Про Єдину інформаційну систему соціальної сфери

 

Текст у форматі Word

 ПРОЕКТ 

Вноситься Кабінетом Міністрів України 

Д. ШМИГАЛЬ 

“     ”                     2024 р.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

             Про Єдину інформаційну систему соціальної сфери

 

Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування Єдиної інформаційної системи соціальної сфери як інтегрального довідково-інформаційного середовища для отримувачів соціальної підтримки, осіб, у яких встановлено право на її отримання, та надавачів соціальної підтримки, що об’єднує всі електронні інформаційні ресурси системи соціального захисту населення на основі спільних підходів, стандартів і технологій з метою централізації збору, обробки, збереження та обліку електронних даних отримувачів соціальної підтримки, передбаченої законодавством. 

 

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Законодавство про Єдину інформаційну систему соціальної сфери

1. Суспільні відносини, повʼязані зі збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком інформації в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, її використанням і поширенням, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до цього Закону нормативно-правовими актами у соціальній сфері.

2. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору.

 

Стаття 2. Суб’єкти Єдиної інформаційної системи соціальної сфери

1. Суб’єктами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери згідно з цим Законом є:

1) центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та / або реалізацію державної політики з питань:

соціального захисту населення;

пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

соціального захисту і забезпечення прав дітей та осіб з інвалідністю, осіб інших категорій, які потребують соціальної підтримки;

здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки;

2) підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, визначених пунктом 1 частини першої цієї статті;

3) місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;

4) надавачі будь-яких видів соціальної підтримки.

2. Функції та повноваження суб’єктів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери визначаються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

 

Стаття 3. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в таких значеннях:

1) електронні інформаційні ресурси – інформаційні та інформаційно-комунікаційні системи, платформи, банки даних, у яких систематизовано створені, оброблені та збережені в електронній формі за допомогою технічних засобів та / або програмних продуктів відомості та дані, необхідні для забезпечення інформаційних потреб у соціальній сфері;

2) заявник – фізична особа, яка звертається за отриманням послуг у сфері соціальної підтримки для себе або іншої фізичної особи до суб’єктів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, зокрема, шляхом взаємодії з ними в електронній формі за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, через веб-портали електронних послуг центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та / або реалізацію державної політики з питань соціального захисту населення, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, а також інтегровані з ними інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

3) отримувач соціальної підтримки – фізична особа / сім’я, якій надається соціальна підтримка;

4) суб’єкт електронної інформаційної взаємодії – власник (держатель) електронного інформаційного  ресурсу, який уклав договір про приєднання до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів „Трембіта” і забезпечує електронну інформаційну взаємодію з іншими суб’єктами електронної інформаційної взаємодії через систему „Трембіта” або будь-яким іншим способом здійснює обмін даними із Єдиною інформаційною системою соціальної сфери в електронній формі через систему електронної взаємодії електронних ресурсів або іншим чином, передбаченим законодавством;

5) соціальна підтримка ‒ передбачені законодавством види соціальної допомоги, грошові компенсації, субсидії, пільги, соціальні послуги, місцеві програми соціального захисту населення, виплати соціальної сфери та накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, реабілітаційні заходи, інші соціальні послуги та виплати, здійснення або надання яких забезпечується суб’єктами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.

2. Інші терміни в цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у законах України „Про соціальні послуги”, „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, „Про інформацію”, „Про доступ до публічної інформації”, „Про електронні документи та електронний документообіг”, „Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, „Про захист персональних даних”, „Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, „Про публічні електронні реєстри” та нормативно-правових актах із питань соціального захисту населення та надання соціальної підтримки.

 

Розділ II

ЄДИНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

 

Стаття 4. Єдина інформаційна система соціальної сфери

1. Єдина інформаційна система соціальної сфери (далі – Єдина система) – це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує реалізацію функцій суб’єктів Єдиної системи, інформаційну підтримку та супровід їхньої діяльності та є сукупністю взаємопов’язаних центральної та функціональних підсистем, програмно-інформаційних комплексів, програмно-технічних засобів, які забезпечують логічне поєднання відповідних електронних інформаційних ресурсів, обробку та захист інформації, електронну інформаційну взаємодію.

Єдина система та майнові права інтелектуальної власності на створені для її функціонування об’єкти права інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передання чи інше використання, відмінне від визначеного цим Законом, Єдиної системи, її структурних складових і майнових прав інтелектуальної власності забороняється.

