Щоб брати участь у громадському обговоренні проектів потрібно авторизуватися!

Про внесення змін до типових положень, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 957 та від 2 вересня 2020 р. № 772

Проекти нормативно-правових актів

Версiя для друку

Проект

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 2021 р. №

Київ

Про внесення змін до типових положень, затверджених постановами Кабінету Міністрів України

від 14 грудня 2016 р. № 957 та від 2 вересня 2020 р. № 772

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до Типового положення про психоневрологічний інтернат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 957 (Офіційний вісник, 2016 р., № 101, ст. 3308), та Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 р. № 772 (Офіційний вісник, 2020 р., № 73, ст. 2309), зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України

від №

ЗМІНИ,

що вносяться до типових положень, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 957

та від 2 вересня 2020 р. № 772

1. Типове положення про психоневрологічний інтернат, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 957, викласти в такій редакції:

„ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 грудня 2016 р. № 957

(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від № )

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про психоневрологічний інтернат

Загальна частина

1. Психоневрологічний інтернат (далі – інтернат) є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для проживання / перебування осіб жіночої та чоловічої статі зі стійкими інтелектуальними та / або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового, медичного обслуговування, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті (далі – підопічні).

2. Інтернат утворюється, реорганізується та ліквідується за рішенням органу місцевого самоврядування (далі – засновник).

3. За організаційно-правовою формою інтернат може утворюватися та функціонувати як комунальне некомерційне підприємство або комунальна(ий) установа (заклад).

4. На основі цього Положення інтернат розробляє свої установчі документи, які після проведення консультацій із громадськістю затверджуються засновником відповідно до законодавства.

Завдання та напрями діяльності інтернату

5. Основними завданнями інтернату є:

1) дотримання прав та інтересів підопічних;

2) створення належних умов для проживання / перебування, соціально-побутового обслуговування, денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля тощо) та медичного обслуговування підопічних;

3) надання соціальних послуг підопічним (стаціонарний догляд, представництво інтересів, підтримане проживання, паліативний догляд, денний догляд, соціальна адаптація, кризове та екстрене втручання, консультування, соціальна реабілітація, тимчасовий відпочинок для осіб, що здійснюють догляд за особами з інвалідністю, особами, які мають невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування, тощо);

4) проведення комплексу реабілітаційних заходів відповідно до індивідуального плану комплексної реабілітації (абілітації);

5) стимулювання особистої заінтересованості підопічних у збереженні соціальної активності та здатності до самообслуговування.

6. Підопічні відповідно до встановлених норм забезпечуються:

приміщенням для проживання / перебування та житлово-комунальними послугами;

предметами, матеріалами та інвентарем (одягом, взуттям, постільною білизною, засобами особистої гігієни, столовим посудом) відповідно до мінімальних норм забезпечення предметами, матеріалами та інвентарем громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю в інтернатних установах та територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) системи соціального захисту населення, затверджених Мінсоцполітики;

раціональним не менше як чотириразовим харчуванням, у тому числі дієтичним (проміжки часу між прийманням їжі не повинні перевищувати чотирьох годин, останнє приймання їжі організовується за дві години до сну), відповідно до натуральних добових норм харчування в інтернатних установах, навчальних та санаторних закладах сфери управління Міністерства соціальної політики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 324 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 12, ст. 592), з урахуванням затверджених МОЗ норм фізіологічних потреб організму в основних харчових речовинах та енергії залежно від вікових і статевих особливостей;

лікарськими засобами, технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення в порядку, встановленому законодавством.

7. Підопічним гарантується:

створення належних та безпечних умов проживання / перебування, соціально-побутового обслуговування;

надання домедичної допомоги відповідно до законодавства та направлення в установленому законодавством порядку до закладу охорони здоров’я, що надає медичну допомогу відповідного виду;

створення умов для участі в культурно-дозвіллєвих заходах з урахуванням побажань підопічних;

проведення комплексу реабілітаційних заходів;

залучення до заходів, спрямованих на ведення активного способу життя, з урахуванням стану здоров’я та побажань підопічних, створення для цього відповідних умов;

забезпечення захисту і підтримки, представництва інтересів, поінформованості про права;

організація заходів з метою залучення підопічних до життєдіяльності місцевої громади;

цілодобовий доступ до засобів зв’язку в умовах приватності та контактних даних Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його регіональних представництв, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, Національної поліції, регіональних та місцевих центрів з надання безоплатної правової допомоги;

забезпечення поваги до честі та гідності, запобігання дискримінації;

захист від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.

8. Інтернат забезпечує реалізацію прав підопічних відповідно до законодавства, у тому числі Конвенції про права осіб з інвалідністю, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законів України „Про соціальні послуги”, „Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, „Про психіатричну допомогу” та інших актів законодавства.

9. Інтернат зобов’язаний не рідше ніж один раз на рік організовувати огляд підопічних лікарською комісією за участю лікаря-психіатра з метою вирішення питань щодо подальшого їх проживання в інтернаті або щодо можливості перегляду рішень про недієздатність тих, хто такими визнаний.

Інтернат у разі потреби сприяє в оформленні документів та організовує огляд підопічного медико-соціальною експертною комісією для встановлення групи інвалідності або продовження її строку, в оформленні індивідуальної програми реабілітації або її коригуванні, а також у реєстрації органом опіки та піклування помічника за вибором дієздатного підопічного.

10. До призначення недієздатним підопічним та підопічним, цивільна дієздатність яких обмежена, законних представників опіку та піклування над такими особами здійснює інтернат, у тому числі шляхом вжиття заходів до поновлення або обмеження цивільної дієздатності підопічних.

Інтернат у разі потреби вживає заходів для вирішення питань, пов’язаних з недієздатністю чи обмеженням цивільної дієздатності підопічних, які потребують опіки та піклування, та призначення їм законних представників.

11. Інтернат забезпечує проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних, протипожежних заходів.

12. Якість надання послуг контролюється громадськістю, в тому числі шляхом утворення громадської ради при інтернаті, до складу якої входять представники громадських об’єднань, родичі, законні представники, підопічні та інші особи.

Громадська рада сприяє:

захисту прав та інтересів підопічних, здійснює моніторинг умов їх проживання / перебування і подає інтернату пропозиції щодо поліпшення умов;

дотриманню законодавства з питань соціального захисту населення, опіки та піклування у межах діяльності інтернату;

наданню соціальних послуг підопічним, підвищенню їх якості;

підтриманню здорового мікроклімату в колективі та організації культурно-дозвіллєвих заходів для підопічних.

Якщо інтернат функціонує як комунальне некомерційне підприємство для забезпечення представництва інтересів засновника та громадськості, моніторингу дотримання прав підопічних та контролю за діяльністю інтернату, за рішенням засновника утворюється наглядова рада, до складу якої входять представники засновника, громадськості та / або громадських об’єднань (за їхньою згодою), працівники інтернату, підопічні. Примірне положення про наглядову раду затверджується Мінсоцполітики.

13. Інтернат з метою виконання індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю забезпечує складення індивідуальних планів комплексної реабілітації (абілітації) за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Індивідуальні плани комплексної реабілітації (абілітації) складаються на підставі індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю реабілітаційною комісією за участю провідних фахівців з реабілітації. Положення про реабілітаційну комісію, її персональний склад і план роботи затверджуються директором інтернату.

