарів формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка перевищує мінімальний оклад (тарифну ставку) або іншу мінімальну базову величину, визначену відповідно до частини сьомої статті 6 Закону України ,,Про оплату праці”, на величину не менш як на 30 відсотків, з урахуванням поступового переведення всіх шахтарів на погодинну оплату праці та досягнення середньоєвропейського рівня зарплати шахтарів.”;

2)у частині першій статті 7 слова „прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України” замінити словами „ , що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік за рахунок коштів державного бюджету”;

3)у статті 8 слова „не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність” замінити словами „не менше розміру що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

39. У статті 6 Закону України „Про волонтерську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 42, ст. 435; 2015 р., № 22, ст. 146; 2018 р., № 39, ст. 285):

1) у частині першій слова ,,500 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб” замінити словами ,,що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

2)  частину другу викласти у такій редакції:

,,2. У разі встановлення інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройних конфліктів, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі,що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік  для відповідної групи інвалідності”.

 

40. У частині першій статті 2  Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2017 р., №2, ст.25) слова „десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність” замінити словами „розміру, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

41. У Законі України „Про зайнятість населення” (Відомості Верховної Ради України 2013 р., № 24, ст. 243 із наступними змінами):

у статті 14:

частину першу  доповнити пунктом такого змісту:

„9) непрацюючі працездатні особи з числа членів малозабезпечених сімей, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям.”;

частину другу після слів „Закону України ”Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” доповнити словами та цифрою „ ,та осіб, зазначених у пункті 9 частини першої цієї статті)”;

 частину другу статті 24 доповнити пунктом  такого змісту:

„7) активізація та інтеграція на ринок праці непрацюючих працездатних осіб з числа членів малозабезпечених сімей, забезпечення їх супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці.”;

у пункті 3 частини другої статті 24¹  слова „, десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом” замінити словами „максимального розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України”;

в абзаці першому частини другої статті 30 слова „ десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом” замінити словами „максимального розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України”;

 частину першу статті 42⁴ викласти у такій редакції:

 “1. Розмір плати за видачу або продовження дії дозволу становить:

1) для дозволів, що видаються на строк від одного до трьох років або їх дія продовжується на такий строк, - три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем подані документи;

2) для дозволів, що видаються на строк від шести місяців до одного року включно або їх дія продовжується на такий строк, - два розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем подані документи;

3) для дозволів, що видаються на строк до шести місяців або їх дія продовжується на такий строк, - один розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем подані документи.”;

у частині четвертій статті 47 слова „прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом” замінити словами „максимального розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України”.

42. У Законі України “Про Національне антикорупційне бюро України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 47, ст. 2051 ; 2015 р. № 17, ст. 118; 2017 р., № 2, ст. 25):

1)  частину шосту статті 10  викласти у такій редакції:

”6. Трудові відносини працівників Національного бюро регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На спеціалістів Національного бюро, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України „Про державну службуˮ.”;

2) частини другу – дев’яту статті 23 замінити частинами такого замісту:

       “2. На осіб начальницького складу Національного бюро поширюються умови грошового забезпечення (в т.ч. за стаж служби та спеціальні звання), передбачені для працівників Національної поліції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

        3. Умови оплати праці працівників Національного бюро  визначаються Кабінетом Міністрів України.

        4. Посадові оклади працівників Національного бюро, які проходять стажування, встановлюються з понижуючим коефіцієнтом 1,5.”.

 

     43. У  Законі України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056; 2017р., №2, ст. 25):

     1)частину першу статті10 викласти у такій редакції:

“ 1. Голова та члени Національного агентства не є державними службовцями.”;

    2)частини другу і третю статті 16  замінити частиною такого змісту:

       “2. Умови оплати праці Голови, членів та працівників Національного агентства, визначаються Кабінетом Міністрів України.”

 

     44.  У Законі  України „Про прокуратуру” (Відомості Верховної Ради України 2015 р., №№2-3, ст.12; 2016 р., № 5, ст. 50; 2017 р., № 2, ст. 25):

     частину третю статті 81 викласти у такій редакції:

      „3. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 базових величин, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

       З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 базових величин, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а з 1 січня 2022 року – 25 базових величин, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.;

      в абзаці шостому частини п’ятнадцятої статті 86 слова „не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність” замінити словами „затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

       45. Абзаци перший та другий частини першої статті 14 Закону України „Про ліцензування видів господарської діяльності(Відомості Верховної Ради України 2015 р, №23, ст.158; 2017 р., № 2, ст. 25)викласти у такій редакції:

      „1.За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом.

      Плата за видачу ліцензії, що видана Радою міністрів Автономної Республіки Крим або місцевим органом виконавчої влади становить 10 відсотків від розміру заробітної плати, встановленої законом на день прийняття рішення про видачу ліцензії”.

 

      46. Статтю 24  Закону України “Про Рахункову палату” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 36, ст. 360; 2017 р., № 2 ст.,25; 2018 р., №46, ст.368, 2019 р, №2, ст.9) викласти у такій редакції:

     “Стаття 24. Умови оплати праці працівників Рахункової палати

      1. Умови оплати праці працівників Рахункової палати визначаються Кабінетом Міністрів України.

      2. Члени Рахункової палати підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

      Членам Рахункової палати надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 45 календарних днів.

      3. Питання соціального захисту посадових осіб апарату Рахункової палати регулюються законодавством про працю і державну службу.”.

