Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо соціального захисту населення та захисту прав дітей, затвердження плану заходів з її реалізації

Проект

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від                     2020 р.  №

Київ

 

Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо соціального захисту населення та захисту прав дітей, затвердження плану заходів з її реалізації

 

 

1. Схвалити Концепцію реалізації державної політики щодо соціального захисту населення та захисту прав дітей, що додається.

2. Затвердити план заходів із реалізації Концепції реалізації державної політики щодо соціального захисту населення та захисту прав дітей, що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській державним адміністраціям подавати щопівроку до 10 числа наступного місяця Міністерству соціальної політики інформацію про стан виконання плану заходів, затвердженого цим розпорядженням, для її узагальнення та подання у двотижневий строк Кабінету Міністрів України.

 

 

 

Прем’єр-міністр України                                                            Д. ШМИГАЛЬ

 

 

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від              2020 р. №

 

 

 

КОНЦЕПЦІЯ

реалізації державної політики щодо соціального захисту населення

та захисту прав дітей

 

Проблеми, які потребують розв’язання

На сьогодні в Україні тривають реформи, якими передбачено, зокрема, впровадження та застосування нових механізмів взаємодії державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також створення і максимальне наближення до безпосереднього споживача мережі публічних послуг у різних сферах.

У межах реформи державного управління Урядом утворено Державну соціальну службу України (далі – Держсоцслужба) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики. Її основним завданням є реалізація державної політики щодо контролю за додержанням вимог законодавства з питань соціального захисту населення та захисту прав дітей.

Водночас Мінсоцполітики продовжує виконувати значну кількість функцій з реалізації державної політики із зазначених питань. При цьому система адміністрування соціальних програм є складною, не забезпечується повною мірою підзвітність місцевих органів виконавчої влади, координація дій та співпраця органів місцевого самоврядування (особливо це стосується об’єднаних територіальних громад), системний моніторинг і контроль за цільовим використанням коштів, передбачених для соціальних виплат, контроль за додержанням державних стандартів при наданні соціальних послуг, контроль забезпечення прав дітей, потребують удосконалення механізми здійснення такого контролю.

Вагомою проблемою є відсутність чіткого розмежування повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, непоодинокими є випадки дублювання повноважень.

Модель адміністрування державних соціальних програм, соціальних послуг і соціальної роботи, що застосовується  у нинішній системі соціального захисту, потребує синхронізації з процесом реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні, та суттєвих змін, спрямованих насамперед на забезпечення надання соціальних послуг і використання відповідних сервісів на базовому рівні у спроможних територіальних громадах у межах виконання ними власних і делегованих повноважень.

Попри це на базовому рівні залишаються недостатніми ресурсна спроможність і кадровий потенціал щодо виконання органами місцевого самоврядування самоврядних і делегованих повноважень у сфері соціального захисту і забезпечення прав дітей відповідно до потреб мешканців громади. Близько 20 % спроможних об’єднаних територіальних громад, яким надавалась технічна підтримка для організації соціального захисту і забезпечення прав дітей, не забезпечені фахівцями з питань соціального захисту, 40 % – фахівцями із соціальної роботи, у 60 % громад не створено служб у справах дітей.

Відповідні функції на сьогодні виконуються на договірних засадах структурними підрозділами з питань соціального захисту населення та службами у справах дітей місцевих органів виконавчої влади, районними (міськими) центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, територіальними центрами соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Однак такий механізм виявився неспроможним забезпечити адресний підхід до надання послуг та максимальне задоволення потреб мешканців громади. При цьому в деяких регіонах такої співпраці не налагоджено. Мережа соціальних закладів, підпорядкованих місцевим органам виконавчої влади, є високозатратною і не задовольняє потреб мешканців громад у комплексній соціальній підтримці.

Разом з тим у переважній більшості громад не створено комунальних надавачів соціальних послуг, не проводиться соціальна робота, не налагоджено співпрацю зі структурними підрозділами соціального захисту, службами у справах дітей місцевих органів виконавчої влади, громадськими організаціями, і, відповідно, мешканці цих громад не отримують належної їм соціальної підтримки.

Така ситуація не сприяє зацікавленості територіальних громад у визначенні потреб своїх мешканців і забезпеченні їх доступними адміністративними та базовими соціальними послугами за місцем проживання, що є неприйнятним в умовах реформування територіальної організації влади.

Нова модель управління у зазначеній сфері має забезпечувати поєднання централізації та децентралізації повноважень щодо соціального захисту населення і захисту прав дітей з метою створення та розвитку повноцінного життєвого середовища для громадян і задоволення їхніх потреб у соціальному захисті.

 

Мета та основні завдання Концепції

Метою Концепції є визначення та впровадження ефективної моделі взаємодії органів виконавчої влади на всіх рівнях та органів місцевого самоврядування для реалізації державної політики соціального захисту населення та захисту прав дітей із забезпеченням сервісного підходу до надання соціальних послуг та додержанням принципу їх максимальної доступності для споживачів, а також здійснення державного контролю за виконанням вимог законодавства у зазначеній сфері.

