Текст у форматі Word 

Проект

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення

 

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, метою якої є формування пенсійних накопичень учасниками системи та отримання ними додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат, а також регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності.

 

Розділ І.  Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі поняття вживаються в такому значенні:

авторизована компанія з управління активами - компанія з управління активами, внесена до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, яка на підставі ліцензії на провадження діяльності з управління активами провадить діяльність з управління пенсійними активами;

авторизований страховик - страховик, що здійснює діяльність зі страхування життя, внесений до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та здійснює діяльність у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення відповідно до вимог, встановлених цим Законом;

авторизований адміністратор пенсійного фонду - адміністратор пенсійного фонду, внесений до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, який на підставі ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів провадить діяльність з адміністрування недержавного пенсійного фонду;

авторизований зберігач – банк, внесений до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, який на підставі ліцензії на провадження діяльності із зберігання активів пенсійних фондів провадить діяльність із зберігання пенсійних активів;

авторизований пенсійний фонд - недержавний пенсійний фонд, який створений відповідно до законодавства про недержавне пенсійне забезпечення, в тому числі державний накопичувальний пенсійний фонд, утворений відповідно до цього Закону, внесений до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, та який здійснює діяльність у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення відповідно до вимог, встановлених цим Законом;

авторизовані суб’єкти системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення (далі - авторизовані суб’єкти) – авторизовані компанії з управління активами, авторизовані зберігачі, авторизовані адміністратори, авторизовані недержавні пенсійні фонди та авторизовані страховики;

адміністратор інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення (далі Адміністратор системи) – визначена Кабінетом Міністрів України установа (орган), що забезпечує адміністрування інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

обов’язковий накопичувальний внесок – частина накопичувального внеску, яка сплачується відповідно до цього Закону в обов’язковому порядку;

вигодонабувач – особа, визначена у договорі страхування довічної пенсії, яка у разі настання страхового випадку (смерть застрахованої особи протягом гарантованого періоду виплат або до повної виплати обумовленої суми) набуває право на виплати за таким договором;

довічна пенсія – періодичні пенсійні виплати, які здійснюються на умовах, визначених цим Законом, авторизованим страховиком протягом життя учасника системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення на підставі договору страхування довічної пенсії;

додатковий накопичувальний внесок – частина накопичувального внеску, яка сплачується відповідно до цього Закону в обов’язковому порядку, з можливістю відмови працівника від такої сплати, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;

Єдиний соціальний реєстр – інформаційно-комунікаційна система, що призначена для збереження та обліку електронних даних отримувачів соціальної підтримки, передбаченої законодавством, в тому числі електронних даних, передбачених цим Законом, про учасників системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

заінтересована особа – пов’язана особа юридичної особи, а також її контролер, особа, яка має істотну участь в юридичній особі, та особа, через яку зазначені особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у цій юридичній особі, особа, яка має істотну участь у споріднених та афілійованих особах юридичної особи, будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених вище у цьому пункті, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені вище у цьому пункті, через трудові, цивільні та інші відносини;

індивідуальний пенсійний рахунок – рахунок учасника системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, який ведеться в системі персоніфікованого обліку у визначеному цим Законом порядку з метою обліку накопичених на користь такого учасника пенсійних коштів;

інформаційна система загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення – складова єдиної інформаційної  системи соціальної сфери, що базується на Єдиному соціальному реєстрі, та забезпечує накопичення, зберігання, автоматизоване оброблення та використання інформації у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, а також автоматизацію процесів між суб’єктами системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, їх інформаційну підтримку та інші функції передбачені цим Законом;

наглядовий орган – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка згідно з Законом України „Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків” здійснює державне регулювання та контроль у системі накопичувального пенсійного забезпечення;

накопичувальний внесок – грошові кошти, що в порядку, визначеному законом, сплачуються до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

одноразова пенсійна виплата – пенсійна виплата, що здійснюється одноразово у випадках та у порядку, визначених цим Законом;

пенсійні активи системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення (далі – пенсійні активи) – активи авторизованих пенсійних фондів, авторизованих страховиків, які сформовані відповідно до цього Закону, та за рахунок яких здійснюватимуться/здійснюються пенсійні виплати або страхові виплати авторизованим страховиком;

пенсійні кошти – визначена у національній валюті сума зобов’язань авторизованого пенсійного фонду, авторизованого страховика перед учасниками системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

пенсія на визначений строк – періодичні пенсійні виплати учасникам системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, які здійснюється на умовах, визначених цим Законом, протягом визначеного строку за рахунок пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника;

персоніфікований облік – збирання, оброблення, систематизація та зберігання передбаченої законодавством про пенсійне забезпечення інформації про учасників системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, відомостей про визначення їх прав на пенсійні виплати за рахунок коштів, накопичених на їх користь, а також для обчислення розміру цих виплат;

платник накопичувальних внесків – особа, яка сплачує накопичувальні внески на користь учасника системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення в порядку, визначеному цим Законом;

податковий орган – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та накопичувального внеску на загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення, його територіальні органи.

працівник – громадянин України, іноземець (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особа без громадянства, які працюють на підприємствах, в  установах та організаціях, в інших юридичних осіб, у фізичних осіб-підприємців чи в інших фізичних осіб, які визначені цим Законом як роботодавці. Для цілей цього Закону до працівників прирівнюються військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, особи, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізаціюˮ та „Про військовий обов’язок і військову службуˮ;

реєстр авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення – це сукупність відомостей про авторизовані пенсійні фонди, авторизовані компанії з управління активами, авторизованих зберігачів, авторизованих адміністраторів та авторизованих страховиків, які мають право надавати послуги у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), фізична особа – підприємець, самозайнята особа, інша фізична особа, яка використовує працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу, форми власності, виду діяльності та господарювання використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань). Для цілей цього Закону до роботодавців прирівнюються військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, та які зобов’язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

самозайнята особа – фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, члени фермерського господарства, і якщо такі особи не є працівниками в розумінні цього Закону;

система загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення – система, яка базується на засадах накопичення на індивідуальних пенсійних рахунках в авторизованих пенсійних фондах та на індивідуальних пенсійних рахунках у авторизованих страховиків коштів учасників системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та здійснення пенсійних виплат за рахунок таких коштів на умовах та в порядку, передбаченому цим Законом;

учасник системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення (далі – учасник системи) - фізична особа, яка сплачує (сплачувала) або на користь якої сплачуються (сплачувалися) накопичувальні внески до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, та яка має право на отримання виплат або отримує виплати з системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення на умовах, визначених Законом;

установа накопичувального пенсійного забезпечення – авторизований пенсійний фонд або авторизований страховик;

чиста вартість пенсійних активів –  різниця між вартістю пенсійних активів на день проведення розрахунку та загальною сумою зобов’язань авторизованого пенсійного фонду (субфонду), що підлягають виконанню на день проведення розрахунку.

2. Терміни „комплаєнсˮ, „особа, яка здійснює управлінські функціїˮ вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України „Про ринки капіталу та організовані товарні ринкиˮ.

Терміни „пов’язана особаˮ, „ділова репутаціяˮ, „істотна участьˮ, „контролерˮ, „контрольˮ вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України „Про фінансові послуги та фінансові компаніїˮ.

Терміни „аудиторˮ та „аудиторська фірмаˮ вживаються у цьому Законі в значенні, наведеному в Законі України „Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльністьˮ.

Терміни „кінцевий бенефіціарний власник (контролер)ˮ та „члени сім’їˮ вживається у цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищенняˮ.

Термін „близькі особиˮ вживається у цьому Законі в значенні, наведеному в Законі України „Про запобігання корупціїˮ.

Терміни „ключові функціїˮ, „страховикˮ, „одиниця пенсійних активівˮ, „чиста вартість одиниці пенсійних активівˮ, „недержавний пенсійний фонд (пенсійний фонд)ˮ вживаються у цьому Законі в значенні, наведеному в Законі України „Про недержавне пенсійне забезпеченняˮ.

Термін „конфлікт інтересівˮ вживається у цьому Законі в значенні, наведеному в Законі України „Про банки і банківську діяльністьˮ.

Термін „страхова виплатаˮ вживається у цьому Законі в значенні, наведеному в Законі України „Про страхуванняˮ.

 

Стаття 2.  Законодавство про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення

Законодавство про загальнообов’язкове накопичувальне забезпечення складається з цього Закону, законів України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняˮ, „Про недержавне пенсійне забезпеченняˮ, „Про страхуванняˮ, „Про ринки капіталу та організовані товарні ринкиˮ, „Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринківˮ, „Про фінансові послуги та фінансові компаніїˮ та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

 

Стаття 3. Принципи системи загальнообов’язкового накопичувального  пенсійного забезпечення

1. Загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення здійснюється на принципах:

законодавчого визначення умов загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

державного регулювання діяльності накопичувального пенсійного забезпечення та нагляду за його здійсненням;

обачливого інвестування пенсійних активів;

гарантування збереження сплачених накопичувальних внесків учасниками системи;

відповідальності авторизованих суб’єктів та пов’язаних з ними осіб за порушення норм, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

пропорційності системи управління авторизованих суб’єктів розміру, характеру, масштабу та складності її діяльності;

врахування екологічних, соціальних та управлінських ризиків у діяльності авторизованих суб’єктів;

гласності, прозорості та доступності діяльності авторизованих суб’єктів;

забезпечення державою економічної зацікавленості участі фізичних осіб у здійсненні накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

обов'язкової сплати обов’язкового накопичувального внеску учасниками системи;

добровільної сплати додаткового накопичувального внеску учасниками системи;

добровільного вибору учасниками системи установи накопичувального пенсійного забезпечення та визначення законом установи за замовчуванням для учасників системи, які не визначились з обранням установи накопичувального пенсійного забезпечення;

рівноправності всіх учасників системи;

диференціації розмірів пенсійних виплат залежно від розміру пенсійних коштів, накопичених на індивідуальному пенсійному рахунку учасника системи;

спадкування пенсійних коштів.

 

Стаття 4. Суб’єкти системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення

1. Суб’єктами системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення є:

1) платники накопичувального внеску;

2) учасники системи;

3) авторизовані пенсійні фонди;

4) авторизовані компанії з управління активами;

5) авторизовані зберігачі;

6) авторизовані адміністратори пенсійних фондів;

7) авторизовані страховики;

8) Адміністратор системи;

2. Юридичні особи, зазначені в пунктах 3 та 7 частини першої цієї статті є установами накопичувального пенсійного забезпечення.

Розділ ІІ. Накопичувальні внески, їх платники.

 

Стаття 5. Платники накопичувального внеску

1. Платниками накопичувального внеску є:

1) працівники;

2) роботодавці;

3) самозайняті особи;

 

Стаття 6. Ставки накопичувального внеску

1. Накопичувальний внесок обчислюється у відсотках до бази нарахування накопичувального внеску, яка визначена в статті 7 цього Закону.

2. Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників становить 1 відсоток бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального забезпечення, 2 відсотка – протягом другого року, 3 відсотки – протягом третього і в наступні роки.

3. Додатковий накопичувальний внесок для працівників становить 1 відсоток бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального забезпечення, 2 відсотка – протягом другого року, 3 відсотки – протягом третього і в наступні роки.

Працівник може відмовитися від сплати додаткового накопичувального внеску, або поновити його сплату у визначених цим Законом розмірах, на підставі поданої роботодавцю заяви, за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування накопичувального внеску на загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення. Припинення сплати додаткового накопичувального внеску на підставі заяви працівника здійснюється з місяця, наступного за місяцем  отримання роботодавцем такої заяви.

Щороку 1 січня роботодавець поновлює нарахування, утримання та сплату додаткового накопичувального внеску у розмірах, що визначені в абзаці першому цієї частини, за працівників, які відмовилися від його сплати, про що не пізніше ніж за два місяці повідомляє таких працівників. Поновлення сплати накопичувального внеску здійснюється у разі якщо працівником в період з дня повідомлення роботодавцем про поновлення сплати додаткового накопичувального внеску до дати поновлення його сплати не буде подано заяву щодо припинення сплати внеску, зазначену у абзаці другому цієї частини. Працівник може відмовитися від сплати поновленого додаткового накопичувального внеску шляхом подання відповідної заяви роботодавцю.

4. Обов’язковий накопичувальний внесок для роботодавців становить 1 відсоток бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального забезпечення, 2 відсотка – протягом другого року, 3 відсотки – протягом третього і в наступні роки.

Роботодавці сплачують обов’язковий накопичувальний внесок у розмірах зазначених а абзаці першому частини 4 цієї статті перші три роки.

Починаючи з четвертого року роботодавці виокремлюють частину єдиного внеску на накопичувальний внесок у розмірі накопичувального внеску, зазначеного в абзаці першому цієї частини, але тільки у випадку якщо працівник сплачує додатковий накопичувальний внесок з власних доходів. У разі відмови працівника від сплати додаткового накопичувального внеску відповідно до абзацу другого частини третьої цієї статті, роботодавці не виокремлюють накопичувальний внесок з єдиного внеску.

Обов’язковий накопичувальний внесок для роботодавців сплачується роботодавцями в складі єдиного внеску, та виокремлюється в звітності щодо сплати єдиного внеску. Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників та додатковий накопичувальний внесок не є єдиним внеском.

5. Обов’язковий накопичувальний внесок для самозайнятих осіб, що сплачують такий внесок на свою користь, становить 1 відсоток бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального забезпечення, 2 відсотка – протягом другого року, 3 відсотки – протягом третього і в наступні роки.

Самозайнята особа може відмовитися від сплати обов’язкового накопичувального внеску, або поновити його сплату у визначених цим Законом розмірах, не пізніше ніж за місяць до строку сплати чергового внеску, та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування накопичувального внеску на загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення.

 

Стаття 7. Обчислення накопичувального внеску.

1. Накопичувальний внесок обчислюється у відсотках до бази нарахування накопичувального внеску.

Базою нарахування накопичувального внеску є сума нарахованої кожному працівнику заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України „Про оплату праціˮ, сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, сума грошового забезпечення, сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, накопичувальний внесок обчислюється з суми, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована. Зазначений порядок нарахування накопичувального внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул.

2. Накопичувальний внесок обчислюється з нарахованих сум не зменшених на суму відрахувань податків, інших обов’язкових платежів, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

3. Накопичувальний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення накопичувального внеску із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення накопичувального внеску.

4. Обчислення накопичувального внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування, (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати, грошового забезпечення (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується накопичувальний внесок.

5. Обчислення накопичувального внеску за минулі періоди, у випадку його несвоєчасного нарахування, здійснюється виходячи з розміру накопичувального внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати, грошового забезпечення (доходу), на які він нараховується чи з яких утримується.

6. База нарахування накопичувального внеску для самозайнятих осіб встановлюється у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

 

Стаття 8.  Нарахування, утримання та сплата накопичувального внеску.

1. Нарахування (обчислення), утримання та сплата накопичувального внеску здійснюється роботодавцями та самозайнятими особами на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються накопичувальні внески..

2. Накопичувальний внесок нараховується на суми, зазначені в частині першій статті 7 цього Закону, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Перелік видів виплат, на які не нараховується накопичувальний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Накопичувальний внесок не входить до системи оподаткування.

Кошти, що надходять від сплати накопичувального внеску та застосування фінансових санкцій за порушення порядку його сплати відповідно до законодавства, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення.

4. Для зарахування накопичувального внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки у відповідному податковому органу.

Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів накопичувального внеску.

Обслуговування коштів накопичувального внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

5. Сплата накопичувального внеску роботодавцями, в тому числі за їхніх працівників, та самозайнятими особами здійснюється у національній валюті шляхом внесення сум накопичувального внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, крім накопичувального внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України.

Кошти накопичувального внеску, що надійшли в іноземній валюті, після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуються на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Порядок продажу такої безготівкової іноземної валюти визначається в положенні про рух коштів зазначеному в частині 4 цієї статті.

Сплата роботодавцями та самозайнятими особами накопичувального внеску на рахунки податкових органів здійснюється одночасно зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та в порядку аналогічному для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначеному у частинах сьомій – чотирнадцятій статті 9 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняˮ.

6. Роботодавці та самозайняті особи одночасно із сплатою накопичувального внеску, але не пізніше наступного робочого дня, подають в електронній формі відомості персоніфікації до Адміністратора системи за формою та в порядку, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

7. Облік платників накопичувального внеску, які безпосередню його сплачують (роботодавців та самозайнятих осіб), здійснюється податковим органом, в порядку затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники накопичувального внеску мають однакові права та обов’язки з платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з урахуванням особливостей цього Закону.

Відповідальність за порушення порядку сплати накопичувального внеску роботодавцями визначається Законом України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняˮ, а в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

 

Стаття 9. Обслуговування коштів накопичувального внеску на централізованих рахунках податкових органів та його розподіл між установами накопичувального пенсійного забезпечення

1. Адміністратор системи проводить звірку відомостей персоніфікації, отриманих від роботодавців та самозайнятих осіб, та не пізніше п’яти робочих днів після надходження на централізовані рахунки податкових органів коштів від сплати накопичувального внеску, а у разі виявлення розбіжностей з даними персоніфікованого обліку чи в сумах сплати накопичувального внеску – не пізніше п’яти робочих днів після усунення таких розбіжностей, подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відомості щодо розподілу сум накопичувальних внесків між установами накопичувального пенсійного забезпечення. Одночасно з подачею вищезазначених відомостей Адміністратор системи у порядку інформаційного обміну передає установам накопичувального пенсійного забезпечення інформацію, необхідну їм для ведення персоніфікованого обліку пенсійних активів учасників системи.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує згідно з відомостями, отриманими від Адміністратора системи, перерахування коштів, що надійшли від сплати роботодавцями накопичувальних внесків (фінансових санкцій) і акумульовані на централізованих рахунках податкових органів, на рахунки установ накопичувального пенсійного забезпечення.

3. Обмін інформацією між податковими органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та Адміністратором системи щодо перерахованих на рахунки податкових органів сум накопичувального внеску (фінансових санкцій), сплаченого роботодавцями, здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з  центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

4. Із коштами, отриманими від сплати накопичувального внеску, акумульованими на рахунках податкових органів, здійснюються такі операції:

1) перерахування на рахунки установ накопичувального пенсійного забезпечення;

2) повернення роботодавцям та/або самозайнятим особам помилково сплачених сум накопичувального внеску;

3) повернення безпідставно стягнутих сум накопичувального внеску.

Платники накопичувального внеску, у разі наявності помилок у відомостях персоніфікації, зобов’язані виправити такі помилки протягом трьох місяців з дня оплати. У разі несвоєчасного виправлення, помилково сплачені кошти та кошти, по яким надані відомостей персоніфікації з помилками, повертаються платникам накопичувального внеску протягом шести місяців з дня отримання коштів.

5. Кошти, що надійшли від сплати накопичувальних внесків, фінансових санкцій (штрафів та пені), обслуговуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на безоплатній основі.

6. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та накопичувального внеску, є забезпечення адміністрування накопичувальних внесків шляхом їх збору, ведення обліку надходжень від їх сплати, здійснення контролю за сплатою єдиного та накопичувального внесків та інформування платників накопичувального внеску про виявлені помилки у сумі сплачених внесків чи помилки у відомостях персоніфікації.

7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та накопичувального внеску відповідно до покладених на нього завдань:

1) аналізує та спільно з Пенсійним фондом та Адміністратором системи прогнозує надходження коштів від сплати накопичувального внеску;

2) забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати накопичувального внеску;

3) здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку накопичувального внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати накопичувального внеску;

4) за погодженням з Адміністратором системи встановлює форми, порядок прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування накопичувального внеску;

5) взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, платниками накопичувальних внесків, Пенсійним фондом та Адміністратором системи;

6) узагальнює практику застосування законодавства про збір та ведення обліку накопичувального внеску;

7) надає роз’яснення з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку накопичувального внеску;

8) інформує платників накопичувальних внесків щодо виявлених помилок та/або виявлених розбіжностей у відомостях персоніфікації;

9) здійснює інші функції, передбачені законодавством

 

Розділ IІІ. Адміністрування системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення

Стаття 10. Адміністратор системи

1. Адміністрування інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення здійснює Адміністратор системи.

2. До функцій Адміністратора системи належать:

1) здійснення персоніфікованого обліку відомостей про учасників системи в інформаційній системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення шляхом ведення відповідного розділу про пенсійне забезпечення учасника системи в електронній особовій справі соціальної сфери, що створюється та ведеться в Єдиному соціальному реєстрі;

2) отримання від платників накопичувального внеску відомостей первинної персоніфікації про сплачені накопичувальні внески на користь учасників системи, здійснення персоніфікованого обліку сплачених внесків, виявлення розбіжностей в відомостях персоніфікації з даними персоніфікованого обліку та повідомлення про виявлені розбіжності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та накопичувального внеску;

3) надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування, інформації щодо сум накопичувальних внесків в розрізі обраних учасниками системи установ накопичувального пенсійного забезпечення до яких необхідно перерахувати внески;

4) здійснення обліку відомостей про установи накопичувального пенсійного забезпечення, забезпечення інформаційного обміну з ними у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення за погодженням з наглядовим органом та Національним банком України (далі – порядок інформаційного обміну);

5) забезпечення відповідно до закону своєчасного внесення відомостей про учасників системи до інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, в тому числі до Єдиного соціального реєстру, та актуалізації інформації, отриманої від установ накопичувального пенсійного забезпечення в порядку інформаційного обміну;

6) забезпечення віддаленого з використанням комунікаційних мереж укладення договорів учасником системи з вибраною ним установою накопичувального пенсійного забезпечення або внесення відомостей до інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення про укладення такого договору при безпосередньому зверненні учасника до установи накопичувального пенсійного забезпечення;

7) надання учаснику системи віддаленого доступу з використанням комунікаційних мереж до інформації про стан його індивідуального пенсійного рахунку, відкритого в  установі накопичувального пенсійного забезпечення, за обраний ним період з можливістю отримання виписки про рух коштів по рахунку та з дотриманням законодавства у сфері захисту інформації;

8) формування інформації про систему загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та іншої звітності, форма та періодичність якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення за погодженням з наглядовим органом та Національним банком України;

9) взаємодія в установленому законодавством порядку з центральними органами виконавчої влади, з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;

10) участь в аналізі та прогнозі надходження коштів від сплати накопичувального внеску до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

11) забезпечення автоматизації, централізованого обліку та моніторингу звернень заявників до суб’єктів накопичувальної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

12) моніторинг перерахування пенсійних коштів учасників системи у встановлені цим законом терміни з однієї установи накопичувального пенсійного забезпечення до іншої у разі зміни установи учасником системи та повідомлення наглядового органу про виявлені порушення;

13) забезпечення зберігання інформації, в тому числі у вигляді резервних копій.