Єдину систему створено з метою забезпечення цілісної автоматизації процесів у соціальній сфері шляхом об’єднання та оптимізації діючих електронних інформаційних ресурсів соціальної сфери, розвитку електронної інформаційної взаємодії суб’єктів Єдиної системи, спрямованої на забезпечення прозорості соціальної сфери, цифровізацію соціальної підтримки та підвищення рівня її доступності для осіб, які її потребують.

2. Порядок функціонування Єдиної системи, її підсистем і центрів обробки даних визначається Кабінетом Міністрів України.

3. У процесі функціонування Єдиної системи застосовуються інтерфейси та інші електронні сервіси, адаптовані для осіб з інвалідністю (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення, інтелектуального розвитку, різними комбінаціями порушень), згідно з державними стандартами.

4. Фінансування витрат, пов’язаних із створенням та функціонуванням Єдиної системи, її підсистем і програмно-технічних засобів здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, міжнародної технічної та / або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

 

Стаття 5. Основні завдання Єдиної системи

1. Єдина система забезпечує:

технічну реалізацію впровадження єдиних стандартів і процедур для надання населенню соціальної підтримки, передбаченої законодавством;

сприяння підвищенню ефективності управління соціальною сферою, зокрема, шляхом забезпечення доступності інформації для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів Єдиної системи;

оптимізацію і технічний супровід процесів надання соціальної підтримки,  автоматизацію взаємодії суб’єктів Єдиної системи, спрямованої на мінімізацію витрат часу і зусиль на обслуговування громадян;

безпеку та конфіденційність персональних даних, обробка яких здійснюється в Єдиній системі, їх централізоване зберігання;

технічні можливості застосування інструментів моніторингу та аналізу ефективності надання соціальної підтримки для покращення її якості та забезпеченню її доступності для громадян;

виконання інших завдань, визначених законодавством.

 

Стаття 6. Структура Єдиної системи

1. Єдина система є функціонально цілісною системою, що складається з центральної підсистеми та функціональних підсистем (далі – підсистеми Єдиної системи).

Центральна підсистема Єдиної системи – це функціонально пов’язана сукупність програмних модулів і сервісів, призначених для зберігання накопиченої інформації, що формується в процесі діяльності суб’єктів Єдиної системи і передається через функціональні підсистеми Єдиної системи, її систематизації та переведення у формат, придатний для подальшого аналізу, і для забезпечення роботи автоматизованих підсистем підтримки прийняття рішень та інших сервісів соціальної сфери. Основними складовими центральної підсистеми Єдиної системи є Єдиний соціальний реєстр та інформаційно-аналітична платформа електронного моніторингу державної системи соціальної підтримки населення. 

Функціональні підсистеми Єдиної системи – це інтегровані з Єдиною системою електронні інформаційні ресурси суб’єктів Єдиної системи, призначені для адміністрування окремих видів соціальної підтримки відповідно до повноважень і завдань суб’єктів Єдиної системи.

 

Стаття 7. Основні принципи функціонування Єдиної системи

1. Функціонування Єдиної системи забезпечується власником Єдиної системи та власниками її функціональних підсистем.

2. Власником Єдиної системи та підсистем Єдиної системи є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (далі – власник Єдиної системи).

У випадках, передбачених законодавством, власником функціональної підсистеми Єдиної системи може бути держава в особі іншого центрального органу виконавчої влади (далі – власник функціональної підсистеми Єдиної системи).

3. Власник Єдиної системи та власник функціональної підсистеми Єдиної системи (у межах функціонування такої підсистеми) забезпечують:

визначення організаційних засад функціонування Єдиної системи / функціональної підсистеми Єдиної системи;

організацію та контроль доступу до інформації Єдиної системи;

визначення порядку електронної інформаційної взаємодії між суб’єктами Єдиної системи, їх переліку та рівня доступу виходячи з їхніх функціональних повноважень;

визначення порядку обробки та захисту персональних даних в Єдиній      системі / функціональній підсистемі відповідно до вимог законодавства про інформацію та захист персональних даних;

виконання інших повноважень, передбачених законодавством.

4. Кабінет Міністрів України визначає державне підприємство, що належить до сфери управління власника Єдиної системи, адміністратором Єдиної системи, який одночасно є адміністратором центральної підсистеми Єдиної системи.

