Про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи

Проект

 

Закон УкраЇни

Про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи 

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України  „Про колективні договори і угоди” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 36, ст. 361, із наступними змінами):

1) частину другу статті 7 після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

„встановлення умов додаткового пенсійного забезпечення (участі в накопичувальній професійній пенсійній системі,  недержавному пенсійному забезпеченні тощо);”.

У зв’язку з цим абзаци шостий – тринадцятий вважати, відповідно, абзацами сьомим – чотирнадцятим;

2) частину другу статті 8 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

„встановлення умов додаткового пенсійного забезпечення (участі в накопичувальній професійній пенсійній системі,  недержавному пенсійному забезпеченні тощо);”.

У зв’язку з цим абзаци третій – десятий вважати, відповідно, абзацами четвертим – одинадцятим.

2. У Законі України „Про страхування” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст.78, із наступними змінами):

1) частину першу статті 36 доповнити пунктом 2¹ такого змісту:

„2¹) авторизація страховика, який має намір провадити діяльність у накопичувальній системі пенсійного страхування, та проведення перевірок його відповідності умовам авторизації;”;

2) статтю 37 доповнити пунктами 15, 16 такого змісту:

„15) визначати порядок авторизації страховика, який має намір провадити діяльність у  накопичувальній системі пенсійного страхування;

16) виносити рішення про заборону страховику укладати нові договори страхування довічної пенсії у накопичувальній системі пенсійного страхування у разі його невідповідності вимогам, передбаченим законодавством для провадження діяльності у накопичувальній системі пенсійного страхування; у разі неусунення таким страховиком порушень у передбачений законодавством термін виносити рішення про відкликання  його авторизації.”.

3. У Законі України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292, із наступними змінами):

1) частину третю статті 1 після слів „пенсійного забезпечення,” доповнити словами „суб’єкти другого рівня системи пенсійного забезпечення,”;

2) у статті 4:

пункт 13 частини першої виключити;

частину четверту виключити;

3) у частині другій статті 7:

пункт 25 після слів „пенсійних фондів” доповнити словами „ ,авторизованих суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення”;

пункт 37¹⁴ після слів „пенсійних активів” доповнити словами „у накопичувальній системі пенсійного страхування та у системі недержавного пенсійного забезпечення”;

пункт37¹⁵ викласти в такій редакції:

„37¹⁵) оприлюднює в установленому нею порядку на власному офіційному веб-сайті перелік недержавних пенсійних фондів, включених до реєстру авторизованих суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення;”;

у пункті 37¹⁷ слова „про накопичувальну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхуванняˮ замінити словами „у системі накопичувального пенсійного забезпеченняˮ;

 пункт 37¹⁸ викласти в такій редакції:

„37¹⁸) оприлюднює на власному офіційному веб-сайті перелік страхових організацій, включених до реєстру авторизованих суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення, та показники, що застосовуються ними для розрахунку довічних пенсій;ˮ;

доповнити пунктами 37²²  і 37²³ такого змісту:

„37²²) здійснює авторизацію недержавних пенсійних фондів, які мають намір провадити діяльність у накопичувальній системі пенсійного страхування, та проводить перевірку їх відповідності умовам авторизації;

37²³) здійснює систематичний контроль у встановленому нею порядку за дотриманням авторизованими суб’єктами другого рівня системи пенсійного забезпечення законодавства з питань накопичувальної системи пенсійного страхування, їх відповідності вимогам до авторизації у цій системі, порядку та достовірності оприлюднення ними інформації, визначеної законодавством.ˮ;

4) частину першу статті 8 доповнити пунктом 32³  такого змісту:

„32³) виносити рішення про заборону недержавному пенсійному фонду – суб’єкту другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування у разі його невідповідності передбаченим законодавством вимогам до провадження діяльності у накопичувальній системі пенсійного страхування; у разі неусунення таким фондом порушень у передбачений законодавством термін виносити рішення про відкликання його авторизації;ˮ.

4. У Законі України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 37, ст. 237, із наступними змінами):

1) пункти 1–2 статті 1, пункт 1 статті 2 виключити;

2) у статті 3:

частину першу викласти в такій редакції:

„Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.”;

частину другу виключити;

3) пункти 1, 6¹ статті 4 виключити.

5. У Законі України „Про недержавне пенсійне забезпечення” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 47–48, ст. 372, із наступними змінами):

1) абзац сімнадцятий частини першої статті 1 викласти в такій редакції:

„недержавний пенсійний фонд – суб’єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення – недержавний пенсійний фонд, що створений та діє відповідно до законодавства про недержавне пенсійне забезпечення та включений до реєстру авторизованих суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення (далі – пенсійний фонд – суб’єкт другого рівня);ˮ;

2) абзац четвертий частини п’ятої статті 18 викласти в такій редакції:

„Якщо учасник накопичувальної системи пенсійного страхування протягом трьох місяців не вибрав пенсійний фонд – суб’єкт другого рівня, такий фонд визначається автоматично в порядку, визначеному Пенсійним фондом України.;

3) абзац другий частини другої статті 20 доповнити словами „ , якщо інше не передбачено законом.ˮ;

4) у статті 20¹:

частини першу та другу викласти в такій редакції:

„1. Право на участь у другому рівні системи пенсійного забезпечення має пенсійний фонд, включений до реєстру авторизованих суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення.

2. Пенсійний фонд – суб’єкт другого рівня зобов’язаний дотримуватися визначеного законодавством граничного розміру витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування, та відповідати іншим вимогам для авторизації пенсійного фонду, що має намір провадити діяльність у накопичувальній системі пенсійного страхування.ˮ;

частину третю, абзаци перший і другий частини четвертої виключити;

в абзаці першому частини сьомої слово „четвертійˮ замінити словом „другійˮ;

частину восьму виключити;

частину дев’яту викласти в такій редакції:

„9. У разі відкликання авторизації пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не пізніше як через три робочі дні після прийняття рішення надсилає повідомлення про відкликання авторизації раді пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня, авторизацію якого відкликано, адміністратору цього фонду, особам, які здійснюють управління активами накопичувальної системи пенсійного страхування такого фонду, зберігачу цього фонду та Пенсійному фонду України.ˮ;

у частині десятій:

в абзаці першому слова „анулювання виданої йому ліцензії на надання послугˮ замінити словами „відкликання його авторизації на провадження діяльностіˮ;

пункт третій виключити;

частину одинадцяту викласти в такій редакції:

„11. Перелік пенсійних фондів, включених до реєстру авторизованих суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення, підлягає опублікуванню в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.ˮ;

5) частину третю статті 35 виключити;

6) абзац шостий частини першої статті 44 виключити;

7) абзац четвертий  частини першої статті 53 виключити;

8) частину сьому статті 61 викласти в такій редакції:

„7. Умови та строки здійснення пенсійних виплат пенсійними фондами – суб’єктами другого рівня за рахунок пенсійних коштів накопичувальної системи пенсійного страхування визначаються Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.”;

9) у частині третій статті 62:

абзац другий викласти в такій редакції:

„Умови укладення договору страхування довічної пенсії за рахунок пенсійних коштів накопичувальної системи пенсійного страхування визначаються Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.ˮ;

абзац третій виключити.