Адміністратор системи виконує інші функції, передбачені законодавством.

3. Адміністратор системи може делегувати частину своїх функцій іншій юридичній особі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

4. Адміністратор системи має право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов’язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою накопичувальних внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Адміністратор системи має право отримувати безоплатний доступ до інформації (в тому числі до інформації з обмеженим доступом), зокрема до інформації з державних реєстрів публічних баз даних, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, для виконання Адміністратором системи функцій, передбачених цим Законом. Адміністратор системи повинен забезпечити захист та конфіденційність отриманої інформації, в тому числі з урахуванням вимог Законів України „Про інформаціюˮ, „Про доступ до публічної інформаціїˮ та „Про захист персональних данихˮ за відповідними правилами, передбаченими законодавством.

5. Адміністратор системи зобов’язаний дотримуватися і забезпечувати дотримання законних інтересів учасників системи, не розголошувати інформацію про умови пенсійного контракту, або договору страхування довічної пенсії та розмір пенсійних коштів, які належать учаснику системи, крім випадків, передбачених законом.

Адміністратору системи забороняється запевняти чи гарантувати зростання доходів учасників системи.

6. Адміністратор системи повинен розробити, запровадити та підтримувати внутрішні правила та процедури, які забезпечують виконання ним функцій, передбачених цим законом, а також які спрямовані на виявлення будь-яких ризиків невиконання своїх зобов’язань, щодо ведення інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, а також вживати практичні заходи, спрямовані на мінімізацію зазначених ризиків, в тому числі контроль за виконанням алгоритмів ведення персоніфікованого обліку та ризиками можливого втручання з метою недобросовісних дій.

7. Адміністратор системи підпорядковується Кабінету Міністрів України і звітує про свою діяльність у системі не рідше ніж 1 раз на квартал. Така звітність підлягає оприлюдненню.

8. Адміністратор системи, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок невиконання або неналежного виконання ними функцій передбачених цим Законом несуть відповідальність згідно із законом.

Посадові особи Адміністратора системи та їх пов’язані особи не мають права отримувати винагороду в будь-якому вигляді від авторизованих суб’єктів, аудиторів, а також від пов'язаних осіб зазначених суб'єктів. У разі отримання такої винагороди у будь-якому вигляді посадові особи Адміністратора системи та їх пов’язані особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Делегування своїх обов’язків іншим юридичним особам не обмежує відповідальності Адміністратора системи за збитки або заподіяну шкоду, спричинені діями або бездіяльністю таких осіб.

9. Адміністратор системи не несе відповідальності за зобов’язаннями авторизованих суб’єктів, крім випадків, передбачених законом.

10. Фінансування діяльності Адміністратора системи, в частині виконання функцій передбачених цим законом, здійснюється за рахунок державного бюджету України до початку сплати накопичувальних внесків. А після початку сплати накопичувальних внесків - за рахунок пенсійних активів учасників системи.

 

Стаття 11.  Вибір учасником системи установи накопичувального пенсійного забезпечення.

 1. Учасник системи повинен обрати до дня початку сплати накопичувальних внесків установу накопичувального пенсійного забезпечення до якої будуть перераховуватися сплачені ним або на користь нього накопичувальні внески, шляхом укладення з нею договору (пенсійного контракту) відповідно до статті 13 цього Закону.

Учасник системи може змінити обрану ним установу накопичувального пенсійного забезпечення шляхом укладення нового договору з іншою установою, але не частіше ніж один раз на шість місяців.

2. Вибір учасником системи установи накопичувального пенсійного забезпечення здійснюється в інформаційній системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення з використанням телекомунікаційних мереж або шляхом подачі заяви встановленого зразка Адміністратору системи. Вибір здійснюється на підставі інформації про такі установи, що міститься на офіційному вебсайті Адміністратора системи або інформації, що міститься в Реєстрі авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, опублікованої на офіційному вебсайті наглядового органу.

3. Інформація про вибір учасником системи установи накопичувального пенсійного забезпечення вноситься Адміністратором системи до інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

4. Обслуговування учасників системи здійснюється авторизованими адміністраторами, авторизованими страховиками та їх агентами.

 

Стаття 12. Установа накопичувального пенсійного забезпечення за вмовчанням

1. Державний накопичувальний пенсійний фонд – є установою накопичувального пенсійного забезпечення для осіб які не визначились з вибором такої установи, та осіб які свідомо обрали цю установу.

2. Накопичувальні внески учасників системи, які не здійснили вибір  установи накопичувального пенсійного забезпечення до дня початку сплати накопичувальних внесків, підлягають зарахуванню на їхні індивідуальні пенсійні рахунки, які відкриваються в автоматичному порядку на підставі даних, що містяться в Єдиному соціальному реєстрі, в державному накопичувальному пенсійному фонді, створеному згідно зі статтею 27 цього Закону, а також на підставі відомостей персоніфікації отриманих від платників накопичувальних внесків.

 

Стаття 13. Укладення договору з установою накопичувального пенсійного забезпечення

1. Між учасником системи та авторизованим пенсійним фондом з метою накопичення пенсійних коштів укладається пенсійний контракт.

Учасник системи може укласти договір лише з однією установою накопичувального пенсійного забезпечення, крім випадку заміни учасником такої установи.

2. Договори, зазначені у частині першій цієї статті, є договорами приєднання та укладаються з використанням інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення під час особисто звернення учасника системи до установи накопичувального пенсійного забезпечення або дистанційно з використанням комунікаційних мереж.

Договір вважається укладеним після внесення Адміністратором системи  інформації про вибір учасником системи установи накопичувального пенсійного забезпечення до інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

Установа накопичувального пенсійного забезпечення з якою договір розривається на підставі вибору учасником іншої установи зобов’язана перерахувати пенсійні кошти такого учасника до вибраної установи не пізніше п’яти робочих днів після укладення нового договору.

Учаснику системи має бути надана можливість до укладення договору ознайомитися з проектом договору та пам’яткою, в якій роз’яснюються основні його положення. Вимоги до пам’ятки з роз’ясненням основних положень пенсійного контракту встановлюються наглядовим органом.

Договір укладається у письмовій формі, у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства.

Виконання грошового зобов’язання за договором здійснюється в національній валюті.

Типовий пенсійний контракт затверджується наглядовим органом.

Порядок інформаційної взаємодії між Адміністратором системи та авторизованими суб’єктами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення за погодженням з наглядовим органом та Національним банком України.

3. Дія пенсійного контракту чи договору пенсійного страхування вважається закінченою:

1) після повного виконання сторонами своїх обов’язків за договором;

2) після перерахування пенсійних коштів до іншої установи накопичувального пенсійного забезпечення на підставі вибору учасником системи іншої установи;

3) у разі смерті учасника системи після виконання передбачених у зв'язку з цим умов;

4) в інших випадках, передбачених законодавством та/або договором.

 

Стаття 14. Організація персоніфікованого обліку інформації про учасників системи

1. Персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення складається з персоніфікованого обліку інформації про учасників системи, який ведеться Адміністратором системи в інформаційній системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та персоніфікованого обліку інформації про учасників системи, який ведеться установами накопичувального пенсійного забезпечення.

2. Персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення ведеться з метою обліку учасників системи та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про учасників системи, зокрема обліку інформації про накопичені на користь учасників системи суми пенсійних коштів для визначення їх прав на пенсійні виплати за рахунок цих коштів, а також для обчислення розміру цих виплат.

3. В інформаційній системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення персоніфікований облік інформації про кожного учасника системи здійснюється шляхом ведення відповідного розділу про пенсійне забезпечення учасника системи в електронній особовій справі соціальної сфери, що створюється та ведеться в Єдиному соціальному реєстрі (далі - пенсійна картка учасника системи в Єдиному соціальному реєстрі).

Пенсійна картка учасника системи в Єдиному соціальному реєстрі в частині загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення ведеться в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з наглядовим органом.

Пенсійна картка учасника системи в Єдиному соціальному реєстрі в частині обліку інформації про накопичені на користь учасників системи суми пенсійних коштів повинна містити інформацію щодо:

вибраної учасником системи установи накопичувального пенсійного забезпечення;

сум сплачених на його користь накопичувальних внесків, дат їх сплати;

сум отриманих доходів;

сум понесених витрат пенсійних коштів;

загальної суми пенсійних коштів учасника системи;

сум пенсійних виплат, сплачених учаснику системи або його спадкоємцю, дат їх сплати;

іншу інформацію, передбачену законодавством.

4. Ведення персоніфікованого обліку здійснюється відповідно до спеціального законодавства, зокрема, авторизованим адміністратором – відповідно до законодавства про недержавне пенсійне забезпечення, авторизованим страховиком – відповідно до законодавства про страхування, та з урахуванням особливостей цього Закону.

Для забезпечення достовірності та актуальності даних персоніфікованого обліку в Єдиному соціальному реєстрі між Адміністратором системи та установами накопичувального пенсійного забезпечення здійснюється обмін даними в порядку інформаційного обміну встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення та наглядовим органом.

5. Установами накопичувального пенсійного забезпечення здійснюють відокремлений персоніфікований облік пенсійних коштів учасників системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення від учасників недержавного пенсійного забезпечення.

Авторизовані пенсійні фонди, які складаються із субфондів, повинні забезпечувати відокремлений персоніфікований облік в розрізі субфондів.

6. Інформація про учасника системи у системі персоніфікованого обліку зберігається протягом сімдесяти п’яти років після припинення ним участі у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, якщо інше не передбачене законодавством.

8. Чиста вартість одиниці пенсійних активів на день надходження першого накопичувального внеску до авторизованого пенсійного фонду (субфонду) встановлюється в розмірі поточної чистої вартості одиниці пенсійних активів такого авторизованого пенсійного фонду (субфонду) на день її підрахунку.

Обчислення чистої вартості пенсійних активів та чистої вартості одиниці пенсійних активів здійснюється авторизованим адміністратором щоденно на підставі інформації про вартість пенсійних активів.

9. Інформація у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення використовується з дотриманням вимог, передбачених законодавством про інформацію.

10. Відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються для:

підтвердження участі учасника в системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

визначення права учасника системи або його спадкоємців на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом;

обчислення розміру пенсійних виплат, передбачених цим Законом;

надання інформації учаснику системи на його вимогу або у випадках, передбачених цим Законом;

інших цілей, передбачених законодавством.

11. Виключні майнові права інтелектуальної власності на інформаційну систему загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, програмно-технічні засоби та програмне забезпечення, належать державі в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, її структурних складових та виключних майнових прав інтелектуальної власності забороняються.

Власником інформації щодо учасників системи, яка міститься в інформаційній системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, інформації щодо учасників системи забороняються.

12. Адміністратор системи, установи накопичувального пенсійного забезпечення забезпечують комплекс організаційних та технічних заходів, спрямованих на захист інформації, що містяться в системі персоніфікованого обліку, в тому числі забезпечують обмеження кола службових осіб, які в силу своїх службових обов’язків мають доступ до відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Особи, які мають доступ або користуються відомостями, що містяться в системі персоніфікованого обліку, за незаконне розголошення цих відомостей несуть відповідальність згідно із законом.

Надання Адміністратором системи, а також установами накопичувального пенсійного забезпечення інформації, що містяться в системі персоніфікованого обліку загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, іншим юридичним і фізичним особам, допускається виключно за рішенням суду та у випадках, передбачених законом.

 

Розділ ІV. Пенсійні активи

Стаття 15. Право власності на пенсійні кошти учасників системи

1. Пенсійні кошти учасників системи є їхньою власністю в розмірі, що обліковується на їх індивідуальних пенсійних рахунках.

2. У разі смерті учасника системи право власності вигодонабувачів / спадкоємців на його пенсійні кошти реалізується згідно з законом.

 

Стаття 16. Джерела формування та використання пенсійних активів учасників системи

1. Джерелами формування пенсійних активів учасників системи є:

1) накопичувальні внески;

2) інвестиційний дохід, що утворюється в результаті розміщення та інвестування коштів учасників системи у порядку, встановленому законом;

3) суми штрафних санкцій, пені, інших платежів на користь учасників системи та/або на користь установ накопичувального пенсійного забезпечення в частині загальнообов’язкового  накопичувального пенсійного забезпечення.

2. Пенсійні активи учасників системи використовуються для:

1) інвестування з метою отримання інвестиційного доходу на користь учасників системи;

2) здійснення пенсійних виплат, визначених цим Законом;

3) оплати послуг авторизованих компаній з управління активами;

4) оплати послуг авторизованих зберігачів;

5) оплати послуг авторизованих адміністраторів;

6) оплати послуг аудиторських фірм, які проводять аудит фінансової звітності установ накопичувального пенсійного забезпечення в частині загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

7) оплати обов’язкових платежів та послуг, які надаються авторизованим суб’єктам третіми особами, пов’язаних з володінням, користуванням та розпорядженням пенсійними активами, в тому числі проведенням операцій з ними (послуги інвестиційних фірм, послуги депозитарних установ, банків, витрати на перереєстрацію прав власності на пенсійні активи, послуги незалежної оцінки майна, судові збори та оплата адвокатських послуг);

8) оплати праці членів ради авторизованих пенсійних фондів;

9) оплата страхування відповідальності членів ради пенсійного фонду

10) оплати послуг Адміністратора системи.

3. Забороняється використання пенсійних коштів учасників системи для забезпечення виплати пенсій та надання соціальних послуг у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, на здійснення виплат у системі недержавного пенсійного забезпечення та на інші цілі, не передбачені цим Законом.

4. Дохід, отриманий внаслідок володіння, користування та розпорядження пенсійними активами, включається до складу таких активів та не є доходом авторизованих компаній з управління активами, авторизованих адміністраторів, авторизованих зберігачів.

5. Пенсійні активи авторизованих пенсійних фондів не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача таких фондів, а також інших банків та інших осіб.

 

Стаття 17. Граничний розмір витрат на оплату послуг авторизованих суб’єктів та інших осіб.

1. Річний граничний розмір витрат на оплату послуг осіб, зазначених у пунктах 3 – 10 частини другої статті 16, що відшкодовуються за рахунок коштів учасників системи, встановлюється у відсотках від чистої вартості пенсійних активів авторизованого пенсійного фонду та не може перевищувати 0,5 відсотка.

Рада авторизованого пенсійного фонду може встановлювати менший граничний розмір витрат ніж визначений в цьому Законі.

Контроль за дотриманням граничного розміру витрат здійснює авторизований адміністратор пенсійного фонду. У разі перевищення граничного розміру витрат, що відшкодовуються за рахунок коштів учасників авторизованого пенсійного фонду, авторизований адміністратор зобов’язаний повідомити про це раду авторизованого пенсійного фонду та наглядовий орган протягом двох робочих днів.

Рада такого фонду зобов’язана протягом п’яти робочих днів прийняти рішення про вжиття заходів щодо усунення порушення вимог, визначених цією частиною, та повідомити про прийняте нею рішення наглядовий орган.

У разі якщо вимога щодо розміру витрат авторизованого пенсійного фонду, визначеного цією частиною, не виконується, наглядовий орган вживає заходи впливу.

 

Стаття 18. Зобов’язання пов’язаних осіб установ накопичувального пенсійного забезпечення

1. Власники істотної участі установи накопичувального пенсійного забезпечення та авторизованого страховика зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання нанесенню учасникам системи будь-якої шкоди, заподіяної невиконанням або неналежним виконанням своїх обов'язків їхніми органами управління та прийняття рішень, в тому числі для виконання положень частини першої цієї статті.

2. Пов’язана особа установи накопичувального пенсійного забезпечення або авторизованого страховика за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів наглядового органу, здійснення ризикових операцій, які можуть загрожувати інтересам учасників системи, призвести до знецінення пенсійних активів чи завдати інших збитків несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

4. Пов’язана особа установи накопичувального пенсійного забезпечення або авторизованого страховика, дії або бездіяльність якої призвели до завдання учасникам системи будь-якої шкоди з її вини, в тому числі невиконання положень частини першої цієї статті, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності особи, пов’язаної з установою накопичувального пенсійного забезпечення або авторизованим страховиком, учасникам системи завдано шкоди, а інша пов’язана з установою накопичувального пенсійного забезпечення або авторизованим страховиком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану шкоду учасникам фонду.

 

Стаття 19. Вимоги до складу та структури пенсійних активів

1. Перелік дозволених активів авторизованих пенсійних фондів визначається в законодавстві про недержавне пенсійне забезпечення.

2. Додаткові вимоги та обмеження до складу та структури пенсійних активів авторизованих пенсійних фондів, в тому числі субфондів, встановлюються наглядовим органом, а щодо пенсійних активів авторизованих страховиків – Національним банком України за погодженням із наглядовим органом.

Розділ V. Виплати у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення

 

Стаття 20. Виплати за рахунок пенсійних коштів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

1. Право на отримання виплат за рахунок пенсійних коштів загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення мають її учасники та/або їх вигодонабувачі/спадкоємці на умовах, визначених цим Законом.

2. Учасник системи набуває право на отримання виплат за рахунок коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в установі накопичувального пенсійного забезпечення, на умовах, визначених цим Законом, у таких випадках:

1) досягнення ним віку, що дає право на призначення пенсії за віком у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;

2) у випадках, зазначених у частині першій статті 23 цього Закону, що дають право на одноразову виплату.

3. У разі смерті учасника системи право на отримання пенсійних виплат за рахунок коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в установі накопичувального пенсійного забезпечення, набувають його вигодонабувачі/спадкоємці, відповідно до статті 25 цього Закону.

4. При досягненні учасником системи віку, що дає право на призначення пенсії за віком у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування,  він має право:

1) укласти договір про виплату пенсії на визначений строк з авторизованим пенсійним фондом.

2) укласти договір страхування довічної пенсії з вибраним авторизованим страховиком;

Якщо на дату укладення учасником системи договору страхування довічної пенсії або договору про виплату пенсії на визначений строк сума коштів на його індивідуальному пенсійному рахунку не досягає суми, необхідної для укладення таких договорів, він має право на одноразову виплату відповідно до статті 23 цього Закону.

5. Розміри пенсійних виплат визначаються з урахуванням сум пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, тривалості виплати та інших параметрів із застосуванням методик розрахунку величини таких виплат залежно від їх виду.

У разі надходження коштів на індивідуальний пенсійний рахунок після того, як її учасник системи скористався правом на пенсійні виплати, такі кошти акумулюються на його індивідуальному пенсійному рахунку. Якщо учасником системи було укладено договір страхування довічної пенсії чи договір про виплату пенсії на визначений строк, авторизований страховик чи авторизований пенсійний фонд відповідно зобов’язані не рідше ніж один раз на рік здійснювати коригування розмір пенсійної виплати з урахуванням перерахованих суми коштів.

6. Пенсійні виплати здійснюються у грошовій формі в національній валюті України.

7. Інформація про здійснені виплати у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, які є складовою персональної електронної облікової картки учасника системи в Єдиному соціальному реєстрі, вносяться до інформаційної системи загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення в порядку інформаційного обміну.

8. Адміністратор системи, установи накопичувального пенсійного забезпечення зобов’язані інформувати учасників системи про можливі види виплат, що фінансуються за рахунок пенсійних коштів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, шляхом розміщення інформації на своїх офіційних веб-сайтах та надсилання такої інформації учаснику заздалегідь (до виходу на пенсію) у паперовому або електронному вигляді або надання під час його особистого звернення.

9. До укладення договору про страхування довічної пенсії авторизований страховик, а у разі укладення договору про виплату пенсії на визначений строк - авторизований адміністратор пенсійного фонду, повинен надати учаснику системи можливість ознайомитися з проектом договору та інформацією, визначеною наглядовим органом, з метою прийняття учасником обґрунтованого рішення.

Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування має право отримати консультацію з інших питань, пов’язаних з укладенням договору. Консультування учасника має відповідати рівню його обізнаності, бути вичерпним та зрозумілим.

Інформація має бути чіткою, лаконічною, послідовною та зрозумілою (без складних технічних термінів, якщо їх можна замінити загальновживаними словами).

10. Виплати за рахунок коштів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення здійснюються відповідно до цього Закону та незалежно від отримання інших пенсійних чи соціальних виплат, передбачених законодавством.

11. Порушення встановленого порядку здійснення виплати пенсії на визначений строк не може бути підставою для будь-якого обмеження права учасника системи на належні йому пенсійні кошти та пенсійні виплати.

12. Учасникам системи забезпечується виплата коштів на рівні не нижчому вартості сплачених ними накопичувальних внесків. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вартості сплачених накопичувальних внесків, повноваження суб’єктів цієї системи, відносини між суб’єктами системи, порядок відшкодування сплачених внесків визначаються законом.

 

Стаття 21. Порядок укладення та оплати договору страхування довічної пенсії. Види довічних пенсій.

1. Договір страхування довічної пенсії укладається між учасником системи та авторизованим страховиком відповідно до законодавства про страхування з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.

Договір страхування довічної пенсії, є договором приєднання та укладаються з використанням інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення під час особистого звернення учасника системи до авторизованого страховика або дистанційно з використанням комунікаційних мереж.

2. Учасник системи для укладення договору страхування довічної пенсії вибирає авторизованого страховика із числа включених до Реєстру авторизованих суб’єктів.

Інформацію щодо переліку авторизованих страховиків, які мають право на укладення договорів страхування довічної пенсії у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, учасник системи може отримати від Адміністратора системи, або ознайомитися з нею самостійно на його офіційному веб-сайті.

У разі обрання учасником системи авторизованого страховика та укладання з нею договору страхування довічної пенсії установа накопичувального пенсійного забезпечення  зобов’язана протягом трьох робочих днів здійснити перерахування пенсійних коштів цього учасника до обраної цим учасником авторизованого страховика в сумі, що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку такого учасника. У разі порушення зазначеного строку авторизовані суб’єкти, з вини яких сталося таке порушення, за власний рахунок сплачують учаснику системи пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на один день від суми, що підлягає перерахуванню, за кожний день прострочення платежу у порядку, визначеному наглядовим органом.

Відомості про укладення договору страхування довічної пенсії та про перерахування пенсійних коштів до авторизованого страховика вносяться до Єдиного соціального реєстру Адміністратором системи в порядку інформаційної взаємодії.

3. Авторизований страховик зобов’язаний пропонувати учаснику системи такі види довічних пенсій:

1) довічна пенсія з установленим періодом;

2) довічна обумовлена пенсія;

3) довічна пенсія подружжя.

Учасник системи має право вільного вибору одного з видів довічних пенсій, зазначених у цій статті. Вид довічної пенсії, обраний учасником системи, зазначається в договорі страхування довічної пенсії.