Адміністратором функціональної підсистеми Єдиної системи може бути державне підприємство, що належить до сфери управління власника такої функціональної підсистеми, визначене ним в установленому законом порядку   (далі – адміністратор функціональної підсистеми Єдиної системи).

5. До повноважень адміністратора Єдиної системи та адміністратора функціональної підсистеми Єдиної системи (у межах функціонування такої підсистеми) належить:

забезпечення розроблення, впровадження, адміністрування, введення в експлуатацію, модернізації, підтримки і технічного обслуговування відповідного програмного забезпечення за погодженням із власником Єдиної системи та у взаємодії з розробником (розробниками) відповідного програмного забезпечення;

забезпечення функціонування та адміністрування основного і резервного центрів обробки даних, технічної підтримки відповідних апаратно-програмних комплексів;

забезпечення технічного супроводу обміну даними із суб’єктами електронної інформаційної взаємодії;

виконання завдань, визначених власником Єдиної системи та власником функціональної підсистеми Єдиної системи (у межах функціонування такої підсистеми) та інших повноважень, передбачених законодавством.

Повноваження адміністратора Єдиної системи виконуються згідно з договором, укладеним із власником Єдиної системи.

6. Власник та адміністратор Єдиної системи / власник та адміністратор функціональної підсистеми Єдиної системи є її користувачами.

Також користувачами Єдиної системи є:

1) суб’єкти Єдиної системи, до повноважень яких належить здійснення контролю за діяльністю їхніх працівників, які мають доступ до Єдиної системи, щодо:

використання прикладного програмного забезпечення Єдиної системи відповідно до його функціонального призначення, експлуатаційної документації та прав доступу до нього;

виконання інших повноважень, передбачених законодавством;

2) заявники, будь-які інші фізичні особи, юридичні особи, в тому числі державні органи, підприємства та установи, фізичні особи – підприємці, які після проходження передбаченої Єдиною системою процедури електронної ідентифікації та автентифікації використовують сервіси Єдиної системи відповідно до їх функціонального призначення.

Повноваження користувачів Єдиної системи, визначених абзацом першим підпункту 2 частини шостої цієї статті, залежать від їхніх статусів у системі надання соціальної підтримки та визначаються згідно із Законом України „Про соціальні послуги” та відповідними нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування тих підсистем Єдиної системи, які використовуються такими користувачами Єдиної системи протягом усього процесу надання / отримання соціальної підтримки.

7. Володільцем інформації, обробка якої здійснюється в центральній підсистемі Єдиної системи, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Володільцем інформації, обробка якої здійснюється в функціональній підсистемі Єдиної системи, є суб’єкт Єдиної системи, що забезпечує створення, функціонування та ведення такої функціональної підсистеми.

 

Стаття 8. Порядок функціонування підсистем Єдиної системи

1. Перелік, опис і функціонування підсистем Єдиної системи визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 9. Інформація Єдиної системи

1. До Єдиної системи вноситься інформація про заявників та отримувачів соціальної підтримки, інших користувачів Єдиної системи, отримана:

1)    зі звернень заявників та / або отримувачів соціальної підтримки;

2)  у результаті електронної інформаційної взаємодії із субʼєктами такої взаємодії;

3) від користувачів Єдиної системи в процесі її функціонування.

2. Обсяг персональних даних заявників, осіб, у яких встановлено право на отримання соціальної підтримки, та її отримувачів, що містяться в Єдиній системі, не може бути більшим від необхідного для призначення, надання та виплати конкретного виду соціальної підтримки.

3. Обробка в Єдиній системі персональних даних заявників та отримувачів соціальної підтримки, інших користувачів Єдиної системи з метою надання соціальної підтримки проводиться в порядку, передбаченому володільцем інформації, обробка якої здійснюється у відповідній підсистемі Єдиної системи.

Якщо під час наповнення Єдиної системи використовується персоніфікована інформація з інших баз даних, до Єдиної системи вноситься інформація про особу без її особистої участі.

4. Інформація до Єдиної системи вноситься:

1) публічними реєстраторами та створювачами реєстрової інформації у відповідних підсистемах Єдиної системи у процесі користування ними Єдиною системою у спосіб та в строки, передбачені Кабінетом Міністрів України;

2) у порядку електронної інформаційної взаємодії електронних інформаційних ресурсів відповідно до параметрів, визначених Кабінетом Міністрів України.