14. Медичне обслуговування підопічних здійснюється шляхом:

вибору підопічним, одним із його законних представників лікаря, який надає первинну медичну допомогу відповідно до законодавства;

направлення підопічних в установленому законодавством порядку до закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, що надають медичну допомогу відповідного виду;

укладення договорів з медичними працівниками, закладами охорони здоров’я та / або фізичними особами – підприємцями, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики в установленому законодавством порядку;

надання медичної допомоги відповідного виду інтернатом, який одержав ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики в установленому законодавством порядку.

Медична допомога підопічним в інтернаті, який одержав ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, надається медичними працівниками із додержанням законодавства про охорону здоров’я, стандартів у сфері охорони здоров’я, клінічних маршрутів, локальних протоколів тощо в порядку, передбаченому законодавством.

Інтернат може провадити господарську діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 19, ст. 789).

Для провадження господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів інтернат одержує ліцензію на провадження господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у порядку, встановленому Законом України „Про ліцензування видів господарської діяльності”, з урахуванням особливостей, визначених Законом України „Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори”.

15. За наявності скарг, повідомлень, поданих в усній або письмовій формі, про застосування до підопічних катувань та інших жорстоких, нелюдських та таких, що принижують гідність, видів поводження та покарань інтернат невідкладно проводить перевірку цих фактів із залученням медичного працівника та іншого персоналу (за можливості).

За результатами перевірки медичний працівник складає довідку в довільній формі у двох примірниках. Перший примірник довідки долучає до особової справи або медичної карти (за наявності), другий видає підопічному (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена), законному представнику (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна(ів). До довідки медичний працівник додає фотографії наявних тілесних ушкоджень підопічного.

Невідкладно за погодженням із директором інтернату медичний працівник інформує у телефонному режимі членів сім’ї підопічного (за його згодою) про застосування до нього катувань та інших жорстоких, нелюдських та таких, що принижують гідність, видів поводження та покарань, про виявлені тілесні ушкодження, у разі виявлення в підопічного тілесних ушкоджень кримінального характеру (вогнепальних, колотих, різаних, рубаних, забійних ран) – підрозділи поліції та бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги відповідно до законодавства, про що робиться запис у журналі реєстрації випадків виявлення тілесних ушкоджень, форма якого затверджується Мінсоцполітики.

У разі виявлення в підопічного тілесних ушкоджень медичний працівник робить запис у медичній карті (за наявності) та / або журналі фіксації випадків виявлення тілесних ушкоджень з вичерпним описом характеру, розміру та розташування виявлених тілесних ушкоджень.

Умови влаштування / приймання до інтернату та відрахування з нього

16. До інтернату приймаються громадяни похилого віку та особи з інвалідністю віком від 18 років зі стійкими інтелектуальними та / або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичного обслуговування, комплексу реабілітаційних послуг і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті.

17. До інтернату насамперед приймаються особи, зазначені в пункті 16 цього Положення, які:

мають особливі заслуги перед Батьківщиною, є ветеранами війни, особами, на яких поширюється дія законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”;

постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи;

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 1, 2 або 3 відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

є ветеранами праці, самотніми громадянами похилого віку або особами з інвалідністю, членами сімей загиблих військовослужбовців;

потребують опіки та піклування, у тому числі під час вирішення питань про їх недієздатність чи обмеження цивільної дієздатності.

18. Інтернат може надавати соціальні послуги як за плату (зокрема, з установленням диференційованої оплати або умови оплати послуг), так і безоплатно – відповідно до установленого Законом України „Про соціальні послуги” порядку.

Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються інтернатом у порядку, визначеному законодавством.

Реабілітаційні послуги відповідно до індивідуальної програми реабілітації надаються підопічному, що є особою з інвалідністю, на безоплатній основі.

19. Влаштування особи до інтернату проводиться відповідно до Порядку надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 576 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 55, ст. 1912).

20. На підставі путівки на влаштування до інтернатної(го) установи / закладу (далі – путівка) видається наказ про прийняття підопічного до інтернату.

21. Під час приймання підопічного до інтернату складається індивідуальний план надання соціальних послуг. У ньому зазначаються заходи, які потрібно провести для надання соціальних послуг, відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки проведення цих заходів, відповідальних за їх виконання, дані щодо моніторингу результатів надання соціальних послуг.

Під час складання індивідуального плану надання соціальних послуг враховуються індивідуальні потреби підопічного (звичний розклад дій і занять протягом дня, уподобання, фізичні можливості тощо).

Якщо підопічному одночасно надаватимуться декілька соціальних послуг, заходи щодо кожної соціальної послуги, їх періодичність, строки та обсяг виконання заходів зазначаються в окремих розділах одного індивідуального плану.

На основі індивідуального плану надання соціальних послуг у письмовій формі укладається договір про надання таких послуг, в якому зазначаються права та обов’язки кожної зі сторін, обсяг соціальних послуг, цілі та строки їх надання.

У разі наявності у недієздатної особи двох або більше опікунів договір підписується одним з опікунів.

Опікун, який підписав договір про надання соціальних послуг, протягом трьох днів рекомендованим листом повідомляє іншого(их) опікуна(ів) про його зміст.

Якщо опіку над підопічним забезпечує інтернат, такий договір укладається між представником інтернату та уповноваженою особою органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний.

Індивідуальний план надання соціальних послуг є невід’ємною частиною договору.

Форма типового договору про надання соціальних послуг затверджується Мінсоцполітики.

22. Під час приймання до інтернату підопічні проходять первинний медичний огляд та санітарно-гігієнічну обробку зі зміною одягу та взуття, які проводяться з дотриманням принципу приватності та за бажанням підопічних – за відсутності третіх осіб.

Якщо під час огляду у підопічних виявлено тілесні ушкодження, працівники інтернату діють відповідно до пункту 15 цього Типового положення.

Після прийняття до інтернату підопічні розміщуються в приймально-карантинному відділенні на 14 днів для подальшого спостереження та в разі відсутності проявів гострих інфекційних хвороб переводяться на цілодобове проживання / перебування у відповідні кімнати.

У разі провадження інтернатом господарської діяльності з медичної практики ведеться медична карта кожного підопічного, до якої вносяться всі дані про стан здоров’я підопічного, лікування, консультації, а також результати функціональних, рентгенологічних, лабораторних та інших обстежень.

23. Інтернат під час прийняття ознайомлює підопічного, його законного(их) представника(ів) (під їхній підпис) із правами та обов’язками підопічного, умовами проживання / перебування, розпорядком дня, умовами влаштування до іншого інтернату, відрахування з інтернату та робить відповідний запис в особовій справі.

Після прийняття підопічного інтернат у триденний строк повідомляє шляхом надсилання копії наказу (витягу з наказу):

обласну, Київську або Севастопольську міську держадміністрацію, що видала путівку, – про прийняття підопічного до інтернату;

орган опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний та за місцезнаходженням інтернату – про прийняття підопічного до інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

орган Пенсійного фонду України, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчий орган міських міст обласного значення рад (далі – орган соціального захисту населення) за місцем перебування особи на обліку та за місцезнаходженням інтернату – про прийняття підопічного на повне державне утримання (за умови призначення підопічному пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та / або державної соціальної допомоги).

24. У разі закінчення строку дії рішення суду про визнання підопічного недієздатним на наступний робочий день підопічний особисто подає інтернату заяву про надання соціальних послуг (далі – заява) без пакета документів.

За результатами оцінювання потреб підопічного в соціальних послугах та перегляду індивідуального плану надання соціальних послуг між таким підопічним та інтернатом укладається додаткова угода до договору про надання соціальних послуг.