6. У Законі України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49–51, ст. 376, із наступними змінами):

1) у статті 1:

абзаци шостий, десятий і шістнадцятий виключити;

абзаци дев’ятнадцятий, двадцять перший, двадцять третій і тридцять восьмий викласти в такій редакції:

„одноразова виплата – пенсійна виплата за рахунок коштів, що обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або на індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді – суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення та здійснюється одноразово на умовах, визначених цим Законом;ˮ;

„пенсійні виплати – грошові виплати в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії, пенсії на визначений строк або одноразової виплати;ˮ;

„пенсійні активи накопичувальної системи пенсійного страхування – грошові кошти, цінні папери, майнові права та зобов’язання щодо них,  сформовані відповідно до цього Закону в Накопичувальному фонді,  недержавних пенсійних фондах – суб’єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення та страхових організаціях, за рахунок яких здійснюються / здійснюватимуться пенсійні виплати;ˮ;

„страхова організація – страховик, який має ліцензію на здійснення страхування життя та включений до реєстру авторизованих суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення;ˮ;

абзац сорок третій виключити;

після абзацу сорок третього доповнити новими абзацами такого змісту:

„вигодонабувач – особа, визначена у договорі страхування довічної пенсії, яка у разі настання страхового випадку (смерть застрахованої особи протягом гарантованого періоду виплат або до повної виплати обумовленої суми) набуває право на виплати за таким договором;

накопичувальна професійна пенсійна система – складова накопичувальної системи пенсійного страхування, в межах якої здійснюється пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах і є учасниками відповідної пенсійної програми у такій системі;

пенсія на визначений строк – пенсійна виплата за рахунок коштів, що обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку у Накопичувальному фонді або на індивідуальному пенсійному рахунку у недержавному пенсійному фонді – суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, яка здійснюється періодично протягом визначеного строку на умовах, визначених цим Законом;

учасник накопичувальної професійної пенсійної системи – учасник накопичувальної системи пенсійного страхування, який сплачує / за якого та / або на користь якого сплачуються страхові внески до накопичувальної професійної пенсійної системи, та / або який отримує пенсійні виплати на умовах відповідної професійної пенсійної програми у такій системі, визначених цим Законом;ˮ;

У зв’язку з цим абзаци сорок четвертий – сорок п’ятий вважати, відповідно, абзацами сорок восьмим  – сорок дев’ятим;

доповнити абзацом такого змісту:

„У цьому Законі терміни „адміністратор недержавного пенсійного фонду”, „зберігач”, „індивідуальний пенсійний рахунок”, „компанія з управління активами”, „недержавний пенсійний фонд”, „чиста вартість одиниці пенсійних активів”, „чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду” вживаються у значеннях, наведених у Законі України „Про недержавне пенсійне забезпечення.”;

2) абзац третій частини першої статті 2:

після слів „державного пенсійного страхуванняˮ доповнити словами      „ , в тому числі накопичувальна професійна пенсійна системаˮ;

після слів „довічних пенсійˮ доповнити словами „ , пенсій на визначений строкˮ;

3) статтю 3 доповнити частиною третьою такого змісту:

„3. Недержавні пенсійні фонди, включені до реєстру авторизованих суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення, компанії з управління активами, адміністратори та зберігачі, з якими укладено договори про обслуговування таких фондів, є суб’єктами другого рівня системи пенсійного забезпечення (накопичувальної системи пенсійного страхування).ˮ;

4) у частині першій статті 7:

абзац дванадцятий доповнити словами „і суб’єктів накопичувальної системи пенсійного страхування (крім її вкладників та учасників);ˮ

після абзацу чотирнадцятого доповнити новими абзацами такого змісту:

„визначення розміру пенсійної виплати з накопичувальної системи пенсійного страхування залежно від суми пенсійних коштів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку її учасника;

результативного, успішного, умілого і кваліфікованого державного регулювання та нагляду за діяльністю накопичувальної системи пенсійного забезпечення, які базуються на прозорості, розсудливості, уникненні конфлікту інтересів, підтриманні вільної конкуренції;

своєчасного застосування наглядових повноважень відповідно до обсягу, характеру, масштабу та складності діяльності суб’єктів накопичувальної системи пенсійного страхування;

зваженості інвестування пенсійних активів з урахуванням екологічних, соціальних та управлінських ризиків; чіткості, прозорості та ефективного управління пенсійними активами;

державного регулювання граничних розмірів тарифів на послуги, що надаються у накопичувальній системі пенсійного страхування;ˮ.

У зв’язку з цим абзац п’ятнадцятий вважати абзацом двадцятим;

в абзаці п’ятнадцятому слова „цього Законуˮ замінити словами „ , передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актамиˮ;

5) частини другу і третю статті 8 викласти в такій редакції:

„2. Право на пенсійні виплати з накопичувальної системи пенсійного страхування мають її учасники та/або вигодонабувачі / спадкоємці на умовах та в порядку, визначених законодавством?;

3. Особи, які не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, але добровільно сплачували страхові внески до солідарної системи в порядку та розмірах, установлених законом, мають право на отримання пенсії і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах, визначених цим Законом.

Особи, які беруть участь у накопичувальній професійній пенсійній системі на підставі  колективного договору, угоди, мають право на пенсійні виплати, визначені цим Законом, на умовах відповідної пенсійної програми за рахунок коштів, що обліковуються на їхніх індивідуальних пенсійних рахунках.ˮ;

6) частину другу статті 9 викласти в такій редакції:

„2. У накопичувальній системі пенсійного страхування за рахунок коштів, накопичених та облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку її учасника, можуть виплачуватися:

1) довічна пенсія;

2) пенсія на визначений строк;

3) одноразова виплата.ˮ;

7) частину другу статті  10 викласти в такій редакції:

„2. Особа, яка набула право на пенсійні виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування може отримувати одночасно декілька видів виплат на умовах, визначених цим Законом.

Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.ˮ;

8) частину другу статті 15 викласти в такій редакції:

„2. Платники страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування визначаються Законом України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.”;

9) частину другу статті 16 доповнити пунктом 3¹ такого змісту:

„3¹) вибрати недержавний пенсійний фонд – суб’єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не пізніше ніж через десять календарних днів після прийняття застрахованої особи на роботу чи зарахування на посаду, яка дає право на участь у накопичувальній професійній пенсійній системі;”;

10) частину четверту статті 20 викласти в такій редакції:

„4. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для їх зарахування та автоматичного перерахування не пізніше ніж наступного операційного дня після їх зарахування відповідно до визначених законодавством  пропорцій на рахунки Пенсійного фонду згідно із Законом України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.”;

11) у пункті 4 частини третьої статті 21:

абзац перший після слів „пенсійного страхуванняˮ доповнити словами „у тому числі окремо в накопичувальній професійній пенсійній системі,ˮ;

доповнити абзацом такого змісту:

„інші відомості, визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.ˮ;

12) абзац сьомий пункту 1 частини другої статті 22 викласти в такій редакції:

„надання адміністраторам недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення та страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій, – в обсязі, необхідному для провадження діяльності у накопичувальній системі пенсійного страхування;ˮ;

13)  статтю 54 викласти в такій редакції:

„Стаття 54. Здійснення виплат за рахунок пенсійних коштів накопичувальної системи пенсійного страхування

1. Право на отримання виплат за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування мають її учасники та / або їх вигодонабувачі / спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом.

2. Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування набуває право на отримання виплат за рахунок коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, на умовах, визначених цим Законом, у таких випадках:

1) досягнення ним пенсійного віку, визначеного відповідно до статті 26 цього Закону;

2) виникнення в нього підстав для лікування тяжких (критичних) захворювань (при цьому критичними захворюваннями вважаються рак, інфаркт міокарда, інсульт, коронарне шунтування, ниркова недостатність, трансплантація життєво важливих органів та інші критичні стани здоров’я, визначені лікарсько-консультативною комісією);

3) виникнення у членів його сім’ї підстав для лікування тяжких (критичних) захворювань (термін „члени сім’ї” вживається у значенні, наведеному в Законі України „Про запобігання корупції”);

4) виїзд за кордон на постійне проживання;

5) визнання його особою з інвалідністю відповідно до статті 56¹ цього Закону;

6) набуття права на пенсійну виплату в накопичувальній професійній пенсійній системі відповідно до статті 54¹ цього Закону.

3. У разі смерті учасника накопичувальної системи пенсійного страхування право на отримання пенсійних виплат за рахунок коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, набувають його вигодонабувачі / спадкоємці.

4. Для отримання виплати з накопичувальної системи пенсійного страхування учасник системи має право на умовах та в порядку, визначених цим Законом:

1) укласти договір страхування довічної пенсії з вибраною страховою організацією;

2) укласти договір про виплату пенсії на визначений строк із вибраним недержавним пенсійним фондом – суб’єктом другого рівня системи пенсійного забезпечення;

3) подати заяву про отримання одноразової виплати.

5. Розміри пенсійних виплат визначаються виходячи із сум пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника накопичувальної системи пенсійного страхування, тривалості виплати та методики розрахунку величини таких виплат залежно від їх виду.

6. Пенсійні виплати здійснюються у грошовій формі в національній валюті України.

7. Відомості про здійснені виплати у накопичувальній системі пенсійного страхування, які є складовою персональної електронної облікової картки застрахованої особи, вносяться до системи персоніфікованого обліку в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

8. Територіальні органи Пенсійного фонду та адміністратори пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення зобов’язані інформувати учасників накопичувальної системи пенсійного страхування про можливі види виплат, що фінансуються за рахунок пенсійних коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, шляхом розміщення інформації на своїх офіційних веб-сайтах та направлення такої інформації учаснику заздалегідь до виходу на пенсію у письмовій формі (у паперовому або в електронному вигляді) або надання її при його особистому зверненні. За бажанням учасника така інформація може бути надана йому на електронному носії.

9. При набутті права на отримання виплати відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті, учасник накопичувальної системи пенсійного страхування укладає договір страхування довічної пенсії з вибраною страховою організацією. Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування має право укласти договір страхування довічної пенсії з більш пізнього строку ніж це визначено пунктом 1 частини другої цієї статті.

Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування при укладенні договору страхування довічної пенсії має право залишити на своєму індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді – суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення суму належних йому пенсійних коштів, яка перевищує суму, необхідну для придбання довічного ануїтету, за яким розмір щомісячної виплати становитиме не менше ніж два розміри прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність, та за власним бажання додатково уклали  договір  про виплату пенсії на визначений строк із вибраним недержавним пенсійним фондом – суб’єктом другого рівня системи пенсійного забезпечення або подати заяву про одноразову виплату.

10. При набутті права на отримання виплати з накопичувальної професійної пенсійної системи її учасник укладає договір про виплату пенсії на визначений строк з вибраним недержавним пенсійним фондом – суб’єктом другого рівня системи пенсійного забезпечення.

Якщо учасник накопичувальної професійної пенсійної системи не скористався таким правом  і досягнув пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, він набуває право на отримання виплат за рахунок пенсійних коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку у накопичувальній професійній пенсійній системі, відповідно до частини дев’ятої цієї статті.

11. Виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування здійснюються відповідно до цього Закону та незалежно від отримання інших пенсійних чи соціальних виплат, передбачених законодавством.ˮ;

14) доповнити Закон статтею 54¹ такого змісту:

„Стаття 54¹. Визначення права на здійснення виплат за рахунок пенсійних коштів накопичувальної професійної пенсійної системи

1. Учасник накопичувальної професійної пенсійної системи набуває право на отримання пенсійних виплат за відповідною професійною пенсійною програмою за рахунок коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в накопичувальній професійній пенсійній системі, за наявності необхідної суми коштів для виплати пенсії на визначений строк на умовах, визначених цим Законом, при досягненні відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу:

1) для учасників, охоплених професійною пенсійною програмою № 1 – після досягнення віку 50 років і за наявності страхового стажу:

для чоловіків – не менше ніж 25 років, з них не менше ніж 10 років на роботах, які дають право на участь у накопичувальній професійній пенсійній системі за професійною пенсійною програмою № 1;

для жінок – не менше ніж 20 років, з них не менше ніж 7 років 6 місяців на роботах, які дають право на участь у накопичувальній професійній пенсійній системі за професійною пенсійною програмою № 1;

2) для учасників, охоплених професійною пенсійною програмою № 2 – після досягнення віку 55 років і за наявності страхового стажу для працівників, визначених:

абзацами четвертим, восьмим частини першої статті 117 цього Закону:

для чоловіків – не менше ніж 30 років, з них не менше ніж 12 років 6 місяців на роботах, які дають право на участь у накопичувальній професійній пенсійній системі за професійною пенсійною програмою № 1 або № 2;

для жінок – не менше ніж 25 років, з них не менше ніж 10 років на роботах, які дають право на участь у накопичувальній професійній пенсійній системі за професійною пенсійною програмою № 1 або № 2;

абзацом п’ятим – не менше ніж 30 років, з них не менше ніж 20 років на роботах, які дають право на участь у накопичувальній професійній пенсійній системі за професійною пенсійною програмою № 1 або № 2;

абзацом шостим – не менше ніж 25 років, з них не менше ніж 15 років на зазначених роботах;

абзацами сьомим, дев’ятим – за наявності страхового стажу на роботах, які дають право на участь у накопичувальній професійній пенсійній системі за професійною пенсійною програмою № 1 або № 2, не менше ніж 20 років;

3) для учасників, охоплених професійною пенсійною програмою № 3 – після досягнення ними віку 50 років.

2. Страховий стаж на роботах, посадах, які дають право на участь у накопичувальній професійній пенсійній системі за професійною пенсійною програмою № 1 або № 2, набутий учасником до дати запровадження сплати страхових внесків до накопичувальної професійної пенсійної системи, враховується для визначення права на отримання пенсійної виплати з накопичувальної професійної пенсійної системи.ˮ;

15) частину другу статті 55 викласти в такій редакції:

„2. Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування інформує територіальний орган Пенсійного фонду або адміністратора недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення про вибрану страхову організацію та подає письмову заяву про перерахування цій організації коштів з накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються, відповідно, на накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді чи на індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді – суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення для оплати договору страхування довічної пенсії.

Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування для укладення договору страхування довічної пенсії вибирає страхову організацію із числа, включених до реєстру авторизованих суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення.

Інформацію щодо переліку страхових організацій, які мають право на укладення договорів страхування довічної пенсії у накопичувальній системі пенсійного страхування, її учасник може отримати від адміністратора недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення, територіального органу Пенсійного фонду або ознайомитися з нею самостійно на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Пенсійний фонд та адміністратори недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення повинні розміщувати на своєму офіційному веб-сайті перелік страхових організацій, які мають право на укладення договорів страхування довічної пенсії у накопичувальній системі пенсійного страхування.

Територіальний орган Пенсійного фонду або адміністратор відповідного недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення зобов’язаний не пізніше як через три робочі дні після надходження такої заяви дати розпорядження зберігачу щодо перерахування вибраній страховій організації коштів учасника накопичувальної системи пенсійного страхування в сумі, що обліковується на його накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або на індивідуальному пенсійному рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді – суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення. Зберігач зобов’язаний не пізніше як через три робочі дні після отримання розпорядження перерахувати зазначені кошти для проведення учасником накопичувальної системи пенсійного страхування оплати  договору страхування довічної пенсії. У разі порушення зазначеного строку зберігач за власний рахунок сплачує учаснику накопичувальної системи пенсійного страхування пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на один день від суми, що підлягає перерахуванню за кожний день прострочення платежу, у порядку, визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

У разі неподання учасником накопичувальної системи пенсійного страхування такої заяви протягом трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, територіальний орган Пенсійного фонду або адміністратор недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення зобов’язаний з’ясувати причини неподання та запропонувати йому укласти договір страхування довічної пенсії.

Територіальний орган Пенсійного фонду або адміністратор відповідного недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення перераховує страховій організації кошти в сумі, що обліковується на його накопичувальному пенсійному рахунку або, відповідно, на індивідуальному пенсійному рахунку. Розміри страхових тарифів за договорами страхування довічної пенсії не можуть перевищувати їх середніх показників, які визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.ˮ;

16) доповнити Закон статтею 55¹ такого змісту:

„Стаття 55¹. Умови та порядок отримання пенсії на визначений строк

1. Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування має право на отримання пенсійної виплати на визначений строк за рахунок коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, в таких випадках:

1) у разі наявності залишку пенсійних коштів на його індивідуальному пенсійному рахунку відповідно до абзацу другого частини дев’ятої статті 54 цього Закону;

2) визнання його особою з інвалідністю відповідно до статті 56¹ цього Закону;

3) набуття ним права на пенсійну виплату за рахунок пенсійних коштів накопичувальної професійної пенсійної системи відповідно до статті 54¹.

2. Для отримання пенсії на визначений строк учасник накопичувальної системи пенсійного страхування укладає з недержавним пенсійним фондом – суб’єктом другого рівня системи пенсійного забезпечення договір про виплату пенсії на визначений строк.

3. У разі укладення договору про виплату пенсії на визначений строк на підставі пункту 3 частини першої цієї статті учасник накопичувальної професійної пенсійної системи подає адміністратору відповідного недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення довідку, видану Пенсійним фондом, яка містить інформацію про право учасника накопичувальної професійної пенсійної системи на отримання такої виплати та  про його пенсійний вік, відповідно до статті 26 цього Закону. Така інформація може надаватися адміністратору відповідного недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення відповідно до порядку обміну інформацією між Пенсійним фондом та адміністраторами недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення.

4. Розмір виплати за договором про виплату пенсії на визначений строк розраховується адміністратором недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення виходячи із сум пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника накопичувальної системи пенсійного страхування та тривалості такої виплати відповідно до методики, визначеної Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

5. Період проведення виплат за договором про виплату пенсії на визначений строк не може бути меншим:

1) від десяти років з проведення першої виплати – при укладенні такого договору на підставі пунктів 1 і 2 частини першої цієї статті;

2) від строку з проведення першої виплати до досягнення учасником накопичувальної професійної пенсійної системи пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, – при укладенні договору на підставі пункту 3 частини першої цієї статті.