4. Довічна пенсія з установленим періодом - щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя учасника системи, але не менше ніж протягом десяти років з дня її призначення. У разі смерті учасника системи протягом установленого періоду право на отримання виплат на умовах, визначених договором страхування довічної пенсії, до кінця дії цього періоду мають вигодонабувачі, зазначені в договорі страхування довічної пенсії, або спадкоємці, визначені відповідно до Цивільного кодексу України, якщо вигодонабувачі не зазначені у договорі страхування довічної пенсії.

5. Довічна обумовлена пенсія - щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя учасника системи.

Якщо загальна сума обумовленої довічної пенсії, виплачена учаснику системи на момент смерті, є меншою, ніж сума, обумовлена в договорі страхування довічної пенсії, різниця коштів між зазначеними сумами виплачується вигодонабувачам, зазначеним у договорі страхування довічної пенсії, або спадкоємцям, визначеним відповідно до Цивільного кодексу України, якщо вигодонабувачі не зазначені у договорі страхування довічної пенсії.

6. Довічна пенсія подружжя - щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя учасника системи, а після його смерті - його чоловіку (дружині), який (яка) досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії за віком у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, протягом їх життя.

7. Розміри страхових тарифів за договорами страхування довічної пенсії не можуть перевищувати граничні розміри, які визначаються Національним банком України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення та наглядовим органом.

8. Авторизований страховик, який здійснює страхування довічних пенсій за рахунок пенсійних коштів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, оприлюднює розміри страхових тарифів за договорами страхування довічних пенсій, розрахункові розміри довічних пенсій залежно від пенсійного віку за такими договорами, виду довічних пенсій не пізніш як за десять днів до початку місяця, у якому вони набирають чинності, і використовує їх для всіх учасників системи, які мають намір укласти договір страхування довічної пенсії протягом наступного місяця.

Авторизований страховик на запит учасника системи безоплатно надає йому інформацію про розміри страхових тарифів за договорами довічних пенсій, передбачених цим Законом, розрахункові розміри довічних пенсій залежно від пенсійного віку за договорами страхування довічних пенсій, види довічних пенсій.

9. Авторизованому страховику забороняється вимагати від учасника системи довідку про стан її здоров’я. Страховик не має права відмовити учаснику системи в укладенні договору страхування одного з видів довічної пенсії, передбачених цією статтею.

10. Дострокове припинення дії договору страхування довічної пенсії за бажанням сторін, крім випадку перерахування пенсійних коштів до іншого авторизованого страховика, забороняється.

11. У разі якщо договір страхування довічної пенсії не укладено внаслідок смерті учасника системи чи визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим Адміністратор системи вживає заходів до виплати спадкоємцям належних учаснику системи коштів відповідно до вимог цього Закону.

 

Стаття 22. Порядок укладення договору про виплату пенсії на визначений строк. Види пенсій на визначений строк.

1. Договір про виплату пенсії на визначений строк укладається між учасником системи та авторизованим пенсійним фондом відповідно до законодавства про недержавне пенсійне забезпечення з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.

Договір про виплату пенсії на визначений строк, є договором приєднання та укладаються з використанням інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення під час особисто звернення учасника системи до авторизованого пенсійного фонду або дистанційно з використанням комунікаційних мереж.

Відомості про укладення договору про виплату пенсії на визначений строк вносяться до Єдиного соціального реєстру Адміністратором системи в порядку інформаційної взаємодії.

2. Авторизований пенсійний фонд пропонує учаснику системи наступні види пенсій на визначений строк:

1) програмні виплати;

2) прискорені виплати.

Учасник системи має право вільного вибору одного з видів пенсій на визначений строк, зазначених у цій статті, за умови наявності необхідної суми пенсійних коштів на його індивідуальному пенсійному рахунку.

Вид пенсії на визначений строк, обраний учасником системи, зазначається в договорі про виплату пенсії на визначений строк.

3. Програмні виплати здійснюються щомісячно авторизованим пенсійним фондом на строк та в розмірах які визначаються виходячи із залишку пенсійних коштів учасника системи на його індивідуальному пенсійному рахунку.

Річна сума програмних виплат розраховується як добуток залишку одиниць пенсійних активів учасника системи на поточну вартість одиниці пенсійних внесків та  коефіцієнт поточної вартості пенсійних накопичень у відповідному віці учасника системи. Розмір щомісячної програмної виплати визначається як одна дванадцята річної суми програмних виплат, обчисленої відповідно до Методики обчислення розміру програмних виплат, встановленої Кабінетом Міністрів України.

Договір про виплату пенсії на визначений строк для здійснення програмних виплати укладається якщо обчислений щомісячний розмір такої виплати є не менше 50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.

У разі, якщо залишок пенсійних накопичень на індивідуальному пенсійному рахунку після нарахування чергової щомісячної програмної виплати становить суму менше 50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність, такий залишок виплачується разом із сумою чергової програмної виплати.

Авторизований адміністратор пенсійного фонду щорічно здійснює перерахунок розміру програмних виплат за встановленим графіком з урахуванням положень, передбачених цим Законом та у відповідності до Методики обчислення розміру програмних виплат, встановленої Кабінетом Міністрів України.

Протягом періоду здійснення програмних виплат  учасник системи може перерахувати належні йому пенсійні кошти до іншого авторизованого пенсійного фонду з метою подальшого отримання програмних виплат або до авторизованого страховика на підставі укладеного договору страхування довічної пенсії.

4. Прискорені виплати здійснюються щомісячно авторизованим пенсійним фондом на строк та в розмірах, які визначаються виходячи із залишку пенсійних коштів учасника системи на його індивідуальному пенсійному рахунку. Прискорена щомісячна виплата не може бути меншою розміру пенсії за віком у солідарній системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, обчисленої з урахуванням підвищення її розміру у разі відстрочки часу її призначення, виходячи з періоду відстрочки, в якому пенсійні виплати будуть здійснюватися за рахунок пенсійних коштів учасника системи.

Розмір щомісячної прискореної виплати обчислюється авторизованим адміністратором пенсійного фонду відповідно до Методики обчислення розміру прискорених виплат та їх індексації, встановленої Кабінетом Міністрів України.

Договір про виплату пенсії на визначений строк для здійснення прискорених виплати укладається якщо суми пенсійних коштів, належних учаснику системи, достатньо для здійснення не менше 12 щомісячних виплат, розрахованих відповідно до Методики, зазначеної в абзаці другому частини четвертої цієї статті.

У разі, якщо сума залишку пенсійних накопичень на індивідуальному пенсійному рахунку після нарахування чергової щомісячної прискореної виплати становить суму, яка менша розміру щомісячної пенсійної виплати, така сума виплачується разом із сумою нарахованої виплати. Після чого учаснику системи в автоматичному порядку призначається пенсія за віком в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування з урахуванням підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення, відповідно до статті 29 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняˮ.

Порядок взаємодії Пенсійного фонду України з Адміністратором системи в частині обміну інформації необхідної для автоматичного призначення пенсії за віком в солідарній системі з урахуванням прискорених виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

5. Протягом періоду виплати пенсії на визначений строк учасник системи може перерахувати пенсійні кошти до іншого авторизованого пенсійного фонду на підставі укладеного нового договору про виплату пенсії на визначений строк. При цьому авторизований пенсійний фонд, до якого перейшов учасник системи, продовжує виплату пенсії такого ж виду і протягом строку, який не може бути меншим від того, що залишився за попереднім договором.

6. Дострокове розірвання договору про виплату пенсії на визначений строк за бажанням сторін забороняється, крім випадків настання підстав, визначених пунктами 3 - 6 частини першої статті 23 цього Закону та у разі перерахування пенсійних коштів до іншого авторизованого пенсійного фонду на підставі вибору учасника системи.

7. Порядок здійснення виплати пенсії на визначений строк визначається наглядовим органом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

 

Стаття 23. Умови та порядок отримання одноразової виплати

1. Учасник системи має право на одноразову виплату за рахунок коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в таких випадках:

1) при досягненні ним віку 60 років, за умови спрямування таких коштів до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування на купівлю страхового стажу чи в якості добровільних / благодійних страхових внесків;

2) якщо на дату укладення договору страхування довічної пенсії або укладення договору про виплату пенсії на визначений строк на підставі пункту 1 частини другої статті 22 цього Закону сума коштів на його індивідуальному пенсійному рахунку не досягає суми, необхідної для укладення таких договорів;

3) виникнення в нього підстав для лікування тяжких (критичних) захворювань/станів здоров’я (рак, інфаркт міокарда, інсульт, коронарне шунтування, ниркова недостатність, трансплантація життєво важливих органів та інші критичні захворювання / стани здоров’я, визначені лікарсько-консультативною комісією);

4) виникнення у членів його сім’ї першого ступеня споріднення підстав для лікування тяжких (критичних) захворювань/станів здоров’я, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті;

5) виїзд за кордон на постійне проживання;

6) визнання його особою з інвалідністю;

7) надходження коштів на його індивідуальний пенсійний рахунок після того, як учаснику системи було розпочато пенсійні виплати відповідно цього Закону.

При цьому одноразова виплата на підставі пункту 4 абзацу першого цієї частини здійснюється в розмірі до 50 відсотків пенсійних коштів учасника, на підставі пункту 6 – в розмірах, визначених у статті 24 цього Закону, а в решті випадків – до 100 відсотків пенсійних коштів учасника системи, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку.

2. У разі смерті учасника накопичувальної системи пенсійного страхування належні йому пенсійні кошти у системі загальнообов’язкового пенсійного забезпечення успадковуються в порядку, визначеному статтею 25 цього Закону, крім випадків виплати пенсійних коштів вигодонабувачам за договором страхування довічної пенсії.

3. Для отримання одноразової виплати учасник накопичувальної системи пенсійного страхування чи його спадкоємці подають заяву та документи, що підтверджують їх право на отримання такої виплати з використанням інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення під час особисто звернення учасника системи до авторизованого пенсійного фонду або дистанційно з використанням комунікаційних мереж.

4. Одноразова виплата провадиться протягом двадцяти робочих днів після отримання відповідної заяви.

 

Стаття 24.  Виплати у разі визнання учасника системи особою з інвалідністю

1. Учасник системи у разі визнання його особою з інвалідністю I або II групи та набуття ним права на пенсію по інвалідності у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідно до цього Закону має право на одноразову виплату в сумі до 50 відсотків пенсійних коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, а на решту суми – на виплату довічної пенсії чи пенсії на визначений строк (програмні виплати) за умови наявності достатньої суми пенсійних коштів на його рахунку, незалежно від набуття права на пенсійні виплати відповідно до пункту 1 частини другої статті 20 цього Закону. Договір страхування довічної пенсії чи договір про виплату пенсії на визначений строк укладаються, якщо обчислений щомісячний розмір пенсійної  виплати є не менше 50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність. В іншому випадку пенсійні кошти виплачуються одноразово.

Укладення договору страхування довічної пенсії можливе лише за умови встановлення групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду (безстроково).

Договір про виплату пенсії на визначений строк укладається на строк не менше 10 років або на період встановлення інвалідності, якщо такий період менший за 10 років.

2. У разі надходження в порядку інформаційної взаємодії від Адміністратора системи інформації щодо припинення виплати пенсії по інвалідності у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідно до абзацу третього частини першої статті 35 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо учасника системи, яким укладено договір про страхування довічної пенсії чи договір про виплату пенсії на визначений строк, установа накопичувального пенсійного забезпечення припиняє пенсійні виплати за таким договором. Установа накопичувального пенсійного забезпечення в односторонньому порядку відмовляється від договору в повному обсязі до кінця місяця, по який установлено інвалідність, та припиняє пенсійні виплати, після чого договір про виплату пенсії на визначений строк або договір страхування довічної пенсії вважається розірваним. Установа накопичувального пенсійного забезпечення зобов’язана повідомити учасника системи про відмову від договору не пізніше ніж через три робочих дні з дати надходження такої інформації в порядку інформаційної взаємодії від Адміністратора системи.

В інших випадках розірвання договору про виплату пенсії на визначений строк або договору страхування довічної пенсії не допускається.

У разі дострокового розірвання договору про виплату пенсії на визначений строк або договору страхування довічної пенсії пенсійні кошти учасника, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, залишаються на його рахунку до набуття права на пенсійну виплату згідно з цим Законом. Учасник системи має право перерахувати такі кошти до іншої установи накопичувального пенсійного забезпечення.

3. Якщо учасник системи не скористався правом на пенсійні виплати, відповідно до цієї статті, і досяг віку, що дає право на призначення пенсії за віком у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, він набуває право на отримання виплат за рахунок пенсійних коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, на підставі пункту 1 частини другої статті 20 цього Закону.

4. Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування у разі визнання його особою з інвалідністю ІII групи має право на одноразову виплату в сумі до 30 відсотків пенсійних коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, а на решту суми –  на отримання виплат на підставі пункту 1 частини другої статті 20 цього Закону.

 

Стаття 25. Спадкування пенсійних коштів

1. У разі смерті учасника системи належні йому пенсійні кошти успадковуються в порядку, визначеному Цивільним кодексом України.

2. Учасник системи має право в будь-який час визначити спадкоємцями одну або декілька фізичних осіб (незалежно від наявності у нього з такими особами сімейних, родинних відносин), які мають право на отримання у разі його смерті пенсійних коштів в сумі, що обліковується на його індивідуальному пенсійному рахунку в установі накопичувального пенсійного забезпечення, а також визначити розмір часток, в яких вони повинні бути розподілені між зазначеними особами. У такому разі учасник системи складає заповіт відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

3. У разі відсутності у померлого учасника системи спадкоємців за законом та за заповітом належні йому кошти, обліковані на його індивідуальному пенсійному рахунку, успадковуються у порядку, визначеному Цивільним кодексом України.

4. Спадкоємець, який прийняв спадщину, зобов’язаний протягом шести місяців після закінчення строку для прийняття спадщини подати заяву про виплату успадкованих пенсійних коштів до установи накопичувального пенсійного забезпечення особисто або дистанційно з використанням комунікаційних мереж.

Спадкоємці можуть спрямувати такі кошти на свій індивідуальний пенсійний рахунок, відкритий у вибраній ними установі накопичувального пенсійного забезпечення, або отримати їх як одноразову пенсійну виплату в порядку, визначеному цим Законом.

 

Розділ VІ. Установи накопичувального пенсійного забезпечення

Стаття 26. Особливості утворення та функціонування державного накопичувального пенсійного фонду

1. Утворення державного накопичувального пенсійного фонду здійснюється відповідно до законодавства про недержавне пенсійне забезпечення з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

2. Державний накопичувальний пенсійний фонд повинен бути відкритого виду та у формі фонду визначеної дати і складатися, щонайменше з п’яти субфондів для різних вікових груп учасників системи. Порядок утворення таких субфондів та зарахування учасників системи до відповідного субфонду встановлюється наглядовим органом.

Діяльність фондів визначеної дати та субфондів регулюється законодавством про недержавне пенсійне забезпечення та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Державний накопичувальний пенсійний фонд є авторизованим пенсійним фондом з моменту його створення, та включається наглядовим органом до реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного.

3. Засновником державного накопичувального пенсійного фонду може бути виключно акціонерне товариство (далі – Товариство), 100 відсотків статутного капіталу якого належать державі. Рішення Кабінету Міністрів України про утворення державного накопичувального пенсійного фонду повинно передбачати утворення такого Товариства.

Товариство забезпечує реєстрацію державного накопичувального пенсійного фонду як юридичної особи та здійснює всі необхідні дії для його включення в реєстр недержавних пенсійних фондів.

4. Утворення Товариства та державного накопичувального пенсійного фонду не потребує попереднього дозволу Антимонопольного комітету України.

5. Товариство діє від імені державного накопичувального пенсійного фонду і в інтересах його учасників.

Товариство здійснює управління державним накопичувальним пенсійним фондом та контроль за поточною його діяльністю, в тому числі формує інвестиційну політику та здійснює контроль за її виконанням.

Товариство також виконує функції з адміністрування державного накопичувального фонду на підставі ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів. Діяльність Товариства з адміністрування державного накопичувального пенсійного фонду повинна відповідати вимогам передбаченим законодавством про недержавне пенсійне забезпечення та цього цим Законом для авторизованого адміністратора пенсійного фонду.

Товариство може делегувати частину функцій з адміністрування державного накопичувального пенсійного фонду іншим юридичним особам.

6. Функції з управління корпоративними правами держави у Товаристві здійснює Кабінет Міністрів України, який виконує функції вищого органу управління Товариством (далі – вищий орган).

Рішення вищого органу оформлюються актами Кабінету Міністрів України, проекти яких готуються і вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики за погодження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Статут Товариства затверджується вищим органом за поданням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та має відповідати вимогам законів України з урахуванням особливостей, визначених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення та цим Законом.

7. Товариство самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому майном на праві власності.

Товариство має право отримувати від урядів іноземних держав, їх агентств та установ, а також міжнародних фінансових організацій технічну допомогу у формі цільових грантів чи в інший спосіб на підставі відповідного договору. Товариство забезпечує окремий облік такої допомоги та на власному офіційному веб-сайті оприлюднює інформацію щодо розміру та напрямів використання такої допомоги у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

8. Управління та контроль за діяльністю державного накопичувального пенсійного фонду здійснює Рада пенсійного фонду, згідно законодавства про недержавне пенсійне забезпечення, функції якої виконує наглядова рада Товариства.

9. Учаснику системи, який не здійснив вибір авторизованого пенсійного фонду до дня початку сплати накопичувальних внесків, відкривається індивідуальний пенсійний рахунок в Державному накопичувальному пенсійному фонді.

10. Положення інших законів України що стосуються діяльності державного накопичувального пенсійного фонду та Товариства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

 

Стаття 27. Наглядова рада Товариства

1. Наглядова рада Товариства (далі – Наглядова рада) є колегіальним органом управління Товариства, що здійснює повноваження, передбачені статтею 31 цього Закону.

Наглядова рада, діючи в інтересах Товариства відповідно до цього Закону, здійснює захист прав учасників державного накопичувального пенсійного фонду та держави як акціонера.

2. До складу Наглядової ради входять сім осіб, які обираються за результатами конкурсу у порядку, встановленому статтею 30 цього Закону. Члени Наглядової ради не можуть надавати інші послуги Товариству, крім тих, що передбачені у цивільно-правових договорах з членами Наглядової ради, а також не можуть обіймати інші посади в авторизованих суб’єктах або надавати їм послуги.

3. Порядок здійснення діяльності Наглядової ради, визначається Регламентом Наглядової ради. Регламент Наглядової ради, Положення про винагороду та умови цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України, за поданням наглядового органу.

 

Стаття 28. Принципи формування Наглядової ради.

1. Наглядова рада формується за такими принципами:

незалежності;

професіоналізму;

компетентності;

прозорості.

2. Членом Наглядової ради може бути особа, яка відповідає вимогам незалежності, встановленим статтею 29 цього Закону.

Строк повноважень члена Наглядової ради становить п’ять років, крім випадків, якщо призначення члена Наглядової ради на такий строк буде перевищувати гранично допустимий сукупний строк перебування особи на такій посаді, встановлений цим Законом. При цьому забезпечується періодична ротація складу Наглядової ради.

Одна й та ж особа не може бути членом Наглядової ради більше десяти років. Після закінчення строку повноважень голова або член Наглядової ради продовжує виконувати свої обов’язки до призначення іншої особи відповідно головою або членом Наглядової ради.

Схемою ротації членів Наглядової ради передбачається, що не більше двох нових членів Наглядової ради призначаються протягом кожного календарного року, крім випадків, коли більше двох членів Наглядової ради звільняються достроково з посади протягом цього періоду. У разі дострокового звільнення членів Наглядової ради з посади нові призначення здійснюються на залишковий період перебування на посаді звільнених членів Наглядової ради.

3. Професіоналізм передбачає наявність відповідного фахового рівня та професійного досвіду.

Член Наглядової ради повинен мати професійний досвід не менше 5 років:

роботи в наглядових радах акціонерних товариств фінансового сектору, та/або недержавних пенсійних фондах, та/або іноземних накопичувальних установ пенсійного забезпечення;

або мати досвід стратегічного й оперативного управління, здобутий у фінансовій сфері.

Щонайменше один член Наглядової ради повинен мати не менше 5 років досвіду роботи, пов’язаної з виконанням функцій управління ризиками в банківській, страховій, пенсійній сфері або на ринку капіталу.

Щонайменше один член Наглядової ради повинен мати не менше 5 років досвіду роботи, пов’язаної з інвестуванням в банківській, страховій, пенсійній сфері або на ринку капіталу.

Щонайменше один член Наглядової ради повинен мати не менше 5 років досвіду роботи, пов’язаної з юридичною діяльністю.

Щонайменше один член Наглядової ради повинен мати не менше 5 років досвіду роботи, пов’язаної з аудиторською діяльністю або управління фінансами.

4. Компетентність передбачає наявність у членів Наглядової ради поєднання необхідних знань та досвіду (в одній з таких галузей: управління та адміністрування, фінанси, економіка, аудит, банківська справа, прикладна математика, міжнародні відносини, право) або міжнародних сертифікатів, перелік яких встановлюється наглядовим органом, і досвіду роботи у фінансових установах чи досвіду наукової роботи за фінансовою, економічною або юридичною тематикою. Освіта та досвід членів Наглядової ради у сукупності повинні дозволяти виконувати належним чином ними свої обов’язки.

5. Член Наглядової ради повинен мати бездоганну ділову репутацію відповідно до вимог, установлених наглядовим органом, мати досвід керування конфліктами та ведення переговорів, приділяти час розвитку та оновленню своїх персональних знань та навичок. Не може бути членом Наглядової ради особа, яка має не погашену або не зняту в установленому законодавством порядку судимість та/або яка піддавалася адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.

6. Прозорість передбачає формування Наглядової ради за результатами конкурсного відбору членів відповідно до вимог, визначених законодавством, та оприлюднення інформації про склад Наглядової ради, ротацію членів, строк повноважень та дані щодо їх припинення, інформації про відповідність вимогам незалежності та іншим вимогам цього Закону, інформації про встановлення фактів невідповідності члена Наглядової ради вимогам цього Закону на офіційному веб-сайті державного накопичувального пенсійного фонду.

Член Наглядової ради зобов’язаний подати інформацію щодо володіння безпосередньо або через пов’язаних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу юридичних осіб, можливості здійснювати вирішальний/суттєвий вплив на основі договору чи в інший спосіб, а також про загальний обсяг корпоративних прав, що належить йому, членам його сім’ї та юридичним особам, які контролюються ним або членами його сім’ї.

7. Член Наглядової ради повинен відповідати вимогам цього Закону протягом усього строку перебування на посаді.

Нагляд та контроль за дотриманням вимог до членів Наглядової ради, встановлених цим Законом, здійснює наглядовий орган.