Якщо підопічного визнано недієздатним відповідно до законодавства, інтернат за результатами оцінювання потреб підопічного у соціальних послугах проводить перегляд індивідуального плану надання соціальних послуг та укладає додаткову угоду до договору про надання соціальних послуг з одним із його законних представників (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна(ів) або уповноваженою особою органу опіки та піклування (у разі відсутності законного представника).

25. Влаштування підопічного до інтернату аналогічного або іншого типу проводиться згідно з путівкою, виданою обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією за місцезнаходженням інтернату на підставі:

заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

заяви законного представника та рішення органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна(ів);

повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування з рішенням органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника);

довідки про можливість перебування особи в інтернатному закладі з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра за формою, встановленою МОЗ.

26. Тимчасове вибуття підопічного, який проживає в інтернаті, у зв’язку з необхідністю отримання відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю освітніх послуг у межах строків, визначених навчальним планом, або реабілітаційних послуг здійснюється на підставі:

заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

заяви законного представника підопічного та рішення органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна(ів);

довідки про навчання та копії навчального плану (для отримання освітніх послуг);

інформації про прийняте рішення щодо направлення підопічного на комплексну реабілітацію (абілітацію) (для отримання реабілітаційних послуг).

27. Тимчасове вибуття підопічного, який проживає в інтернаті, на сукупний строк до шести місяців протягом календарного року здійснюється на підставі:

заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

заяви родичів підопічного або інших осіб, які мають намір тимчасово забрати підопічного, якщо опіку над ним здійснює інтернат.

У разі тимчасового вибуття підопічного з інтернату йому видається пам’ятка, що містить адресу та контактні дані інтернату.

При поверненні підопічного після тимчасового вибуття або стаціонарного лікування у закладі охорони здоров’я медичний працівник проводить медичний огляд підопічного. У разі виявлення в підопічного тілесних ушкоджень медичний працівник інтернату діє відповідно до пункту 15 цього Типового положення.

У разі невчасного повернення підопічного або його зникнення інтернат вживає заходів для розшуку підопічного.

28. Витрати, пов’язані з поїздкою підопічного до законного представника, родичів або інших осіб, а також переїзд за власним бажанням до іншого інтернату, на санаторно-курортне лікування, відпочинок інтернатом не компенсуються.

Підопічні, які вибувають з інтернату, в тому числі на стаціонарне лікування до закладу охорони здоров’я відповідно до законодавства, згідно з наказом інтернату забезпечуються одягом та взуттям за сезоном (для заміни), засобами для дотримання особистої гігієни та на наступний день після вибуття знімаються із забезпечення харчуванням, лікарськими засобами, засобами особистої гігієни, інвентарем тощо, але залишаються у списках підопічних.

Пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та / або державна соціальна допомога за період відсутності в інтернаті виплачується підопічним у повному розмірі.

Під час стаціонарного лікування заклад охорони здоров’я надає підопічному (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена), законному представнику (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна(ів) або інтернату (у разі відсутності законного представника) виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, встановленою МОЗ.

29. Відрахування підопічного з інтернату проводиться в тижневий строк у разі:

подання заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

подання заяви законного представника підопічного та рішення органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна(ів);

влаштування до іншого інтернату;

невиконання підопічним без поважних причин вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;

неповернення без поважних причин та без погодження з інтернатом з поїздки до законного представника, родичів, знайомих тощо після закінчення шестимісячного строку (після з’ясування причини неповернення);

рішення суду про незаконне поміщення підопічного до інтернату, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

смерті підопічного (після отримання свідоцтва про смерть або його копії).

30. Про тимчасове вибуття, повернення та відрахування підопічного інтернат у триденний строк повідомляє:

орган опіки та піклування за місцезнаходженням інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

орган Пенсійного фонду України, орган соціального захисту населення за місцезнаходженням інтернату шляхом надсилання копії відповідного наказу (витягу з наказу) (за умови призначення підопічному пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та / або державної соціальної допомоги).

31. Під час відрахування з інтернату підопічному чи його одному із законних представників видаються особисті документи підопічного, довідка із зазначенням часу перебування в інтернаті, закріплені за ним одяг, білизна та взуття за сезоном і власний одяг, інші особисті речі та цінності (ощадна книжка або банківська платіжна картка, цінні папери тощо), які зберігалися в інтернаті.

32. Підопічні за їх письмовою згодою, згодою одного із законних представників або органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного(их) представника(ів) можуть залучатися до робіт, не пов’язаних із обслуговуванням інших підопічних, на умовах цивільно-правового договору згідно з рекомендаціями медико-соціальної експертної комісії, визначених індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, з оплатою відповідно до акта виконаних робіт.

Показання та протипоказання для направлення особи до інтернату

33. Медичними показаннями для направлення особи до інтернату є хронічні психічні розлади (в період ремісії).

34. Медичними протипоказаннями для направлення особи до інтернату є:

психічні, у тому числі хронічні, та поведінкові розлади у стадії загострення;

легеневий туберкульоз з позитивним результатом дослідження мазка мокротиння методом бактеріоскопії;

гострі інфекційні захворювання;

захворювання, що передаються статевим шляхом, у стадії загострення;

грибкові та паразитарні хвороби шкіри або волосся;

бактеріоносійство дифтерії, стафілокока, черевного тифу, паратифів А та В (бактеріологічне дослідження з позитивним результатом)

хвороби системи крові (лімфогранулематоз) та інші захворювання, що потребують постійної терапії у спеціалізованих закладах охорони здоров’я;

ВІЛ-інфекція в IV клінічній стадії з легеневим туберкульозом з позитивним результатом дослідження мазка мокротиння методом бактеріоскопії.

Умови проживання / перебування в інтернаті

35. З огляду на стан і характер захворювання підопічних в інтернаті можуть функціонувати відділення з цілодобовим проживанням із забезпеченням відповідного режиму нагляду (постільний, спостережний та вільний) та денного перебування.

Для надання соціальних послуг в умовах цілодобового проживання в інтернаті можуть утворюватися відділення:

інтенсивного стаціонарного догляду – для підопічних, які страждають на тяжкі хронічні психічні розлади або мають порушення інтелектуального розвитку, що супроводжуються вираженими порушеннями поведінки, втратою навичок самообслуговування, пов’язаними із цим труднощами перебування серед інших підопічних (у спілкуванні з оточуючими) (для них установлюється спостережний режим нагляду; для підопічних, не спроможних до самостійного пересування, – постільний режим нагляду);

стаціонарного догляду – для осіб похилого віку з деменцію при хворобі Альцгеймера або інших хворобах і пов’язаною з цим втратою навичок самообслуговування; осіб, які мають захворювання, що обмежують та загрожують життю, потребують постійного догляду, нагляду з метою покращення якості життя підопічних (для них установлюється спостережний режим нагляду; для підопічних, не спроможних до самостійного пересування, – постільний режим нагляду);

соціально-медичної корекції – для підопічних, що страждають на хронічні психічні розлади, але спроможні опанувати певні санітарно-гігієнічні навички, навички часткового самообслуговування, найпростіші трудові навички за умови корекції їх поведінки персоналом (для більшості підопічних забезпечується спостережний режим нагляду або диференційований режим нагляду);

транзитного перебування – для підопічних, які можуть готуватися до самостійного проживання або отримання послуги підтриманого проживання, у тому числі поза межами інтернату (забезпечується вільний режим нагляду);

підтриманого проживання – для підопічних, що мають високий рівень адаптації, автономної активності з можливим подальшим їх працевлаштуванням поза межами інтернату або в інтернаті без повного державного утримання, а саме без організації харчування, забезпечення предметами, матеріалами, м’яким і твердим інвентарем (одягом, взуттям, засобами особистої гігієни) та комунальними послугами (забезпечується вільний режим нагляду).