5. Обробка персональних даних та іншої інформації в Єдиній системі, їх облік, зберігання, розголошення та видалення здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням норм законів України „Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системахˮ, „Про інформацію”, „Про захист персональних данихˮ, „Про публічні електронні реєстриˮ.

 

Стаття 10. Гарантії захисту і безпеки інформації Єдиної системи

1. Взаємодія між суб’єктами Єдиної системи щодо захисту інформації, яка вноситься до Єдиної системи / функціональної підсистеми Єдиної системи та зберігається в них, забезпечується відповідно до законодавства.

2. Адміністратор Єдиної системи та адміністратор функціональної підсистеми Єдиної системи (у межах функціонування такої підсистеми) вживають заходів для захисту цілісності баз даних Єдиної системи, їх технологічного і програмного забезпечення, захисту інформації Єдиної системи / її функціональних підсистем від випадкового чи незаконного знищення, спотворення, втрати, несанкціонованого надання чи доступу.

3. Внесена до Єдиної системи інформація є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації в Єдиній системі здійснюється відповідно до закону.

4. Відносини, пов’язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

5. Особам, які працюють з базами даних Єдиної системи, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену цим Законом.

6. Особи, винні в недотриманні встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або до порушення прав субʼєкта персональних даних, підлягають притягненню до відповідальності, передбаченої законом.

 

Стаття 11. Права осіб, персональні дані яких внесено до Єдиної системи

1. Кожна особа, персональні дані якої внесено до Єдиної системи, має право на:

1) безоплатне отримання інформації про наявність у реєстрі чи базі даних, що є підсистемою Єдиної системи, записів стосовно неї, її спеціальних статусів, а також про запити будь-яких осіб щодо інформації про неї, яка зберігається в Єдиній системі, із застосуванням електронного сповіщення Єдиної системи засобами мобільного зв’язку чи шляхом розміщення повідомлення в електронному кабінеті особи в Єдиній системі або іншим шляхом на запит особи, визначеним Кабінетом Міністрів України;

2) вимогу щодо поновлення і виправлення інформації про неї;

3) забезпечення захисту своїх прав, якщо її запит або вимогу про виправлення її персональних даних не задоволено;

4) безоплатне отримання довідки про внесення інформації до реєстру чи бази даних, що є підсистемою Єдиної системи, або відповідного витягу з такої підсистеми Єдиної системи, що створюється автоматично із присвоєнням реєстрового номера, за допомогою якого здійснюється ідентифікація в Єдиній системі, та з проставлянням на такій довідці / такому витягу унікального електронного ідентифікатора (QR-коду, штрих-коду, цифрового коду);

5) безоплатне отримання повідомлення про кожен випадок звернення щодо передання інформації про неї з Єдиної системи.

 

2. Перелік прав, визначених частиною першою цієї статті, не є вичерпним. Законами України можуть бути передбачені інші права осіб, персональні дані яких внесено до Єдиної системи.

3. Порядок видачі та форму довідки про внесення інформації до Єдиної системи встановлює Кабінет Міністрів України.

 

Стаття 12. Отримання інформації з Єдиної системи

1. Право на отримання інформації з Єдиної системи реалізується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Надання інформації, відомостей або інших персональних даних про особу, що містяться в Єдиній системі, здійснюється виключно в межах електронної інформаційної взаємодії на підставах та у спосіб, що передбачені Кабінетом Міністрів України.

Інформація, що не належить до інформації з обмеженим доступом або не ідентифікує особу, може також бути надана у відповідь на запит суб’єкта Єдиної системи, іншої юридичної чи фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які надають соціальну підтримку.

3. Доступ працівників суб’єктів Єдиної системи до інформації Єдиної системи здійснюється в установленому порядку після їх відповідної авторизації із збереженням інформації про особу, яка здійснила такий доступ, про введені нею запити, витяги, час, дату, підстави зміни, перегляду, передання, видалення або знищення персональних даних та іншої технологічної інформації.

 

Стаття 13. Електронна інформаційна взаємодія Єдиної системи

1. Електронна інформаційна взаємодія між Єдиною системою / її функціональними підсистемами та інформаційними, інформаційно-комунікаційними системами суб’єктів електронної інформаційної взаємодії здійснюється безперервно з використанням функціоналу Єдиної системи та / або системи електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Електронна інформаційна взаємодія здійснюється з метою отримання та передання даних, необхідних для виконання суб’єктами електронної інформаційної взаємодії своїх повноважень, передбачених законом. Дані, які отримуються / передаються в межах інформаційної електронної взаємодії, можуть містити персоніфіковану інформацію про фізичну особу або бути неперсоніфікованими (знеособленими).