8. Повноваження члена Наглядової ради можуть бути припинені достроково виключно з таких підстав:

1) встановлення факту невідповідності члена Наглядової ради вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 29 цього Закону;

2) подання членом Наглядової ради особистої письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням, за умови, що така заява подається не пізніше ніж за два тижні до припинення повноважень;

3) подання членом Наглядової ради особистої письмової заяви про припинення повноважень у зв’язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

4) набрання законної сили вироком або рішенням суду, яким члена Наглядової ради засуджено до покарання, що виключає можливість виконання ним обов’язків члена Наглядової ради;

5) на вимогу не менше ніж трьох членів Наглядової ради або наглядового органу в разі, якщо член Наглядової ради неналежним чином виконує свої посадові обов’язки або не відповідає вимогам щодо професійної придатності та ділової репутації;

6) смерть члена Наглядової ради, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім або оголошення померлим.

 

Стаття 29. Вимоги щодо незалежності членів Наглядової ради та ради авторизованого пенсійного фонду

1. Незалежність передбачає обрання до складу Наглядової ради або ради авторизованого пенсійного фонду незалежних членів, які:

1) вільні від будь-яких приватних інтересів або відносин з авторизованими суб’єктами понад межі, встановленої частиною другою цієї статті;

2) не є пов’язаними особами з авторизованими суб’єктами.

2. Незалежний член Наглядової ради (незалежний член ради авторизованого пенсійного фонду) - особа, на яку відсутній будь-який влив з боку інших осіб у процесі прийняття рішень під час виконання обов’язків члена Наглядової ради (члена ради авторизованого пенсійного фонду). Зокрема, не може вважатися незалежним членом Наглядової ради (незалежним членом ради авторизованого пенсійного фонду) особа, якщо вона:

1) входила протягом попередніх п’яти років до складу органів управління авторизованих суб’єктів, що обслуговують відповідний пенсійний фонд, або юридичних осіб, пов’язаних з ними;

2) одержує та/або одержувала протягом попередніх трьох років додаткову винагороду від або авторизованих суб’єктів або юридичних осіб, пов’язаних з авторизованими суб’єктами, в розмірі, що перевищує 5 відсотків сукупного річного доходу таких осіб;

3) володіє (прямо або опосередковано) часткою статутного капіталу юридичної особи чи є особою, яка здійснює управлінські функції в такій юридичній особі, а також є фізичною особою - підприємцем, яка протягом трьох останніх років мала істотні ділові відносини з авторизованими суб’єктами або юридичними особами, пов’язаними з авторизованими суб’єктами.

Для цілей цієї статті істотність ділових відносин означає, що сума відповідного договору перевищує 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому укладено такий договір;

4) є та/або була протягом попередніх трьох років аудитором авторизованих компаній з управління активами, авторизованих зберігачів та/або пов’язаних з ними юридичних осіб;

5) є та/або була протягом попередніх трьох років працівником аудиторської фірми, яка протягом попередніх трьох років проводила аудит фінансової звітності авторизованих компаній з управління активами, авторизованих зберігачів та/або пов’язаних з ними юридичних осіб;

6) є та/або була протягом попередніх трьох років працівником авторизованих компаній з управління активами або працівником підрозділу, пов’язаного із зберіганням активів в авторизованому зберігачі;

7) є власником істотної участі та/або є представником власника істотної участі авторизованих компаній з управління активами, авторизованих зберігачів в будь-яких цивільних відносинах;

8) була сукупно більш як 10 років членом Наглядової ради або членом наглядової ради авторизованих компаній з управління активами, авторизованих зберігачів;

9) є або була виборною особою останні 5 років в розумінні Закону України „Про запобігання корупціїˮ;

10) є або була посадовою особою органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування протягом останніх п’яти років;

11) є близькою особою осіб, зазначених у пунктах 1 - 10 цієї частини.

3. У разі якщо учасник системи вважає, що член Наглядової ради не відповідає вимогам цієї статті, такий учасник може звернутися до наглядового органу із заявою про невідповідність члена Наглядової ради вимогам цього Закону та/або до суду з позовом щодо визнання особи такою, що не може бути членом Наглядової ради. У такому разі особа, щодо якої подано позов, продовжує виконувати функції члена Наглядової ради до набрання законної сили рішенням суду.

4. Для цілей пункту 3 частини другої цієї статті діловими відносинами визнається постачання авторизованим компаніям з управління активами, авторизованим зберігачам, авторизованим адміністраторам, авторизованим пенсійним фондам та/або пов’язаним з ними юридичним особам товарів або надання послуг (включаючи фінансові, юридичні, консультаційні), або споживання послуг, наданих авторизованими компаніями з управління активами, авторизованими зберігачами, авторизованими адміністраторами, авторизованими пенсійними фондами та/або пов’язаними з ним юридичними особами.

 

Стаття 30. Порядок проведення конкурсу для обрання членів Наглядової ради

1. Підставою для оголошення конкурсного відбору кандидатів на посаду членів Наглядової ради є рішення Кабінету Міністрів України.

У рішенні про проведення конкурсного відбору зазначаються:

найменування державного накопичувального пенсійного фонду;

строк подання заяв на участь у конкурсному відборі;

загальні вимоги до кандидатів на посаду, очікувані функції, які повинен виконувати член Наглядової ради, а також сфера компетенції, якою повинен володіти член Наглядової ради;

адреса, адреса електронної пошти, за якими приймаються заяви та документи для участі в конкурсному відборі.

2. Для проведення конкурсного відбору Кабінет Міністрів України утворює комісію з конкурсного відбору, яка є постійно діючим органом, затверджує її склад, призначає голову та секретаря комісії з конкурсного відбору.

До складу конкурсної комісії входять один представник від Президента України, один - від Кабінету Міністрів України, один - від Національного банку України, один - від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, один - від профільного Комітету Верховної Ради України, до предметів відання якого належать питання фінансової діяльності.

У роботі конкурсної комісії беруть участь з правом дорадчого голосу представники міжнародних фінансових організацій та дипломатичних установ, професійних консультантів з відбору персоналу.

3. Комісія з конкурсного відбору:

не пізніше ніж протягом 5 робочих днів після прийняття рішення про проведення конкурсного відбору оприлюднює на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України оголошення про проведення конкурсного відбору на посади членів Наглядової ради;

розробляє та затверджує критерії оцінювання та вимоги до осіб, що виявили бажання взяти участь у конкурсному відборі (далі - претенденти);

приймає, реєструє та перевіряє документи, подані претендентами;

ухвалює рішення про допуск претендентів до конкурсного відбору або відхилення їх кандидатур;

забезпечує прозорість конкурсного відбору;

надсилає разом із наданою Комісії з конкурсного відбору згодою на обробку персональних даних претендентів запит до Національної поліції стосовно подання інформації щодо відсутності (наявності) у них судимості, заборони займати відповідні посади або провадити певні види діяльності;

визначає переможця конкурсного відбору відповідно до критеріїв оцінювання;

оприлюднює на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України протокол комісії з конкурсного відбору про визначення переможця конкурсу;

письмово повідомляє учасникам конкурсу про його результати.

До конкурсного відбору допускаються виключно кандидати, відібрані на умовах відкритого конкурсу компанією з добору персоналу, визначеною Кабінетом Міністрів України у встановленому ним порядку з числа тих, що мають міжнародний досвід надання послуг не менш як 10 років. Компанія з добору персоналу подає конкурсній комісії список кандидатів для проведення відбору та підготовки подання вищому органу. Залучення компанії з добору персоналу здійснюється на платній основі за рахунок коштів Товариства та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

Під час проведення конкурсного відбору з визначення кандидатів на посаду членів Наглядової ради комісія з конкурсного відбору може переглянути питання допуску претендентів до конкурсного відбору після прийняття рішення про їх допуск у разі отримання відомостей, що свідчать про подання недостовірної інформації або наявність у претендента не знятої або не погашеної в установленому законом порядку судимості, заборони займати відповідні посади або провадити певні види діяльності.

4. Засідання є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин членів комісії з правом голосу.

5. Рішення комісії з конкурсного відбору приймається більшістю голосів присутніх на засіданні її членів і оформляється протоколом. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови (головуючого на засіданні) комісії з конкурсного відбору.

6. Конкурсний відбір проводиться протягом 30 робочих днів. Початком відбору вважається дата, на яку призначено засідання комісії з конкурсного відбору з розгляду заяв претендентів і доданих до них документів. У разі потреби за рішенням комісії з конкурсного відбору конкурсний відбір може бути продовжено на строк, що не перевищує 15 робочих днів.

Конкурсний відбір вважається таким, що закінчився, з дня ухвалення комісією з конкурсного відбору рішення про затвердження його результатів.

7. Оголошення про проведення конкурсного відбору складається українською та англійською мовами і містить такі відомості:

найменування та місцезнаходження державного накопичувального пенсійного фонду, основні напрями його діяльності;

строк, місце та адреса приймання заяв на участь у конкурсному відборі, номер телефону та адреса електронної пошти для довідок;

перелік документів, які необхідно подати претендентам, та вимоги щодо їх оформлення;

дата і місце проведення конкурсного відбору та оприлюднення його результатів;

вимоги до претендента, очікувані функції члена Наглядової ради, а також сфера компетенції, якою повинен володіти член Наглядової ради;

адреса електронної пошти, на яку претендент надсилає заяву для участі в конкурсному відборі та документи, зазначені у частині восьмій цієї статті.

8. Для участі в конкурсному відборі претендент особисто подає та/або надсилає електронною поштою разом із заявою:

копію документа, що посвідчує особу, копії трудової книжки (за наявності) або документів, що підтверджують наявність досвіду роботи, копію документа про вищу освіту;

біографічну довідку (резюме);

згоду на обробку персональних даних;

рекомендації (за наявності);

заяву щодо відповідності критеріям незалежності члена Наглядової ради;

мотиваційний лист щодо виконання функцій члена Наглядової ради.

Відповідальність за недостовірність інформації, що міститься у поданих документах, несе претендент.

Заяви приймаються у строк не менше ніж 14 робочих днів, але не більше ніж 60 календарних днів після дати оприлюднення оголошення та підлягають реєстрації конкурсною комісією.

Заяви приймаються у строк не менше 14 робочих днів, але не більше 60 календарних днів. У разі потреби цей строк може бути продовжено за рішенням комісії з конкурсного відбору на строк до 30 календарних днів з наступним внесенням відповідних змін в оголошення про проведення конкурсного відбору. Після дати оприлюднення оголошення заяви підлягають реєстрації в порядку, встановленому наглядовим органом.

9. За рішенням комісії з конкурсного відбору претендент не допускається до участі в конкурсному відборі в разі:

неподання ним одного із документів, зазначених у частині восьмій цієї статті;

невідповідності встановленим комісією вимогам до претендентів;

подання недостовірної інформації;

наявності у претендента не знятої або не погашеної в установленому законом порядку судимості, заборони займати відповідні посади або провадити певні види діяльності.

Претенденти, допущені до участі в конкурсному відборі, є його учасниками.

10. Комісія з конкурсного відбору з метою підтвердження інформації щодо відповідності претендентів вимогам до членів Наглядової ради може надсилати разом із згодою на обробку персональних даних претендентів запити до підприємств, установ, організацій усіх форм власності.

11. Комісія визначає переможців конкурсного відбору на підставі затверджених комісією з конкурсного відбору критеріїв оцінювання. Такі критерії оцінювання підлягають оприлюдненню.

12. Переможцями конкурсного відбору визнаються учасники, які набрали найбільшу кількість балів за критеріями оцінювання. Якщо переможець конкурсного відбору зняв свою кандидатуру, комісія з конкурсного відбору має право прийняти рішення про визначення переможцем наступного учасника, який набрав найбільшу кількість балів. Комісія з конкурсного відбору має право прийняти рішення про відхилення усіх заяв учасників про участь у конкурсному відборі та про повторне проведення конкурсного відбору.

13. У разі надходження заяви про участь у конкурсному відборі лише від одного претендента або допущення до участі лише одного учасника конкурсний відбір не проводиться. У такому разі конкурсна комісія приймає рішення про повторне проведення конкурсного відбору.

Якщо за результатами конкурсного відбору не вдалося обрати необхідну кількість кандидатів на посади членів Наглядової ради, призначається додатковий конкурсний відбір на заміщення вакантних посад.

14. Переможці конкурсного відбору оголошуються на засіданні комісії з конкурсного відбору.

Конкурсна комісія не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після оголошення переможців конкурсного відбору опубліковує інформацію про переможців конкурсного відбору на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України призначає членів Наглядової ради, які є переможцями конкурсного відбору, та особу, уповноважену для підписання з ними цивільно-правових договорів.

Рішення Кабінету Міністрів України про призначення членів Наглядової ради є підставою для укладення цивільно-правового договору щодо виконання функцій члена Наглядової ради.

15. У разі встановлення наглядовим органом підстав для дострокового припинення повноважень члена Наглядової ради, передбаченого пунктом 1 частини восьмої статті 28 цього Закону, повноваження такого члена Наглядової ради припиняються з наступного робочого дня після набрання чинності відповідного рішення наглядового органу про встановлення факту невідповідності члена Наглядової ради вимогам цього Закону.

У разі прийняття такого рішення наглядовий орган упродовж 3 днів вносить на розгляд Кабінету Міністрів України рішення про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади члена Наглядової ради.

16. Не пізніше ніж за два місяці до завершення строку повноважень члена Наглядової ради або упродовж 14 днів з дня дострокового припинення його повноважень (звільнення) Кабінет Міністрів України приймає рішення про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади члена Наглядової ради.

17. Роботу конкурсної комісії забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України.

 

Стаття 31. Повноваження Наглядової ради

1. До компетенції Наглядової ради належать повноваження передбачені законом „Про акціонерні товаристваˮ та повноваження Ради пенсійного фонду передбачені законом „Про недержавне пенсійне забезпеченняˮ, а також повноваження щодо:

1) укладення та розірвання договорів від імені державного накопичувального пенсійного фонду з авторизованими суб’єктами;

2) у випадку прийняття рішення про делегування частини функцій Товариства щодо адміністрування державного накопичувального пенсійного фонду іншим юридичним особам в порядку та на умовах, визначених наглядовим органом, укладення договору з авторизованим адміністратором про виконання таких функцій. Делегування функцій іншим юридичним особам не обмежує відповідальності Наглядової ради за збитки, спричинені діями або бездіяльністю таких осіб; 

2) затвердження показників ефективності управління пенсійними активами учасників державного накопичувального пенсійного фонду для авторизованих компаній з управління активами та здійснення аналізу їх ефективності;

3) отримання інформації, пояснень та первинних документів від авторизованих компаній з управління активами, авторизованого адміністратора (у разі делегування Товариством частини функцій з адміністрування державного накопичувального пенсійного фонду) та авторизованого зберігача державного накопичувального пенсійного фонду про їх діяльність, вжиття заходів та інформування наглядового органу про підозру у порушенні законодавства авторизованими компаніями з управління активами та зберігачем державного накопичувального пенсійного фонду;

4) затвердження облікової політики Товариства та державного накопичувального пенсійного фонду, перегляд не рідше одного разу на три роки облікової політики;

5) підготовка та затвердження звіту Наглядової ради про свою діяльність та подання його Кабінету Міністрів України та наглядовому органу;

6) затвердження та контроль за дотриманням щорічного максимального абсолютного розміру витрат, зазначених у пунктах 3 – 10 частини другої статті 16 цього Закону, на оплату послуг осіб, які надають послуги державному накопичувальному пенсійному фонду, та контроль за їх дотриманням;

7) розгляд узагальненої інформації щодо звернень учасників  державного накопичувального пенсійного фонду;

8) розірвання договору з авторизованою компанією з управління активами, що здійснює управління активами державного накопичувального пенсійного фонду у випадку зменшення протягом 12 місяців показника зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів в управлінні на 20 і більше відсотків від середньозваженого показника зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів, що визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

9) обрання за результатами конкурсу авторизованих компаній з управління активами, авторизованого адміністратора (у разі делегування Товариством частини функцій з адміністрування державного накопичувального пенсійного фонду) та авторизованого зберігача;

2. Наглядова рада здійснює інші повноваження, які відповідно до законодавства, статуту Товариства та статуту державного накопичувального пенсійного фонду віднесені до її компетенції.

Повноваження, віднесені цим Законом, статутом Товариства та статутом державного накопичувального пенсійного фонду до повноважень Наглядової ради, не можуть бути передані до компетенції виконавчого органу Товариства або будь-яких інших осіб.

3. Наглядова рада щороку повинна готувати звіт про свою роботу. Річний звіт Наглядової ради підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Товариства разом із річним звітом Товариства та державного накопичувального пенсійного фонду. Вимоги до звіту Наглядової ради встановлюються наглядовим органом.

 

Стаття 32. Засідання Наглядової ради

1. Організацію роботи, скликання засідання Наглядової ради здійснює голова Наглядової ради, який головує на її засіданнях та здійснює інші повноваження, передбачені статутом Товариства, статутом державного накопичувального пенсійного фонду та Регламентом Наглядової ради.

2. Рішення Наглядової ради з питань, віднесених до її повноважень, є обов’язковими для виконання авторизованим адміністратором, авторизованим зберігачем та авторизованими компаніями з управління активами, з якими укладені договори про надання відповідних послуг державному накопичувальному пенсійному фонду.

Рішення Наглядової ради підлягають оприлюдненню в порядку, встановленому Наглядовою радою за погодженням з наглядовим органом.

3. У засіданні Наглядової ради з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники наглядового органу, Національного банку України, а за запрошенням Наглядової ради – представники державних органів, авторизованих компаній з управління активами, авторизованого зберігача, авторизованого адміністратора, з якими укладено відповідні договори про надання послу державному накопичувальному пенсійному фонду, та інших суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

4. Засідання Наглядової ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше чотирьох її членів. Рішення Наглядової ради приймаються простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого.

5. Засідання Наглядової ради проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал.

 

Стаття 33. Відповідальність членів Наглядової ради та членів ради авторизованого пенсійного фонду перед третіми особами

1. За шкоду або збитки, що виникли внаслідок неправомірної дії або бездіяльності членів Наглядової ради та членів ради авторизованого пенсійного фонду під час виконання ними функцій та обов’язків, члени Наглядової ради, члени ради авторизованого пенсійного фонду солідарно несуть відповідальність, в тому числі субсидіарну відповідальність.

Члени Наглядової ради, члени ради авторизованого пенсійного фонду солідарно несуть субсидіарну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов’язків. У разі зазначеного член Наглядової ради або член ради авторизованого пенсійного фонду притягається до адміністративної та майнової відповідальності, звільняється із займаної посади, цивільно-правовий чи трудовий договір (контракт) з ним розривається відповідно до закону.

2. Члени Наглядової ради, члени ради авторизованого пенсійного фонду та члени їх сімей не мають права отримувати винагороду в будь-якому вигляді від компаній з управління активами, адміністраторів, зберігачів, у тому числі авторизованих аудиторських фірм, а також від пов’язаних осіб зазначених суб’єктів. У разі отримання такої винагороди у будь-якому вигляді такі особи несуть відповідальність відповідно до закону.

3. Наглядова рада Товариства та Рада авторизованого пенсійного фонду зобов’язані укласти договори страхування відповідальності її членів перед третіми особами, згідно з яким застраховано відповідальність членів Наглядової ради перед третіми особами, відповідно до типової форми договору страхування, затвердженої Національним банком України за погодженням з наглядовим органом, протягом одного місяця з дати його призначення членом Наглядової ради, та забезпечувати наявність чинного договору страхування відповідальності члена Наглядової ради перед третіми особами, що відповідає вимогам, визначеним цим Законом, надалі протягом всього періоду перебування на посаді члена Наглядової ради.

5. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності члена Наглядової ради або члена ради авторизованого пенсійного фонду перед третіми особами має становити 5 відсотків загальної вартості активів відповідного фонду станом на останній день року, що передує року укладання такого договору страхування.

В будь-якому випадку страхова сума за договором страхування відповідальності члена Наглядової ради або члена ради авторизованого пенсійного фонду перед третіми особами не може бути меншою 5 мільйонів євро в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на день укладення договору страхування відповідальності.

Упущена, втрачена вигода, додаткові витрати, що можуть бути понесені учасниками державного накопичувального пенсійного фонду та авторизованого пенсійного фонду та/або третіми особами, не відшкодовуються за договором страхування відповідальності члена Наглядової ради або члена ради авторизованого пенсійного фонду перед третіми особами.

6. Авторизований пенсійний фонд несе відповідальність, передбачену статтею 18 цього Закону.

 

Стаття 34. Порядок проведення конкурсу для обрання адміністратора, компаній з управління активами та зберігача державного накопичувального пенсійного фонду

1. Вимоги до авторизованих суб’єктів та порядок їх авторизації визначається законодавством „Про недержавне пенсійне забезпеченняˮ та „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментівˮ.

2. До участі в конкурсі допускаються адміністратори пенсійних фондів, компанії з управління активами та зберігачі, включені до Реєстру авторизованих суб’єктів, а також іноземні компанії з досвідом управління активами пенсійних фондів.

3. Порядок проведення конкурсу визначається умовами проведення конкурсу. Умови проведення конкурсу мають містити:

1) зміст та порядок оприлюднення оголошення про проведення конкурсу;

2) строки і порядок підготовки та основні вимоги до технічного завдання, інформацію про осіб, відповідальних за його підготовку;

3) перелік конкурсної документації, порядок її складання, подання, реєстрації та розгляду;

4) строки та порядок проведення конкурсу, інформацію про посадових осіб, відповідальних за його проведення;

5) вимоги до осіб, які можуть брати участь у проведенні конкурсу (вимоги до претендентів);

6) порядок установлення бальної оцінки конкурсних пропозицій;

7) порядок визначення переможця конкурсу;

8) порядок оприлюднення результатів конкурсу.

Умови проведення конкурсу затверджує та оприлюднює Наглядова рада у строк не пізніше одного місяця до дати оголошення конкурсу.

Переможцем конкурсу визнається претендент, конкурсна пропозиція якого отримала найвищу бальну оцінку за системою бальної оцінки, затвердженою Наглядовою радою.

 

Стаття 35. Відповідальність авторизованих суб’єктів.

1. Авторизований адміністратор, авторизована компанія з управління активами та авторизований зберігач несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання вимог цього Закону.

2. Авторизований адміністратор пенсійного фонду несе майнову відповідальність за збитки, завдані ним учасникам авторизованого пенсійного фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання умов договору про обслуговування авторизованого пенсійного фонду, та відшкодовує їх відповідно до умов цього договору і в порядку, встановленому законодавством.

3. Авторизований адміністратор пенсійного фонду не несе відповідальності за зобов’язаннями авторизованого пенсійного фонду перед учасниками системи, за зобов’язаннями авторизованої компанії з управління активами авторизованого пенсійного фонду, а також авторизованого зберігача авторизованого пенсійного фонду, крім випадків, передбачених законом.