У всіх відділеннях із цілодобовим проживанням також можуть проживати / перебувати підопічні під час надання особам, що здійснюють догляд за ними, соціальної послуги тимчасового відпочинку для осіб, що здійснюють догляд за особами з інвалідністю, особами, які мають невиліковні хвороби, що потребують тривалого лікування.

Особи похилого віку з деменцію при хворобі Альцгеймера або інших хворобах та особи з порушенням інтелектуального розвитку розміщуються окремо в кімнатах, відділеннях, на окремих поверхах від осіб, які страждають на тяжкі хронічні психічні розлади.

Підопічні жіночої та чоловічої статі розміщуються у житлових кімнатах окремо, крім тих, які перебувають у шлюбі.

В інтернаті може функціонувати відділення денного догляду – для денного перебування підопічних, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги.

Відділення денного догляду розміщується в окремому приміщенні, корпусі, на окремому поверсі від відділень з цілодобовим проживанням.

36. Розміщення підопічних у житлових приміщеннях, відділеннях з відповідним режимом нагляду проводиться медичним або соціальним працівником, до посадових обов’язків якого входить розміщення підопічних у житлових приміщеннях з урахуванням їхніх побажань щодо кімнати та сусіда, наявності вільних місць, індивідуальних особливостей, віку, діагнозу, фізичного стану та стану, пов’язаного з основним захворюванням, та психологічної сумісності.

Переміщення підопічних у житлових приміщеннях, відділеннях з відповідним режимом нагляду проводиться з об’єктивних причин за рекомендацією лікаря, згодою підопічного та з урахуванням стану його здоров’я, про що робляться відповідні записи в медичній карті (за наявності).

На вимогу підопічного житлове приміщення, у якому він проживає / перебуває, може бути змінено на інше житлове приміщення за погодженням директора інтернату з урахуванням рекомендацій громадської ради інтернату.

Умови проживання та режим нагляду за підопічними мають максимально сприяти забезпеченню ефективного догляду за ними, поваги до гідності підопічних, їх соціальній адаптації та реабілітації, спонуканню їх до самостійності та суспільно корисної ініціативи.

37. Для надання комплексу реабілітаційних послуг із соціальної, фізкультурно-спортивної, фізичної, психологічної та інших видів реабілітації в інтернаті може утворюватися реабілітаційне відділення.

38. Забезпечується доступність приміщень інтернату для маломобільних груп населення.

Для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в установленому порядку забезпечується створення безперешкодного життєвого середовища.

Будівлі, приміщення та стоянки для автотранспорту облаштовуються з урахуванням потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення згідно з вимогами відповідних державних будівельних норм, стандартів і правил: ДБН В.2.2-40:2018 „Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення”, ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 „Настанова з облаштування будинків і споруд цивільного призначення елементами доступності для осіб з вадами зору та слуху”, ДСТУ Б ISO 21542:2013 „Будинки і споруди. Доступність і зручність використання побудованого життєвого середовища”, ДБН В.2.2-18:2007 „Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення” та згідно з правилами дорожнього руху із залученням до всіх етапів такого облаштування представників громадських об’єднань, які спеціалізуються на вирішенні питань забезпечення доступності інфраструктури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Основні функціональні групи приміщень та відділення інтернату розташовуються в окремих блоках для забезпечення організації надання відповідних соціальних послуг з урахуванням віку, стану здоров’я.

Житлові приміщення для двох і більше осіб облаштовуються ширмами, які використовуються для забезпечення приватності під час переодягання, проведення санітарно-гігієнічних процедур і в разі смерті підопічного.

Між загальними, обслуговуючими та житловими приміщеннями забезпечуються короткі та зручні шляхи сполучення з нічним освітленням для безпеки пересування підопічних.

Вхідні групи до приміщень інтернату (в тому числі ребра першої та останньої сходинок сходового маршу), шляхи руху підопічних, зони очікування та робочі зони облаштовуються без перешкод (бордюрів, порогів, перепадів, щіток для витирання ніг тощо) і з маркуваннями, що виконані із застосуванням засобів тактильного орієнтування, тактильних інформаційних покажчиків із шрифтом Брайля, тактильних мнемосхем приміщень тощо.

За наявності облаштованих стоянок для автотранспорту на прилеглій території передбачаються місця (з відповідними вказівниками) для безоплатної стоянки транспорту, яким керують або за допомогою якого переміщуються особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”.

Інтернат забезпечує відеоспостереження в таких його зонах:

в’їзд / вхід і виїзд / вихід на територію / з території інтернату;

входи / виходи до / з будівель інтернату;

виробничі та складські приміщення;

територія підсобного господарства (за наявності).

Підопічні та персонал інтернату обов’язково повинні бути попереджені про функціонування системи відеоспостереження.

Вхідна зона будівлі інтернату та приміщення, у яких проводиться відеоспостереження, повинні бути обладнані відповідними попереджувальними табличками. Персонал інтернату, що обслуговує систему відеоспостереження, обов’язково повинен бути ознайомлений з вимогами законодавства щодо захисту персональних даних з метою уникнення розголошення персональних даних щодо працівників і підопічних інтернату. Щоденні відеозаписи зберігаються в інтернаті не менше як шість місяців.

Якщо діючі будівлі інтернату не відповідають вимогам відповідних державних будівельних норм, стандартів і правил, інтернатом вживаються заходи до приведення будівель інтернату у відповідність з такими нормами, стандартами і правилами шляхом проведення капітального ремонту чи реконструкції.

39. Власний одяг та інші особисті речі підопічного за його бажанням повертаються йому або його законному представнику, родичам або іншим особам.

Якщо підопічний, законний(і) представник(и), родичі або інші особи не забирають особистих речей, речі здаються до камери схову інтернату. Акт передачі особистих речей на зберігання до камери схову складається в чотирьох примірниках, один з яких видається підопічному або його законному представнику, другий зберігається в бухгалтерії, третій – в особовій справі підопічного, четвертий – у коморі сестри-господині.

Речі з камери схову видаються на вимогу підопічного чи законного представника (одного із законних представників).

Підопічні мають право користуватися власними речами, якщо це не заважає іншим підопічним, не порушує вимог протипожежної безпеки, протиепідемічного режиму, охорони праці тощо.

Родичі, законні представники, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації або інші фізичні та юридичні особи можуть забезпечувати підопічних особистими речами за умови, що такі речі передаються в належному стані з урахуванням вимог санітарного законодавства та не заважають іншим підопічним.

40. Інтернат у разі потреби та за заявою підопічного, його законного представника приймає на зберігання гроші, коштовності та цінні папери підопічних (далі – цінні речі), про що складається акт-опис приймання. Цінні речі зберігаються у сейфах. Облік цінних речей веде матеріально-відповідальна особа.

Цінні речі видаються підопічному на його першу вимогу або вимогу законного представника за поданою ним / його законним представником заявою, про що складається відповідний акт-опис. Порядок зберігання грошей, коштовностей та цінних паперів підопічних та форма журналу обліку цінних речей затверджуються Мінсоцполітики.