Основні завдання для досягнення мети Концепції:

1. Створення інституції державної виконавчої влади як соціальної сервісної служби для реалізації державної політики соціального захисту населення та захисту прав дітей, а також здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

2. Визначення шляхів співпраці інституції державної виконавчої влади, її територіальних органів із місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з питань надання адміністративних та базових соціальних послуг населенню, здійснення соціальної роботи, проведення моніторингу та оцінювання якості послуг, забезпечення прав дітей.

3. Визначення оптимального розподілу повноважень:

між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з урахуванням принципів сервісного підходу та максимальної доступності послуг для споживачів під час реалізації державної політики соціального захисту населення та захисту прав дітей;

між інституцією державної виконавчої влади та її територіальними органами з урахуванням необхідності забезпечення ними виконання функцій щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

4. Визначення оптимального переліку функцій, необхідних для забезпечення на базовому рівні надання соціальних послуг населенню, здійснення соціальної роботи та реалізації прав дітей.

 

Шляхи і способи розв’язання проблем

Створення інституції державної виконавчої влади як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики і який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей, здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей, шляхом перетворення Держсоцслужби на Національну соціальну сервісну службу України (далі – Нацсоцслужба).

Нацсоцслужба як центральний орган виконавчої влади виконуватиме такі завдання:

1) реалізація державної політики щодо соціального захисту населення та захисту прав дітей відповідно до законодавства;

2) реалізація державної політики здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей;

3) методичне забезпечення та координація в межах повноважень, визначених законом, дій органів місцевого самоврядування щодо проведення соціальної роботи, надання базових соціальних послуг відповідно до потреб мешканців громади, забезпечення прав дітей.

Нацсоцслужба виконуватиме визначені для неї завдання безпосередньо та через відповідні територіальні органи, утворені в установленому порядку.

Територіальні органи Нацсоцслужби утворюватимуться відповідно до вимог законодавства з урахуванням територіальної організації виконавчої влади, необхідності виконання на відповідному територіальному рівні визначеного обсягу сервісних і контрольних функцій щодо реалізації державної політики соціального захисту населення та захисту прав дітей.

Наданням Нацсоцслужбою сервісних послуг із використанням новітніх інформаційно-аналітичних систем забезпечуватиметься адміністрування процесів призначення та виплати державної соціальної допомоги і надання соціальних послуг, моніторинг цих процесів, оцінювання їхньої якості та контроль за додержанням законодавства незалежно від рівня надання соціальної підтримки.

З метою недопущення дублювання функцій, нераціонального використання кадрових і фінансових ресурсів, а також для забезпечення безперервності та послідовності соціального захисту населення, захисту прав дітей кількість територіальних органів на різних рівнях, їхнє функціональне навантаження та чисельність працівників визначатиметься поетапно, з урахуванням термінів завершення реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади та внесення відповідних змін до законодавства.

На першому етапі (до січня 2021 року) передбачається:

перетворення Держсоцслужби на Нацсоцслужбу з функціями реалізації державної політики соціального захисту населення та захисту прав дітей, державної політики щодо контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей;

утворення в областях та м. Києві територіальних органів Нацсоцслужби як юридичних осіб публічного права;

підготовка та подання в установленому порядку пропозицій щодо внесення змін до законодавства у зв’язку з утворенням Нацсоцслужби та її територіальних органів.

На другому етапі (січень – грудень 2021 року) передбачається:

підготовка та подання в установленому порядку пропозицій щодо забезпечення державного контролю та соціального інспектування під час надання соціальної підтримки;

розмежування функцій обласних державних адміністрацій, Нацсоцслужби, її територіальних органів та їхніх повноважень, у тому числі щодо реалізації місцевих програм з питань соціального захисту населення;

методичний супровід виконавчих органів сільських, селищних та міських рад об’єднаних територіальних громад щодо:

утворення в об’єднаних територіальних громадах структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, служб у справах дітей, введення посад фахівців із соціальної роботи, визначення фахівців з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, визначення посадових осіб, відповідальних за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

впровадження методології ведення випадку при наданні соціальних послуг.

На третьому етапі (формування органів державної влади на новій територіальній основі, січень – грудень 2022 року) передбачається:

утворення територіальних органів Нацсоцслужби на субрегіональному рівні для забезпечення виконання визначених законодавством сервісних функцій (у тому числі з призначення, нарахування та виплати державної допомоги), які неможливо реалізувати на обласному рівні та на рівні об’єднаної територіальної громади, зокрема адміністрування надання спеціалізованих соціальних послуг (окрім базових), сприяння розвитку волонтерської діяльності, запобігання бездомності, адаптація  системи соціального захисту до наслідків старіння населення;

організація супервізійного супроводу, консультативної підтримки, навчання / підвищення кваліфікації персоналу на базовому рівні.