3. Суб’єкти електронної інформаційної взаємодії в обов’язковому порядку та безоплатно забезпечують надання до Єдиної системи інформації (даних), визначеної законодавством як такої, що необхідна для встановлення (підтвердження) права на отримання соціальної підтримки, призначення, нарахування та / або здійснення соціальної підтримки, а також для реалізації власником Єдиної системи інших повноважень, передбачених законом, персональних даних з автоматизованих інформаційних систем, інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз даних, володільцем, розпорядником та / або адміністратором яких вони є, у тому числі інформації з обмеженим доступом.

4. За відсутності можливості передання даних із використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційних систем із застосуванням відповідних комплексних систем захисту інформації, відповідність яких підтверджено результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

5. Інформування суб’єктів електронної інформаційної взаємодії про порушення цілісності реєстрової інформації, її несанкціоновану обробку здійснюється адміністратором Єдиної системи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 14. Електронні інформаційні ресурси, задіяні в електронній інформаційній взаємодії з Єдиною системою

1. Електронна інформаційна взаємодія в режимі реального часу здійснюється між електронними інформаційними ресурсами, держателями яких є суб’єкти електронної інформаційної взаємодії.

Такими електронними інформаційними ресурсами є:

Державний реєстр актів цивільного стану громадян;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;

Державний реєстр обтяжень рухомого майна;

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

Державний земельний кадастр;

Інформаційно-аналітична платформа електронної верифікації та моніторингу;

Єдиний державний реєстр транспортних засобів;

Єдиний державний реєстр ветеранів війни;

Державний реєстр фізичних осіб – платників податків;

Автоматизована система виконавчого провадження;

Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

Реєстр страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

Єдиний державний демографічний реєстр;

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система;

Електронна система охорони здоров’я;

Єдиний державний веб-портал електронних послуг;

Інтегрована міжвідомча інформаційно-комунікаційна система щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України;

Програмно-апаратний комплекс „Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту”;

реєстри територіальних громад;

Реєстр осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг;

Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації;

Інформаційна система переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією;

Єдина державна електронна база з питань освіти;

Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі;

Єдина інформаційно-аналітична система центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;

Державний судновий реєстр України;

база даних „Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в’їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території”;

інші електронні інформаційні ресурси суб’єктів електронної інформаційної взаємодії, з якими є потреба у здійсненні Єдиною системою обміну даними (інформацією) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, або у випадках, передбачених законодавством – власником Єдиної системи.

Зміна назви електронного інформаційного ресурсу, задіяного в електронній інформаційній взаємодії з Єдиною системою, не створює правових наслідків для припинення такої взаємодії.

2. У разі модифікації, перетворення електронного інформаційного ресурсу на складову Єдиної системи, він замінюється Єдиною системою у відносинах електронної інформаційної взаємодії з іншими електронними інформаційними ресурсами, зі збереженням накопиченої інформації та її переданням до Єдиної системи відповідно до рішення про модифікацію, перетворення відповідного електронного інформаційного ресурсу.

 

Стаття 15. Публічні дані

1. Формування переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню (оновленню) у формі відкритих даних із Єдиної системи, здійснюється власником Єдиної системи в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Публічна інформація з Єдиної системи у формі відкритих даних підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України „Про доступ до публічної інформації”.

2. На підставі даних Єдиної системи можуть формуватися аналітичні матеріали і статистична інформація (документація).

 

Розділ III

ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ РЕЄСТР

 

Стаття 16. Єдиний соціальний реєстр

1. Єдиний соціальний реєстр (далі – Соціальний реєстр) – це інформаційно-комунікаційна система, що є складовою центральної підсистеми Єдиної системи та забезпечує збирання, накопичення, збереження, захист та облік електронних даних заявників, осіб, у яких встановлено право на отримання соціальної підтримки та отримувачів усіх видів соціальної підтримки, надання яких забезпечується суб’єктами Єдиної системи відповідно до їхніх повноважень.