4. Авторизована компанія з управління активами несе майнову відповідальність перед авторизованим пенсійним фондом, а також перед його учасниками за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань, що встановлені законодавством та договором про управління пенсійними активами, і будь-які збитки, завдані авторизованому пенсійному фонду або їх учасникам внаслідок дій або бездіяльності, що призвели до порушення цією авторизованою компанією з управління активами законодавства, положень інвестиційної декларації або договору про управління пенсійними активами всім майном, що належить їй на праві власності. Відшкодування збитків не звільняє авторизовану компанію з управління активами та її заінтересованих осіб від інших видів відповідальності згідно із законодавством.

5. Збитки, завдані авторизованому пенсійному фонду, або їх учасникам внаслідок порушень, визначених частиною четвертою цієї статті, відшкодовуються за рахунок авторизованої компанії з управління активами, а у визначених законодавством випадках - за рахунок заінтересованих осіб авторизованої компанії з управління активами.

6. Учасники (власники, акціонери) авторизованої компанії з управління активами відповідають за зобов’язаннями цієї компанії згідно із законодавством та статутом компанії.

Власники істотної участі зобов’язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання фінансової неспроможності виконання авторизованою компанією з управління активами вимог з боку її кредиторів і зобов’язань перед бюджетом.

7. Заінтересовані особи авторизованої компанії з управління активами за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів наглядового органу, які порушують встановлені наглядовим органом вимоги до системи управління ризиками щодо діяльності авторизованої компанії з управління активами та загрожують інтересам учасників системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

8. Заінтересовані особи авторизованої компанії з управління активами, дії або бездіяльність яких призвели до завдання авторизованому пенсійному фонду, або учасникам системи шкоди з вини зазначених заінтересованих осіб, несуть відповідальність всім своїм майном. Якщо внаслідок зазначених вище в цій частині дій або бездіяльності заінтересованої особи авторизованої компанії з управління активами завдано шкоди, а інша заінтересована особа цієї компанії внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану шкоду.

9. Авторизована компанія з управління активами несе відповідальність за повноту та достовірність відображення інформації в облікових реєстрах по операціях з активами авторизованих пенсійних фондів.

10. Авторизований зберігач несе майнову відповідальність за збитки, завдані ним учасникам авторизованого пенсійного фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання умов договору про обслуговування авторизованого пенсійного фонду авторизованим зберігачем, та відшкодовує їх відповідно до умов цього договору і в порядку, встановленому законодавством.

11. Авторизований зберігач не несе відповідальності за зобов’язаннями авторизованого пенсійного фонду перед учасниками системи, за зобов’язаннями авторизованої компанії з управління активами, а також авторизованого адміністратора, крім випадків, передбачених законом.

12. Авторизований страховик несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання вимог цього Закону.

13. Авторизований страховик несе майнову відповідальність за збитки, завдані нею учасникам системи, які уклали договір страхування довічної пенсії з таким авторизованим страховиком, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов договору страхування, та відшкодовує їх відповідно до умов такого договору і в порядку, встановленому законодавством.

Розділ VIІ. Звітність та оприлюднення інформації щодо загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення

 

Стаття 36. Звітність у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення

1. Звітність авторизованого пенсійного фонду включає річний звіт, періодичні звітні дані, фінансову звітність, звітні дані фонду та іншу звітність, передбачену наглядовим органом. Річна фінансова звітність подається до наглядового органу разом з аудиторським звітом.

Періодичний звіт, фінансову звітність та звітні дані авторизованого пенсійного фонду складає та подає наглядовому органу авторизований адміністратор такого фонду. Періодичні звіти та фінансова звітність підлягає затвердженню радою фонду.

2. Звітність авторизованого адміністратора включає періодичний звіт, фінансову звітність, звітні дані адміністратора та іншу звітність, передбачену наглядовим органом. Річна фінансова звітність подається до наглядового органу разом з аудиторським звітом.

Авторизований адміністратор подає наглядовому органу періодичний звіт, фінансову звітність та звітні дані адміністратора.

3. Рада авторизованого пенсійного фонду затверджує річні звіти про свою діяльність.

4. Авторизовані компанії з управління активами, які здійснюють управління пенсійними активами, подають звітність про управління активами:

наглядовому органу – щодо кожного авторизованого пенсійного фонду, управління активами яких здійснювалося цією авторизованою компанією з управління активами протягом звітного періоду;

 радам авторизованих пенсійних фондів з якими укладено договори про управління пенсійними активами.

5. Авторизований зберігач подає звітність:

наглядовому органу – щодо здійснення зберігання пенсійних активів по кожному авторизованому пенсійному фонду;

радам авторизованих пенсійних фондів з якими укладено договори про обслуговування авторизованим зберігачем – щодо обслуговування цих фондів.

6. Звітність авторизованого страховика включає фінансову звітність, звітні дані авторизованого страховика та іншу звітність щодо діяльності у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, передбачену Національним банком України.

Річну фінансову звітність авторизований страховик складає відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніˮ.

Звітність щодо діяльності у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення авторизований страховик складає та подає Національнному банку України відповідно встановлених ним вимог.

7. Договори, укладені радою авторизованого пенсійного фонду з авторизованим адміністратором, авторизованими компаніями з управління активами та авторизованим зберігачем, можуть передбачати надання додаткової інформації, крім тієї, яка визначена цією статтею.

8. Порядок подання та вимоги до звітності авторизованих суб’єктів встановлюються наглядовим органом, а для авторизованих страховиків – наглядовим органом за погодженням з Національним банком України.

 

Стаття 37. Інформація у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, яка підлягає оприлюдненню

1. Авторизовані пенсійні фонди, оприлюднюють інформацію про свою діяльність у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення в обсязі та у порядку, встановленому наглядовим органом. Така інформація має принаймні містити відомості про вартість чистих активів та чисту вартість одиниці пенсійних активів за останні пʼять років або за всі роки функціонування фонду, склад та структуру активів на останню звітну дату, інформацію про склад та розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів авторизованого пенсійного фонду , у гривнях та відсотках від вартості пенсійних активів авторизованого пенсійного фонду.

Авторизовані страховики оприлюднюють інформацію про свою діяльність у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення в обсязі та у порядку, встановленому наглядовим органом за погодженням Національним банком України.

Інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, не є конфіденційною і не є рекламою. Така інформація має бути оприлюднена на веб-сайті авторизованого пенсійного фонду та страховика, та надаватися при зверненні учаснику за допомогою електронних засобів, або у разі запиту учасника – на  паперовому носії, принаймні щороку.

Будь-які суттєві зміни у інформації про діяльність, що стались за поточний рік у порівнянні з попереднім роком, повинні бути чітко зазначені в річному звіті відповідного суб’єкта.

Інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону має містити докладні відомості стосовно обсягу і порядку отримання додаткової інформації, яка може бути надана на вимогу учасника системи.

2. Обов’язковому оприлюдненню на офіційному вебпорталі інформаційної системи загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення підлягають:

перелік авторизованих пенсійних фондів, авторизованих компаній з управління активами, авторизованих зберігачів, авторизованих адміністраторів та авторизованих страховиків;

інформація про державний накопичувальний пенсійний фонд, як фонд, в якому відкриваються індивідуальні пенсійні рахунки учасникам системи за замовчуванням;

консолідована інформація про систему загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

3. До момента укладення пенсійного контракту авторизований адміністратор повинен надати потенційному учаснику системи можливість ознайомитися з інформацією про фонд, зміст та форма якої встановлена наглядовим органом, з метою прийняття учасником обґрунтованого рішення. Така інформація має бути чіткою, лаконічною, послідовною та зрозумілою (без складних технічних термінів, якщо їх можна замінити загальновживаними словами).

4. Учасник має право отримати консультацію у авторизованого адміністратора або авторизованого страховика з інших питань, пов’язаних з укладенням договору. Консультування учасника має відповідати рівню його обізнаності, бути вичерпним та зрозумілим.

Розділ VІIІ. Державне регулювання і нагляд у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення

 

Стаття 38. Державне регулювання та нагляд

1. Державне регулювання та нагляд у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення здійснюється наглядовим органом відповідно до Закону України “Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків”, цього Закону та інших актів законодавства.

2. Наглядовий орган відповідно до покладених на нього завдань здійснює:

1) авторизацію компаній з управління активами, зберігачів, недержавних пенсійних фондів та адміністраторів та її відкликання;

2) нагляд та контроль за діяльністю, авторизованих суб’єктів;

3) визначення вимог до облікової політики авторизованих пенсійних фондів;

4) реєстрацію інвестиційних декларацій (змін до них);

5) перевірку і контроль наявності конфлікту інтересів між авторизованим зберігачем та авторизованою компанією з управління активами, авторизованим адміністратором, авторизованим пенсійним фондом у порядку, встановленому наглядовим органом;

 6) перевірку і контроль за виконанням ключових функцій авторизованими суб’єктами у порядку, встановленому наглядовим органом;

7) перевірку і контроль за дотриманням вимог щодо обмеження пов’язаності, встановлених цим Законом;

8) встановлення вимог до складу та структури пенсійних активів та контроль за їх дотриманням;

9) встановлення пруденційних нормативів діяльності авторизованих компаній з управління активами та авторизованих адміністраторів, контроль за їх дотриманням;

10) виконання інших завдань, передбачених законодавством.

3. Наглядовий орган має право:

1) вимагати заміни та відсторонювати з посад осіб, які здійснюють управлінські та ключові функції в авторизованих суб’єктах, у порядку та у випадках, встановлених наглядовим органом, а щодо авторизованих зберігачів  - у порядку та у випадках, встановлених наглядовим органом за погодженням з Національним банком України;

2) призначати тимчасового керівника авторизованої компанії з управління активами, авторизованих адміністраторів у випадках, передбачених цим Законом;

3) накладати санкції та застосовувати інші заходи впливу за порушення у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, передбачені законодавством.

4. У випадку вчинення авторизованим зберігачем порушення, застосування заходу впливу за яке не віднесене законом до компетенції наглядового органу, наглядовий орган передає документи і інформацію про вчинене порушення Національному банку України. Протягом тридцяти календарних днів з дати отримання інформації Національний банк України інформує наглядовий орган про прийняте Національним банком України рішення та/або про заходи впливу, вжиті Національним банком України на підставі отриманої інформації.

5. Рішення наглядового органу є обов’язковими для виконання суб’єктами системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення. Дії наглядового органу можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом, у тому числі в судовому порядку.

 

Стаття 39. Заходи впливу

1. Наглядовий орган може застосовувати фінансові санкції до юридичних осіб у вигляді штрафу за порушення на ринках капіталу відповідно до законодавства.

2. Крім застосування фінансових санкцій наглядовий орган у встановленому ним порядку може також застосовувати наступні заходи впливу:

1) попередження із зазначенням особи правопорушника та характеру правопорушення;

2) розпорядження про усунення правопорушення;

3) відсторонення з посад осіб, які здійснюють управлінські функції в авторизованій компанії з управління активами, авторизованому адміністраторі, авторизованому пенсійному фонді у випадках, встановленим цим Законом;

4) призупинення авторизації недержавного пенсійного фонду у випадках, встановленим цим Законом;

5) відкликання авторизації компанії з управління активами, адміністратора, зберігача, недержавного пенсійного фонду у випадках, встановленим цим Законом;

6) застосовування інших санкцій, передбачених законодавством.

3. За дії осіб, на яких покладено здійснення ключових функцій в авторизованих компаніях з управління активами, що призвели до:

зловживань, що спричинили збитки або упущену вигоду;

доведеного свідомого приховування розмірів потенційних або наявних збитків авторизованого пенсійного фонду;

доведеного свідомого приховування порушень, виявлених в процесі реалізації функцій внутрішнього контролю;

особи, на які покладено здійснення ключових функцій в авторизованих компаніях з управління активами, можуть бути позбавлені права на здійснення такої діяльності на термін до п’яти років у порядку, встановленому наглядовим органом.

4. Рішення щодо порушень, передбачених частиною другою цієї статті, оприлюднюються на офіційному веб-сайті наглядового органу та залишаються такими протягом п’яти років з моменту їх оприлюднення.

5. Наглядовий орган протягом трьох робочих днів інформує Національний банк України про застосування до зберігачів фінансових санкцій у вигляді штрафу та інших заходів впливу.

Розділ ІX. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у статті 1¹ Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осібˮ (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399, 2006 р., № 37, ст. 318):

частину першу після слів „Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняˮ доповнити словами „ , Закону України "Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпеченняˮ;

у частині третій слова „та Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняˮ замінити словами „ , Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняˮ та Закону України „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпеченняˮ

2) у Законі України „Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринківˮ (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами):

у статті 4:

пункт 24 частини першої виключити;

частину четверту виключити;

пункт 20 частини першої статті 7 доповнити підпунктом такого змісту:

„і) Реєстр авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;ˮ

3) абзац двадцять перший частини першої статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніˮ (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 40, ст. 365 із наступними змінами) після слів „публічну пропозиціюˮ доповнити словами „ , авторизовані суб’єкти системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпеченняˮ;

4) статтю 62 Закону України „Про банки та банківську діяльністьˮ (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30) після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

„Національний банк України має право надавати інформацію та документи щодо банку, який провадить діяльність на ринках капіталу, та пов’язаних із банком осіб, що збирається під час проведення банківського нагляду і становить банківську таємницю, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, з метою забезпечення нею функції державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків.ˮ.

У зв’язку з цим, частини дев’яту – дванадцяту вважати, відповідно, частинами десятою – тринадцятою;

5) у Законі України „Про недержавне пенсійне забезпеченняˮ (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 47 – 48, ст. 372 із наступними змінами):

у статті 1:

у частині першій:

абзаци сімнадцятий та тридцять сьомий виключити;

після абзацу тринадцятого доповнити новим абзацом такого змісту змісту:

„ключові функції – перелік обов’язків окремих працівників чи відокремлених підрозділів авторизованих суб’єктів, які є системно-важливими для провадження діяльності такими суб’єктами;ˮ

У зв’язку з цим, абзаци чотирнадцятий – сорок перший вважати, відповідно, абзацами п’ятнадцятим – сорок другим;

доповнити частиною 3 такого змісту:

„3. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях: „авторизована компанія з управління активамиˮ, „авторизований страховикˮ, „авторизований адміністратор пенсійного фондуˮ, „авторизований зберігачˮ, „авторизований пенсійний фондˮ, „авторизовані суб’єктиˮ, „Адміністратор системиˮ вживаються у значеннях, наведених у Законі України „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпеченняˮ.

в абзаці п’ятому частини другої статті 2 слова „, учасники накопичувальної системи пенсійного страхуванняˮ виключити;

в абзаці десятому частини першої статті 4 слова „накопичувального пенсійного страхуванняˮ замінити словами „загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпеченняˮ;

у другому реченні абзацу третього частини другої статті 5 слова „засновник (засновники)ˮ замінити словами „пов’язані особиˮ;

у статті 6:

у абзаці другому частини четвертої слова „та найменування, зазначеніˮ замінити знаком та словом „, зазначенийˮ;

 у частині одинадцятій після слова „забороняєтьсяˮ доповнити словами „(крім випадку створення пенсійного фонду на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення”)ˮ;

доповнити Закон статтею 6¹ такого змісту:

„6¹ Пенсійні фонди, які здійснюють діяльність у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, можуть створюватись як Фонди визначеної дати.

2. До таких пенсійних фондів застосовуються правила, передбачені Законом України „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення.”;

у частині дев’ятій статті 8:

четверте та п’яте речення абзацу другого виключити;

в абзаці третьому слова „, крім учасника накопичувальної системи пенсійного страхування,ˮ виключити;

в абзаці третьому частини другої статті 12 слова „професійної діяльності на ринках капіталу – діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)ˮ замінити словами „діяльності з управління активамиˮ;

частину шосту статті 13 виключити;

пункт 5¹ частини першої статті 15 виключити;

у статті 18:

абзац шостий частини першої виключити;

у частині третій:

друге речення абзацу першого виключити;

в абзаці третьому слова „, Накопичувальному пенсійному фондуˮ виключити;

абзац четвертий частини п’ятої виключити;

статтю 20¹ викласти у такій редакції:

„Стаття 20¹ Субфонд.

1. Недержавний пенсійний фонд, в тому числі у авторизований пенсійний фонд, може складатися з субфондів, для яких встановлюються різні вимоги до складу та структури активів, а також обмеження інвестиційної діяльності.

2. Субфонд не є окремою юридичною особою.

3. Субфонд недержавного пенсійного фонду (далі - субфонд) - відокремлена сукупність активів та зобов’язань недержавного пенсійного фонду , що сформована за рахунок пенсійних коштів учасників та обліковуються окремо від іншої сукупності активів та зобов’язань (інших субфондів) що входять до складу цього недержавного пенсійного фонду. Сукупність активів усіх субфондів становлять загальну вартість активів недержавного пенсійного фонду.

4. У статуті недержавного пенсійного фонду обов’язково зазначаються найменування субфондів, у випадку їх створення.

5. Субфонд не несе відповідальності за зобов’язаннями інших субфондів недержавного пенсійного фонду та не має права передавати свої зобов’язання іншим субфондам цього Фонду.

В процесі управління субфондом забороняється виконання зобов’язань одного субфонду за рахунок коштів іншого субфонду.

6. Учасник може обрати субфонд в недержавному пенсійному фонді, крім субфонду фонду визначеної дати. Інформація про обраний субфонд зазначається у пенсійному контракті.

7. Недержавний пенсійний фонд, який провадить діяльність з недержавного  пенсійного забезпечення та має намір провадити діяльність з загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення повинен мати щонайменше два субфонди для окремого обліку індивідуальних пенсійних накопичень учасників у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та у системі недержавного пенсійного забезпечення.

8. Вимоги до складу та структури активів, а також обмеження інвестиційної діяльності застосовуються окремо до кожного з субфондів недержавного пенсійного фонду.

9. Інвестиційна декларація розробляється для кожного субфонду окремо.

10. Управління активами недержавного пенсійного фонду, у якому створено субфонди, здійснюється компанією з управління активами окремо щодо кожного субфонду.

11. Для кожного субфонду кожного робочого дня визначається чиста вартість активів субфонду, кількість одиниць пенсійних активів субфонду та чиста вартість одиниць пенсійних активів субфонду.

Для цілей розрахунку чистої вартості активів субфонду та чистої вартості одиниці пенсійних активів субфонду, сукупні витрати, що відшкодовуються за рахунок активів недержавного пенсійного фонду, розподіляються пропорційно щодо кожного з його субфондів у відповідності до їх частки в загальній вартості активів фонду, крім витрат, що безпосередньо відносяться до витрат відповідного субфонду.

Методика розподілу витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів недержавних пенсійних фондів, встановлюється наглядовим органом.

12. Персоніфікований облік учасників недержавного пенсійного фонду, у якому створено субфонди,  здійснюється окремо для кожного з його субфондів. Сума пенсійних коштів, що належить кожному учаснику фонду, визначається шляхом множення кількості одиниць пенсійних активів субфонду, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника недержавного фонду, у якому створено субфонди, на чисту вартість одиниці пенсійних активів субфонду та відображається на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду.

13. Для кожного субфонду відкриваються окремі банківські рахунки та рахунки у зберігача Фонду.

14. Порядок створення та припинення субфондів встановлюється наглядовим органом.

15. Рада фонду може прийняти рішення про створення нових субфондів. Статут недержавного пенсійного фонду повинен містити загальні умови створення та припинення діяльності субфондів. Створення нового субфонду здійснюється шляхом внесення змін до статуту недержавного пенсійного фонду та реєстрації інвестиційної декларації субфонду.

Укладення пенсійних контрактів та отримання пенсійних внесків на рахунок створеного субфонду до моменту реєстрації змін до статуту недержавного пенсійного фонду та реєстрації інвестиційної декларації субфонду забороняється.

16. Рада фонду приймає рішення про припинення субфонду з моменту повного розрахунку зі всіма учасниками такого субфонду та/або припинення участі в такому субфонді всіх його учасників та повного виконання зобов’язань цього субфонду перед третіми особами. Припинення субфонду передбачає внесення змін до статуту недержавного пенсійного фонду.

17. Рада фонду здійснює нагляд за діяльністю недержавного пенсійного фонду в розрізі кожного субфонду. ˮ;

доповнити Закон статтями 20² – 20⁴ такого змісту:

„Стаття 20² Фонд визначеної дати.

1. Фонд визначеної дати – це недержавний пенсійний фонд, що складається з субфондів, які утворюються на визначений строк у відповідності з встановленими річними інтервалами досягнення пенсійного віку його учасниками, та для яких встановлюються різні вимоги до складу та структури активів, а також обмеження інвестиційної діяльності. Інвестиційна політика фонду визначеної дати має враховувати необхідність поступового зменшення рівня інвестиційного ризику та змінюється з часом залежно від віку учасника (групи учасників) цього фонду.

2. Недержавний пенсійний фонд може створюватись у формі фонду визначеної дати.

3. Субфонд фонду визначеної дати - відокремлена сукупність активів та зобов’язань фонду визначеної дати, що сформована за рахунок пенсійних коштів учасників відповідної вікової групи та обліковуються окремо від інших субфондів фонду визначеної дати. Сукупність активів усіх субфондів становлять загальну вартість активів фонду визначеної дати.

4. Фонд визначеної дати має власне найменування, в якому окрім виду фонду повинні бути зазначені слова „пенсійний фонд визначеної датиˮ, та яке відрізняється від найменувань будь-яких інших пенсійних фондів, створених на території України.

5. У Статуті фонду визначеної дати обов’язково зазначаються найменування субфондів, що має містити встановлений  інтервал досягнення пенсійного віку його учасників та слова „субфондˮ, а також його належність до активів Фонду визначеної дати.

Статут фонду визначеної дати також має містити положення про принципи укладення радою такого фонду договорів про управління активами фонду визначеної дати з обраними компаніями з управління активами.

6. Учасник в залежності від свого віку зараховується до відповідного субфонду фонду визначеної дати в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

7. Внески, сплачені на користь фонду визначеної дати, зараховуються на рахунки субфондів фонду визначеної дати у зберігача пенсійного фонду відповідно до відомостей персоніфікації учасників.

8. Вимоги до складу та структури активів, а також обмеження інвестиційної діяльності фонду визначеної дати застосовуються окремо до кожного з його субфондів.

9. Загальні обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами фонду визначеної дати, в тому числі його субфондів, встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з врахуванням вимог цього закону.

10. Особливості формування та порядок подання звітності для фонду визначеної дати та його субфондів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з врахуванням вимог цього Закону.

Стаття 20³ Особливості функціонування авторизованих пенсійних фондів - суб'єктів другого рівня.

1. Недержавний пенсійний фонд (пенсійний фонд) набуває статусу авторизованого з дня його включення до реєстру авторизованих суб’єктів (його авторизації).