6. Адміністратор недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення відмовляє учаснику накопичувальної системи пенсійного страхування, які набули право на виплату на підставі частини першої цієї статті, в укладенні договору про виплату пенсії на визначений строк, якщо розрахована сума щомісячної виплати за таким договором є меншою від одного розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.

Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування має право додатково перерахувати у безготівковій формі зі свого рахунку, відкритого у банківській установі, або зі свого індивідуального пенсійного рахунку в системі недержавного пенсійного забезпечення  кошти в сумі, якої не вистачає для укладення договору про виплату пенсії на визначений строк або на більшій строк, на свій індивідуальний пенсійний рахунок у накопичувальній системі пенсійного страхування.

7. У разі недостатності на індивідуальному пенсійному рахунку коштів для укладення договору про виплату пенсії на визначений строк на підставі пункту 3 частини першої цієї статті учасники накопичувальної професійної пенсійної системи, зазначені у статті 116 цього Закону (крім тих, які набули право участі у системі відповідно до статті 118 цього Закону), які до дати запровадження сплати страхових внесків до накопичувальної професійної пенсійної системи мали не менше ніж третину необхідного стажу на роботах, які дають право на призначення пенсії відповідно до підпунктів 1 і 2 частини другої статті 114 цього Закону, можуть перерахувати кошти до солідарної системи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку, визначеному цим Законом. Після перерахунку коштів з індивідуального пенсійного рахунка до солідарної системи участь особи в накопичувальній професійній пенсійній системі припиняється.

8. Протягом періоду виплати пенсії на визначений строк, установленого частиною п’ятою цієї статті, учасник накопичувальної системи пенсійного страхування у будь-який час може перейти до іншого недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. При цьому недержавний пенсійний фонд, до якого перейшов учасник накопичувальної системи пенсійного страхування, продовжує виплату такої пенсії протягом строку, який не може бути меншим ніж той, що залишився за попереднім договором.

9. Дострокове (часткове) припинення дії договору про виплату пенсії на визначений строк за бажанням сторін забороняється, крім випадків, визначених пунктами 2 – 4 частини другої статті 54 цього Закону.

10. Порядок здійснення виплати пенсії на визначений строк визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

11. До укладення договору про виплату пенсії на визначений строк адміністратор недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення повинен надати учаснику накопичувальної системи пенсійного страхування можливість ознайомитися з проектом договору та інформацію, визначену Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, з метою прийняття учасником накопичувальної системи пенсійного страхування обґрунтованого рішення.

Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування має право отримати консультацію з інших питань, пов’язаних з укладенням договору. Консультування учасника має відповідати рівню його обізнаності, бути вичерпним та зрозумілим.

Інформація має бути чіткою, лаконічною, послідовною та зрозумілою (без складних технічних визначень, якщо їх можна замінити загальновживаними словами).

12. Порушення встановленого порядку здійснення виплати пенсії на визначений строк не може бути підставою для будь-якого обмеження права учасника накопичувальної системи пенсійного страхування на належні йому пенсійні кошти та пенсійні виплати.ˮ;

17) у статті 56:

абзаци перший і другий частини першої викласти в такій редакції:

„1. Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування має право на одноразову виплату за рахунок коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, в таких випадках:

1) на дату укладення договору про виплату пенсії на визначений строк на підставі пункту 1 частини другої статті 54 цього Закону сума коштів на його індивідуальному пенсійному рахунку не досягає суми, необхідної для оплати договору страхування довічної пенсії, або за наявності залишку пенсійних коштів на його індивідуальному пенсійному рахунку відповідно до абзацу другого частини дев’ятої статті 54 цього Закону;

2) виникнення в нього підстав, визначених пунктами 2 – 4 частини другої статті 54 цього Закону;

3) визнання його особою з інвалідністю відповідно до статті 56¹ цього Закону;

4) надходження коштів на його індивідуальний пенсійний рахунок у накопичувальній системі пенсійного страхування після того, як було почато пенсійні виплати відповідно до статті 56² цього Закону.

Одноразова виплата здійснюється в розмірі до 100 відсотків пенсійних коштів учасника накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, крім одноразової виплати на підставі пункту 3 частини другої статті 54 цього Закону, яка здійснюється в розмірі до 50 відсотків пенсійних коштів учасника.ˮ

частину другу виключити;

18) доповнити Закон статтями 56¹ і 56² такого змісту:

„Стаття 56¹. Виплати з накопичувальної системи пенсійного страхування у разі визнання її учасника особою з інвалідністю

1. Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування у разі визнання його особою з інвалідністю I або II групи та набуття ним права на пенсію по інвалідності за солідарною системою відповідно до цього Закону має право на виплати за рахунок пенсійних коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в накопичувальній системі пенсійного страхування, передбачені цим Законом, за його вибором незалежно від набуття права на пенсійні виплати відповідно до пунктів 1 і 6 частини другої статті 54 цього Закону.

При цьому оплата договору страхування довічної пенсії можлива лише за умови встановлення групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду (безстроково).

2. У разі надходження від Пенсійного фонду відповідно до порядку обміну інформацією між Пенсійним фондом та адміністраторами недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення інформації щодо припинення виплати пенсії по інвалідності у солідарній системі відповідно до абзацу третього частини першої статті 35 цього Закону, якщо учасником укладено договір про виплату пенсії на визначений строк, такий адміністратор в односторонньому порядку розриває договір до кінця місяця, по який установлено інвалідність, та припиняє пенсійні виплати. Адміністратор недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення зобов’язаний повідомити учасника накопичувальної системи пенсійного страхування про розірвання договору не пізніше ніж через три робочі дні з дати отримання такої інформації від Пенсійного фонду.

В інших випадках розірвання договору про виплату пенсії на визначений строк не допускається.

У разі дострокового припинення договору про виплату пенсії на визначений строк пенсійні кошти учасника, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в накопичувальній системі пенсійного страхування, залишаються на його рахунку до набуття права на пенсійну виплату згідно з цим Законом.

3. Якщо учасник накопичувальної системи пенсійного страхування не скористався правом на пенсійні виплати, визначені цією статтею, і досяг пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, він набуває право на отримання виплат за рахунок пенсійних коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в накопичувальній системі пенсійного страхування, на підставі пункту 1 частини другої статті 54 цього Закону.

4. Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування у разі визнання його особою з інвалідністю ІII групи набуває право на отримання виплат за рахунок пенсійних коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в накопичувальній системі пенсійного страхування, на підставі пункту 1 частини другої статті 54 цього Закону.