Соціальний реєстр ведеться з метою централізованого накопичення інформації та ведення єдиного обліку заявників, осіб, у яких встановлено право на отримання соціальної підтримки та отримувачів усіх видів соціальної підтримки, інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб при реалізації їхніх повноважень у сфері соціального захисту населення та здійснення інших заходів із соціальної підтримки вразливих груп населення та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах чи з інших підстав потребують соціальної підтримки.

 

Стаття 17. СтруктураСоціального реєстру

1. До складу Соціального реєстру входять:

електронна особова справа соціальної сфери – сукупність документів (у тому числі електронних документів та електронних копій документів) про особу, яка є отримувачем соціальної підтримки, накопичених, згрупованих та уніфікованих за допомогою програмних засобів ведення Єдиної системи, що створюється та ведеться в Соціальному реєстрі;

соціальна реєстраційна картка особи – обліковий запис про особу, яка є отримувачем соціальної підтримки / у якій встановлено право на отримання соціальної підтримки або відсутність такого права / щодо якої отримано звернення, повідомлення про сім’ю / особу, яка перебуває у складних життєвих обставинах та / або набула прав за соціальною ознакою, що створюється за допомогою програмних засобів Єдиної системи та ведеться в Соціальному реєстрі;

соціальна реєстраційна картка сім’ї – обліковий запис про сім’ю, яка є отримувачем соціальної підтримки, отримувала соціальну підтримку раніше або щодо якої встановлено відсутність права надалі отримувати соціальну підтримку, щодо якої отримано звернення / повідомлення про сім’ю / особу, яка перебуває у складних життєвих обставинах, що створюється за допомогою програмних засобів Єдиної системи та ведеться в Соціальному реєстрі;

соціальна реєстраційна картка домогосподарства – обліковий запис про домогосподарство, що є отримувачем соціальної підтримки, яке отримувало соціальну підтримку раніше або щодо якого встановлено відсутність права надалі отримувати соціальну підтримку, що створюється за допомогою програмних засобів Єдиної системи та ведеться в Соціальному реєстрі;

поточні соціальні статуси особи – частина Соціального реєстру, що є результуючою складовою відображення соціальних статусів за електронними особовими справами, а також набутих прав, і містить відомості, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;

журнал історії звернень за соціальною підтримкою – складова Соціального реєстру, в якій накопичується, зберігається, обліковується та використовується інформація про дату і час звернення за певним видом соціальної підтримки особи чи осіб, в інтересах яких діє особа, статус опрацювання таких звернень та інформація про рішення, які були прийняті за результатами їх опрацювання;

електронні інформаційні ресурси власника Єдиної системи, в яких накопичується, зберігається, використовується та обробляється інформація про осіб, у яких встановлено право на отримання соціальної підтримки та яка систематизується відповідно до принципів, визначених Кабінетом Міністрів України;

інтегровані або такі, що взаємодіють зі Соціальним реєстром електронні інформаційні ресурси суб’єктів Єдиної системи, визначені Кабінетом Міністрів України та призначені для адміністрування окремих видів соціальної підтримки відповідно до функцій суб’єктів Єдиної системи (далі – суміжні інформаційні ресурси).

2. Перелік відомостей, що містяться в електронній особовій справі соціальної сфери, соціальних реєстраційних картках особи, сім’ї та домогосподарства, визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 18. Користувачі Соціального реєстру

1. Користувачами Соціального реєстру є:

держатель Соціального реєстру;

адміністратор Соціального реєстру;

публічні реєстратори та створювачі реєстрової інформації в Соціальному реєстрі;

надавачі соціальної підтримки та інші суб’єкти Єдиної системи;

отримувачі соціальної підтримки.

2. Порядок функціонування Соціального реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

3. Держателем Соціального реєстру є власник Єдиної системи. Адміністратором Соціального реєстру є адміністратор Єдиної системи.

4. Власник Єдиної системи як держатель Соціального реєстру має право безкоштовно отримувати інформацію, необхідну для встановлення / позбавлення права на отримання фізичними особами (сім’ями, домогосподарствами) всіх видів соціальної підтримки, передбачених законодавством, розрахунку їх розмірів (обсягу) та реалізації інших повноважень у соціальній сфері, передбачених законом, персональні дані, інформацію з автоматизованих інформаційних систем, інформаційно-комунікаційних систем, державних електронних інформаційних ресурсів, реєстрів, баз даних, володільцем, розпорядником та / або адміністратором яких є суб’єкти електронної інформаційної взаємодії, у тому числі інформацію з обмеженим доступом.