41. Інтернат сприяє підопічним в отриманні пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), державної соціальної допомоги, що виплачується відповідно до законодавства.

Якщо пенсії, державна соціальна допомога доставляються працівниками національного оператора поштового зв’язку, інтернат створює належні умови для їх виплати підопічним в окремому приміщенні інтернату в присутності відповідальних представників.

42. Дієздатні підопічні витрачають належні їм кошти на власний розсуд. У разі потреби (відповідно до заяви підопічного) інтернат забезпечує підопічному допомогу у придбанні необхідних товарів, послуг.

Інтернат сприяє реєстрації органом опіки та піклування помічника дієздатної фізичної особи, якого обрав підопічний інтернату.

Для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, опіку / піклування над якими здійснює інтернат, порядок використання сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та / або державної соціальної допомоги, нарахованих відповідно до законодавства, встановлюється Мінсоцполітики.

Організація поховання померлих підопічних, які проживали в інтернаті

43. Поховання померлого підопічного інтернатом проводиться відповідно до Закону України „Про поховання та похоронну справу”, інших нормативно-правових актів.

44. Констатація смерті підопічного та видача лікарського свідоцтва про смерть здійснюються в установленому законодавством порядку.

45. Інтернат організовує транспортування тіла померлого підопічного до спеціального приміщення. Інтернат може укласти із закладом охорони здоров’я договір про тимчасове зберігання тіла померлого підопічного протягом періоду, визначеного законодавством.

46. За наявності у померлого підопічного законного(их) представника(ів), родичів інтернат повідомляє їм про смерть підопічного:

засобами електронного та телефонного зв’язку (за наявності електронного та телефонного зв’язку з ним(и);

рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення (в разі відсутності електронного або телефонного зв’язку, але за наявності інформації про місце їх проживання / перебування).

У разі відсутності електронного або телефонного зв’язку з родичами, законним(и) представником(ами) померлого підопічного, але за наявності інформації про місце їх проживання / перебування інтернат протягом шести годин повідомляє у письмовій або електронній формі засобами електронного та телефонного зв’язку про смерть підопічного виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (далі – виконавчий орган), повноваження якого поширюються на територію проживання / перебування родичів, законного(их) представника(ів) померлого підопічного; у разі відсутності інформації про місце їх проживання / перебування – виконавчий орган, повноваження якого поширюються на територію, на якій проживав / перебував підопічний до влаштування до інтернату.

Дата і час повідомлення зазначаються в журналі реєстрації смерті підопічних. Форма журналу реєстрації смерті підопічних затверджується Мінсоцполітики.

Про смерть підопічного, якого було визнано недієздатним або цивільна дієздатність якого була обмежена, інтернат письмово інформує орган опіки та піклування, на обліку в якому перебував підопічний.

47. Родичі, законний(і) представник(и) померлого підопічного протягом 72 годин з дати відправлення повідомлення повинні поінформувати засобами електронного або телефонного зв’язку інтернат про прийняте рішення щодо поховання померлого підопічного, який проживав / перебував в інтернаті.

Якщо родичі, законний(і) представник(и) померлого підопічного проживають або тимчасово перебувають за кордоном, інтернат за домовленістю з ним(и) організовує зберігання тіла померлого протягом періоду, визначеного законодавством.

Якщо родичі, законний(і) представник(и) померлого підопічного відмовилися від його поховання або не прибули до інтернату протягом 72 годин з дати відправлення повідомлення про смерть підопічного, відповідно до пункту 46 цього Положення організацію поховання померлого підопічного забезпечує інтернат.

З цією метою інтернатом може бути укладено договір-замовлення про організацію та проведення поховання з ритуальною службою з урахуванням необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення та кошторисних призначень інтернату.

48. Державна реєстрація смерті підопічного проводиться на загальних підставах в установленому законодавством порядку.

Про факт смерті органами державної реєстрації актів цивільного стану видається свідоцтво про смерть.

У разі поховання підопічного інтернатом свідоцтво про смерть зберігається в інтернаті.

49. Для організації поховання померлих, які проживали / перебували в інтернаті, надаються ритуальні послуги з урахуванням необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг.

50. У разі відсутності волевиявлення померлого та відмови родичів, законного представника від поховання померлого підопічного таке поховання проводиться шляхом закопування в могилі труни з тілом померлого, спалювання в крематорії труни з тілом померлого та закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші урни з прахом померлого з дотриманням вимог статей 6 і 26 Закону України „Про поховання та похоронну справу”.

51. Поховання померлого підопічного проводиться з дотриманням вимог законодавства про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, інфекційного контролю та принципу безпечного поводження з тілом померлого і гідного ставлення до нього (зокрема, поховання в одязі та в труні).

52. Витрати на організацію поховання померлих підопічних фінансуються відповідно до статті 17 Закону України „Про поховання та похоронну справу”.

53. Вартість послуг з виконання договору-замовлення про організацію та проведення поховання померлого підопічного визначається за згодою сторін з урахуванням Єдиної методики визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності.

Фінансова та виробничо-господарська діяльність інтернату

54. Інтернат є юридичною особою, має печатку, штамп із найменуванням, самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства та / або установах банків.

55. Джерелами фінансування інтернату як комунальної(ого) установи (закладу) є видатки з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і бюджетів мм. Києва та Севастополя, добровільні та благодійні пожертви юридичних і фізичних осіб, інші джерела, не заборонені законодавством.

Інтернат, який функціонує як комунальне некомерційне підприємство, фінансується відповідно до законодавства.

56. Фінансово-господарська діяльність інтернату провадиться відповідно до кошторису та штатного розпису, які затверджуються обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією.

57. В інтернаті для організації трудової, соціальної та побутової (працетерапія) реабілітації осіб з інвалідністю можуть утворюватися багатопрофільні лікувально-виробничі (трудові) майстерні, ділянки для вирощування рослин з необхідним інвентарем, устаткуванням та обладнанням, технікою, транспортом, які провадять діяльність відповідно до законодавства, положення про які затверджуються засновником.

58. Економічні та виробничі відносини інтернату з підприємствами та організаціями незалежно від форми власності регулюються на підставі договорів.

59. Стимулювання праці працівників інтернату проводиться в межах фонду заробітної плати інтернату згідно з положенням про преміювання, яке розробляється інтернатом за погодженням із профспілковим комітетом та затверджується обласною, Київською та Севастопольською міською державними адміністраціями.

60. Інтернат для розвитку матеріально-технічної бази, благоустрою, культурно-виховної роботи може отримувати і використовувати гуманітарну та благодійну допомогу.

61. Інтернат повинен мати власний офіційний веб-сайт з інформацією про нього, про керівництво інтернату, дозвільну документацію, соціальні послуги, які надаються інтернатом, з фотографіями приміщень, контактними даними.

Формування та ведення особових справ

62. Формує та веде особові справи підопічних працівник інтернату, до посадових обов’язків якого входить формування та ведення особових справ підопічних, з дати їх влаштування до інтернату з дотриманням положень законів України „Про захист персональних даних” і „Про інформацію”.