На цьому етапі територіальні органи Нацсоцслужби в областях та м. Києві забезпечуватимуть координацію та методичний супровід діяльності органів місцевого самоврядування, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад щодо забезпечення ними на базовому рівні:

прийому громадян з питань соціального захисту, захисту прав дітей, оформлення опіки / піклування;

надання адміністративних послуг соціального характеру, прийому документів для призначення державної соціальної допомоги та передання їх органу, який призначає допомогу;

здійснення соціальної роботи, виявлення вразливих груп населення та сімей / осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;

надання базових соціальних послуг відповідно до законодавства;

сприяння в наданні спеціалізованих соціальних послуг, профілактики бездомності, соціального патронажу осіб, звільнених від відбування покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк;

сприяння розвитку ринку соціальних послуг, у тому числі соціального замовлення;

визначення потреб громади в соціальних послугах на основі аналізу їхніх персональних даних із розподілом за статтю, віком, місцем проживання, інвалідністю та іншими ознаками;

проведення моніторингу надання соціальних послуг та оцінювання їхньої якості;

проведення інформаційно-роз’яснювальної та просвітницької роботи;

безпеки дітей;

виявлення та влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

сприяння розвитку та функціонуванню сімейних форм виховання дітей, підбору кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, усиновителі та патронатні вихователі;

діяльності органів опіки та піклування;

прийому заяв та оформлення документів щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

реалізації заходів щодо запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, протидії торгівлі людьми;

профілактики сімейного насильства та жорстокого поводження з дітьми;

екстреного та кризового реагування;

організації доступу до об’єктів соціальної інфраструктури для маломобільних груп населення та розумного пристосування відповідних об’єктів для осіб з інвалідністю;

організації надання особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації;

ведення в межах повноважень централізованого банку даних з проблем інвалідності (далі – ЦБІ);

проведення моніторингу повноти і якості інформації, своєчасного її внесення до ЦБІ, аналіз стану його наповнення відповідно до повноважень;

технічного супроводу роботи користувачів ЦБІ місцевого рівня та використання засобів захисту інформації відповідно до законодавства;

вирішення відповідно до законодавства питань надання особам з інвалідністю допомоги у будівництві індивідуальних жилих будинків, проведенні капітального ремонту житла, придбанні будівельних матеріалів, відведення у першочерговому порядку земельних ділянок для індивідуального будівництва, садівництва та городництва;

обладнання жилих приміщень осіб з інвалідністю, сімей, у складі яких є такі особи, під’їздів, сходових майданчиків будинків, у яких мешкають такі особи, спеціальними засобами і пристосуваннями відповідно до індивідуальної програми реабілітації, а також телефонним зв’язком (крім будинків відомчого підпорядкування);

виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання;

створення для осіб з інвалідністю необхідних умов для вільного доступу  до культурно-видовищних закладів і спортивних споруд для занять фізкультурою і спортом, а також надання спеціального спортивного інвентарю;

сприяння здоровому та активному довголіттю.

Після запровадження Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління соціальною підтримкою населення України (E-SOCIAL) передбачається:

перегляд розподілу повноважень у сфері реалізації державної політики з питань соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей між територіальними органами Нацсоцслужби різних рівнів, визначення їхнього функціонального навантаження та оптимальної штатної чисельності з урахуванням необхідності виконання ними сервісних і контрольних функцій;

організація навчання / підвищення кваліфікації персоналу усіх рівнів на якісній освітній платформі.

 

Очікувані результати

Планується отримати такі основні результати реалізації Концепції:

утворення ефективної системи реалізації державної політики з питань соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей;

підвищення адресності надання різних видів допомоги та унеможливлення порушень законодавства при призначенні соціальних виплат;

утворення та розвиток якісних соціальних сервісів для населення;

забезпечення раннього виявлення вразливих сімей, профілактики складних життєвих обставин осіб / сімей;

надання базових соціальних послуг населенню за місцем проживання та вчасна організація спеціалізованих соціальних послуг;

міжвідомча взаємодія в процесі надання соціальної підтримки сім’ям з дітьми, особам з інвалідністю, особам похилого віку;

підвищення якості надання послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі;

забезпечення ефективної підтримки сімей з дітьми та відповідального батьківства;

забезпечення патронату над дітьми, батьки яких тимчасово не спроможні забезпечувати догляд за ними;

максимальне охоплення сімейними формами виховання дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

підвищення ефективності соціального захисту населення за рахунок професійної спроможності працівників системи соціального захисту, а також здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей;

утворення і забезпечення функціонування системи навчання / підвищення кваліфікації фахівців з питань соціального захисту населення та забезпечення прав дітей, надання соціальних послуг та ведення соціальної роботи.

 

Обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів

Заходи щодо реалізації Концепції фінансуються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також інших джерел не заборонених законодавством.

Видатки (у 2020 році – в межах бюджетної програми 2501010 „Керівництво та управління у сфері соціальної політики”) на заходи, спрямовані на реалізацію Концепції, передбачає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової та бюджетної політики, при формуванні державного бюджету на відповідний рік.

Забезпечення трудовими ресурсами передбачених Концепцією новоутворених органів державної виконавчої влади проводиться згідно із законодавством за рахунок оптимізації чисельності працівників Мінсоцполітики та структурних підрозділів з питань соціального захисту населення і служб у справах дітей місцевих органів виконавчої влади.

Обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається при розробленні відповідних завдань і заходів та уточнюється щороку з урахуванням можливостей державного бюджету.