Авторизований пенсійний фонд здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про недержавне пенсійне забезпечення з урахуванням вимог, передбачених цим Законом, щодо діяльності у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

2. Авторизований пенсійний фонд має відповідати наступним вимогам:

1) бути пенсійним фондом відкритого виду;

2) мати належним чином оформлені договори про обслуговування з адміністратором, компанією з управління активами та зберігачем, кожен з яких відповідає вимогам, установленим цим Законом, для авторизації відповідного суб’єкта. Умови таких договорів мають передбачати їх розірвання в односторонньому порядку за ініціативою Ради пенсійного фонду у випадку встановлення факту невідповідності адміністратора, компанії з управління активами або зберігача вимогам для їх авторизації;

3) пенсійні активи фонду мають відповідати вимогам та обмеженням щодо складу та структури активів, та їх якості, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку для системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення. Пенсійні активи такого фонду не можуть включати цінні папери емітентів, включених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до списку емітентів з ознаками фіктивності;

4) мати оприлюднену на власному офіційному веб-сайті інформацію щодо чистої вартості одиниці пенсійних активів, чистої вартості пенсійних активів фонду та інші показники діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення за весь період його діяльності згідно з визначеним законодавством переліком;

5) мати оприлюднену на власному офіційному веб-сайті звітність не менше ніж за останні 5 років (квартальну та річну, фінансову та спеціальну, з примітками), затверджену радою фонду, при цьому річну – з аудиторським звітом;

6) засновники фонду повинні мати прозору структуру власності, складати перелік пов’язаних осіб із зазначенням відомостей про належні їм акції (частки) та подавати до Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку;

7) члени ради фонду та особи, які мають істотну участь в юридичній особі, яка є засновником недержавного пенсійного фонду, повинні мати бездоганну ділову репутацію, яка відповідає вимогам, встановленим частиною п’ятою статті 28 закону „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпеченняˮ;

8) у складі ради фонду повинно бути не менше п’яти членів ради, з яких більше половини є незалежними членами, які відповідають вимогам, встановленим статтею 29 Закону „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпеченняˮ, крім вимог пунктів 8-10 частини другої цієї статті.

3. Члени ради авторизованого пенсійного фонду та його засновники не можуть бути пов’язаними з авторизованим зберігачем та аудиторською фірмою, що надають послуги такому авторизованому пенсійному фонду, а також з особою, що здійснює оцінку пенсійних активів цього фонду.

4. Авторизованому пенсійного фонду забороняється запевняти чи гарантувати зростання доходів учасників системи.

5. Інвестиційна декларація авторизованого пенсійного фонду (субфонду) повинна відповідати вимогам, встановленим законодавством.

6. Авторизований пенсійний фонд може складатися з субфондів визначеної дати, для яких встановлюються різні вимоги до складу та структури активів, а також обмеження інвестиційної діяльності.

Діяльність субфондів регулюється з урахуванням особливостей, визначених законодавством про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення.

7. Учасник системи в залежності від свого віку зараховується до відповідного субфонду фонду визначеної дати в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

8. Авторизований пенсійний фонд повинен мати щонайменше два субфонди для окремого обліку індивідуальних пенсійних накопичень учасників у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та у системі недержавного пенсійного забезпечення.

Стаття 20⁴. Загальні вимоги до компанії з управління активами, адміністратора пенсійного фонду та зберігача пенсійного фонду.

1. Компанія з управління активами має запровадити, забезпечити виконання та підтримувати ключові функції, зокрема функцію з управління активами та функції системи внутрішнього контролю.

Зберігач пенсійного фонду має запровадити, забезпечити виконання та підтримувати ключові функції, зокрема функцію із зберігання пенсійних активів та функції системи внутрішнього контролю.

Адміністратор пенсійного фонду має запровадити, забезпечити виконання та підтримувати ключові функції, зокрема функцію ведення персоніфікованого обліку учасників та їх пенсійних коштів та функції системи внутрішнього контролю.

Стандарти та вимоги щодо здійснення ключових функцій компанією з управління активами, адміністратором пенсійного фонду та зберігачем встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Страховик має запровадити, забезпечити виконання та підтримувати ключові функції відповідно до вимог, встановлених Національним банком України.

2. Положення про винагороду осіб, на яких покладено здійснення функцій внутрішнього контролю та інших ключових функцій, повинно бути впроваджено і підтримуватись відповідно до цілі і довгострокових інтересів, фінансової стабільності і продуктивності пенсійного фонду і повинно бути в цілому направлене на раціональне, обережне та ефективне операційне управління пенсійним фондом.

Положення про винагороду осіб, на яких покладено здійснення ключових функцій, будується на принципі уникнення заохочення прийняття ризику, повинно бути впроваджено і підтримуватись відповідно до цілі і довгострокових інтересів, фінансової стабільності і продуктивності авторизованого пенсійного фонду, з яким авторизована компанія з управління активами уклала договір про управління активами і повинно бути в цілому направлене на раціональне, обережне та ефективне управління.

3. Положення про винагороду має відповідати таким вимогам:

1) включати заходи, спрямовані на запобігання конфліктам інтересів;

2) загальні принципи політики оплати праці переглядаються та оновлюються щонайменше раз на три роки;

3) з точки зору винагороди та нагляду за її призначенням є чіткі та прозорі внутрішні правила.

4. Положення про винагороду осіб, на яких покладено здійснення ключових функцій, крім вимог, зазначених в частині другій цієї статті, має відповідати таким вимогам:

1) відповідати довгостроковим інтересам управління активами, відповідати цілям управління ризиками та не заохочувати до прийняття ризику – для компанії з управління активами;

2) відповідати цілям управління ризиками – для зберігача та адміністратора.

5. В процесі впровадження положення про винагороду компанії з управління активами та адміністратору забороняється використання принципів прямої пропорційності винагороди та заохочень до рівня прибутковості пенсійних активів.

6. Оплата праці (винагорода) осіб, що здійснюють ключові функції компанії з управління активами та/або адміністратора не повинна бути пов’язана з результатами їх діяльності та повинна формуватися таким чином, щоб забезпечити їх незалежність та неупередженість їх рішень.

7. Положення про винагороду особи, що провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, та будь-які зміни до неї підлягають розкриттю у порядку, визначеному законодавством.

Положення про винагороду особи, що здійснює персоніфікований облік учасників авторизованого пенсійного фонду та їх пенсійних коштів, та будь-які зміни до нього підлягають розкриттю у порядку, визначеному законодавством.ˮ;

у статті 21:

абзац дев’ятий частини шостої виключити;

частину восьму виключити;

доповнити Закон статтею 22¹ такого змісту:

„Стаття 22¹.Вимоги до авторизованого адміністратора пенсійного фонду.

1. Адміністратор пенсійного фонду набуває статусу авторизованого з дня його включення до реєстру авторизованих суб’єктів (його авторизації).

Авторизований адміністратор здійснює свою діяльність відповідно до вимог цього Закону та з урахуванням вимог, передбачених законодавством про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення.

Авторизований адміністратор діє від імені авторизованого пенсійного фонду і в інтересах його учасників.

2. Авторизований адміністратор пенсійного фонду має відповідати наступним вимогам:

1) послуги, що надаються авторизованим адміністратором пенсійного фонду, повинні узгоджуватися з розмірами, характером, масштабом і складністю діяльності та мають забезпечувати раціональне та належне виконання функцій відповідно до встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку вимог. Авторизований адміністратор пенсійного фонду зобов’язаний забезпечити прозору організаційну структуру з чітким розподілом функцій та відповідним розподілом обов’язків, а також ефективною системою зберігання та передачі інформації;

2) мати регулятивний капітал у розмірі не менш як 10 000 000 гривень на день подання документів для авторизації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Вимоги до регулятивного капіталу авторизованого адміністратора пенсійного фонду встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) відповідати пруденційним нормативам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

4) мати програмне забезпечення, яке:

забезпечує ведення відокремленого персоніфікованого обліку пенсійних активів учасників авторизованого пенсійного фонду у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та у системі недержавного пенсійного забезпечення;

відповідає технічним вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, до щоденного інформаційного обміну даними щодо пенсійних активів учасників фонду з Адміністратором системи у порядку інформаційного обміну;

забезпечувати можливість віддаленого доступу учасників системи з використанням комунікаційних мереж до інформації про стан його індивідуального пенсійного рахунку за обраний учасником період з можливістю отримання виписки про рух коштів по рахунку, в тому числі через веб-портал Адміністратора системи;

відповідати вимогам законодавства у сфері захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах;

відповідати іншим вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

5) мати формалізовані процедури обміну інформацією та документами з авторизованою компанією з управління активами, авторизованим зберігачем та радою авторизованого пенсійного фонду, необхідні для щоденного ведення бухгалтерського обліку та персоніфікованого обліку пенсійних активів учасників авторизованого пенсійного фонду, щоденного розрахунку чистої вартості одиниці пенсійних активів, інформування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у випадку виявлення порушень;

6) щоденно оприлюднювати на офіційному веб-сайті показники діяльності авторизованого пенсійного фонду щодо кожного авторизованого пенсійного фонду, який він обслуговує, відповідно до вимог та у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, в тому числі щодо чистої вартості одиниці пенсійних активів, чистої вартості пенсійних активів авторизованого пенсійного фонду;

7) мати оприлюднену на власному офіційному веб-сайті свою звітність;

8) мати працівників відповідного кваліфікаційного рівня, які відповідають вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

3. Авторизований адміністратор пенсійного фонду не може бути пов’язаною особою з іншим авторизованим адміністратором, включаючи пряме та опосередковане володіння.

Авторизований адміністратор авторизованого пенсійного фонду не може бути пов’язаною особою з авторизованим зберігачем та аудиторською фірмою, що надають послуги такому авторизованому пенсійному фонду.

Авторизований адміністратор державного накопичувального пенсійного фонду не може бути пов’язаною особою з особами, що надають державному накопичувальному пенсійному фонду інші послуги, крім випадків, якщо контролером авторизованих суб’єктів, які надають послуги фонду є держава, та інших випадків, передбачених цим Законом.

4. Авторизований адміністратор пенсійного фонду крім функцій передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення здійснює:

1) відокремлене ведення персоніфікованого обліку пенсійних коштів учасників авторизованого пенсійного фонду в розрізі системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та недержавного пенсійного забезпечення;

2) виконання розпоряджень Адміністратора системи щодо перерахування пенсійних коштів до іншої установи накопичувального пенсійного забезпечення на підставі вибору учасника системи;

3) обмін інформацією з іншими суб’єктами системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та у випадках, передбачених законодавством, з державними органами, юридичними та фізичними особами;

4) контроль за дотриманням граничного розміру витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів авторизованого пенсійного фонду, а у разі його перевищення інформування ради авторизованого пенсійного фонду протягом п’яти робочих днів після подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку річних звітних даних;

5) щоденне надання Адміністратору системи інформації відповідно до порядку інформаційного обміну з ним;

6) виконання інших обов’язків, передбачених законом та договором про адміністрування авторизованого пенсійного фонду.

5. Авторизований адміністратор пенсійного фонду протягом всього періоду провадження своєї діяльності повинен відповідати вимогам, встановленим цим Законом. У випадку відкликання його авторизації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, рада авторизованого пенсійного фонду укладає договір з іншим авторизованим адміністратором пенсійного фонду.

Авторизований адміністратор пенсійного фонду, авторизація якого відкликана, продовжує виконання функцій, передбачених цією статтею, до передачі системи персоніфікованого обліку учасників системи іншому авторизованому адміністратору пенсійного фонду. Строки та порядок передачі системи персоніфікованого обліку учасників системи встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

7. Працівники авторизованого адміністратора не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від авторизованих суб’єктів, а також від пов’язаних з ними осіб.

8. Для виконання функцій ведення бухгалтерського обліку авторизованого пенсійного фонду авторизований адміністратор пенсійного фонду здійснює бухгалтерський облік фонду на підставі щоденних облікових реєстрів по операціях з активами авторизованого пенсійного фонду (субфондів), отриманих від авторизованих компаній з управління активами.

Облікові реєстри по операціях з активами авторизованого пенсійного фонду (субфондів) є підставою для відображення операцій по рахункам бухгалтерського обліку.

Форми облікових реєстрів по операціях з активами авторизованого пенсійного фонду (субфондів) та порядок їх надання встановлюються авторизованим адміністратором пенсійного фонду за погодженням з радою авторизованого пенсійного фонду.

9. Авторизованому адміністратору забороняється запевняти чи гарантувати зростання доходів учасників системи.ˮ;

у статті 25:

в абзаці третьому частини третьої слова „ведеться окремо облік коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що належить учаснику, а такожˮ виключити;

друге речення абзацу першого частини четвертої виключити;

частину третю статті 35 виключити;

доповнити Закон статтею 35¹ такого змісту:

„Стаття 35¹. Вимоги до авторизованої компанії з управління активами.

1. Компанія з управління активами набуває статусу авторизованої з дня її включення до реєстру авторизованих суб’єктів (її авторизації).

Авторизована компанія з управління активами здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та з урахуванням вимог, передбачених законодавством про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення.

2. Авторизована компанія з управління активами має відповідати наступним вимогам:

1) послуги з управління пенсійними активами повинні узгоджуватися з розмірами, характером, масштабом і складністю діяльності та мають забезпечувати раціональне, обережне та ефективне управління відповідно до встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку вимог. Авторизована компанія з управління активами зобов’язана забезпечити прозору організаційну структуру з чітким розподілом функцій та відповідним розподілом обов’язків, а також ефективною системою зберігання та передачі інформації;

2) здійснювати інвестування пенсійних активів на підставі рішень колегіального органу авторизованої компанії з управління активами, вимоги щодо складу, функцій та повноважень якого, встановлені статутом компанії;

3) мати програмне забезпечення, вимоги до якого встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зокрема щодо забезпечення розрахунку вартості пенсійних активів субфондів авторизованого пенсійного фонду, а також щодо забезпечення цілісності та доступності інформаційних ресурсів, щодо обмежень доступу до інформації, забезпечення конфіденційності інформації з обмеженим доступом;

4) відповідати пруденційним нормативам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

5) мати регулятивний капітал у розмірі не менш як 40 000 000 гривень на день подання документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для авторизації. Вимоги до регулятивного капіталу авторизованої компанії з управління активами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

3. Авторизована компанія з управління активами зобов’язана підтримувати розмір регулятивного капіталу на рівні, передбаченому частиною першою цієї статті. Розмір регулятивного капіталу, передбачений частиною першою цієї статті, додатково має бути збільшений в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, на 0,02 % від суми, на яку сукупна вартість активів в управлінні такої компанії перевищує 10 000 000 000 гривень. Для вимог цієї статті сукупна вартість активів в управлінні компанії включає сукупний обсяг активів будь-яких інституційних інвесторів, з якими авторизована компанія з управління активами уклала договір на управління активами або управляє такими активами на підставі чинного законодавства.

4. Авторизована компанія з управління активами авторизованого пенсійного фонду не може бути пов’язаною особою з іншою авторизованою компанією з управління активами цього фонду.

Авторизована компанія з управління активами авторизованого пенсійного фонду не може бути пов’язаною особою або перебувати у відносинах контролю зі зберігачем цього фонду, крім випадків, якщо їх контролером є держава.

5. Члени наглядової ради та виконавчого органу авторизованої компанії з управління активами несуть персональну відповідальність за діяльність авторизованої компанії з управління активами у межах своїх повноважень.

Члени наглядової ради та виконавчого органу авторизованої компанії з управління активами несуть відповідальність перед авторизованою компанією з управління активами за збитки, завдані такій компанії їхніми діями (бездіяльністю), згідно із законом. Якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть декілька осіб, їх відповідальність перед авторизованою компанією з управління активами є солідарною.

6. Авторизована компанія з управління активами здійснює діяльність з управління пенсійними активами авторизованого пенсійного фонду на підставі відповідного договору, укладеного з радою такого фонду.

7. Авторизована компанія з управління активами може відкривати в авторизованому зберігачі авторизованого пенсійного фонду рахунки для його субфондів.

8. Авторизована компанія з управління активами, під час здійснення діяльності з управління пенсійними активами авторизованого пенсійного фонду, зобов’язана:

1) здійснювати операції щодо управління пенсійними активами окремо щодо кожного субфонду авторизованого пенсійного фонду;

2) виконувати купівлю-продаж пенсійних активів від імені авторизованого пенсійного фонду на найвигідніших умовах (у тому числі щодо ціни, витрат та часу виконання). Авторизована компанія з управління активами не має права відчужувати або придбавати пенсійні активи за ціною іншою, ніж ринкова, якщо це може призвести до збитків авторизованого пенсійного фонду та/або учасників системи. Порядок визначення ринкової ціни пенсійних активів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Авторизована компанія з управління активами повинна розробити та затвердити внутрішні правила контролю найкращого виконання купівлі-продажу пенсійних активів, які повинні містити інформацію, встановлену Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) здійснювати щоденний розрахунок вартості активів фонду (субфондів), що перебувають в її управлінні, та надавати його авторизованому адміністратору пенсійного фонду;

4) у разі коли надання розпорядження щодо операцій з цінними паперами торговцю цінними паперами, надавати авторизованому зберігачу копію цього розпорядження  не пізніше його подання торговцю цінними паперами;

5)У разі наявності в пенсійних активах іноземних цінних паперів, які не введені до обслуговування в депозитарній системі України, щоденно надавати авторизованому зберігачу виписку з рахунку в цінних паперах, відкритому в іноземній фінансовій установі, яка має право надавати своїм клієнтам послуги з обліку цінних паперів та реєстрації переходу права власності на цінні папери, та інформацію про залишок грошових коштів в іноземних фінансових установах.

9. Авторизованій компанії з управління активами забороняється запевняти чи гарантувати зростання доходів учасників системи.

10. В процесі здійснення діяльності з управління пенсійними активами забороняється проведення з боку авторизованої компанії з управління активами або її пов’язаних осіб будь-яких заохочувальних або інших дій, які спрямовані на стимулювання учасника системи щодо обрання авторизованого пенсійного фонду, які пропонують додаткові фінансові вигоди, що випливають з такого вибору, або вчиняти примусові дії в результаті трудових або інших правовідносин, які засновані на залежності роботи, або вчиняти інші аналогічні дії, якщо метою цього є спонукання учасника системи до обрання авторизованого пенсійного фонду.

12. Авторизована компанія з управління активами під час провадження діяльності з управління пенсійними активами не має права укладати від імені авторизованого пенсійного фонду угоди купівлі-продажу, міни, дарування та інші угоди щодо відчуження пенсійних активів з їх пов’язаними особами, а також з іншими пенсійними або інвестиційними фондами, які знаходяться у неї в управлінні. ˮ;

у статті 44:

абзац шостий частини першої виключити;

абзац одинадцятий частини третьої виключити;

доповнити Закон статтями 45¹ і 45²  такого змісту:

 

„Стаття 45¹. Вимоги до авторизованого зберігача.

1. Зберігач набуває статусу авторизованого з дня його включення до реєстру авторизованих суб’єктів (його авторизації).

2. Авторизований зберігач здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та з урахуванням вимог, передбачених законодавством про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення.

3. Авторизований зберігач надає свої послуги авторизованому пенсійному фонду на підставі договору про обслуговування зберігачем, укладеного в письмовій формі з Радою авторизованого пенсійного фонду.

Вимоги до договору про обслуговування авторизованого пенсійного фонду авторизованим зберігачем встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Договір про обслуговування авторизованого пенсійного фонду авторизованим зберігачем вважається розірваним з дати набрання чинності рішення про відкликання авторизації такого зберігача та передачі всіх активів авторизованого пенсійного фонду новому зберігачу, з яким Рада такого фонду уклала відповідний договір.

4. Авторизований зберігач не може надавати авторизованому пенсійному фонду інші професійні послуги на ринках капіталу, крім послуг зберігача.

5. Усі операції з пенсійними активами авторизованого пенсійного фонду, крім операцій з іноземними цінними паперами, які не введені до обслуговування в депозитарній системі України, здійснюються через авторизованого зберігача. Поточні рахунки авторизованого пенсійного фонду відкриваються у авторизованого зберігача. Допускається відкриття та використання рахунку авторизованого пенсійного фонду в іншому банку, до компетенції якого віднесено проведення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, якщо розрахунки за ними здійснюються з дотриманням принципу “поставка проти платежу”, а також для операцій з безготівковими банківськими металами у банку, через який здійснюється купівля або продаж банківських металів, з обов’язковим наданням авторизованому зберігачу договору про відкриття таких рахунків та інформації про рух коштів по цих рахунках.

Пенсійні активи авторизованого пенсійного фонду в формі цінних паперів зберігаються/обліковуються у авторизованого зберігача на рахунку в цінних паперах, крім випадку зберігання/обліку іноземних цінних паперів, які не введені до обслуговування в депозитарній системі України, в іноземній фінансовій установі, яка має право надавати своїм клієнтам послуги з обліку цінних паперів та реєстрації переходу права власності на цінні папери.

Пенсійні активи авторизованого пенсійного фонду в формі іноземних цінних паперів, які не введені до обслуговування в депозитарній системі України, можуть зберігатися/обліковуватися в іноземній фінансовій установі, яка має право надавати своїм клієнтам послуги з обліку цінних паперів та реєстрації переходу права власності на цінні папери.

Підтвердженням прав власності на іноземні цінні папери, які не введені до обслуговування в депозитарній системі України та які зберігаються/обліковуються в іноземній установі, яка має право надавати своїм клієнтам послуги з обліку цінних паперів та реєстрації переходу права власності на цінні папери, є виписка з рахунку в цінних паперах такої депозитарної установи.

Документи, які підтверджують право власності на пенсійні активи в інших, ніж цінні папери, формах, зберігаються/обліковуються у авторизованого зберігача. Порядок та строки передачі таких документів авторизованою компанією з управління активами до авторизованого зберігача встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

6. Авторизований зберігач зобов’язаний забезпечити відокремлене зберігання та окремий облік пенсійних активів кожного авторизованого пенсійного фонду (субфондів).

7. Авторизований зберігач авторизованого пенсійного фонду не може бути кредитором або власником істотної участі авторизованої компанії з управління активами або авторизованого адміністратора пенсійного фонду, які здійснюють обслуговування авторизованого пенсійного фонду, зберігання активів якого здійснює такий авторизований зберігач.

8. Авторизований зберігач авторизованого пенсійного фонду не може бути пов’язаною особою авторизованого адміністратора пенсійного фонду, авторизованої компанії з управління активами та члена ради цього фонду, крім випадків, коли кінцевим бенефіціаром власником авторизованого адміністратора та зберігача державного накопичувального пенсійного фонду є держава.