63. В особовій справі підопічного містяться такі документи:

путівка на влаштування до інтернатної(го) установи / закладу;

копія наказу про прийняття підопічного до інтернату;

копія повідомлення про прийняття підопічного до інтернату, яке надсилається інтернатом обласній, Київській та Севастопольській держадміністрації;

копія повідомлення про прийняття підопічного до інтернату, яке надсилається інтернатом органу опіки та піклування, на обліку в якому перебував підопічний, та за місцезнаходженням інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

копія повідомлення про прийняття підопічного до інтернату на повне державне утримання, яке надсилається інтернатом органу Пенсійного фонду України, органу соціального захисту населення за місцем перебування особи на обліку та за місцезнаходженням інтернату (за умови призначення підопічному пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та / або державної соціальної допомоги);

копія заяви про перерахування органом Пенсійного фонду України, органом соціального захисту населення коштів інтернату відповідно до Порядку перерахування органами Пенсійного фонду України або структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад коштів установам (закладам), у яких особи перебувають на повному державному утриманні, та їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 269 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 10, ст. 599; 2017 р., № 27, ст. 781), – для підопічних, які приймаються на повне державне утримання, за умови призначення їм пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та / або державної соціальної допомоги;

акт оцінки потреб сім’ї / особи;

договір про надання соціальних послуг та індивідуальний план надання соціальних послуг;

копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (за наявності інвалідності);

копія висновку про стан здоров’я особи, яка потребує надання соціальних послуг, за формою, затвердженою МОЗ;

копія довідки про можливість перебування особи в інтернатному закладі з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра за формою, встановленою МОЗ;

копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатним підопічного (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена) (за наявності);

копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення підопічному опікуна(ів) або піклувальника(ів) (за наявності опікуна(ів) або піклувальника(ів);

копія(ї) паспорта(ів) громадянина України законного(их) представника(ів) підопічного (за наявності законного(их) представника(ів);

копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);

акт передачі особистих речей на зберігання до камери схову (за наявності);

акт приймання-передачі грошей, коштовностей та цінних паперів підопічного на зберігання до інтернату – до запиту їх власником (у разі потреби);

акт (розписка) про ознайомлення підопічного, законного(их) представника(ів) з умовами проживання в інтернаті, влаштування до іншого інтернату та відрахування з інтернату;

заяви та інші письмові звернення підопічного, його законного(их) представника(ів), родичів, подані до інтернату (за наявності);

копії документів / матеріалів щодо реагування на звернення підопічного, його законного(их) представника(ів), родичів (за наявності та за бажанням підопічного);

дві фотокартки підопічного розміром 3 × 4 сантиметри;

опис документів, що містяться в особовій справі.

64. Паспорт громадянина України; посвідчення про взяття на облік бездомної особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики; для іноземців та осіб без громадянства – довідка про звернення за захистом в Україні / посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту / посвідчення біженця / паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання за бажанням підопічного чи бажанням його законного представника можуть зберігатися в особовій справі.

Документи, які зберігаються в особовій справі підопічного, видаються на його першу вимогу чи на вимогу його законного представника та під час відрахування підопічного з інтернату.

65. В особовій справі накопичуються дані про підопічного, які відображають його поведінку, листування інтернату стосовно підопічного з іншими установами та закладами, копії щорічних звітів інтернату про використання нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та / або державної соціальної допомоги недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, опіку та піклування над якими здійснює інтернат. Матеріали накопичуються і складаються за типами документів.

66. У разі влаштування підопічного до іншого інтернату особова справа разом із випискою з медичної карти надсилається листом з повідомленням на поштову адресу нового місця проживання / перебування підопічного.

Директор інтернату

67. Очолює інтернат директор, який призначається на посаду та звільняється з посади на умовах контракту, строк дії якого становить від одного до трьох років, за результатами конкурсного відбору відповідно до рішення засновника.

Посаду директора інтернату може обіймати особа, яка має повну вищу освіту другого рівня (ступінь магістра) у відповідній галузі знань („Право”, „Охорона здоров’я”, „Соціальна робота”, „Освіта / Педагогіка”, „Управління та адміністрування”), і стаж роботи у відповідній сфері на керівних посадах не менше як п’ять років.

Директор інтернату повинен пройти навчання щодо організації надання соціальних послуг, зокрема стаціонарного догляду, громадянам похилого віку та особам з інвалідністю (у тому числі з хворобами, зумовленими вірусом імунодефіциту (ВІЛ), надання домедичної допомоги.

68. Директор інтернату:

здійснює управління інтернатом;

організовує роботу інтернату, персонально відповідає за виконання покладених на інтернат завдань;

організовує роботу та ефективну взаємодію між структурними підрозділами, сприяє розвитку та вдосконаленню методів і форм їх роботи;

забезпечує співпрацю інтернату з іншими установами, організаціями, закладами, зокрема із закладами охорони здоров’я, освіти, органами та підрозділами поліції, громадськими об’єднаннями;

забезпечує проведення моніторингу надання соціальних послуг, аналізу потреби в технічних та інших засобах реабілітації, проведення реабілітаційних заходів, дотримання прав людини, подання звітності про діяльність інтернату, зокрема стосовно планової ємності та кількості вільних місць в інтернаті;

забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів;

забезпечує виконання працівниками закладу державних стандартів соціальних послуг;

укладає договори про надання соціальних послуг;

представляє інтернат у відносинах з підприємствами, установами, організаціями, розпоряджається в установленому законодавством порядку його майном і коштами, укладає договори;

організовує проведення внутрішньої оцінки якості надання соціальних послуг;

у межах компетенції видає накази організаційно-розпорядчого характеру, затверджує посадові інструкції працівників інтернату, вирішує питання добору кадрів, вживає заходів щодо забезпечення закладу кваліфікованими кадрами, розподіляє посадові обов’язки між працівниками закладу з урахуванням їх взаємозамінності, організовує атестацію, навчання персоналу на робочому місці, підвищення кваліфікації, переведення персоналу закладу, у разі порушення трудової дисципліни та невиконання функціональних обов’язків накладає дисциплінарні стягнення на працівників;

визначає структуру інтернату, затверджує положення про структурні підрозділи;

забезпечує дотримання вимог законодавства з охорони праці, проведення заходів з поліпшення умов праці, дотримання правил техніки безпеки, вимог санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і протипожежних норм;

приймає рішення з питань організації роботи інтернату;

розробляє установчі документи про інтернат, які погоджуються із обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією та затверджуються засновником;

організовує громадське обговорення, затверджує положення про громадську раду при інтернаті та забезпечує організацію її діяльності;

забезпечує взаємодію між інтернатом та органами опіки та піклування з питань опіки та піклування над підопічними, визнаними недієздатними чи цивільну дієздатність яких обмежено;

забезпечує взаємодію між інтернатом та органами опіки та піклування з питань опіки над майном підопічних, виконання законними представниками їх обов’язків стосовно опіки або піклування над підопічними інтернату;

забезпечує здійснення інтернатом опіки та піклування над підопічними, визнаними недієздатними чи цивільну дієздатність яких обмежено (якщо таким особам не призначено законного представника);

разом з профспілковим органом або уповноваженими трудовим колективом на представництво особами:

– розробляє та вносить на затвердження трудовим колективом під час укладання колективного договору правила внутрішнього трудового розпорядку;

– забезпечує дотримання працівниками інтернату правил внутрішнього розпорядку та виконавської дисципліни;

– розробляє положення про преміювання працівників інтернату, що затверджується обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією;

забезпечує організацію навчання з питань надання соціальних послуг, зокрема стаціонарного догляду, громадянам похилого віку та особам з інвалідністю (у тому числі з хворобами, зумовленими вірусом імунодефіциту (ВІЛ) і надання домедичної допомоги, планового підвищення кваліфікації, перепідготовки, атестації, супервізії, тренінгів для запобігання емоційному вигоранню медичних працівників та іншого персоналу інтернату в порядку, встановленому законодавством.