Стаття 56². Використання коштів, що надійшли на індивідуальний пенсійний рахунок у накопичувальній системі пенсійного страхування після початку здійснення пенсійних виплат

1. У разі надходження коштів на індивідуальний пенсійний рахунок у накопичувальній системі пенсійного страхування після того, як її учасник скористався правом на пенсійні виплати шляхом оплати договору страхування довічної пенсії, такі кошти акумулюються на його індивідуальному пенсійному рахунку та інвестуються відповідно до вимог цього Закону.

Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування має право за рахунок таких пенсійних коштів не раніше ніж через один рік із дати призначення попередньої пенсійної виплати отримати одноразову виплату або перерахувати їх до страхової організації, з якою укладено договір страхування довічної пенсії.

У разі перерахування коштів до страхової організації укладається додаткова угода до укладеного договору та коригується розмір пенсійної виплати з урахуванням суми перерахованих коштів.”;

19) у пункті четвертому частини першої статті 72 слова „пені, сплачених роботодавцемˮ замінити словами „штрафних санкцій та пені, сплачених страхувальникомˮ;

20)  у статті 79:

пункт 3 частини першої  викласти в такій редакції:

„3) суми штрафних санкцій та пені, сплачених страхувальником за несвоєчасне перерахування сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування на користь учасників накопичувальної системи пенсійного страхування.”;

пункт 2 частини другої  викласти в такій редакції:

„2) здійснення пенсійних виплат у накопичувальній системі пенсійного страхування;”;

у частині третій слова „на визначений строкˮ виключити;

21) частину другу статті 103 після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:

„Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, у разі звернення застрахованих осіб, які сплачують (сплачували) страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування, з питань порушення їхніх прав суб’єктами накопичувальної системи пенсійного страхування має право звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з ініціативою щодо проведення нею заходів із запобігання припиненням законодавства у накопичувальній системі пенсійного страхування такими суб’єктами та отримувати інформацію про результати таких заходів.ˮ.

У зв’язку з цим абзац дев’ятий вважати абзацом десятим;

22) у статті 104:

у пункті 1 слово „функціонуванняˮ замінити словами „діяльності суб’єктів (крім учасників і вкладників)ˮ;

пункти 2 та 3 викласти в такій редакції:

„2) здійснює систематичний контроль за дотриманням Накопичувальним фондом та авторизованими суб’єктами другого рівня системи пенсійного забезпечення законодавства з питань накопичувальної системи пенсійного страхування;

3) забезпечує захист прав застрахованих осіб, які сплачують страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування, шляхом застосування в межах повноважень заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства у накопичувальній системі пенсійного страхування та інформує про виявлені факти порушень Раду Накопичувального фонду, раду недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, у разі його звернення;ˮ;

у пункті 6 слова „учасниками ринків фінансових послуг – суб’єктами накопичувальної системи пенсійного страхуванняˮ замінити словами „Накопичувальним фондом та авторизованими суб’єктами другого рівня системи пенсійного забезпеченняˮ;

пункт 8 викласти в такій редакції:

„8) визначає форму, обсяг і періодичність оприлюднення інформації про діяльність Накопичувального фонду та авторизованих суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення і здійснює систематичний контроль  її достовірності;ˮ;

23) частину першу статті 114 після слів „у частинах другій і третій цієї статті” доповнити словами та цифрами „(крім учасників накопичувальної професійної пенсійної системи, зазначених у статті 116 цього Закону)”;

24) доповнити Закон статтями 116 – 118 такого змісту:

„Стаття 116. Учасники накопичувальної професійної пенсійної системи

1. Учасниками накопичувальної професійної пенсійної системи є застраховані особи:

зазначені в абзацах другому – дев’ятому частини першої статті 117 цього Закону та вік яких на 1 січня 2021 року становить не більше ніж 35 років;

які добровільно набули право участі в системі згідно зі статтею 118 цього Закону.

Стаття 117. Професійні пенсійні програми в накопичувальній професійній пенсійній системі

1. Пенсійне забезпечення учасників накопичувальної професійної пенсійної системи залежно від умов виконуваної роботи, професії або займаної посади здійснюється за однією з трьох професійних пенсійних програм.

До учасників професійної пенсійної системи за професійною пенсійною програмою № 1 належать працівники, зайняті повний робочий день (не менше ніж 80 відсотків робочого часу) на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, крім осіб, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах, зазначених у частині третій статті 114 цього Закону.

До учасників професійної пенсійної системи за професійною пенсійною програмою № 2 належать:

працівники, зайняті повний робочий день (не менше ніж 80 відсотків робочого часу) на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць;

чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції на підприємствах сільського господарства;

жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів та екскаваторів;

робітниці текстильних виробництв, зайняті на верстатах, обладнанні та машинах, – за списком виробництв і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайняті у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв;

жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства.

Учасниками професійної пенсійної програми № 3 є працівники, які набули право участі в накопичувальній професійній пенсійній системі відповідно до статті 118 цього Закону.

2. Особи, зазначені в абзацах четвертому – дев’ятому частини першої цієї статті, які працюють у сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, не беруть участі в накопичувальній професійній пенсійній системі.

Стаття 118. Добровільне набуття права участі в накопичувальній професійній пенсійній системі

1. Працівники мають право добровільно набути участь у накопичувальній професійній пенсійній системі за професійною пенсійною програмою № 3 на таких умовах:

1) колективний договір, угода містять умови участі в накопичувальній професійній пенсійній системі за професійною пенсійною програмою № 3;

2) працівник не належить до переліку працівників, визначених абзацами другим – дев’ятим частини першої статті 117 цього Закону;

3) платники страхових внесків до накопичувальної професійної пенсійної системи (страхувальники), визначені у колективних договорах, угодах, взяті на облік платників єдиного внеску шляхом внесення до реєстру страхувальників відповідних відомостей про сплату ними страхових внесків до накопичувальної професійної пенсійної системи.

2. Умовами участі в накопичувальній професійній пенсійній системі за професійною пенсійною програмою № 3 обов’язково має бути визначено:

1) перелік робіт (посад, професій), зайнятість на яких дає право на участь у накопичувальній професійній системі за професійною пенсійною програмою № 3;

2) розмір внеску, та його розподіл між роботодавцем та працівником, якщо умовами колективного договору, угоди передбачається співфінансування внеску працівниками;

3) порядок визначення недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо особа не зробить самостійний вибір у визначений строк.