 

47. Утексті статті 99 Закону України ,,Про Національну поліцію” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40, ст. 379; 2017 р., № 21, ст. 246)  слова і цифру „прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року” замінити словами „базової величини, встановленої законом про Державний бюджет”.

 

48. Статтю 13 Закону України “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 2, №11, ст.129) викласти у такій редакції:

“Стаття 13. Оплата праці працівників Національного агентства

1. Умови оплати праці працівників Національного агентства визначаються Кабінетом Міністрів України.”.

 

49. В абзаці першому частини другої статті 36 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 3, ст. 25) слова ,,подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні” замінити словами ,,розміру найменшого посадового окладу науково-педагогічного працівника, визначеного відповідно до законодавства”.

 

50. В абзаці другому частини третьої статті 51 Закону України „Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43; 2017 р., № 2, ст. 25) слова ,,двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом” замінити словами ,,базових величин, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

51. Статтю 20 Закону України „Про Державне бюро розслідуваньˮ (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 6, ст. 55; 2017 р., № 2 , ст. 25; 2019 р., № 41, ст. 1427) викласти у такій редакції:

 “ Стаття 20. Грошове забезпечення та оплата праці працівників Державного бюро розслідувань

 1. Умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці державних службовців Державного бюро розслідувань повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням специфіки, інтенсивності та особливого характеру роботи, забезпечувати добір до Державного бюро розслідувань висококваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників.

2. На осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюються умови грошового забезпечення (в т.ч. за стаж служби та спеціальні звання), передбачені для працівників Національної поліції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

      Умови оплати праці працівників Державного бюро розслідувань визначаються Кабінетом Міністрів України.

      Умови оплати праці осіб, які працюють у Державному бюро розслідувань за трудовими договорами, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

3.Посадові оклади працівників Державного бюро розслідувань, які проходять стажування, встановлюються з понижуючим коефіцієнтом 1,5.”.

 

52. У Законі України „Про судоустрій і статус суддівˮ (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545; 2017 р., № 2, ст. 25):

1) у  тексті частини  третьої статті 135  слова “прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;” замінити словами “базових величин, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.;”;

2) підпункт 4 пункту 24 розділу XII ,,Прикінцеві та перехідні положення” викласти у такій редакції:

“4) з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 базових величин, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду – 50 базових величин, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”.

 

53. Статтю 12 Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугˮ (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 51, ст. 833) викласти у такій редакції:

,,Стаття 12. Оплата праці членів Регулятора, працівників центрального апарату і територіальних органів Регулятора

1. Оплата праці членів Регулятора, працівників центрального апарату і територіальних органів Регулятора повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання ними службових обов’язків та стимулювати сумлінну працю.

2. Умови оплати праці Голови та членів Регулятора, працівників центрального апарату і територіальних органів Регулятора встановлюються Кабінетом Міністрів України.”.

 

54. У Законі України „Про освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., №№ 38-39, ст. 380):

1) в абзаці першому частини другої статті 61 слова ,,трьох мінімальних заробітних плат” замінити словами ,,чотирьох базових величин, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

2) у підпункті 1 пункту 6 розділу XII ,,Прикінцеві та перехідні положення” слова ,,чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб” замінити словами ,,чотирьох базових величин, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

55. У пункті 4 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” ( Відомості Верховної Ради України 2017 р., №№40-41, ст.383) слова і цифри „прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,встановлений на 1 грудня 2017 року Законом України „Про Державний бюджет України на 2017 рік”, а в разі збільшення після 1 грудня 2017 року прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений  законом”   замінити  словами  „ , що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 

56. У Законі України „Про соціальні послуги” (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 18, ст. 73):

        1) у пункті 5 частини першої статті 1 слова ,,двох прожиткових мінімумів” замінити словами ,,величину, затверджену законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

2) в абзаці другому частини сьомої статті 13 слова ,,прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги” замінити словами ,,що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік”.

 3) у статті 28:

 у пункті ,,б” частини другої  слова ,,двох прожиткових мінімумів” замінити словами ,,межі величини, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік”;

частини третю та четверту викласти у такій редакції:

,,3. З установленням диференційованої плати в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються соціальні послуги отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує нижню межу величини, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не перевищує верхню межу величини, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік для відповідної категорії осіб.

4. За рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб надаються соціальні послуги:

1) отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує величину, встановлену законом про Державний бюджет України на відповідний рік для відповідної категорії осіб;

2) понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.”.

 

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності  з 01 липня 2020 року.

2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону:

внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

привести свої рішення у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону.

2. До внесення змін до нормативно-правових актів, якими регулюються питання соціальних виплат, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, застосовуються базові величини замість прожиткового мінімуму:

 на одну особу: з 1 січня 2020 року – 2027 гривень, з 1 липня – 2118 гривень, з 1 грудня – 2189 гривень;

для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року – 1779 гривень, з 1 липня –  1859 гривень, з 1 грудня –  1921 гривня;

для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року –  2218 гривень, з 1 липня –  2318 гривень, з 1 грудня –  2395 гривень;

для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року –  2102 гривні, з 1 липня – 2197 гривень, з 1 грудня –  2270 гривень;

для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року –  1638 гривень, з 1 липня –  1712 гривні, з 1 грудня –  1769 гривень.

3. До внесення змін до нормативно-правових актів, якими регулюються питання оплати праці у бюджетній сфері в залежності від прожиткового мінімуму застосовується базова величина у розмірі 2102 гривні.

 

 

 Голова
Верховної Ради України