69. Директор та персонал інтернату є персонально відповідальними за збереження життя та здоров’я підопічних під час їх проживання / перебування в інтернаті, дотримання їхніх прав і запобігання дискримінації щодо них.

Контроль за діяльністю інтернату

70. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють контроль за дотриманням інтернатом вимог законодавства в межах повноважень, визначених законодавством.

Державний контроль за дотриманням вимог Закону України „Про соціальні послуги” та державних стандартів надання соціальних послуг в інтернаті здійснюється відповідно до законодавства.

Державний контроль за дотриманням вимог санітарно-епідемічного законодавства та безпечності харчових продуктів здійснюється спеціально уповноваженими органами.

Обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрації та інші спеціально уповноважені органи у порядку, встановленому законодавством, здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальних послуг, зокрема, щодо якості соціально-побутового обслуговування, організації медичного обслуговування підопічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних (профілактичних) і протипожежних заходів.

Моніторинг дотримання прав підопічних та оцінювання якості надання їм соціальних послуг здійснює громадська рада.

71. Контроль за діяльністю інтернату стосовно виконання ним завдань у сфері опіки та піклування над підопічними з числа недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, здійснюють органи опіки та піклування, на обліку в яких перебувають такі особи.

72. Моніторинг дотримання норм законодавства щодо соціального захисту підопічних з метою поліпшення якості надання соціальних послуг в інтернатах проводиться Мінсоцполітики, іншими спеціально уповноваженими органами, у тому числі із залученням громадськості.

73. Перевірка роботи і ревізія фінансово-господарської діяльності інтернату проводиться спеціально уповноваженими органами в порядку, встановленому законодавством.”.

2. У Типовому положенні про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 р. № 772:

1) пункт 1 доповнити абзацом такого змісту:

„За організаційно-правовою формою інтернат може утворюватися та функціонувати як комунальне некомерційне підприємство або комунальна(ий) установа (заклад).”;

2) пункт 3 викласти в такій редакції:

„3. На основі цього Положення інтернат розробляє свої установчі документи, які після проведення консультацій із громадськістю затверджуються засновником відповідно до вимог законодавства.”;

3) абзац четвертий пункту 4 після слів „стаціонарний догляд,” доповнити словами „паліативний догляд,”;

4) абзац дев’ятий пункту 6 викласти в такій редакції:

„цілодобовий доступ до засобів зв’язку в умовах приватності;”;

5) пункт 10 доповнити абзацом такого змісту:

„Якщо інтернат функціонує як комунальне некомерційне підприємство для забезпечення представництва інтересів засновника та громадськості, моніторингу дотримання прав підопічних та контролю за діяльністю інтернату, за рішенням засновника утворюється наглядова рада, до складу якої входять представники засновника, громадськості та / або громадських об’єднань (за їхньою згодою), працівники інтернату, підопічні. Примірне положення про наглядову раду затверджується Мінсоцполітики.”;

6) пункт 12 викласти в такій редакції:

„12. Медичне обслуговування підопічних здійснюється шляхом:

7) доповнити пунктом 12¹ такого змісту:

„12¹. За наявності скарг, повідомлень, поданих в усній або письмовій формі, про застосування до підопічних катувань та інших жорстоких, нелюдських та таких, що принижують гідність, видів поводження та покарань інтернат невідкладно проводить перевірку цих фактів із залученням медичного працівника та іншого персоналу (за можливості).

Невідкладно за погодженням із директором інтернату медичний працівник інформує у телефонному режимі членів сім’ї підопічного (за його згодою) про застосування до нього катувань та інших жорстоких, нелюдських та таких, що принижують гідність, видів поводження та покарань, про виявлені тілесні ушкодження, у разі виявлення в підопічного тілесних ушкоджень кримінального характеру (вогнепальних, колотих, різаних, рубаних, забійних ран) – підрозділи поліції та бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги відповідно до законодавства, про що робиться запис у журналі фіксації випадків виявлення тілесних ушкоджень, форма якого затверджується Мінсоцполітики.

8) пункт 15 викласти в такій редакції:

„15. Приймання до інтернату проводиться згідно з путівкою на влаштування до інтернатної(го) установи / закладу (далі – путівка), виданою особі, одному із законних представників (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна(ів) чи уповноваженій особі органу опіки та піклування (у разі відсутності законного представника) відповідно до законодавства.”;

9) пункт 16 викласти в такій редакції:

„16. На підставі путівки видається наказ про прийняття підопічного до інтернату та складається індивідуальний план надання соціальних послуг відповідно до державних стандартів соціальних послуг, затверджених Мінсоцполітики.”;

10) абзац п’ятий пункту 17 викласти в такій редакції:

„Якщо підопічному одночасно надаватимуться декілька соціальних послуг, заходи щодо кожної соціальної послуги, їх періодичність, строки та обсяг виконання заходів зазначаються в окремих розділах одного індивідуального плану.”;

11) пункт 19 викласти в такій редакції:

„19. Під час приймання до інтернату підопічні проходять первинний медичний огляд та санітарно-гігієнічну обробку зі зміною одягу та взуття, які проводяться з дотриманням принципу приватності та за бажанням підопічних – за відсутності третіх осіб.

Якщо під час огляду у підопічних виявлено тілесні ушкодження, працівники інтернату діють відповідно до пункту 12¹ цього Типового положення.

12) в пункті 20:

в абзаці першому слово „переведення” замінити словом „влаштування”;

абзац третій викласти в такій редакції:

„обласну, Київську та Севастопольську міську держадміністрацію, що видала путівку, – про прийняття підопічного до інтернату;”;

в абзаці п’ятому слова „місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення” замінити словами „структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міських міст обласного значення рад (далі – орган соціального захисту населення) за місцем перебування особи на обліку та за місцезнаходженням інтернату”;

13) пункти 21–24 викласти в такій редакції:

„21. У разі закінчення строку дії рішення суду про визнання підопічного недієздатним на наступний робочий день підопічний особисто подає інтернату заяву про надання соціальних послуг (далі – заява) без пакета документів.

22. Влаштування підопічного до інтернату аналогічного типу проводиться згідно з путівкою, виданою обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією за місцезнаходженням інтернату на підставі:

заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

висновку про стан здоров’я особи, яка потребує надання соціальних послуг, за формою, затвердженою МОЗ.

Влаштування підопічного до інтернату іншого типу проводиться згідно з путівкою, виданою обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією за місцезнаходженням інтернату на підставі:

заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

23. Влаштування підопічного, якому виповнилось 60 років, до геріатричного пансіонату проводиться за його бажанням. Підопічний, який не виявив бажання щодо влаштування до геріатричного пансіонату, може залишитися в інтернаті.

24. Підопічний, який постійно проживає в інтернаті, може тимчасово вибувати з інтернату у зв’язку з необхідністю отримання відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю освітніх послуг у межах строків, визначених навчальним планом, або реабілітаційних послуг. Для тимчасового вибуття підопічним подається:

заява підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

заява законного представника підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна(ів);

довідка про навчання та копія навчального плану;

інформація про прийняте рішення щодо направлення підопічного на комплексну реабілітацію (абілітацію) (для отримання реабілітаційних послуг).”;

14) пункти 27–28 викласти в такій редакції:

„27. Витрати, пов’язані з поїздкою підопічного до законного представника, родичів або інших осіб, а також переїзд за власним бажанням до іншого інтернату, на санаторно-курортне лікування, відпочинок інтернатом не компенсуються.