3. Умовами участі має передбачатися сплата внесків на користь усіх працівників, які зайняті на одній і тій самій роботі (професії, посаді) з урахуванням положень частини четвертої цієї статті.

4. Розмір внеску може бути диференційований залежно від тривалості роботи працівника на підприємстві та інших критеріїв, які визначаються в колективному договорі, угоді. Умови такої диференціації визначаються у колективному договорі, угоді. Вимоги до тривалості роботи на підприємстві, що дають право на участь у відповідній пенсійній програмі, не можуть передбачати більше ніж 1 рік роботи.ˮ;

25) у розділі ХV „Прикінцеві положення”:

у пункті 1:

абзац третій після слова і знака „ Розділи X ˮ доповнити словами та цифрами „(крім статті 79, частин п’ятої – десятої статті 80)ˮ;

абзац четвертий виключити;

пункт 2 викласти в такій редакції:

„2. Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється в такому порядку:

за рахунок підвищеного розміру єдиного внеску, який спрямовується до солідарної системи, покриваються витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та частини другої статті 114 цього Закону, крім пенсій, призначених особам, які працювали у товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України;

за рахунок коштів Державного бюджету України покриваються витрати на виплату і доставку пенсій, призначених особам, зазначеним у пунктах „б”–„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” і пунктах 2–8 частини другої статті 114 цього Закону, які працювали у товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України та статті 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення” і частині третій статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів їх фінансування на суму, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок розрахунку цих коштів визначається Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.ˮ ;

абзац перший пункту 8 викласти в такій редакції:

„8. До набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду:ˮ;

доповнити розділ пунктом 14⁵ такого змісту:

„14⁵. Суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які не були відшкодовані Пенсійному фонду на дату набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи”, в тому числі оскаржені в судовому порядку, можуть бути розстрочені за заявою страхувальника, форма якої затверджується Пенсійним фондом, на період до 60 календарних місяців з місяця укладення договору про розстрочення сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Така заява подається страхувальником до територіального органу Пенсійного фонду, в якому страхувальник перебуває на обліку як платник єдиного внеску, не пізніше ніж через шість місяців з дати набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи”.

Розстрочена сума підлягає сплаті рівними частинами щокварталу не пізніше ніж 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Не сплачені суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, в тому числі у строки, визначені договором про розстрочення сум заборгованості, підлягають стягненню на підставі вимоги про їх сплату з нарахуванням пені в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахованої за кожний день прострочення платежу починаючи з дати набрання чинності цим Законом до дня сплати включно. Вимога про сплату фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є виконавчим документом. Порядок надсилання та узгодження вимоги визначається Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.”.

7. У Законі України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 2 – 3, ст. 11, із наступними змінами):

1) пункт 11 частини першої статті 1 доповнити словами „(в тому числі учасники накопичувальної професійної пенсійної системи)”;

2) у статті 5:

частину першу після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

„Взяття на облік платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, що використовують працю найманих працівників, які є учасниками накопичувальної професійної пенсійної системи за професійною пенсійною програмою № 3, та зняття таких платників з обліку в разі внесення змін до колективного договору (угоди) або припинення його (її) дії проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.”.

У зв’язку з цим абзаци третій – дванадцятий вважати, відповідно, абзацами четвертим – тринадцятим;

частину четверту доповнити абзацом такого змісту:

„у платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, що використовують працю найманих працівників, які є учасниками накопичувальної професійної пенсійної системи за професійною пенсійною програмою № 3, – з першого дня місяця наступного за місяцем, у якому були визначені у колективному договорі (угоді) умови сплати підвищеної ставки єдиного внеску за учасників накопичувальної професійної пенсійної системи.”;

3) у статті 8:

у частині двадцять восьмій:

в абзаці першому після слів „видами загальнообов’язкового державного соціального страхуванняˮ доповнити словами „(крім розміру підвищення єдиного внеску, визначеного частинами двадцять дев’ятою та тридцятою цієї статті)ˮ;

доповнити частину абзацами такого змісту:

„Сума коштів, яка надійшла від сплати розміру підвищення єдиного внеску, визначеного абзацами другим і третім частини двадцять дев’ятій цієї статті, спрямовується на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та розподіляється:

до солідарної системи – за працівників, які не є учасниками накопичувальної професійної пенсійної системи;

до накопичувальної професійної пенсійної системи – за працівників, які є учасниками такої системи.

Сума коштів, яка надійшла від сплати розміру підвищення єдиного внеску, визначеного в частині тридцятій цієї статті, спрямовується на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до накопичувальної професійної пенсійної системи.ˮ;

доповнити частинами двадцять дев’ятою та тридцятою такого змісту:

„29. Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, які використовують працю найманих працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці та інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, підвищується:

на 15 відсотків визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску – за осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 114 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (крім осіб, які зайняті на підземних і відкритих гірничих роботах, зазначених у частині третій статті 114 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”) та учасників накопичувальної професійної пенсійної системи за професійною пенсійною програмою № 1;

на 7 відсотків визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску – за осіб, зазначених у пунктах 2–6 і 8 частини другої статті 114 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (крім осіб, які працюють у сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та учасників накопичувальної професійної пенсійної системи за професійною пенсійною програмою № 2;

не менше ніж на 3 відсотки визначеної пунктом 1 частини першої  статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску – за осіб, які є учасниками накопичувальної професійної пенсійної системи за професійною пенсійною програмою №  3.

У разі непроведення в установлені строки атестації робочих місць розмір підвищеного єдиного внеску, передбачений абзацами другим і третім цієї частини, сплачується до проведення чергової атестації за наявності висновку спеціально утвореної на підприємстві комісії, до якої входить, зокрема,  експерт з умов праці.

30. Розмір підвищення єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, що використовують працю найманих працівників, які є учасниками накопичувальної професійної пенсійної системи за професійною пенсійною програмою № 3, зазначається у колективному договорі (угоді) відповідно до попередніх актуарних розрахунків  і погоджується:

для колективних договорів – із професійною спілкою (її об’єднанням), яка (яке) представляє інтереси працівників на підприємстві, а в разі її (його) відсутності – із представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом;

для колективних угод – зі сторонами соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства з питань соціального діалогу.