5. Публічний реєстратор Соціального реєстру є посадовою особою або особою, яка перебуває у трудових відносинах із держателем або адміністратором Соціального реєстру та здійснює безпосереднє внесення або акцептування внесення інформації до Соціального реєстру. Права та обовʼязки публічних реєстраторів Соціального реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України. 

6. Створювачем реєстрової інформації в Соціальному реєстрі може бути уповноважена особа держателя, адміністратора Соціального реєстру, держателя суміжного інформаційного ресурсу чи суб’єкта Єдиної системи, а також інша особа, яка в процесі користування Соціальним реєстром та / або Єдиною системою, у межах статусів і повноважень, передбачених Кабінетом Міністрів України, створює інформацію про об’єкт реєстру для її внесення до Соціального реєстру.

7. Володільцем персональних даних, що обробляються в Соціальному реєстрі, є держатель Соціального реєстру.  

8. За рішенням володільця персональних даних повноваження розпорядника персональних даних, обробка яких здійснюється в Соціальному реєстрі, можуть бути покладені на адміністратора Соціального реєстру відповідно до Закону України „Про захист персональних даних”.

 

Стаття 19. Основні засади ведення Соціального реєстру

1. Соціальний реєстр ведеться з використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що є державними інформаційними ресурсами.

2. За підключення та доступ до Соціального реєстру, внесення до нього відомостей і користування ним плата не стягується.

3. Соціальний реєстр функціонує в цілодобовому режимі, крім випадків проведення планових і позапланових профілактичних та / або технічних робіт, пов’язаних із усуненням технічних та / або методологічних помилок чи технічного збою в роботі.

Інформація про проведення профілактичних та / або технічних робіт із підтримки Соціального реєстру оприлюднюється на офіційному веб-сайті адміністратора Єдиної системи за три календарні дні до дати проведення таких робіт, крім випадків, коли своєчасне попередження про такі роботи неможливе через їх терміновість.

4. Заходи щодо створення, впровадження та супроводу програмного забезпечення Соціального реєстру, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, технічних і технологічних заходів із надання доступу до Соціального реєстру провадяться адміністратором Єдиної системи згідно із законами України „Про публічні електронні реєстри” та „Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”.

5. Датою початку функціонування Соціального реєстру є дата його введення в промислову експлуатацію.

6. Інформування правоволодільця про внесення до Соціального реєстру інформації про нього та про належні йому майно, майнові, правові та інші спеціальні та / або соціальні статуси, а також про зміну та видалення такої інформації належить до компетенції держателя або адміністратора Соціального реєстру.

7. Для Соціального реєстру як складової Єдиної системи визначаються спільні джерела інформації, порядок її отримання та оприлюднення, строки внесення, права та обов’язки користувачів. Соціальний реєстр здійснює через Єдину систему електронну інформаційну взаємодію у спосіб та в порядку, передбачені цим Законом.

8. Кожна особа, персональні дані (інформація про особу) якої внесені до Соціального реєстру, має право на безоплатне отримання довідки про внесення інформації до Соціального реєстру в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

9. Програмне забезпечення Соціального реєстру є об’єктом права державної власності. Майнові права на програмне забезпечення належать державі в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

 

Стаття 20. Мова ведення Соціального реєстру

1. Соціальний реєстр ведеться державною мовою. Допускається використання латинських літер і спеціальних символів у написанні електронної адреси, серії документів тощо. Для транслітерації прізвищ (за наявності), власних імен, по батькові (за наявності) та інших власних назв застосовується транслітерація українського алфавіту латиницею, затверджена Кабінетом Міністрів України.

2. У разі виявлення розбіжностей у написанні прізвища (за наявності), власного імені, по батькові (за наявності) фізичної особи, місця народження, адреси її зареєстрованого / задекларованого місця проживання (перебування) визначальними є відомості Єдиного державного демографічного реєстру.

 

Стаття 21. Об’єкти Соціального реєстру

1. Об’єктом Соціального реєстру є інформація про осіб, їхні статуси, сім’ї та домогосподарства, які звертаються щодо отримання соціальної підтримки або у яких виникло право на її отримання, з обов’язковим зазначенням відомостей, що дають змогу ідентифікувати особу, підстав, що дають їй право на отримання соціальної підтримки, розрахунку розміру соціальної підтримки в грошовому еквіваленті, відомостей про реалізацію такого права або користування ним, результатів призначень, нарахувань і виплат усіх видів соціальної підтримки, передбачених законодавством.