9. Авторизований зберігач повинен мати регулятивний капітал у розмірі не меншому ніж 2 000 000 000 гривень на день подання документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для авторизації та підтримувати його не рівні не нижче зазначеного протягом всього строку авторизації.

У разі зменшення розміру регулятивного капіталу, визначеного в абзаці першому цієї частини, авторизований зберігач зобов’язаний повідомити про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку протягом трьох робочих днів з дня виникнення такого зменшення та привести розмір регулятивного капіталу у відповідність з обов’язковим розміром, передбаченим частиною першою цієї статті, протягом шести місяців з дня виникнення такої невідповідності та надати відповідні підтверджуючі документи Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право прийняти рішення про продовження строку усунення невідповідності розміру регулятивного капіталу авторизованого зберігача, вимогам частини першої цієї статті на строк не більш як три місяці.

10. Обов’язками авторизованого зберігача, крім обов’язків передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення, є:

1) відкриття та ведення рахунків авторизованого пенсійного фонду (субфондів), зокрема рахунку(ів) в цінних паперах та поточного(их) рахунку(ів);

2) щоденне підтвердження кількісного складу та вартості пенсійних активів авторизованого пенсійного фонду (субфондів) в порядку, встановленому договором про обслуговування авторизованого пенсійного фонду авторизованим зберігачем;

3) щоденна перевірка правильності підрахунку вартості пенсійних активів авторизованого пенсійного фонду (субфондів);

4) щоденна перевірка підрахунку чистої вартості пенсійних активів і чистої вартості одиниці пенсійних активів авторизованого пенсійного фонду (субфондів), здійсненого авторизованим адміністратором пенсійного фонду та авторизованою компанією з управління активами, які обслуговують такі фонди;

5) контроль за дотриманням авторизованої компанії з управління активами авторизованого пенсійного фонду (субфонду) вимог інвестиційної декларації, загальних нормативів інвестування коштів фонду та вимог законодавства щодо інвестиційної діяльності;

6) здійснення інших дій, передбачених законодавством та договором між радою авторизованого пенсійного фонду та авторизованим зберігачем.

11. У разі виявлення ознак порушень законодавства при операціях з пенсійними активами авторизованого пенсійного фонду, вчинених авторизованою компанією з управління активами, авторизованим адміністратором пенсійного фонду, авторизований зберігач протягом одного робочого дня з моменту виявлення такого порушення:

1) письмово надає відповідну інформацію Раді фонду, авторизованій компанії з управління активами, авторизованому адміністратору пенсійного фонду та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку;

2) негайно припиняє (блокує) виконання розпоряджень, що не відповідають вимогам чинного законодавства, інвестиційної декларації, умовам договорів про управління активами та адміністрування фонду, якщо таке блокування може бути виконане авторизованим зберігачем.

Підставами блокування розпоряджень на виконання облікових операцій зокрема є невідповідність виду цінних паперів, зазначених в розпорядженні на виконання операції, умовам інвестиційної декларації чи вимогам законодавства та / або невідповідність кількості цінних паперів, зазначених в розпорядженні на виконання операції, що призведе внаслідок виконання операції до перевищення загальної частки цінних паперів понад розміри, встановлені інвестиційною декларацією чи вимогами законодавства.

12. Авторизований зберігач виконує розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо припинення (блокування) виконання розпоряджень авторизованої компанії з управління активами авторизованого пенсійного фонду на підставах та в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

13. У разі невиконання вимог, визначених частинами одинадцятою та дванадцятою цієї статті, авторизований зберігач несе відповідальність за збитки, завдані учасникам авторизованого пенсійного фонду внаслідок такого невиконання, відповідно до договору про обслуговування авторизованого пенсійного фонду авторизованим зберігачем, укладеного з ним, та законодавства.

14. Авторизований зберігач не може використовувати пенсійні активи в негрошовій формі для здійснення власних операцій.

 

Стаття 45².   Припинення дії договору про обслуговування фонду авторизованим зберігачем

1. Підставами для припинення дії договору про обслуговування авторизованого пенсійного фонду авторизованим зберігачем є:

1) анулювання авторизованому зберігачу ліцензії на провадження діяльності із зберігання активів пенсійних фондів;

2) виключення зберігача з Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

3) запровадження у авторизованого зберігача тимчасової адміністрації, відкликання банківської ліцензії Національним банком України з власної ініціативи, з ініціативи власників банку або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

4) прийняття рішення про розірвання договору за ініціативою однією із сторін договору.

2. Договір про обслуговування авторизованого пенсійного фонду припиняється після передачі іншому авторизованому зберігачу в повному обсязі пенсійних активів такого фонду та документів, які підтверджують право власності на ці активи.

3. У разі прийняття рішення про розірвання договору про обслуговування авторизованого пенсійного фонду авторизованим зберігачем за власною ініціативою, він зобов’язаний письмово повідомити про це Раду фонду із зазначенням причин прийняття такого рішення в строк, передбачений цим договором.

У разі прийняття рішення про розірвання договору про обслуговування авторизованого пенсійного фонду авторизованим зберігачем за ініціативою однією із сторін, особа, яка прийняла таке рішення, повинна письмово повідомити про це іншу сторону із зазначенням причин прийняття такого рішення в строк, передбачений цим договором.

4. У разі обрання нового авторизованого зберігача попередній авторизований зберігач, з яким договір припиняється, зобов’язаний:

1) забезпечити передачу всіх пенсійних активів авторизованого пенсійного фонду та документації, що підтверджує право власності на ці активи, новому авторизованому зберігачу в зазначені у договорі строки;

2) виконувати функції авторизованого зберігача щодо пенсійних активів, які залишатимуться у нього на зберіганні, до повної передачі всіх пенсійних активів авторизованого пенсійного фонду новому авторизованому зберігачу.

5. Авторизований зберігач зобов’язаний протягом 3 днів з моменту отримання інформації про розірвання договору з Радою авторизованого пенсійного фонду письмово повідомити Національну комісією з цінних паперів та фондового ринку.

6. У разі невиконання авторизованим зберігачем зобов’язань, передбачених частинами четвертою та п’ятою цієї статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку з Національним банком України вживають заходи до авторизованих суб’єктів у встановленому ними порядку.ˮ;

у статті 47:

у частині третій:

пункт 5 викласти у такій редакції:

„5) похідні цінні папери, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;ˮ

доповнити пунктами 6 та 7 у такій редакції:

„6) цінні папери емітентів, щодо яких авторизована компанія з управління активами, з якою радою авторизованого пенсійного фонду укладено відповідні договори, або їх пов’язані особи є кредиторами таких емітентів в розмірі, що перевищує 5 відсотків від обсягу активів цих осіб;

7) товаророзпорядчі цінні папери, крім випадків, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.ˮ

доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

„9. Вимоги пунктів 3 та 5 частини третьої цієї статті не застосовуються до авторизованих пенсійних фондів.ˮ;

доповнити статтею 47¹ такого змісту:

„Стаття 47¹ Особливості складу та структури авторизованих пенсійних фондів.

1. Авторизованим пенсійним фондам дозволяється інвестувати кошти в:

1) деривативні фінансові інструменти, якщо метою такого інвестування виключно є сприяння зменшенню інвестиційного ризику та документально підтверджене обстеження ризику базового активу таких деривативних фінансових інструментів та одночасно якщо кількість цінних паперів або фінансових інструментів в складі пенсійних активів, що становлять базовий актив є не більшою ніж кількість, яка виникає з прав або зобов’язань щодо їх придбання чи відчуження;

2) цінні папери інститутів спільного інвестування спеціалізованого виду;

2. Вимоги до боргових цінних паперів (крім державних облігацій України та облігацій місцевих позик), в які здійснюються інвестиції терміном понад 5 років, що можуть бути включені до складу пенсійних активів, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Терміном в цьому розумінні вважається значення проміжку часу між датою придбання таких цінних паперів та датами їх погашення або датою виникнення зобов’язань беззаперечного зворотного викупу емітентом.

3. Крім обмежень встановлених статтею 47 цього закону активи у цінних паперах авторизованого пенсійного фонду не можуть включати цінні папери, які не пройшли процедуру допуску до торгів на організованому ринку за виключенням цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано відповідно до законодавства державою, органами місцевого самоврядування або третіми особами, крім випадків, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

4. Пенсійні активи не можуть формуватися за рахунок коштів, отриманих на підставах, що суперечать законодавству.

5. Вартість пенсійних активів визначається відповідно до цього Закону у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

6. Пенсійні активи у разі визнання банкрутом авторизованої компанії з управління активами, авторизованого зберігача, авторизованого адміністратора пенсійного фонду, авторизованого страховика не можуть включатися до ліквідаційної маси зазначених осіб. ˮ;

у частині першій статті 48:

доповнити пунктом такого змісту:

„10) оплати праці членів ради фонду.ˮ;

в абзаці тринадцятому цифри „4 - 9ˮ замінити цифрами „4 - 10ˮ;

у статті 49:

абзац двадцять третій частини першої виключити;

доповнити Закон  статтею 49¹ такого змісту:

„Стаття 49¹. Обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами авторизованих пенсійних фондів

1. Під час провадження діяльності з управління пенсійними активами авторизованих пенсійних фондів забороняється:

1) формувати пенсійні активи за рахунок позикових (кредитних) коштів або будь-яких інших коштів, які не є пенсійними коштами;

2) надавати майнові гарантії, забезпечені пенсійними активами, або будь-які кредити (позики) за рахунок пенсійних активів;

3) укладати угоди купівлі-продажу або міни пенсійних активів з обов’язковою умовою зворотного викупу крім випадків встановлених Національною комісією з цінних паперів;

4) зберігати на поточному рахунку, в тому числі відкритих для обліку операцій з банківськими металами, та на вкладних (депозитних) рахунках в банках, а також в зобов’язаннях одного банку, зокрема у вигляді ощадних (депозитних) сертифікатів, облігацій, емітентом яких є банк, більше ніж 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів у одному банку та його пов’язаних осіб (крім банків, власником яких є держава);

5) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери одного емітента більше ніж 5 відсотків пенсійних активів, та більше ніж 10 відсотків пенсійних активів у цінні папери одного емітента та його пов’язаних осіб (крім цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим);

6) придбавати або додатково інвестувати в деривативні фінансові інструменти, крім випадків, передбачених пунктом 7 частини другої статті 47¹ цього Закону та у розмірі не більше ніж 5 відсотків загальної вартості пенсійних активів;

7) здійснювати за власні кошти авторизованої компанії з управління активами або авторизованого адміністратора операції із цінними паперами, які є пенсійними активами;

8) безоплатно відчужувати пенсійні активи;

9) використовувати пенсійні активи для забезпечення виконання зобов’язань, які не пов’язані з функціонуванням авторизованого пенсійного фонду;

10) відчужувати майно, яке належить авторизованої компанії з управління активами, до пенсійних активів, які знаходяться в її управлінні;

11) набувати у власність самої авторизованої компанії з управління активами будь-які активи, що складають пенсійні активи, які знаходяться в її управлінні.ˮ;

у статті 50

частину четверту статті 50 виключити;

абзац четвертий частини першої статті 53 виключити;

у статті 54:

абзац перший частини першої після слова „фізичнимиˮ доповнити словами „та юридичнимиˮ;

пункт 1 частини другої викласти в такій редакції:

„1) для фізичних осіб - прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, для юридичних осіб – назва та код ЄДРПОУ;ˮ;

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

„4. Агентські послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення надаються юридичними особами на підставі договору про надання таких послуг, який укладається з адміністратором.

Вимоги до юридичних осіб, які мають право надавати агентські послуги, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.ˮ.

У зв’язку з цим, частини четверту – шосту вважати, відповідно, частинами п’ятою – сьомою;

частину сьому статті 55 виключити;

частину сьому статті 61 виключити;

у частині третій статті 62:

в абзаці першому слова „ , крім учасника накопичувальної системи пенсійного страхування,ˮ виключити;

абзаци другий – четвертий виключити;

доповнити Закон статтею 62¹ такого змісту:

 

„Стаття 62¹. Вимоги до авторизованого страховика

1. Страховик набуває статусу авторизованого страховика з дня її включення до реєстру авторизованих суб’єктів (його авторизації).

Авторизований страховик здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про страхування та недержавне пенсійне забезпечення, та з урахуванням вимог, передбачених цим Законом, щодо діяльності у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

2. Авторизований страховик має відповідати таким вимогам:

1) мати ліцензію на провадження діяльності із страхування життя, видану Національним банком України;

2) мати не менше п’яти років досвіду роботи на ринку страхування життя України, або бути дочірнєю компанією іноземного страховика з аналогічним досвідом діяльності;

3) не порушувати обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій протягом останніх трьох років на ринку страхування життя України;

4) послуги, що надаються авторизованим страховиком, повинні узгоджуватися з розмірами, характером, масштабом і складністю діяльності відповідно до встановлених Національним банком України вимог;

5) забезпечити прозору організаційну структуру з чітким розподілом функцій та відповідним розподілом обов’язків, а також ефективною системою зберігання та передачі інформації;

6) мати оприлюднену на власному офіційному веб-сайті інформацію щодо умов страхування довічної пенсії та показники діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення за весь період діяльності згідно з визначеним законодавством переліком.

7) мати оприлюднену на власному офіційному веб-сайті свою звітність (квартальну та річну, фінансову та спеціальну, з примітками), при цьому річну – з аудиторським звітом;

8) складати звітність та вести бухгалтерський облік відповідно до вимог цього Закону у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

3. Авторизований страховик повинна мати програмне забезпечення яке:

забезпечує ведення відокремленого персоніфікованого обліку коштів учасників системи окремо від інших застрахованих осіб;

відповідає технічним вимогам, встановленим Національним банком України, до щоденного інформаційного обміну даними щодо пенсійних коштів учасників системи з Адміністратором системи у порядку інформаційного обміну;

забезпечувати можливість віддаленого доступу учасників системи з використанням комунікаційних мереж до інформації про пенсійні кошти за обраний учасником період з можливістю отримання виписки про рух коштів по рахунку, в тому числі через веб-портал Адміністратора системи;

відповідати вимогам законодавства у сфері захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах;

відповідати іншим вимогам, встановленим Національним банком України.ˮ;

абзаци четвертий та п’ятий частини третьої статті 66 виключити;

6) Закон України „Про рекламуˮ (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62 із наступними змінами) доповнити статтею 25² такого змісту:

 

„Стаття 25². Реклама у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення

1. Рекламодавцями щодо послуг з накопичувального пенсійного забезпечення можуть бути лише особи, визначені в частині першій статті 2 Закону України „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпеченняˮ, крім учасників системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та платників накопичувальних внесків.

2. Рекламодавцям забороняється:

1) використовувати недостовірну інформацію стосовно послуг з накопичувального пенсійного забезпечення;

2) використовувати порівняльну рекламу;

3) запевняти чи гарантувати зростання доходів учасників системи.

Реклама авторизованих компаній з управління активами, авторизованих зберігачів, авторизованих адміністраторів, авторизованих пенсійних фондів та авторизованих страховиків повинна містити відомості про їх внесення до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

Інші відомості, які повинна містити реклама авторизованих компаній з управління активами, авторизованих зберігачів, авторизованих адміністраторів та авторизованих пенсійних фондів, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Інші відомості, які повинна містити реклама авторизованих страховиків, встановлюються Національним банком України.

3. Проект реклами (змін до реклами) щодо послуг з накопичувального пенсійного забезпечення подається авторизованими компаніями з управління активами, авторизованими зберігачами, авторизованими адміністраторами та авторизованими пенсійними фондами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не пізніше десяти робочих днів з дати отримання проекту реклами (змін до реклами) має право надати обґрунтовану заборону на розповсюдження реклами (змін до реклами) щодо послуг з накопичувального пенсійного забезпечення.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право своїм обґрунтованим рішенням заборонити розповсюдження реклами (змін до реклами) щодо послуг з накопичувального пенсійного забезпечення, що містить недостовірну інформацію або не відповідає вимогам законодавства.

Порядок подання та погодження реклами (змін до реклами) авторизованих компаній з управління активами, авторизованих зберігачів, авторизованих адміністраторів та авторизованих пенсійних фондів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Проект реклами (змін до реклами) щодо послуг з накопичувального пенсійного забезпечення подається авторизованими страховиками до Національного банку України.

Порядок подання та погодження реклами (змін до реклами) авторизованих страховиків встановлюється Національним банком України.

4. Рекламодавці, що розповсюджують рекламу щодо послуг з накопичувального пенсійного забезпечення, несуть відповідальність за її достовірність згідно із законом.

5. Рекламодавцям забороняється робити подарунки (виграші) або давати обіцянку про дарування (виграші) потенційним учасникам системи, а також страхувальникам, з якими укладено договір страхування довічної пенсії, або здійснювати будь-які інші заходи майнового заохочення, що можуть вплинути на вибір того чи іншого авторизованого пенсійного фонду або тої чи іншого авторизованого страховика його потенційним учасником або учасником системи (страхувальником).

6. Реклама послуг з накопичувального пенсійного забезпечення може здійснюватися всіма засобами, дозволеними законом.

7. У разі порушення вимог цієї статті Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право застосовувати заходи впливу згідно із законом.

8. Будь-яка інформація про діяльність авторизованих пенсійних фондів, яка оприлюднюється та/або надається учасникам системи відповідно до вимог законодавства, не є рекламою.ˮ;

7) у Законі України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняˮ (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 61, ст. 2108 із наступними змінами):

преамбулу після слів „збір та ведення облікуˮ доповнити словами „ , а також повноваження податкового органу що здійснює збір накопичувального внеску.ˮ;

у статті 1:

у частині першій:

у пункті 3¹ після слів „єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняˮ доповнити словами „та накопичувального внеску до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення,ˮ;

у пункті 6 після слів „єдиного внескуˮ замінити словами „та / або накопичувального внесків,ˮ;

пункт 11 виключити;

частину другу викласти у такій редакції:

„2. Терміни „накопичувальний внесокˮ, „учасник системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпеченняˮ, „Адміністратор інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпеченняˮ, „платник накопичувального внескуˮ використовуються у значені, визначеному Законом України „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпеченняˮ.

Інші терміни використовуються у значенні, визначеному законами про окремі види загальнообов’язкового державного соціального страхування.;

перше речення частини першої статті 2 після слів „веденням обліку єдиноговнескуˮ доповнити словами „ , а також із збором накопичувального внеску.;

у статті 5:

назву статті викласти у такій редакції:

„Стаття 5. Облік платників єдиного та накопичувального внесківˮ;

абзац перший частини першої викласти у такій редакції:

„1. Облік осіб, зазначених пунктах 1, 4, 5 та 5¹ частини першоїстатті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.ˮ;

у статті 8:

абзац перший частини п’ятої доповнити реченням такого змісту:

„До складу єдиного внеску входить обов’язковий накопичувальний внесок, що сплачується згідно із Законом України „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпеченняˮ. На загальнообов'язкове державне соціальне страхування розподіляється єдиний внесок, зменшений на розмір обов’язкового накопичувального внеску.ˮ

у статті 9:

у частині п’ятій:

абзац перший викласти в такій редакції:

„5. Сплата єдиного та накопичувального внесків здійснюється у національній валюті окремими платежами шляхом внесення відповідних сум єдиного та накопичувального внесків на окремі рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного та накопичувального внесків, які сплачуються в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).ˮ;

в абзаці третьому слово „внескуˮ замінити словами „та накопичувального внесківˮ;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

„Облік єдиного та накопичувального внесків, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Єдиного соціального реєстру здійснюються у гривнях податковими органами за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного та накопичувального внесків.ˮ;

у частині шостій:

у абзаці першому слово „внескуˮ замінити словами „та накопичувального внесківˮ;

абзац другий викласти в такій редакції:

„Обслуговування коштів єдиного та накопичувального внесків здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.ˮ;

абзац перший частини сьомої викласти в такій редакції:

„7. Єдиний та накопичувальний внески сплачуються шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку чи у небанківського надавача платіжних послуг, на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,  або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку.ˮ;

у частині восьмій:

у абзаці першому та другому слово „внесокˮ в усіх відмінках замінити словами „та накопичувальний внескиˮ у відповідному відмінку та числі;

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

„Періодом, за який платники єдиного та накопичувального внесків подають звітність до податкового органу у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) (звітним періодом), є календарний квартал, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.ˮ;

у частинах десятій – тринадцятій слово „внесокˮ в усіх відмінках замінити словами „та накопичувальний внескиˮ у відповідному відмінку та числі;

частину чотирнадцяту викласти у такій редакції:

„14. Єдиний та накопичувальний внески, що відповідно до цього Закону підлягають сплаті із сум виплат за період з дня виникнення у платника відповідного зобов’язання до дня включення податковим органом даних про такого платника до Єдиного соціального реєстру, сплачуються на загальних підставах відповідно до цього Закону за зазначений період.ˮ;

у статті 11:

в абзаці першому частини першої слова „на рахунки Накопичувального пенсійного фонду (далі - Накопичувальний фонд), а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондівˮ виключити;

у пункті 1 частини другої слова „Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондівˮ виключити;

у назві розділу IV слово „внескуˮ замінити словами „та накопичувального внесківˮ;

у статті 12:

у частині першій, пунктах 1 - 4, 7 та 8 частини другої слово „внескуˮ замінити словами „та накопичувального внесківˮ;

у частині першій слово „йогоˮ замінити словом „їхˮ;

у назві статті, частинах першій та другій після слів „соціальне страхуванняˮ доповнити словами: „та накопичувального внескуˮ;

у пункті 1 та 6 частини другої після слів „та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхуванняˮ доповнити словами „та Адміністратором інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпеченняˮ;

у статті 13:

у пунктах 1-3, 5, 7, 8 та 9 частини першої слово „внескуˮ замінити словами „та накопичувального внесківˮ;

у пункті 4 слово „внесокˮ замінити словами „та накопичувальний внески;ˮ;

у статті 14:

у пунктах 2, 3 та 6 частини першої слова „внескуˮ замінити словами „та накопичувального внесківˮ;

у пункті 7 після слова „Законуˮ доповнити словами „а також платників накопичувального внескуˮ;

назву Розділу VI викласти в такій редакції:

 

„Розділ VI ПОВНОВАЖЕННЯ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ, ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ТА ФОНДУ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ У СФЕРІ ЗБОРУ ТА ОБЛІКУ ЄДИНОГО ТА НАКОПИЧУВАЛЬНОГО ВНЕСКІВ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗБІР ТА ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ЄДИНОГО ТА НАКОПИЧУВАЛЬНОГО ВНЕСКІВˮ;

у статті 25:

слово „внесокˮ в усіх відмінках замінити словами „та накопичувальний внескиˮ у відповідному відмінку та числі;

у частині другій слова „страхових внесків платники єдиного внескуˮ замінити словами „єдиного чи накопичувального внесків платники єдиного та накопичувального внесківˮ;

у пункті 6 частини одинадцятої слова „суми єдиного внескуˮ замінити словами „сум єдиного та накопичувального внесківˮ;

у абзаці першому частини чотирнадцятої після слів „Пенсійним фондомˮ доповнити словами „щодо єдиного внеску та з Адміністратором інформаційної системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення щодо накопичувального внескуˮ;

у статті 26:

слово „внескуˮ замінити словами „та накопичувального внесківˮ;

у абзаці четвертому частини першої після слів „Державному реєстріˮ доповнити словами „Єдиному соціальному реєстріˮ;

8) абзац третій частини п’ятої статті 50 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осібˮ (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 50, ст. 564 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

„Активи недержавного пенсійного фонду, зберігачем яких є банк, не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Законів України „Про недержавне пенсійне забезпеченняˮ та „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпеченняˮ.ˮ;

9) у частині першій статті 5 Закону України „Про депозитарну систему Україниˮ (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 39, ст. 517 із наступними змінами):

в абзацах першому, другому, четвертому, п’ятому, чотирнадцятому та п’ятнадцятому слово „рахунокˮ у всіх відмінках замінити словами „рахунок (рахунки)ˮ у відповідному відмінку;

в абзацах першому та другому слово „відкриваєтьсяˮ замінити словами „відкривається (відкриваються)ˮ;

10) у частині третій статті 3 Закону України „Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльністьˮ (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 9, ст. 50 із наступними змінами) після слів „фінансових послугˮ доповнити словами „ , авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпеченняˮ;

11) у Законі України „Про ринки капіталу та організовані товарні ринкиˮ в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX; із змінами:

частину 2 статті 2 доповнити абзацом такого змісту:

„Термін „ключові функціїˮ - у значенні, наведеному в Законі України „Про недержавне пенсійне забезпеченняˮ;

доповнити Закон статтями 71¹, 71², 71³, 72¹ та 73¹ такого змісту:

 

„Стаття 71¹ Авторизація суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

1. Компанії з управління активами, зберігачі, адміністратори, недержавні пенсійні фонди та страховики зобов’язані пройти авторизацію та здійснювати діяльність відповідно до вимог цього Закону, якщо вони мають намір здійснювати діяльність у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

Компанії з управління активами, зберігачі, адміністратори, недержавні пенсійні фонди та страховики, які прямо або опосередковано контролюється особами, які є громадянами та (або) резидентами країни-агресора, або до органів управління якого входять громадяни та (або) резиденти такої країни, не можуть бути авторизовані та здійснювати діяльність відповідно до цього Закону, та до них застосовуються санкції в порядку, встановленому Законом України „Про санкціїˮ.