При цьому розмір підвищення єдиного внеску не може бути меншим від розміру, зазначеного в абзаці четвертому частини двадцять дев’ятої цієї статті. Частина внеску, яка перевищує зазначений розмір, може співфінансуватися працівниками шляхом утримання та сплати таких сум з їхньої заробітної плати (доходу) роботодавцем.

Зміна розміру підвищення єдиного внеску або відмова від його сплати можлива тільки шляхом внесення змін до колективного договору (угоди). Такі зміни вступають в дію з місяця, наступного за тим, у якому вони були внесені.”;

4) у статті 9:

частину п’яту після абзацу першого доповнити новими абзацами такого змісту:

„Сплата розміру підвищення єдиного внеску за осіб, зазначених у частинах двадцять дев’ятій і тридцятій статті 8 цього Закону, проводиться окремим платежем на окремі рахунки податкових органів для зарахування єдиного внеску, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Платник, зазначений у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, не пізніше ніж наступного робочого дня з дати перерахування внесків за осіб, зазначених у частинах двадцять дев’ятій і тридцятій статті 8 цього Закону, подає до Пенсійного фонду відомість в електронній формі про сплачені кошти із зазначенням застрахованих осіб за формою та в порядку, що затверджені Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.”.

У зв’язку з цим абзаци другий – четвертий вважати, відповідно, абзацами четвертим – шостим;

частину шосту після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

„Для зарахування сум єдиного внеску, сплаченого за осіб, зазначених у частинах двадцять дев’ятій і тридцятій статті 8 цього Закону, податковими органами надаються територіальним органам Пенсійного фонду виписки (в електронному вигляді) з їхніх рахунків, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.”.

У зв’язку з цим абзаци другий – третій  вважати, відповідно, абзацами третім – четвертим;

5) абзац перший частини першої статті 11 викласти в такій редакції:

„1. Страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках органів доходів і зборів, автоматично перераховуються не пізніше від наступного операційного дня після їх зарахування відповідно до визначених законом пропорцій на централізовані рахунки Пенсійного фонду, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а страхові кошти, сплачені за осіб, зазначених у частинах двадцять дев’ятій і тридцятій статті 8 цього Закону, – на окремий рахунок Пенсійного фонду для подальшого їх розподілу до солідарної системи та до недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.”;

6) частину першу статті 12¹ доповнити пунктом 4¹ такого змісту:

„4¹ проводить перерахування сум страхових внесків, які спрямовуються до накопичувальної професійної пенсійної системи, на рахунки відповідних недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення та забезпечує обмін інформацією з адміністраторами таких фондів згідно з порядком обміну інформацією між Пенсійним фондом та адміністраторами недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення.ˮ;

7) частину першу статті 13¹ доповнити пунктом 5² такого змісту:

„5² отримувати безоплатно від недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення відомості про стан індивідуального пенсійного рахунка застрахованої особи в недержавному пенсійному фонді – суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, які є складовою персональної електронної облікової картки застрахованої особи;ˮ;

8) частину першу статті 14¹ доповнити пунктом  5 такого змісту:

„5) проводити своєчасне перерахування сум страхових внесків, які спрямовуються до накопичувальної професійної пенсійної системи, на рахунки відповідних недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення та надавати адміністраторам таких фондів відомості, які є складовою персональної електронної облікової картки застрахованої особи, необхідні для ведення персоніфікованого обліку таких внесків.ˮ;

9) абзац третій частини шостої статті 17 викласти  в такій редакції:

„Надання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру іншим юридичним і фізичним особам, крім органів праці та соціального захисту населення, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, адміністраторам недержавних пенсійних фондів згідно з порядком обміну інформацією між Пенсійним фондом та адміністраторами недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення, допускається лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом.ˮ;

10) частину першу статті 18 після абзацу дванадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

„адміністраторів недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення;ˮ.

У зв’язку з цим абзац тринадцятий вважати абзацом чотирнадцятим.

 

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування, крім абзаців п’ятого – дев’ятого підпункту 25 пункту 6, пунктів 4, 7 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2021 року.

2. Недержавні пенсійні фонди, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства про недержавне пенсійне забезпечення,  набувають право на провадження діяльності у накопичувальній професійній пенсійній системі з дати включення авторизації (включення до реєстру авторизованих суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення, який веде Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку).

Авторизація недержавного пенсійного фонду та її відкликання проводиться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на безоплатній основі у визначеному нею порядку.

Умови проведення авторизації недержавних пенсійних фондів для включення їх до реєстру авторизованих суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення, в тому числі вимоги до компаній з управління активами, адміністраторів та зберігачів, з якими такими фондами укладено договори про обслуговування, а також умови відкликання авторизації тимчасово до визначення таких вимог у законі про запровадження перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та  центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Такі умови мають містити вимогу до граничного розміру витрат недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, які не можуть перевищувати 1,0 відсотка середньозваженого значення чистої вартості пенсійних активів накопичувальної професійної пенсійної системи такого фонду.

Перелік недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення, включених до реєстру авторизованих суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення, підлягає опублікуванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на її офіційному веб-сайті.

3. Кабінету Міністрів України, місцевим державним адміністраціям передбачати при підготовці та схваленні державних і місцевих бюджетів на відповідний рік видатки на сплату внесків до недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня пенсійного забезпечення за працівників, зайнятих на роботах (професіях, посадах), визначених у колективних договорах, угодах.

Рекомендувати органам відповідних місцевих рад при підготовці та схваленні місцевих бюджетів на відповідний рік передбачати видатки на сплату внесків до недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня пенсійного забезпечення за працівників окремих категорій, зайнятих на роботах (професіях, посадах), визначених у колективних договорах, угодах.

Державним комерційним і казенним підприємствам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, при складанні та затверджені фінансового плану передбачати видатки на сплату внесків до недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня пенсійного забезпечення за працівників, зайнятих на роботах (професіях, посадах), визначених у колективних договорах, угодах.

4. Кабінету Міністрів України визначити порядок інвестування коштів накопичувальної професійної пенсійної системи залучених від розміщення в облігації внутрішньої державної позики, а також порядок звітності щодо використання цих коштів.

5. Із 1 жовтня 2020 року учасники накопичувальної професійної пенсійної системи набувають право вибору недержавного пенсійного   фонду – суб’єкта другого рівня пенсійного забезпечення. Для осіб, які до                   1 січня 2021 року не вибрали фонд, такий фонд визначається автоматично в порядку, визначеному Пенсійним фондом України.

6. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

7. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку в тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

 

              Голова
Верховної Ради України