2. У Соціальному реєстрі зазначається базова інформація (дані) про заявників, осіб, у яких встановлено право на отримання соціальної підтримки та її отримувачів, а саме:

1) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

2) номер свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (за наявності);

3) громадянство;

4) реквізити документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України або свідоцтво про народження дитини (назва документа, серія та / або номер, дата видачі, уповноважений суб’єкт, що видав документ);

5) реквізити документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус (назва документа, серія та / або номер, дата видачі, уповноважений суб’єкт, що видав документ);

6) унікальний номер запису у Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

7) прізвище (за наявності), власне ім’я, по батькові (за наявності);

8) дата і місце народження;

9) стать;

10) номер контактного телефону та / або адреса електронної пошти, інша контактна інформація;

11) адреса зареєстрованого / задекларованого місця проживання (перебування)     та / або адреса фактичного місця проживання (перебування);

12) актові записи цивільного стану.

Залежно від виду соціальної підтримки, для надання або виникнення права на надання якої дані вносяться до Соціального реєстру, склад даних (у тому числі персональних), що підлягають внесенню, обробці та зберіганню в Соціальному реєстрі, може доповнюватись іншими даними відповідно до законів України „Про соціальні послуги”, ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та інших нормативно-правових актів, що регулюють відповідний вид соціальної підтримки, та визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Забороняється вимагати від осіб та вносити до Соціального реєстру інформацію, не передбачену цим Законом.

4. Інформація про стан здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, відомості, одержані при медичному обстеженні, засудження до кримінального покарання може бути внесена до Соціального реєстру у випадках та в обсязі, визначених законом, та лише з метою встановлення права на отримання соціальної підтримки, призначення та / або надання особі соціальної підтримки.

5. Ідентифікація об’єкта Соціального реєстру здійснюється за допомогою ідентифікатора, що є реєстровим номером відповідного об’єкта Соціального реєстру.

6. Програмне забезпечення Соціального реєстру має забезпечувати окреме зберігання даних про документи і відомості, що внесені до Соціального реєстру, з метою підтвердження їх походження, цілісності та достовірності.

 

Стаття 22. Фінансування витрат, повʼязаних із функціонуванням Соціального реєстру

1. Фінансування витрат, пов’язаних із створенням програмно-технічних засобів Соціального реєстру та його функціонуванням здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів міжнародних фінансових організацій, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

 

Розділ IV

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців із дня його опублікування.

2. Внести зміни до таких законів України:

1) статтю 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170, із наступними змінами) доповнити частиною п’ятою такого змісту:

„5. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють повноваження у сфері соціального захисту населення та надання соціальних послуг, інших видів соціальної підтримки засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери в порядку, передбаченому законодавством.”;

2) статтю 23 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190, із наступними змінами) доповнити частиною другою такого змісту:

„Місцева державна адміністрація здійснює повноваження у  сфері соціального забезпечення та соціального захисту населення, надання соціальних послуг та інших видів соціальної підтримки засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери в порядку, передбаченому законодавством.”.

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців із дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Закону;

забезпечити здійснення центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та / або реалізацію державної політики з питань соціального захисту населення, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, державними підприємствами та / або державними установами, що належить до їхгьої сфери управління, міграції та, за потребою, актуалізації та / або оптимізації відомостей з публічних електронних реєстрів, баз даних, інших інформаційних, інформаційно-комунікаційних систем, що здійснюють обробку даних про отримувачів соціальної підтримки, до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;

забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом із припиненням функціонування тих публічних електронних реєстрів, баз даних та інших інформаційних, інформаційно-комунікаційних систем, відомості з яких було перенесено до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери та / або Єдиного соціального реєстру.

 

Голова
Верховної Ради України

 

 

Пояснювальна записка

Порівняльна таблиця

Повідомлення про оприлюднення

 

 

Пропозиції та зауваження до проекту акта приймаються протягом 15 календарних днів із дня оприлюднення проекту за адресою: Міністерство соціальної політики України, 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10; e-mail: v.v.pavlova@mlsp.gov.ua; тел.: 289-41-29 (відповідальна особа – Павлова В. В.).