Вимоги, яким повинні відповідати компанії з управління активами, зберігачі, адміністратори, недержавні пенсійні фонди, які мають намір здійснювати діяльність у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, для проходження авторизації, встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Вимоги, яким повинні відповідати страховики, які мають намір здійснювати діяльність у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Компанії з управління активами, зберігачі, адміністратори, недержавні пенсійні фонди та страховики, які мають намір здійснювати діяльність у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, зобов’язані дотримуватись зазначених вимог протягом усього періоду провадження такої діяльності.

2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому ним порядку здійснює авторизацію компаній з управління активами, зберігачів, адміністраторів, недержавних пенсійних фондів, які мають намір здійснювати діяльність у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

Національний банк України у встановленому ним порядку здійснює авторизацію страховиків, .

Авторизація здійснюється шляхом включення відповідної компанії з управління активами, зберігача, адміністратора, недержавного пенсійного фонду або страховика до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

Реєстр авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення складається з відокремлених переліків компаній з управління активами, зберігачів, адміністраторів, недержавних пенсійних фондів, які формуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, та переліку страховиків, який формується Національним банком України.

Авторизація суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення здійснюється безоплатно.

3. Компанії з управління активами, зберігачі, адміністратори, недержавні пенсійні фонди та страховики набувають статусу авторизованих з дати їх включення до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

4. Реєстр авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, які включають відомості щодо компаній з управління активами, зберігачів, адміністраторів, недержавних пенсійних фондів ведеться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому ним порядку.

Реєстр авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, які включають відомості страховиків  ведеться Національним банком України у встановленому ним порядку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку забезпечує розкриття інформації з Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, які включають відомості щодо компаній з управління активами, зберігачів, адміністраторів та недержавних пенсійних фондів у встановленому ним порядку, зокрема шляхом оприлюднення на власному офіційному веб-сайті.

Національний банк України забезпечує розкриття інформації з Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, які включають відомості щодо страховиків, у встановленому ним порядку на власному офіційному веб-сайті.

5. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку включає компанію з управління активами, зберігача, адміністратора, недержавний пенсійний фонд до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення за результатами розгляду заяви та необхідних документів, поданих у порядку, визначеному статтею 71² цього Закону.

Національний банк України включає страховика до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення за результатами розгляду заяви та необхідних документів, поданих у встановленому Національним банком України порядку.

Відповідальність за достовірність надання інформації, поданої для включення до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, несе відповідна компанія з управління активами, зберігач, адміністратор, недержавний пенсійний фонд, або страховик згідно з законом.

6. Датою початку функціонування реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення є дата його введення в дослідну та / або промислову експлуатацію.

 

Стаття 71². Подача заявки на авторизацію

1. Компанія з управління активами, зберігач, адміністратор, недержавний пенсійний фонд, який (яка) має намір здійснювати діяльність у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення (далі - заявник), для включення до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення подає Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у встановленому ним порядку та формі, заяву про включення до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення разом з наступними документами:

1) повну та всебічну інформацію щодо осіб акціонерів (учасників) або засновників недержавного пенсійного фонду (прямих і непрямих), фізичних або юридичних осіб, які мають істотну участь, та інформацію про її розмір, відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі копії визначених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку документів, необхідних для ідентифікації учасників (акціонерів) або засновників недержавного пенсійного фонду та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння та/або контроль істотної участі заявника;

2) інформацію про організаційну структуру заявника та наявність у його штаті осіб, кваліфікація та досвід яких є необхідними для провадження діяльності у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, відповідають відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за визначеною нею формою, а також інформацію щодо наявності обладнання, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, приміщень (крім недержавного пенсійного фонду);

3) інформацію про наявність у заявника фінансових ресурсів для провадження діяльності у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення (крім недержавного пенсійного фонду);

4) інформацію про фінансовий стан учасників (акціонерів) заявника з істотною участю у ньому за формою, встановленою Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (крім недержавного пенсійного фонду);

5) інформацію про ділову репутацію для у – засновників недержавного пенсійного фонду, і всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння та/або контроль істотної участі у заявника, за формою, встановленою Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

6) інформацію про осіб, що здійснюють ключові функції у заявника (крім недержавного пенсійного фонду), та політики їх винагороди за формою, встановленою Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

7) інформацію про юридичних осіб, у яких учасник (акціонер) з істотною участю у заявника - фізична особа є керівником та/або володіє істотною участю, за формою, встановленою Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

8) інформацію про асоційованих осіб учасників (акціонерів) з істотною участю у заявника - фізичних осіб за формою, встановленою Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

9) внутрішні правила та процедури для провадження діяльності (крім недержавного пенсійного фонду) у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, перелік яких визначено Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, включаючи інформацію про створення ефективних організаційних та адміністративних заходів та процедур, спрямованих на забезпечення визначення, усунення або управління та розкриття конфліктів інтересів з метою запобігання їх несприятливого впливу на інтереси учасників системи;

10) фінансовий план заявника щодо забезпечення його безперервної діяльності протягом наступних трьох років (крім недержавного пенсійного фонду та зберігача);

11) інформацію про укладені заявником договори щодо делегування ключових функцій третім особам (у разі наявності);

12) для недержавного пенсійного фонду – облікову політику;

13) фінансову звітність разом з аудиторським висновком за останні два роки, що передують даті подання заяви про включення до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, або адресу веб-сторінки де оприлюднена така інформація.

Для авторизації компанії з управління активами, зберігачі та адміністратори подають документи, зазначені у пунктах 2 - 4, 6 - 11, та 13 цієї частини;

Для авторизації недержавні пенсійні фонди подають документи, зазначені у пунктах 1, 4, 5, 7-9 та 12 цієї частини.

2. Авторизовані компанії з управління активами, авторизовані зберігачі, авторизовані адміністратори, авторизовані пенсійні фонди протягом всього періоду своєї діяльності повинні відповідати вимогам їх авторизації.

Авторизовані компанії з управління активами, авторизовані зберігачі, авторизовані адміністратори, авторизовані пенсійні фонди протягом трьох робочих днів повідомляють Національну комісією з цінних паперів та фондового ринку про будь-які істотні зміни в документах, які були подані для авторизації.

3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку включає заявника до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, якщо такий заявник відповідає умовам, необхідним для провадження діяльності у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, відповідно до цього Закону.

Включення заявника до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення здійснюється безоплатно.

 

Стаття 71³. Розгляд заявки на авторизацію

1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку протягом 30 робочих днів із моменту отримання повідомлення повинен розглянути заявку на авторизацію заявника, шляхом визначення відповідності такої особи вимогам, визначеним відповідно до цього Закону.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може продовжити термін розгляду заявки на авторизацію на 15 робочих днів у випадку, якщо заявник передбачає делегування функцій третім особам у процесі провадження професійної діяльності у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

2. Протягом 10 робочих днів від дня отримання заявки на авторизацію Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку оцінює повноту комплекту документів. Якщо заявка на авторизацію є неповною, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку орган повинен встановити термін, до якого заявник має надати додаткову інформацію.

Після оцінки заявки на авторизацію як повної, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомляє про це заявника.

В процесі авторизації Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може надавати заявнику запити для отримання необхідної інформації, а також здійснювати виїзні перевірки заявника для перевірки його відповідності вимогам для авторизації.

3. Протягом строку, визначеного частиною першою цієї статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про авторизацію або про відмову в авторизації заявника.

4. Рішення, ухвалене відповідно до частини третьої цієї статті, набирає чинності на п’ятий робочий день після його прийняття.

5. Протягом п’яти робочих днів від дня прийняття рішення відповідно до цієї статті Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомляє про своє рішення заявника. У випадку відмови в авторизації заявнику, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має викласти повний перелік причин такого рішення.

 

Стаття 72¹. Підстави для відмови в авторизації

1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відмовляє в авторизації, якщо:

1) документи, подані для авторизації, містять недостовірну інформацію та/або не відповідають вимогам законодавства;

2) ділова репутація хоча б одного з учасників (акціонерів) заявника, а для заявника - недержавного пенсійного фонду - засновників, і всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння та/або контроль істотної участі заявника, не відповідає вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) ділова репутація, досвід та кваліфікація особи (осіб), яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу (або осіб, які призначені головою та членами колегіального виконавчого органу), членів наглядової ради (для недержавного пенсійного фонду – членів ради недержавного пенсійного фонду), головного бухгалтера та осіб, що здійснюють ключові функції у заявника, який має намір авторизуватися для провадження діяльності у сфері накопичувального забезпечення, не відповідає вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

4) структура власності заявника не відповідає вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

5) ведення бухгалтерського обліку та/або складання фінансової звітності здійснюється не у відповідності з міжнародними стандартами фінансової звітності, наявність негативних аудиторських висновків або відсутність аудиторських висновків;

6) невідповідність пруденційних показників вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

7) наявність грубих порушень (порушень, що призвели до збитків клієнтів/інвесторів) або систематичних порушень (двох або більше порушень за один календарний рік) в діяльності заявника протягом останніх трьох років;

8) в діяльності заявника протягом останніх трьох років було порушення вимог щодо складу активів або придбання активів, яке призвело до порушення вимог щодо структури активів у розмірі, що перевищує на 20 відсотків граничні розміри, встановлені законодавством для відповідного виду активів;

9) в діяльності заявника протягом останніх трьох років було доведене умисне викривлення інформації щодо вартості одиниці пенсійних активів недержавного пенсійного фонду;

10) в діяльності заявника протягом останніх трьох років були будь-які дії, спрямовані на коригування інформації на індивідуальному пенсійному рахунку в будь-який інший спосіб, ніж той, що встановлений законодавством;

11) для компанії з управління активами - здійснення протягом останніх трьох років правочинів з набуття права власності на цінні папери, які були визнані фіктивними, за рахунок коштів інституційних інвесторів, управління активами яких здійснювалось такою компанією з управління активами;

12) склад та структура активів недержавного пенсійного фонду не відповідає вимогам, установленим законодавством;

13) організаційна структура, кваліфікація та досвід осіб, необхідні для провадження діяльності у сфері накопичувального забезпечення, або обладнання, комп’ютерна техніка, програмне забезпечення, приміщення такої юридичної особи не відповідають вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

2. Підстави для відмови в авторизації страховика встановлюються Національним банком України.

 

Стаття 73¹. Відкликання авторизації

1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про відкликання авторизації авторизованих суб’єктів та виключає їх з Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення у наступних випадках:

1) отримання заяви від авторизованого суб’єкта про виключення з Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

2) анулювання ліцензії на провадження діяльності з управління активами;

3) анулювання ліцензії на провадження діяльності із зберігання активів пенсійних фондів або ліцензії на здійснення банківської діяльності;

4) анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів;

5) не здійснення діяльності у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення протягом дванадцяти місяців поспіль;

6) встановлення факту подання недостовірної інформації для включення до Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

7) встановлення факту невідповідності вимогам законодавства для авторизації суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

8) порушення вимог щодо складу активів або придбання активів, яке призвело до порушення вимог щодо структури активів у розмірі, що перевищує на 20 відсотків граничні розміри, встановлені законодавством для відповідного виду активів;

9) доведене умисне викривлення інформації щодо вартості одиниці пенсійних активів авторизованого пенсійного фонду, в тому числі на окремому індивідуальному пенсійному рахунку, кількості одиниць пенсійних активів авторизованого пенсійного фонду, в тому числі, на окремому індивідуальному пенсійному рахунку;

10) будь-які дії, спрямовані на коригування інформації на індивідуальному пенсійному рахунку в будь-який інший спосіб, аніж той, що встановлений законодавством;

11) використання неліцензованого програмного забезпечення або використання будь-якого іншого програмного забезпечення (крім випадків оновлення існуючого програмного забезпечення) для забезпечення персоніфікованого обліку, крім того, яке було встановлене на дату отримання авторизації, без попереднього повідомлення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

12) порушення строків перерахування коштів, призначених для пенсійної виплати, строків перерахування коштів до інших авторизованих суб’єктів у встановлені цим законом терміни;

13) передача іншим особам інформації про стан індивідуального пенсійного рахунку/рахунків, крім випадків, передбачених законодавством;

14) застосування санкцій за порушення порядку передачі пенсійних активів та відповідної документації компанією з управління активами, адміністратором або зберігачем та/або системи персоніфікованого обліку пенсійних коштів учасників системи та відповідної документації авторизованим адміністратором при розірванні договору про адміністрування авторизованого пенсійного фонду або при відкликанні авторизації відповідно до вимог закону;

15) порушення вимог облікової політики;

16) набуття істотної участі у авторизованих суб’єктах з порушенням вимог, передбачених пунктом 37³ частини другої статті 7 цього Закону;

17) невиконання вимог частини одинадцятої статті 45¹ Закону „Про недержавне пенсійне забезпеченняˮ.

18) невиконання вимог статті 17 Закону „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпеченняˮ щодо граничного розміру витрат.

Відкликання авторизації та виключення з Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення авторизованої компанії з управління активами у випадку зазначеному у пункті 8 цієї частини здійснюється на підставі всебічного вивчення обставин такого порушення, та у разі неможливості його усунення.

Відкликання авторизації та виключення з Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення здійснюється:

для авторизованої компанії з управління активами – у випадках, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 8, 11, 12, 14 - 16 цієї частини;

для авторизованого зберігача – у випадках, зазначених у пунктах 1, 3, 5 - 7, 9, 11, 12, 14, 16, 17 цієї частини;

для авторизованого адміністратора – у випадках, зазначених у пунктах 1, 4, 5 - 7, 9 – 16, 19 цієї частини;

для авторизованого пенсійного фонду – у випадках, зазначених у пунктах 1, 5 – 7, 19 цієї частини.

2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про відкликання авторизації пенсійного фонду у разі:

1) відкликання авторизації авторизованої компанії з управління активами, або авторизованого зберігача або авторизованого адміністратора, які здійснюють обслуговування авторизованого пенсійного фонду та не укладення протягом одного місяця авторизованим пенсійним фондом договору з іншим відповідним авторизованим суб’єктом;

2) встановлення факту невідповідності члена (членів) ради авторизованого пенсійного фонду вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та не усунення цього порушення протягом одного місяця з дня отримання повідомлення про таке порушення.

3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому ним порядку може прийняти рішення про відкликання авторизації компанії з управління активами та виключити її з Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення у разі якщо склад та структура активів авторизованого пенсійного фонду (субфонду) не відповідає вимогам, встановленим законом та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у разі отримання заяви авторизованого суб’єкта про виключення його з Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення у встановленому ним порядку приймає рішення про відкликання авторизації та виключення з Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення авторизованого суб’єкта у строк не пізніше 30 календарних днів від дати надходження заяви авторизованого суб’єкта.

Рішення про відкликання авторизації набуває чинності на п’ятий робочий день після його прийняття.

5. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку протягом двох робочих днів з дня прийняття рішення про відкликання авторизації та виключення авторизованого суб’єкта з Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення повідомляє його про рішення, ухвалені відповідно до частин першої – третьої цієї статті.

З дати отримання такого повідомлення компанія з управління активами, зберігач, адміністратор, недержавний пенсійний фонд, авторизація яких відкликана, не мають права здійснювати діяльність у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, крім діяльності, необхідної для забезпечення безперервності накопичувального пенсійного забезпечення учасників системи та персоніфікованого обліку пенсійних накопичень учасників системи до повної передачі адміністрування або зберігання пенсійних активів відповідним авторизованим суб’єктам в порядку, визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а також діяльності щодо такої передачі.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку оприлюднює рішення про відкликання авторизації та виключення з Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення на власному офіційному веб-сайті протягом одного робочого дня від дня його прийняття.

Оприлюднюючи рішення відповідно до цієї частини, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повинна також оприлюднити інформацію, пов’язану з оскарженням такого рішення.

6. Національний банк України приймає рішення про відкликання авторизації страховика та виключає її з Реєстру авторизованих суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення у встановленому ним випадках та порядку.

7. Порядок заміни авторизованих суб’єктів та дії суб’єктів, яким відкликано авторизацію, крім страховика, встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

8. Порядок заміни авторизованого страховика у разі відкликання їх авторизації встановлюється Національним банком України.

9. Якщо авторизований пенсійний фонд перестає відповідати вимогам, передбаченим законодавством для таких суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про заборону залучення нових учасників системи цим фондом та надає авторизованому пенсійному фонду передбачений законодавством термін для усунення відповідного порушення.

Терміни для усунення порушень щодо кожної вимоги до авторизованого пенсійного фонду встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

10. Якщо авторизований пенсійний фонд, який перестав відповідати вимогам, передбаченим законодавством для таких суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, не виконав розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень у передбачений законодавством термін, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право прийняти рішення про відкликання його авторизації або подовжити термін для усунення порушення.ˮ.

4. Накопичувальні внески до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення починають сплачуватися з 1 січня року наступного за роком в якому воєнний стан, введений Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України „Про затвердження Указу Президента України „Про введення воєнного стану в Україні”, буде припинено чи скасовано, але не раніше 1 січня 2026 року.

5. Перші три роки накопичувальні внески, які підлягають сплаті відповідно до закону, сплачуються платниками накопичувального внеску виключно до державного накопичувального пенсійного фонду, в якому кожному учаснику системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення відкривається індивідуальний пенсійний рахунок на підставі даних з Єдиного соціального реєстру. Починаючи з 1 січня четвертого року накопичувальні внески сплачуються платниками накопичувального внеску до вибраної учасником системи установи накопичувального пенсійного забезпечення у порядку, встановленому цим Законом. Якщо учасником системи не було зроблено вибір установи накопичувального пенсійного забезпечення, накопичувальні внески продовжують сплачуватися до державного накопичувального пенсійного фонду.

У разі обрання учасником системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення іншого авторизованого пенсійного фонду, адміністратор державного накопичувального пенсійного фонду, не пізніше десяти робочих днів після отримання повідомлення від Адміністратора системи, забезпечує перерахування пенсійних коштів, які обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку такого учасника, до вибраної установи, а Адміністратор системи в день перерахування пенсійних коштів, але не пізніше наступного робочого дня надає вибраній учасником установі інформацію, необхідну для ведення персоніфікованого обліку перерахованих пенсійних коштів такого учасника, в порядку інформаційного обміну.

6. Для авторизованих пенсійних фондів, крім державного накопичувального пенсійного фонду, річний граничний розмір витрат, встановлений частиною третьою статті 17 цього Закону, не може перевищувати 2 відсотків у перший рік з дня набуття учасником системи права спрямовувати накопичувальні внески до авторизованого пенсійного фонду, 1 відсоток – у другий рік.

7. Не пізніше ніж до дати початку сплати накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення:

 

Кабінету Міністрів України забезпечити:

1) визначення установи, на яку будуть покладені функції Адміністратора системи;

2) наповнення інформаційної системи загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення, в тому числі Єдиного соціального реєстру, інформацією, необхідною для здійснення діяльності, передбаченої цим Законом;

3) фінансування оплати праці та матеріально-технічне забезпечення діяльності наглядової ради Товариства до початку сплати внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

8. Адміністратору системи забезпечити надання інформації з Єдиного соціального реєстру адміністратору державного накопичувального пенсійного фонду, необхідної для відкриття індивідуальних пенсійних рахунків учасникам системи та ведення їх персоніфікованого обліку.

9. Кабінету Міністрів України у дев'ятимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо створення системи гарантування пенсійних накопичень у системі накопичувального пенсійного забезпечення.

10. Кабінету Міністрів України протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом:

1) здійснити заходи з утворення державного накопичувального пенсійного фонду та Товариства;

2) здійснити заходи щодо проведення конкурсів для обрання членів Наглядової ради Товариства;

3) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

4) прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

5) забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;

6) визначити центральний орган виконавчої влади відповідальний за впровадження цього закону;

7) провести всеукраїнську роз’яснювальну та рекламну компанію щодо положень цього закону, в тому числі, але не виключно, шляхом створення відповідного веб-сайту.

11. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.

          

Голова
Верховної Ради України

 

Повідомлення про оприлюднення

Пояснювальна записка

Порівняльна таблиця

 

Пропозиції та зауваження до проекту акта приймаються протягом 15 календарних днів з дня оприлюднення проекту за наступною адресою: Міністерство соціальної політики України, 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10;  e-mail: Liana@mlsp.gov.ua, тел. 284-38-85. Відповідальна особа – Лавриченко Ліана.