Підопічні, які вибувають з інтернату, в тому числі на стаціонарне лікування до лікувально-профілактичного закладу відповідно до законодавства, згідно з наказом інтернату забезпечуються одягом та взуттям за сезоном (для заміни), засобами для дотримання особистої гігієни та на наступний день після вибуття знімаються із забезпечення харчуванням, лікарськими засобами, засобами особистої гігієни, інвентарем тощо, але залишаються у списках підопічних.

28. Відрахування підопічного з інтернату проводиться в тижневий строк у зв’язку із:

поданням заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

поданням заяви законного представника підопічного та рішення органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна(ів);

повідомленням уповноваженої особи органу опіки та піклування з рішенням органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника);

влаштуванням до іншого інтернату;

невиконанням підопічним без поважних причин вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;

рішенням суду про незаконне поміщення підопічного до інтернату, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

смерті підопічного (після отримання свідоцтва про смерть або його копії).”;

15) в пункті 30:

в абзаці першому слова „повернення, переведення та відрахування” замінити словами „повернення та відрахування”;

в абзаці третьому слова „місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення” замінити словами „орган соціального захисту населення за місцезнаходженням інтернату”;

16) пункт 31 викласти в такій редакції:

„31. Підопічні за їх письмовою згодою, згодою одного із законних представників або органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного(их) представника(ів) можуть залучатися до робіт, не пов’язаних із обслуговуванням інших підопічних, на умовах цивільно-правового договору згідно з рекомендаціями медико-соціальної експертної комісії, визначених індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, з оплатою відповідно до акта виконаних робіт.”;

17) в пункті 34:

абзац п’ятий замінити абзацами такого змісту:

„транзитного перебування – для підопічних, які можуть готуватися до самостійного проживання або отримання послуги підтриманого проживання, у тому числі поза межами інтернату;

У зв’язку з цим абзаци шостий – дев’ятий вважати відповідно абзацами сьомим – десятим;

доповнити абзацом такого змісту:

„У всіх відділеннях із цілодобовим проживанням також можуть проживати / перебувати підопічні під час надання особам, що здійснюють догляд за ними, соціальної послуги тимчасового відпочинку для осіб, що здійснюють догляд за особами з інвалідністю, особами, які мають невиліковні хвороби, що потребують тривалого лікування.”;

18) абзац п’ятий пункту 35 викласти в такій редакції:

„Житлові приміщення для двох і більше осіб облаштовуються ширмами, які використовуються для забезпечення приватності під час переодягання, проведення санітарно-гігієнічних процедур і в разі смерті підопічного.”;

19) пункт 41 викласти в такій редакції:

„41. У доступному для підопічних місці, що забезпечує умови приватності, розміщуються телефонний апарат та контактні дані Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його регіональних представництв, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, Національної поліції, регіональних та місцевих центрів з надання безоплатної правової допомоги.”;

20) абзаци перший – шостий пункту 44 замінити абзацами такого змісту:

„44. За наявності у померлого підопічного законного(их) представника(ів), родичів інтернат повідомляє їм про смерть підопічного:

засобами електронного та телефонного зв’язку (за наявності електронного та телефонного зв’язку з ним(и);

Дата і час повідомлення зазначаються в журналі реєстрації смерті підопічних. Форма журналу реєстрації смерті підопічних затверджуються Мінсоцполітики.”.

У зв’язку з цим абзаци сьомий – дев’ятий вважати відповідно абзацами шостим – восьмим;

21) у пункті 53 слова „в органах Казначейства” замінити словами „в органах казначейства та / або установах банків”;

22) пункт 54 доповнити абзацом такого змісту:

„Інтернат, який функціонує як комунальне некомерційне підприємство, фінансується відповідно до законодавства.”;

23) пункт 56 викласти в такій редакції:

„56. В інтернаті для організації трудової, соціальної та побутової (працетерапія) реабілітації осіб з інвалідністю можуть утворюватися багатопрофільні лікувально-виробничі (трудові) майстерні, ділянки для вирощування рослин з необхідним інвентарем, устаткуванням та обладнанням, технікою, транспортом, які провадять діяльність відповідно до законодавства, положення про які затверджуються засновником.”;

24) пункт 62 викласти в такій редакції:

„62. В особовій справі підопічного містяться такі документи:

путівка на влаштування до інтернатної(го) установи / закладу;

копія наказу про прийняття підопічного до інтернату;

копія висновку про стан здоров’я особи, яка потребує надання соціальних послуг, за формою, затвердженою МОЗ;

акт оцінки потреб сім’ї / особи;

договір про надання соціальних послуг та індивідуальний план надання соціальних послуг;

копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (за наявності інвалідності);

копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатним підопічного (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);

акт передачі особистих речей на зберігання до камери схову (за наявності);

копії документів / матеріалів щодо реагування на звернення підопічного, його законного(их) представника(ів), родичів (за наявності та бажанням підопічного);

дві фотокартки підопічного розміром 3×4 сантиметри;

опис документів, що містяться в особовій справі.”;

25) пункт 65 викласти в такій редакції:

„65. У разі влаштування підопічного до іншого інтернату особова справа разом із випискою з медичної карти надсилається листом з повідомленням на поштову адресу нового місця проживання / перебування підопічного.”;

26) у пункті 66:

в абзаці першому слова „за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення” виключити;

абзац третій викласти в такій редакції:

„Директор інтернату також повинен пройти навчання щодо організації надання соціальних послуг, зокрема стаціонарного догляду, громадянам похилого віку та особам з інвалідністю (у тому числі з хворобами, зумовленими вірусом імунодефіциту (ВІЛ), надання домедичної допомоги.”;

27) у пункті 67:

абзац чотирнадцятий після слів „санітарно-гігієнічних” доповнити словом „ , протиепідемічних”;

абзац двадцять шостий викласти в такій редакції:

„забезпечує організацію навчання з питань надання соціальних послуг, зокрема стаціонарного догляду, громадянам похилого віку та особам з інвалідністю (у тому числі з хворобами, зумовленими вірусом імунодефіциту (ВІЛ) і надання домедичної допомоги, планового підвищення кваліфікації, перепідготовки, атестації, супервізії, тренінгів для запобігання емоційному вигоранню медичних працівників та іншого персоналу інтернату в порядку, встановленому законодавством.”;

28) пункт 69 викласти в такій редакції:

„69. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють контроль за дотриманням інтернатом вимог законодавства в межах повноважень, визначених законодавством.

Моніторинг дотримання прав підопічних та оцінювання якості надання їм соціальних послуг здійснює громадська рада.”;

29) слова „структурний підрозділ з питань соціального захисту населення” у всіх відмінках і формах числа замінити словами „обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація” у відповідному відмінку і числі.

Аналіз регуляторного впливу

Повідомлення про оприлюднення

Порівняльна таблиця

Пояснювальна записка

Додаткові матеріали

Обговорення

Кількість користувачів, що приймають участь в обговорюванні проекту:	0
Додано пропозицій:	0
Підтримка проекту:	Так:0 Ні:0

Обговорення з 16 Грудня 2021р. по 30 Грудня 2021р.

Всі Обговорення проектів нормативно-правових актів